Постанова № 20955422, 11.01.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 січня 2012 р.                                                             справа № 2а/0570/23297/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12-00

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Толстолуцької М.М.

при секретарі          Перовій В.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом:

Управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьку Донецької області (м. Харцизьк)

до

Державного підприємства «Шахтарськантрацит» (м. Шахтарськ)

про

стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій призначених за списком №1 в розмірі 817392,16 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 – за довіреністю

від відповідача: не з`явився

Управління Пенсійного фонду України в м.Харцизьку Донецької області звернулось до суду із адміністративним позовом до Державного підприємства «Шахтарськантрацит» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій призначених за списком №1 в розмірі 817392,16 грн.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з’явилася, про дату, час і місце судового розгляду повідомлялася належним чином.

Відповідно до ч.ч. 4,6 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких обставин суд вважає, що юридична особа Державне підприємство «Шахтарськантрацит» належним чином повідомлена про судовий розгляд справи та можливо розглянути справу без участі представника відповідача.

Заслухавши доводи представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд –

ВСТАНОВИВ:

14 грудня 2011 року Управління Пенсійного фонду України в м.Харцизьку Донецької області звернулось до суду із адміністративним позовом до Державного підприємства «Шахтарськантрацит» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій призначених за списком №1 в розмірі 817392,16 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач повинен був відшкодувати до 25-го числа щомісяця місячну суму фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, по працівниках підприємства, яким призначено пенсію. Станом на теперішній час відповідач має заборгованість з покриття фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 1 за період з вересня 2011 року по жовтень 2011 року у сумі 817392,16 грн., яка підтверджується відповідним розрахунком.

Відповідач позовні вимоги не визнав, проте письмових заперечень на адміністративний позов не надав. У судовому засіданні, яке відбулось 26.12.11р. зазначив, що особи ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не працювали у Відокремленому підрозділі «Шахта «Іловайська», а працювали у шахтоуправлінні «Харцизька» та відповідач звертався до Управління Пенсійного фонду України в м.Харцизьку Донецької області із проханням про виключення вказаних осіб з повідомлень-розрахунків.

Судом встановлено, що Управління Пенсійного фонду України в м.Харцизьку Донецької області є органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього ст. 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 6 квітня 2011 року за №384/2011 (далі - Положення) з наступними змінами та доповненнями.

У відповідності до ст. 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджує Президент України. Бюджет Пенсійного фонду України в зазначений період затверджує Кабінет Міністрів України.

Згідно зі ст. 1 Положення Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра соціальної політики України. Пенсійний фонд України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та збору, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування

Стаття 7 Положення визначає, що Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

У відповідності до п. 5 ст. 4 Положення, Пенсійний фонд України організовує, координує та контролює роботу головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управлінь у районах, містах і районах у містах (далі - територіальні органи) зокрема, щодо: забезпечення додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами актів законодавства про пенсійне забезпечення і законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску; забезпечення збору та ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску, інших коштів відповідно до законодавства; здійснення контролю за додержанням законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати єдиного внеску, страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески) та інших платежів, призначенням (перерахунком) і виплатою пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці та іншими виплатами, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, інших джерел, визначених законодавством; стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не нарахованих та/або не сплачених сум єдиного внеску, страхових внесків та інших платежів; відповідно до покладених на нього завдань організовує, координує та контролює роботу органів Пенсійного фонду України щодо, зокрема, забезпечення додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами законодавства про пенсійне забезпечення; забезпечення збирання та акумулювання страхових внесків, інших надходжень до бюджету Пенсійного фонду України відповідно до законодавства; стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не сплачених сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування; забезпечення повного та своєчасного фінансування витрат на виплату пенсій, допомоги на поховання та інших соціальних виплат, що здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України тощо.

Процедура реєстрації та обліку платників внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), обчислення і сплати страхових внесків та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України підприємствами, установами, організаціями (далі - Підприємства) незалежно від форм власності, виду діяльності і господарювання та фізичними особами, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, подання страхувальниками звітності управлінням Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах (далі - органи Пенсійного фонду України) визначається Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663 (далі - Інструкція).

Відповідач – Державне підприємство «Шахтарськантрацит» зареєстрований у якості юридичної особи за номером 32299510, і є відповідно до п. 2.1.1 вказаної Інструкції платником страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Відокремлений підрозділ «Шахта Іловайська» Державного підприємства «Шахтарськантрацит» не має статусу юридичної особи, є платником страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Згідно ст. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Відповідно п. 6.1 Інструкції для платників, у 2011 році відшкодуванню підлягають 90 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій застрахованим особам, призначених у відповідності з ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які працювали або працюють на роботах із шкідливими умовами праці по списку № 1.

Відповідно до п. 6.4 Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем направлялися на адресу Відокремленого підрозділу «Шахта Іловайська» Державного підприємства «Шахтарськантрацит» повідомлення (розрахунки) про фактичні витрати на виплату та доставку пенсій вказаним особам за період з вересня по жовтень 2011 року на загальну суму 817392,16 грн., про що в матеріалах справи наявні відомості.

Згідно п. 6.8. Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідач у порушення зазначених вимог законодавства фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, позивачу у встановлені строки не вносив, в результаті чого має заборгованість у загальному розмірі 817392,16 грн.

Суд не приймає посилання відповідача на те, що особи ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не працювали у Відокремленому підрозділі «Шахта «Іловайська», а працювали у шахтоуправлінні «Харцизька» та відповідно до наказу Міністерства вугільної промисловості України від 09.10.96р. №76 правонаступником шахти «Харцизька» є компанія «Укрвуглереструктурізація» виходячи із наступного.

Відповідно до довідок про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії наданих ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, вказані особи перебували у трудових відносинах з шахтою «Харцизька».

Наказом Міністерства вугільної промисловості України від 09.10.96р. №76 було прийнято на баланс шахту «Харцизька», правонаступником визначено компанію «Укруглереструктурізація».

Законом України “Про порядок списання заборгованості вугледобувних та вуглепереробних підприємств Міністерства вугільної промисловості України, що ліквідуються за рішенням Кабінету Міністрів України, перед Державним бюджетом України і місцевими бюджетами та державними цільовими фондами” визначено порядок списання заборгованості збиткових вугледобувних і вуглепереробних підприємств Міністерства вугільної промисловості України, що ліквідуються за рішенням Кабінету Міністрів України, з метою скорочення видатків на ліквідацію таких підприємств.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 зазначеного Закону заборгованість збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств Міністерства вугільної промисловості України, які ліквідуються (далі - підприємств), по податках та зборах, інших обов'язкових платежах до Державного бюджету України і по внесках до державних цільових фондів (крім внесків до Пенсійного фонду України), а також по нарахованих відповідно до законодавства України та несплачених пені, фінансових санкціях на цю заборгованість списується за станом на дату прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про ліквідацію таких підприємств з урахуванням пасивів і активів цих підприємств.

Відповідно до ст. 2 Закону, заборгованість підприємств по внесках до Пенсійного фонду України погашається у першочерговому порядку перед задоволенням вимог інших кредиторів, у тому числі за рахунок реалізації майна таких підприємств.

Відповідно до ст. 3 Закону порядок ліквідації підприємств, на які поширюється дія цього Закону, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.1997 р. №939 затверджений Порядок ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств Міністерства вугільної промисловості України. Зазначеним Порядком визначено особливості збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств, на які поширюється дія Закону України "Про порядок списання заборгованості вугледобувних та вуглепереробних підприємств Міністерства вугільної промисловості України, що ліквідуються за рішенням Кабінету Міністрів України, перед Державним бюджетом України і місцевими бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - гірниче підприємство). Ліквідації підлягає гірниче підприємство, яке не спроможне провадити передбачену статутом діяльність і подальша діяльність якого згідно з техніко-економічним обґрунтуванням визнана недоцільною. Ліквідація гірничого підприємства передбачає здійснення заходів щодо припинення господарської діяльності, приведення його виробничих фондів до стану, який гарантує безпеку людей, майна і довкілля, соціальний захист працівників, що вивільняються, а також вирішення інших соціально-економічних питань.

Рішення про ліквідацію гірничого підприємства приймається Кабінетом Міністрів України за пропозицією Міністерства вугільної промисловості України, погодженою в установленому порядку із заінтересованими органами виконавчої влади, в тому числі з відповідними облдержадміністраціями, пропозицій щодо ліквідації підприємств.

Відповідно до п. 9 даного Порядку, Міністерством вугільної промисловості України створено ліквідаційна комісія, яка здійснює заходи щодо ліквідації гірничого підприємства, погашення кредиторської заборгованості, стягнення дебіторської заборгованості, скорочення чисельності працівників, а також готує і подає для затвердження Міністерству полива та енергетики України розподільний баланс з переліком основних виробничих фондів, які підлягають ліквідації та можуть бути використані для виконання робіт з фізичної ліквідації підприємства, та пропозиції щодо встановлення правонаступників майна, яке не підлягає фізичній ліквідації. Акт приймання-передачі погоджується з головою ліквідаційної комісії та керівником замовника і затверджується Міністерством полива та енергетики. Після затвердження акта ліквідаційна комісія гірничого підприємства вживає заходів для завершення ліквідаційної процедури відповідно до законодавства з виключенням його з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій.

Фізична ліквідація гірничого підприємства передбачає виконання робіт з демонтажу обладнання та устаткування, ліній електропередачі та технологічного зв'язку, засипання стовбурів, шурфів, свердловин, інших гірничих виробок, руйнування будівель, споруд та здійснення заходів, спрямованих на розв'язання проблем водовідливу.

Датою фізичної ліквідації гірничого підприємства, виконання у повному обсязі зазначених робіт і заходів вважається дата затвердження Міністерством вугільної промисловості України актів прийняття цих робіт, складених зазначеною комісією, та передачі в установленому порядку об'єктів, в тому числі відбудованих в процесі ліквідації гірничого підприємства, на підставі яких складаються та затверджуються ліквідаційні баланси і закриваються кошториси, а також визначення в установленому порядку правонаступника щодо соціального захисту категорій осіб відповідно до частини п'ятої статті 48 Гірничого закону України.

З аналізу наведених норм, суд приходить до висновку, що компанії «Укруглереструктурізація» не є правонаступником шахти «Харцизька», щодо обов’язків по відшкодуванню органам Пенсійного фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

При цьому стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє відособлений підрозділ, і стягнення здійснюється адміністративним судом з юридичної особи або на її користь, оскільки в розумінні вимог статті 55 ГК України філії, представництва, інші відокремлені підрозділи господарських організацій (структурні одиниці), утворені ними для здійснення господарської діяльності не є суб’єктами господарювання, за винятком повноважень зазначених в їх статутах та положеннях тощо. Тому по даній справі стягнення здійснюється з юридичної особи – Державного підприємства «Шахтарськантрацит».

Таким чином, суд приходить до висновку, що з Державного підприємства «Шахтарськантрацит» на користь Управління Пенсійного фонду України в м.Харцизьку Донецької області підлягає стягненню заборгованість з фактичних витрат по виплаті та доставці пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №1 в розмірі 817392,16 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб`єкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі вищевикладеного, керуючись Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 6 квітня 2011 року за №384/2011, Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663, ст.ст. 17-20, 51, 69-72, 86, 94, 128, 158-163, 167,254 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позов Управління Пенсійного фонду України в м.Харцизьку Донецької області до Державного підприємства «Шахтарськантрацит» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій призначених за списком №1 в розмірі 817392,16 грн. – задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Шахтарськантрацит» (адреса: 86211, Донецька область, м. Шахтарськ, вул.Крупської,20, ід.код 32299510, р/р 26004301666425 в ПІБ м. Шахтарськ, МФО 334613) на користь на користь Управління Пенсійного фонду України в м.Харцизьку Донецької області (адреса: 86706, Донецька область, м. Харцизьк, м-н Металургів, 2) заборгованість з фактичних витрат по виплаті та доставці пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №1 у розмірі 817392,16 грн.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини 11 січня 2012 року.

Повний текст постанови складений 16 січня 2012 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя                                                                       Толстолуцька М.М.