Постанова № 20956974, 16.03.2011, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2011 року 2а-606/11/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Музиченко А.В., при секретарі судового засідання Коваленко О.О., за участю представників

позивача: Пономаренко А.В.,

відповідача: не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомУправління Пенсійного фонду України у Васильківському районі Київської області

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Київхімременерго-БЛП»

простягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Управління Пенсійного фонду України у Васильківському районі Київської області, звернувся до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київхімременерго-БЛП», про стягнення заборгованості в сумі 80692 (вісімдесят тисяч шістсот девяноста дві) гривні 83 копійки.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що за відповідачем утворилася заборгованість по пільговим пенсіям перед Державним бюджетом України за період з 01.09.2010 року по 01.12.2010 року за списком № 1 та списком № 2 в загальній сумі 80692 (вісімдесят тисяч шістсот девяноста дві) гривні 83 копійки.

Територіальні органи Пенсійного фонду України в силу закону здійснюють функції з контролю за правильністю, повнотою нарахування і своєчасністю сплати страхувальниками внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, а також стягнення заборгованості за страховими внесками, тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача сум вказаної заборгованості.

В призначений день та час у судове засідання зявився представник позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, надав суду довідку-розрахунок про заборгованість відповідача та Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Представник відповідача, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи в судове засідання не зявився, про причини неприбуття суд не повідомив.

Відповідачу за адресою його місцезнаходження (08263, Київська область, Васильківський район, село Багрин, вулиця Київська, будинок 1-Б), відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, направлялися копії ухвал про відкриття провадження у справі та про закінчення підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду (копія позовної заяви разом із усіма доданими до неї документами відповідачу направлялася позивачем, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами). Відповідно до поштового повідомлення, яке повернулося до суду, відповідач всі відправлені документи отримав, що підтверджується підписом про одержання.

Місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (стаття 93 Цивільного кодексу України, стаття 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»від 15.05.2003 року № 755-IV).

Згідно зі статтею 18 Закону №755-IV, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними, а в силу частини восьмої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру. Судом ставилося на обговорення питання про можливість розгляду справи без участі представника відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Представник позивача дане питання залишив на розсуд суду. З огляду на вищевикладене, суд визнав за можливе розгляд справи проводити без участі представника відповідача, який неодноразово належним чином повідомлений про розгляд справи, що підтверджується поштовими повідомленнями в матеріалах справи, але в судове засідання не зявився, про поважність неприбуття суд не повідомив.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Від відповідача заперечень на адміністративний позов, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань до суду не надходило.

Заслухавши думку представника позивача, дослідивши матеріалі справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Київхімременерго-БЛП»(ідентифікаційний номер юридичної особи: 00203140). Як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Васильківському районі Київської області.

Як вбачається з матеріалів справи, на день судового розгляду справи у відповідача наявна заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 01.09.2010 року по 01.12.2010 року за списком № 1 та списком № 2 в загальній сумі 80692 (вісімдесят тисяч шістсот девяноста дві) гривні 83 копійки.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між позивачем та відповідачем, суд зазначає наступне.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування визначаються Законом України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(далі - Закон України від 09.07.2003 року № 1058-ІV), зокрема: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; платники страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками тощо.

Статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»визначено категорії працівників, які маються право на пенсію за віком на пільгових умовах, а також до 2000 року врегульовано порядок внесення підприємствами та організаціями плати до Пенсійного фонду, що покривало витрати на виплату і доставку пенсій, призначених у відповідності до пунктів «б»- «з»цієї статті. Законом України «Про внесення змін до деяких законів України»від 17.02.2000 року порядок внесення плати на покриття фактичних витрат на виплату та доставку пенсій змінено. Врегульовано порядок покриття витрат на виплату та доставку пенсій шляхом введення окремого виду збору на обов'язкове державне пенсійне страхування Законом України «Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 26.06.1997 року, яким передбачено, що платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування повинні сплачувати такий збір у розмірах, встановлених статтею 4 цього Закону.

Так, згідно з підпунктом «а»частини першої статті 13 Закону України від 05.11.1991 №1788-XII «Про пенсійне забезпечення», мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Відповідно до підпункту «б»частини першої статті 13 Закону України від 05.11.1991 №1788-XII «Про пенсійне забезпечення», мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 2 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відповідно до Закону України «Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у 100 відсотковому розмірі від об'єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених у відповідності до пунктів «б»- «з»статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Розмір сум до відшкодування на поточний рік витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначається у повідомленнях, які формуються працівниками Пенсійного фонду України, а підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду визначену у повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (підпункти 6.4, 6.8 пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Пенсійного фонду № 21-1 від 19.12.2003 року зі змінами та доповненнями (надалі Інструкція).

Абзац 5 пункту 2 Розділу ХV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року, який з 01.01.2006 року стосується і осіб, пенсії яким призначені відповідно до пунктів «б» - «е»та «ж»статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»і має зворотну дію, регулює лише порядок виплати пенсій, а не змінює порядок відшкодування, та не звільняє підприємства, зазначені у статті 1 (пунктів 1, 2) Закону України «Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», від сплати збору на відшкодування виплачених пільгових пенсій.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду у порядку, визначеному законодавством України.

Пунктом 2 Розділу ХV «Прикінцеві положення»Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»передбачено, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом, тобто, зазначений вище порядок відшкодування.

Згідно Інструкції № 21-1 від 19.12.2003 року розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.

Розрахунки про фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»- «з»статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»на відшкодування Пенсійному фонду України виплачених пенсій пенсіонерам, які заробили страховий стаж на підприємстві відповідача, отримані платником.

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду України зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У звязку з тим, що відповідачем сума заборгованості не сплачена, позивачем були виставлені претензії (№ 5423/07 від 15.11.2010 року на суму 56710, 45 гривень та № 7740/03 від 27.12.2010 року на суму 23982, 38 гривень) про погашення заборгованості. Претензії боржником в установлений законом строк не оскаржені, тому позивач був змушений звернутися до суду з даним позовом про стягнення з відповідача вказаної заборгованості.

Станом на день розгляду справи за відповідачем утворилася заборгованість перед позивачем по фактичних витратах на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах за період з 01.09.2010 року по 01.12.2010 року за списком № 1 та списком № 2 в загальній сумі 80692 (вісімдесят тисяч шістсот девяноста дві) гривні 83 копійки. Сума заборгованості підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою-розрахунком про заборгованість відповідача, картками особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1 та за списком № 2.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 71 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім розгляду справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкту владних повноважень.

Субєкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Київхімременерго-БЛП»(ідентифікаційний номер юридичної особи: 00203140) на користь Державного бюджету України заборгованість в сумі 80692 (вісімдесят тисяч шістсот девяноста дві) гривні 83 копійки.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.

Згідно з частиною другою статі 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Музиченко А.В.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 21 березня 2011 року.