Постанова № 20956301, 12.09.2011, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2011 року 2а-2929/11/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лапія С.М.,

при секретарі Пономаренко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до ПТ «Діла Ломбард-ОСОБА_3 та ОСОБА_2»про стягнення адміністративно-господарських санкцій,-

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача адміністративно-господарські санкції у сумі 9151 грн. 90 коп. за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2009 році.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив та просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що на виконання вимог законодавства відповідач 05.01.2009 року та 06.02.2009 року направляв до Обухівського районного центру зайнятості Київської області звітність з інформацією щодо можливості працевлаштування одного інваліда.

Судом встановлено, що п.п. 3 п.4 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого постановою КМУ від 26.09.2002 р. № 1434, визначено, що Фонд відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль за виконанням підприємствами нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та сплатою ними адміністративно-господарських санкцій і пені за його невиконання.

З огляду на наведене, Фонд соціального захисту інвалідів та його територіальні відділення мають право на звернення до суду з позовами про стягнення штрафних санкцій.

Позивач у позовній заяві посилається на порушення відповідачем вимог ч.1 ст. 19 ЗУ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»(далі Закон) ( в редакції, чинній з 01.01.2006 р.), в якій визначено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій, громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Відповідачем на вимогу Закону було подано позивачу Звіт про наявність та працевлаштування інвалідів за 2009 рік ( форма № 10-ПІ).

Відповідно до цього Звіту на підприємстві відповідача норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів становить 1 особу. Згідно цього ж звіту у 2009 році середньооблікова кількість штатних працівників на підприємстві, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, становила 0 осіб.

Відповідно до ч.3 ст. 18 Закону (в редакції, чинній з 18.03.2006 року) підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобовязані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 19 грудня 2005 року № 420 «Про затвердження форм звітності та інструкцій щодо їх заповнення»формою звітності про наявність вакантних місць на підприємстві є форма № 3-ПН «Звіт про наявність вакансій», яка подається підприємствами щомісячно до державної служби зайнятості. Однак відповідачем зазначена форма звітності не подавалася, що підтверджується довідкою від 10.08.2011 року № 340-05

Відповідно до ч.3 ст. 19 Закону ( в редакції, чинній з 01.01.2006 р.) підприємства, установи, організації, в тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць, виходячи з вимог ст. 18 Закону.

Згідно з ч.1 ст. 18 Закону ( в редакції, чинній з 01.01.2006 р.), працевлаштування інвалідів здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями інвалідів.

З 18.03.2006 року набрала чинності нова редакція ч.1. ст.18 Закону, згідно з якою забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

З наведених норм ст.ст. 18, 19 Закону вбачається, що підприємства здійснюють самостійно працевлаштування інвалідів, але виходячи з вимог ст. 18 Закону.

У ст. 18 Закону зазначено, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування здійснюється двома шляхами:

1) безпосереднє звернення інваліда до підприємства;

2) звернення інваліда до державної служби зайнятості (з подальшим його направленням на підприємство, на якому є відповідні вакансії).

У ч.3 ст. 18 Закону чітко визначено зобовязання підприємства, що використовує найману працю:

1) виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів;

2) надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для працевлаштування інвалідів;

3) звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

Відповідачем не було надано жодних доказів того, що він звертався щомісяця до державної служби зайнятості з питанням щодо направлення до нього на роботу інваліда, а також те, що ним були виділені та створені робочі місця для працевлаштування інвалідів.

Таким чином, за одне робоче місце, яке призначене для працевлаштування інвалідів і не зайняті інвалідами, відповідач до 16.04.2010 року повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 8114 грн. 29 коп., що підтверджується звітом за формою 10-ПІ від 29.01.2010 року за 2009 рік та розрахунком заборгованості.

Відповідно до розрахунку пені відповідачу було нараховано пеню у розмірі 1037 грн. 61 коп.

Загальна сума заборгованості відповідача становить 9151 грн. 90 коп., яку він в добровільному порядку не сплатив.

Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги чи заперечення.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача субєкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Суд, заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 69, 70, 71, 158-163, 167, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов - задовольнити.

Стягнути з ПТ «Діла Ломбард-ОСОБА_3 та ОСОБА_2»(р/р 26005300057589, МФО 322948, АКБ «Форум», код 30839335) на користь Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (р/р31212230700449, МФО 821018, код ЄДРПОУ 24074109 ГУДКУ у Київській області) адміністративно-господарські санкції у сумі 9151 (дев`ять тисяч сто п`ятдесят одна) грн. 90 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Лапій С.М.

Постанова у повному обсязі виготовлена <Дата >.