Постанова № 20956387, 28.09.2011, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2011 року № 2а-2962/11/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шевченко А.В., при секретарі судового засідання Коваленко О.О., за участю представників

позивача:- Ландишевої С.М.,

відповідача:- Куделіна А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ОТВАГ-ГАЗ 3»

доДержавної податкової інспекції у Балаклавському районі міста Севастополя

провизнання дій протиправними, скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТВАГ ГАЗ 3», звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Балаклавському районі міста Севастополя про визнання дій протиправними, скасування податкового повідомлення-рішення від 04.03.2011 року № 0002951503/0.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Балаклавському районі міста Севастополя від 04.03.2011 року № 0002951503/0 прийняте з порушенням порядку проведення перевірок та норм матеріального права, є таким що суперечить нормам чинного законодавства України та підлягає скасуванню.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.06.2011 року відкрито провадження в адміністративній справі. 25.06.2011 року закінчено підготовче провадження та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 19.07.2011 року.

Судове засідання 19.07.2011 року відкладено на 05.08.2011 року у звязку з неявкою представника позивача, від якого надійшло письмове клопотання (вхідний № 12051) про відкладення розгляду справи.

Представник відповідача в судовому засідання надав суду письмові заперечення на адміністративний позов.

05.08.2011 року розгляд справи відкладено у звязку з неявкою представника позивача, від якого до суду надійшло письмове клопотання (вхідний № 13319 від 04.08.2011 року) про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 16 вересня 2011 року представником позивача подано клопотання про зупинення провадження у справі, оскільки ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.08.2011 року відкрито провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТВАГ ГАЗ 3»до Севастопольської міської ради про внесення змін до договору № 357 від 17.11.2004 року.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2011 року відмовлено у зупиненні провадження у справі.

В судовому засіданні оголошена перерва до 28.09.2011 року у звязку з витребуванням додаткових доказів з Севастопольської міської ради.

В судове засідання, призначене на 28.09.2011 року зявився представник позивача та представник відповідача.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідач має право лише контролювати правильність обчислення і сплати орендної плати. Застосовувати до орендаря штрафні санкції за порушення умов договору оренди та не виконання ним зобовязань щодо своєчасного закінчення будівництва не належить до компетенції податкового органу та відноситься до сфери цивільно-правових відносин між орендодавцем і орендарем, а не до сфери податкового законодавства.

Відповідач проти позову заперечував в повному обсязі з підстав, викладених в письмових запереченнях на адміністративний позов.

В своїх запереченнях на адміністративний позов відповідач вважає твердження позивача необґрунтованими, та такими, що не відповідають нормам Податкового кодексу України.

Розглянувши надані документи, заслухавши пояснення сторін, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТВАГ ГАЗ 3»є юридичною особою, (місцезнаходження: 08130, Київська область, село Петропавлівська Борщагівка, вулиця Петропавлівська, будинок 20, ідентифікаційний номер: 30700437).

З матеріалів справи вбачається, що 17.02.2011 року Державною податковою інспекцією у Балаклавському районі міста Севастополя проведено перевірку позивача ТОВ «ОТВАГ ГАЗ 3».

За результатами перевірки податковим органом складений Акт № 7/84/1503/30700437 від 17.02.2011 року Про результати невиїзної позапланової перевірки ТОВ «ОТВАГ ГАЗ 3»(код за ЄДРПОУ 30700437) з питання повноти та своєчасності нарахування та уплати орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за період червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2010 року.

Документальною перевіркою встановлені наступні порушення:

-статті 13, 21 Закону України від 06.10.1998 року № 161-ХІV «Про оренду землі»та статті 2, 13 Закону України від 03.07.1992 року № 2535-ХІІ «Про плату за землю».

На підставі Акту № 7/84/1503/30700437 від 17.02.2011 року, Державною податковою інспекцією у Балаклавському районі міста Севастополя винесено податкове повідомлення-рішення від 04.03.2011 року № 0002951503/0 на суму грошового зобовязання за основним платежем 151333, 76 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 37833, 44 гривень.

Позивач, не погодившись з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням, розпочав процедуру адміністративного оскарження та звернувся зі скаргою № 18/03/01 від 18.03.2011 року на податкове повідомлення-рішення від 04.03.2011 року № 0002951503/0 до Державною податковою інспекцією у Балаклавському районі міста Севастополя.

Рішенням ДПІ у місті Севастополі № 922/10/25-064 від 31.03.2011 року було продовжено строк розгляду скарги позивача.

За результатами розгляду скарги позивача № 18/03/01 від 18.03.2011 року ДПІ у місті Севастополі було прийнято рішення № 1365/10/25-064 від 17.05.2011 року, яким податкове повідомлення-рішення від 04.03.2011 року № 0002951503/0 залишено без змін, а скаргу позивача без задоволення.

Позивач, не погодившись з рішенням ДПІ у місті Севастополі № 1365/10/25-064 від 17.05.2011 року, звернувся з повторною скаргою № 29/05/11 від 29.05.2011 року до ДПА України.

Рішенням ДПА України № 11229/6/25-0215 від 17.06.2011 року про результати розгляду повторної скарги залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 04.03.2011 року № 0002951503/0 та Рішення ДПІ у місті Севастополі № 1365/10/25-064 від 17.05.2011 року, а скаргу позивача без задоволення.

У звязку з вищевикладеним, позивач звернувся до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення від 04.03.2011 року № 0002951503/0 та визнання дій податкового органу протиправними, які і є предметом даного спору.

Надаючи правової оцінки відносинам, що виникли між сторонами, застосовуючи нормативно-правові акти, чинні на час виникнення спірних правовідносин, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 58.1 Податкового кодексу України, у разі коли сума грошового зобовязання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого відємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій.

Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов'язання визначається центральним контролюючим органом.

Відповідно до пункту 58.2 статті 58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Так, відповідачем за результатами перевірки встановлено факт порушення позивачем податкового законодавства, що складається з наступного.

Згідно зі статтею 2 Закону України від 03.07.1992 року № 2535-ХІІ «Про плату за землю»(чинний на момент виникнення спірних правовідносин), використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

Відповідно до статті 1 Закону України від 06.10.1998 року № 161-ХІV «Про оренду землі», оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до статті 13 Закону України від 03.07.1992 року № 2535-ХІІ «Про плату за землю», підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Згідно зі статтею 13 Закону України від 06.10.1998 року № 161-ХІV «Про оренду землі», договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 21 Закону України від 06.10.1998 року № 161-ХІV «Про оренду землі»встановлено, що орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України «Про плату за землю»).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачене договором оренди.

З матеріалів справи вбачається, що 17.11.2004 року між Севастопольською міською радою (надалі орендодавець) з однієї сторони та Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТВАГ ГАЗ 3»(надалі орендар) з другої сторони, був укладений договір оренди земельної ділянки, предметом якого є земельна ділянка для будівництва та обслуговування ресторану з готелем, яка знаходиться в районі 34, 5 км. автодороги «Севастополь-Ялта»загальною площею 2, 0 га в тому числі 1, 5811 га із земель лісового фонду строком на 25 років.

Відповідно до пункту 2.4 договору, зі змінами, внесеними додатковою угодою від 09.07.2007 року нормативна грошова оцінка земельної ділянки на період будівництва до здачі обєкта в експлуатацію складає 1379070, 00 гривень, що підтверджується витягом з технічної документації по нормативній грошовій оцінці земельної ділянки № 2006/1, виданим Севастопольським міським головним управлінням земельних ресурсів 13.02.2006 року, на наступний період 6895350, 00 гривень, що підтверджується витягом з технічної документації по нормативній грошовій оцінці земельної ділянки № 2007/1, виданим Севастопольським міським головним управлінням земельних ресурсів 13.02.2006 року.

Пунктом 4.2 договору передбачено розрахунок орендної плати на період будівництва та на наступний період. При цьому, грошова оцінка земельної ділянки на період будівництва приймається до уваги на строк не довше ніж 4 роки від дати прийому-передачі земельної ділянки.

Акт прийому-передачі земельної ділянки між орендодавцем та орендарем підписаний 19.11.2004 року.

Пунктом 4.7 договору визначено, що у випадку порушення, передбачених договором строків освоєння земельної ділянки, розмір річної орендної плати підлягає корегуванню шляхом збільшення орендної ставки на поправочний коефіцієнт 2, визначений відповідно до Методики визначення розмірів орендної плати при укладенні договорів оренди землі, затвердженої рішенням Севастопольської міської ради від 14.10.2003 року № 1348 та застосовується до моменту введення в експлуатацію обєкта капітального будівництва, передбаченого договором, але не більше 10 % нормативної грошової оцінки (з 19.11.2008 року для розрахунку орендної плати за землю застосовується нормативна грошова оцінка на наступний період (після закінчення періоду будівництва) із застосуванням корегувального коефіцієнту 2).

Таким чином, з 19.11.2008 року підприємством для розрахунку орендної плати за землю мала застосовуватися нормативна грошова оцінка на наступний період (після закінчення періоду будівництва) із застосуванням корегувального коефіцієнту 2).

Цей факт підтверджується і тим, що позивач намагається уникнути відповідальності за неповну сплату орендної плати у звязку з чим 28.07.2011 року звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Севастопольської міської ради про внесення змін до договору № 357 від 17.11.2004 року, а саме з позовними вимогами про змінення розміру орендної плати з 20.11.2008 року та змінення строків здійснення будівництва за період з листопада 2008 року і по день прийняття рішення.

Підставою для винесення оскаржуваного податного повідомлення-рішення як раз стало те, що у декларації від 01.03.2010 року № 2501 (за червень-грудень 2010 року) приписи законодавства та умови договору оренди не враховані, що призвело до заниження орендної плати за землю у загальному розмірі 151333, 76 гривень, а саме: за червень-грудень 2010 року підприємство розрахувало орендну плату за земельні ділянки у розмірі 151333, 81 гривень, виходячи з нормативної грошової оцінки, встановленої на період будівництва, а при розрахунку орендної плати за земельні ділянки за червень-грудень 2010 року підприємство на порушення вимог пункту 4.7 договору не збільшило орендну ставку на поправочний коефіцієнт 2 і визначило орендну плату за червень-грудень 2010 року у розмірі 151333, 81 гривень.

Відповідно до зазначених умов договору оренди позивач мав нарахувати орендну плату за землю за червень-грудень 2010 року у розмірі 302667, 57 гривень.

Надаючи оцінку виниклим правовідносинам, застосовуючи чинні у перевіряємий період та діючи на момент проведення перевірки нормативно-правові акти, суд вважає за необхідне відмітити наступне.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про систему оподаткування»(чинного у перевіряємий період) до загальнодержавних податків та зборів належить плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності).

Посилання позивача на те, що зміна умов договору оренди земельної ділянки щодо розміру орендної плати може здійснюватися лише за взаємною згодою сторін, суд оцінює критично, оскільки орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності належить до загальнодержавних податків і зборів, порядок нарахування та сплати якого регламентований положеннями спеціальних Законів, а тому положення договору оренди земельної ділянки, які суперечать вказаним Законам, не можуть застосовуватися.

При цьому суд виходить з того, що податкова політика держави головним чином реалізується через систему оподаткування, яка відповідно до пункту 1 частини 2 статті 92 Конституції України встановлюється виключно законами України.

У рішенні Конституційного Суду України від 16.02.2010 року № 5-рп/2010 у справі за конституційним зверненням Акціонерного товариства «Страхова компанія «Аванте»щодо офіційного тлумачення положень частини 2 статті 1 Закону України «Про систему оподаткування», статті 15 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», наголошено, що конституційний правовий порядок у сфері оподаткування ґрунтується на положеннях частини 1 статті 67, пункту 1 частини 2 статті 92 Конституції України, згідно із якими кожен зобовязаний сплачувати податки і збори, що встановлюються законами України, у порядку і розмірах, передбачених ними.

З огляду на встановлені перевіркою порушення податковим органом правомірно донараховано позивачу податкове зобовязання з орендної плати за землю.

Щодо правомірності проведення перевірки, суд вважає за необхідне відмітити наступне.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Статтею 75 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Відповідно до пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цих Кодексом випадків, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова перевірка проводиться, зокрема, якщо виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Пунктом 79.2 статті 79 Податкового кодексу України передбачено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обовязкова.

Про проведення перевірки позивач повідомлявся листом-повідомленням від 07.02.2011 року № 825/10/15-334.

Також у відповідності до пункту 78.4 статті 74, податковим органом прийняте рішення, яке оформлено наказом про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки № 70 від 01.02.2011 року.

Посилання позивача та те, що від позивача не вимагалися пояснення, а тому дії податкового органу є протиправними, не вважаються достатніми підставами для визнання дій неправомірними та скасування податкового повідомлення-рішення, оскільки, з огляду на системний аналіз норм Податкового кодексу, отримання таких пояснень є правом податкового органу, а не його обовязком, а відповідні обовязкові вимоги до процедури проведення перевірки були дотримані.

Отже, враховуючи викладене, дії ДПІ у Балаклавському районі міста Севастополя щодо проведення 17.02.2011 року невиїзної позапланової документальної перевірки ТОВ «ОТВАГ ГАЗ 3»(код ЄДРПОУ 30700437) з питання повноти та своєчасності нарахування та уплати орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за період з червня 2010 року по грудень 2010 року відповідають вимогам чинного законодавства України, перевірка проводилася з дотриманням вимог податкового законодавства у строки, передбачені законом на підставі статті 78 Податкового кодексу України. Перевірка була проведена на підставі Закону України від 06.10.1998 року № 161-ХІV «Про оренду землі», Закону України від 03.07.1992 року № 2535-ХІІ «Про плату за землю»та Податкового кодексу України.

Також, слід зазначити, що у матеріалах справи наявні копії листів, які Севастопольська міська рада скеровувала як до позивача щодо врегулювання сплати земельного податку, так і до відповідача щодо недопущення втрат з бюджету по сплаті орендної плати за землю, що також є підтвердження факту не виконання позивачем вимог договору оренди земельної ділянки, що в свою чергу спричинило неповну сплату орендної плати за земельну ділянку, що свідчить про заниження податкового зобовязання платником податків.

Відповідно до пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобовязаний самостійно визначити суму грошових зобовязань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток або відємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобовязань, суми бюджетного відшкодування та/або відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток або відємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобовязання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або відємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу це тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість (пункт 123.1 статті 123 Податкового кодексу України в редакції, яка діяла на момент проведення перевірки та прийняття податкового повідомлення-рішення).

Щодо застосування штрафу у розмірі 25 відсотків, слід окремо зазначити наступне.

Виходячи з положень Податкового кодексу, штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі 1 гривні за кожне порушення (пункт 7 підрозділу 10 розділу ХХ (Перехідних положень) Податкового кодексу).

В той же час, за порушення податкового законодавства, вчиненого в 2010 році, але виявленого за результатами перевірки в 2011, застосовування нової штрафної санкції, передбаченої Податковим кодексом України, є правомірним.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку щодо наявності компетенції у податкового органу при визначенні суми податкового зобовязання по орендній платі за користування земельною ділянкою, у звязку з чим вимоги позивача є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства України, тому задоволенню не підлягають.

Статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 71 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім розгляду справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкту владних повноважень.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Субєкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідач надав суду обґрунтовані докази, на підставі яких керувався під час винесення спірного рішення.

Суд, заслухавши думку сторін, дослідивши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторонисубєкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, повязані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Відповідач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТВАГ ГАЗ 3»до Державної податкової інспекції у Балаклавському районі міста Севастополя про скасування податкового повідомлення-рішення, - відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.

Згідно з частиною другою статі 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Шевченко А.В.

Постанова у повному обсязі виготовлена 30 вересня 2011 року.