Постанова № 20956592, 10.11.2011, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2011 року 2а-4450/11/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лапія С.М.,

при секретарі Дзюба О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом ПАТ «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів»до ДПІ у Миронівському районі Київської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.09.2011 року № 0000542301 про донарахування податку на прибуток у сумі 50352 грн. 05 коп.

У обґрунтування позовних вимог зазначає, що на законних підставах і правильно сформував податок на прибуток, а висновки податкового органу вважає безпідставними, оскільки операції з поставки товарів між ним і ТОВ «Інвест ЛТД»мали реальний характер, і це підтверджується документально: договорами поставки, платіжними дорученнями, видатковими та податковими накладними на товар; товарно-транспортними накладними, журналом зважування товару тощо.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що податкові зобовязання позивачу донараховано відповідно до законодавства, оскільки господарські операції позивача з ТОВ «Інвест ЛТД»мають характер фіктивності, спрямовані на незаконне зменшення податкового зобовязання заволодіння дохідної частини бюджету, а правочини є такими, що суперечать моральним засадам суспільства, , тобто є нікчемними.

Судом встановлено, що Публічне акціонерне товариство “Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів” є юридичною особою, зареєстроване 13.06.1996 р. Миронівською районною державною адміністрацією Київської області (код ЄДРПОУ 00951770), як платник податків перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Миронівському районі Київської області з 19.06.1996 р., зареєстроване як платник податку на додану вартість з 20.06.1997 р. (свідоцтво № 13933598).

У вересні 2011 року посадовими особами Державної податкової інспекції у Миронівському районі Київської області проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства в період з 01.10.2009 по 31.03.2011 року.

За результатами перевірки складено акт від 06.09.2011 року №328/23-011/00951770.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 5.1 ст. 5, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», ч. 1 ст. 203, 215, 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України, що виявилось у завищенні сум валових витрат з податку на прибуток підприємств.

Як вбачається з акту перевірки, перелічені порушення повязуються з придбанням позивачем у ТОВ «Інвест ЛТД» товару соняшнику впродовж періоду, який перевірявся.

На думку посадових осіб відповідача, ТОВ «Інвест ЛТД»як постачальник мав відносини з третіми особами, які були його постачальниками, і вони мали ознаки фіктивної діяльності, оскільки в ході документальних перевірок ТОВ «Інвест ЛТД»щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала відносини з платником податків ТОВ «Укрпроектстандарт», ПП «Фулгор»та ТОВ «Агроторгсервіс»встановлено, що дані підприємства відсутні за місцем реєстрації, не мають основних засобів для здійснення господарських операцій.

У звязку із зазначеним посадовими особами податкового органу зроблено висновок про те, що операції з поставки товарів, робіт (послуг) від ТОВ «Інвест ЛТД»мають ознаки “безтоварних”, а отже, є нікчемними.

На підставі вказаних відомостей ревізорами податкового органу зроблено висновок про те, що позивачем незаконно завищено суми валових витрат з податку на прибуток підприємств у сумі 40281,64 грн. на підставі нікчемних правочинів, укладених з ТОВ «Інвест ЛТД».

За результатами перевірки Державною податковою інспекцією у Миронівському районі Київської області прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.09.2011 р. №0000542301, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у сумі 50352 грн. 05 коп. з яких 40281 грн. 64 коп. основний платіж та 10070 грн. 41коп. штрафні санкції.

Судом встановлено, що позивач придбав у ТОВ «Інвест ЛТД»товар соняшник. Придбання товару здійснювалось на виконання умов угоди, на підтвердження чого видано ряд податкових та товарно-транспортних накладних протягом вересня-грудня 2010 року. Оплата за придбаний товар здійснювалась позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунки постачальника.

Так, у вересні грудні 2010 року ТОВ «Інвест ЛТД»видав позивачу податкові накладні на загальну суму 3334048 грн., в т.ч. ПДВ 555674,66 грн.

У рахунок оплати за отриманий товар позивачем було перераховано кошти, що підтверджується банківськими виписками.

Поставка і транспортування товарів здійснювалась ТОВ «Інвест ЛТД»на склади позивача, факти поставок товару оформлялися видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, що підписувались уповноваженими особами вказаного контрагента та позивача.

Крім того, факт поставки товару підтверджується ще й журналом реєстрації зважування вантажів на автомобільних вагах.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Спірні правовідносини на момент їх виникнення регулювались законами України “Про оподаткування прибутку підприємств”, “Про податок на додану вартість”, “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та Цивільним кодексом України щодо недійсності правочинів.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину встановлена законом, такий правочин вважається нікчемним (ч. 2 ст. 215 ЦК України).

В силу статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Як вже зазначалось судом, податковий орган прийняв рішення про збільшення позивачу суми грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств посилаючись на те, що він вважає договори укладені між позивачем та ТОВ «Інвест ЛТД»нікчемними. При цьому, висновок податкового органу про нікчемність правочину ґрунтується на твердженнях про безтоварність господарської операції, відсутністю наміру учасників правочину досягти реальних правових наслідків, а також оцінкою ланцюга постачання товару.

Таким чином, вирішення даної справи залежить від доведеності суду факту постачання товару за господарською операцією, за результатами здійснення яких податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як встановлено судом, факт поставки товарів позивачу з боку ТОВ «Інвест ЛТД»та оплати їх вартості підтверджується документально банківськими виписками, господарські операції належним чином відображено у бухгалтерському і податковому обліку позивача та його податковій звітності та податковими накладними.

Це означає, що висновок податкового органу про нікчемність правочинів, укладених між ТОВ «Інвест ЛТД»та його контрагентами, а в подальшому між позивачем і ТОВ «Інвест ЛТД», є безпідставним.

Вимоги діючого на час здійснення спірних операцій і формування податкового обліку законодавства з 01.10.2009 р. по 01.03.2011 р. у частині віднесення витрат підприємства до складу валових витрат з податку на прибуток було встановлено ст. 5 ЗУ "Про оподаткування прибутку підприємств" який був спеціальним нормативним документом який визначав порядок формування валових витрат з податку на прибуток.

Згідно з п.5.1 ст. 5 ЗУ "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності».

Підпунктом 5.2.1 ст. 5 ЗУ "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що до складу валових витрат включаються «суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті».

ПАТ «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів»займається виготовленням комбікормів та соняшникової олії. Зернові культури та насіння соняшнику придбавається як сировина для виробництва. Таким чином, витрати на придбання зернових та олійних культур віднесені до складу його валових витрат згідно із правилами ст. 5 ЗУ "Про оподаткування прибутку підприємств".

Відповідно до п.п. 5.3.9 ст. 5 ЗУ "Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку».

Пунктом 5.11. ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств»встановлено, що установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Таким чином, ПАТ «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів»має усі передбачені законом підстави для формування валових витрат за документально підтвердженими правочинами придбання товару для використання у господарській діяльності у ТОВ «Інвест ЛТД».

Твердження податкового органу про відсутність факту поставки товарів на користь позивача у судовому засіданні були спростовані.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності своїх дій.

Суд, заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 158-163, 167, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов- задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Миронівському районі Київської області від 22.09.2011 року № 0000542301.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Лапій С.М.

Постанова у повному обсязі виготовлена <Дата >.