Постанова № 20956295, 12.09.2011, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2011 року 293/11/1070

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомПриватного підприємства «Людмила НБМ»

доРокитнянської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області

проскасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Приватне підприємство «Людмила НБМ»з позовом до Рокитнянської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.12.2010 № 0000372301/0, на підставі якого податковий орган визначив позивачеві податкове зобовязання з податку на прибуток в розмірі 387165,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог, з урахуванням зміни підстав позову (а.с.24), позивач зазначив, що у ході проведення перевірки приватного підприємства «Людмила НБМ»Рокитнянська МДПІ звернулась з листом до посадової особи позивача про необхідність надання оригіналів документів, що підтверджують взаємовідносини між позивачем та ПП «ТАФ», ПМП «Полісся»та СГД ОСОБА_1 Однак, надати необхідні докумети позивач не мав можливості з незалежних від нього обставин.

У звязку з відсутністю оригіналів документів, що витребовувались відповідачем, перевіряючі дійшли висновку про порушення позивачем вимог пункту 5.1 підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», який підлягав застосуванню на дату виникнення спірних правовідносин, оскільки господарські операції, витрати за якими віднесені до валових, а також суми податку на додану вартість не підтверджені первинними документами.

Однак, дане твердження не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки документи, що витребовувались, були вилучені посадовими особами податкової міліції, а тому висновки перевіряючих про відсутність у позивача оригіналів первинних документів і, як наслідок, донарахування податкових зобовязань є безпідставними.

Відповідач позов не визнав, заперечення надав суду у письмовій формі та просив суд у його задоволені відмовити. В обґрунтування заперечень вказав, що оскаржуване рішення прийняте ним з урахуванням вимог чинного законодавства, оскільки відповідач діяв в межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами.

З огляду на ту обставину, що сторонами були подані клопотання про розгляд справи за їх відсутності, судом прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 18.11.2010 по 19.11.2010 посадовими особами відповідача було проведено документальну невиїзну перевірку Приватного підприємства «Людмила НБМ»щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини за платником податків ПП «ТАФ», ПМП «Полісся»та СГД ОСОБА_1 за період з 01.01.2008 по 30.09.2009, про що складений акт перевірки від 19.11.2010 №28/230/33208466.

У ході проведення перевірки перевіряючими встановлено порушення позивачем вимог підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4, пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 та підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.1997 № 283/97-ВР, що призвело до заниження податку на прибуток у розмірі 258110, 00 грн., в тому числі за 9 місяців 2008 року у розмірі 10388,00 грн., за 2008 рік у розмірі 247722,00 грн.

Висновок податкового органу ґрунтується на тому, що у ході проведення планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання ним вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 по 30.09.2009 (акт перевірки від 19.02.2010 №3/230/33208466) встановлено факт декларування позивачем: у декларації за 2008 рік витрат з придбання у ПП «ТАФ»горіху грецького очищеного та неочищеного, насіння гарбузового, шипшини сушеної на загальну суму 1189066,37 грн., в тому числі податок на додану вартість 198177,73 грн.; у декларації за 9 місяців 2008 року - витрат з придбання у ПМП «Полісся»блоків габро на загальну суму 6878,31 грн., в тому числі податок на додану вартість 1375,66 грн. та придбання у СГД ОСОБА_1 деталей в асортименті із природного каменю для памятників і будівництва, які пройшли відповідну обробку на загальну суму 34672,00 грн.

Рокитнянською МДПІ з урахуванням вимог Методичних рекомендацій щодо організації та проведення перевірок підтвердження отриманих від платника податків (іншої особи) відомостей стосовно відносин з контрагентами та дотримання податкового законодавства, затверджених наказом ДПА України від 01.10.2008 № 662 були направлені запити, відповідно, до ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва, ДПІ у Малиновському районі Житомирської області та Коростишівської ДПІ Житомирської області про проведення перевірки щодо підтвердження отриманих від позивача відомостей стосовно його відносин з контрагентами та дотримання податкового законодавства.

Як вбачається із відповіді Коростишівської ОДПІ Житомирської області, СГД ОСОБА_1 повідомив податковий орган, що документи, які підтверджують його фінансову господарську діяльність за період з 01.01.2008 по 31.12.2008 втрачені. Фактів взаємовідносин з ПП «Людмила НБМ»пригадати не може, підтверджуючі документи відсутні. У період з 01.01.2008 по 31.12.2008 ним не здійснювався безготівковий розрахунок з ПП «Людмила НБМ».

Відповідно до висновку, викладеного у Акті документальної невиїзної перевірки ПМП «Полісся», складеного ДПІ у Малиновському районі Житомирської області 14.06.2010 за №76/23-12, перевіряючими встановлено відсутність відображення у бухгалтерському та податковому обліку ПМП «Полісся»результатів господарських відносин з ПП «Людмила НБМ».

Поряд з цим, 07.06.2010 на адресу ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва надійшов лист без номера та дати за підписом директора ПП «ТАФ»Татаринової Ю.А. та головного бухгалтера ПП «ТАФ»з інформацією про відсутність у підприємства взаємовідносин з ПП «Людмила НБМ».

На підставі Акта перевірки, враховуючи приписи підпункту (б) підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 № 2181-III, який підлягав застосуванню на дату виникнення спірних правовідносин (надалі Закон України №2181), позивачеві нараховані податкові зобовязання з податку на прибуток в розмірі 387165,00 грн., в тому числі 258110, 00 грн. основного платежу та 129055,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій, про що прийнято податкове повідомлення рішення від 06.12.2010 №0000372301/0.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", у редакції, яка діяла на дату виникнення спірних правовідносин (надалі Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств») валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Пунктом 1.32 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»передбачено, що господарська діяльність це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

За змістом підпункту 5.2.1 пункту 5 статті 5 зазначеного Закону України, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до абзацу 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

В силу положень статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Тобто, однією із обовязкових підстав для обліку господарських операцій та, як наслідок, формування субєктом господарювання валових витрат у відповідному звітному періоді, законодавець встановлює обовязкову наявність у такого субєкта господарювання первинних документів, що підтверджують проведення господарських операцій.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.10.2010 відповідач звернувся до позивача з запитом за № 580/10/23-003 про надання належним чином завірених копій первинних документів по взаємовідносинах з ПП «ТАФ»та ПМП «Полісся».

16 листопада 2010 року позивач повідомив податковий орган про те, що на підставі постанови слідчого СВ ПМ Білоцерківської ОДПІ від 26.02.2010 було проведено виїмку оригіналів документів у ПП «Людмила НБМ», у звязку з чим останнє позбавлено можливості їх надати.

Як встановлено судом, відповідно до протоколу виїмки та огляду документів від 24.03.2010 у позивача було проведено виїмку, зокрема, факсимільної копії податкової накладної № 24 від 15.12.2008, продавець ПП «ТАФ», покупець ПП «Людмила НБМ»на загальну суму 541972,37 грн., факсимільної копії податкової накладної б/н від 15.12.2008 продавець ПП «ТАФ», покупець ПП «Людмила НБМ»на загальну суму 647094,00 грн., факсимільної копії рахунку №32 від 15.12.2008 продавець ПП «ТАФ», покупець ПП «Людмила НБМ»на загальну суму 647094,00 грн., накладної за № 0 від 12.08.2008 на відпуск товару ПП ОСОБА_1, одержувач ПП «Людмила НБМ» на загальну суму 15338,00 грн., накладної б/н від 12.08.2008 на відпуск товару ПП ОСОБА_1, одержувач ПП «Людмила НБМ»на загальну суму 19334,00 грн., копії накладної № 2 від 04.01.2007 видана ПМП «Полісся»на відпуск товару для ПП ОСОБА_3 на загальну суму 4080,19 грн. та копії накладної № 3 від 04.01.2007 на загальну суму 4173,78.

Тобто, як вбачається із протоколу виїмки у позивача були вилучені оригінали лише накладних, наданих ПП ОСОБА_1 Оригінали всіх інших первинних бухгалтерських документів по взаємовідносинам позивача з ПП «ТАФ», ПМП «Полісся»не вилучалися.

Суду не надано жодних доказів щодо наявності або поважності відсутності у позивача первинних документів, на підставі яких сформовані його валові витрати по взаємовіносинам із ПП «ТАФ», ПМП «Полісся»та СГД ОСОБА_1

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона. Відповідно до закріпленого Кодексом адміністративного судочинства України принципу диспозитивності, сторона є вільною у наданні суду доказів для доведення факту дотримання нею, у даному випадку, вимог податкового законодавства України та спростування висновків відповідача.

Судом, з метою забезпечення повного та обєктивного розгляду справи на підставі частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України неодноразово оголошувалась перерва. Тобто, сторонам були створені усі необхідні умови для надання доказів з метою встановлення судом фактичних обставин справи та правильного застосування законодавства.

Всупереч зазначеним приписам процесуального законодавства позивач не надав суду жодного належного та допустимого доказу (договори, акти приймання - передачі товарно-матеріальних цінностей, товарно-транспортні накладні, розрахункові, платіжні та інші документи, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку), які б підтверджували правомірність формування ним валових витрат.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Тобто докази, які визначають його об'єктивну можливість підтверджувати певну обставину, що має значення для вирішення справи. Необхідно звернути увагу, що в силу приписів статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України суд не повинен проявляти ініціативи щодо витребування доказу лише в тому випадку, якщо доказ може підтвердити обставини, на які посилається саме та особа, яка його не подала, та цей доказ не надано з поважної причини.

Об'єктивної неможливості подання доказів, які обґрунтовують доводи позивача, суду не надано.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Оцінивши докази, наявні у матеріалах справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач, як субєкт владних повноважень довів правомірність прийнятого ним рішення на підставі наявних у нього на дату його прийняття документів.

Водночас, докази подані позивачем, не підтверджують обставини, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог та були спростовані доводами відповідача.

З огляду на те, що позивачем не були надані до перевірки як оригінали первинних документів так і їх копії (податкові накладні, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, акти приймання передачі товару, рахунки фактури тощо), доказів використання придбаних товарів у господарській діяльності позивача, у ході проведення перевірок контрагентів позивача не встановлено факту наявності будь-яких їх взаємовідносин з позивачем та беручи до уваги ту обставину, що такі документи не були надані також і у ході розгляду справи, суд дійшов висновку, що викладені у позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а його вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - субєкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, повязані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Відповідач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови

Суддя Н.Д. Панченко

дата виготовлення та підписання повного тексу постанови 12.09.2011