Постанова № 20955218, 10.01.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 січня 2012 р.                                                             справа № 2а/0570/22957/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12.50

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Маслоід О.С.

при секретарі          Вишневській О.В.

розглянувши адміністративний позов Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійську Донецької області

до Комунального підприємства «Міський парк культури та відпочинку»

(м. Красноармійськ)

про стягнення заборгованості,

за участю

представників сторін:

від позивача – ОСОБА_1 за дов. від 25.07.2011р.

від відповідача – не з’явився

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійську Донецької області (надалі позивач) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Комунального підприємства «Міський парк культури та відпочинку» (надалі – відповідач) про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків у розмірі 1262,50 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовну заяву підтримав, просив задовольнити її у повному обсязі. Пояснив, що недоїмка виникла на підставі несплати заборгованості по страховим внескам.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився. Про час, дату та місце судового засідання був повідомлений належним чином, заяв чи клопотань про відкладення судового розгляду справи суду не надав.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

В С Т А Н О В И В :

Відповідач (код ЄДРПОУ 02218984) є юридичною особою та знаходиться на обліку позивача, є платником внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, що підтверджується страховим свідоцтвом № 053800059.

Як вбачається зі звіту щодо сплати заборгованості зі сплати страхових коштів до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за ІІІ квартал 2011 року, у відповідача наявна заборгованість зі сплати страхових внесків, пов`язана з несплатою платежів, в розмірі 1262,50 грн., вказана заборгованість виникла у зв’язку із несплатою заробітної плати з серпня 2010 року по грудень 2010 року.

Вказана сума недоїмки по страховим внескам за попередній період на початок звітного кварталу 1274,08 грн.) відповідачем відображена в звіті за ІІІ квартал 2011 року.

Між тим, сума недоїмки по страховим внескам відповідачем була сплачена частково (11, 58 грн.) та залишок заборгованості становить 1262,50 грн.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, яке гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

Згідно ст. 3 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (надалі Закон), у редакції, яка діяла на момент спірних правовідмносин, держава гарантує усім застрахованим громадянам забезпечення прав у страхуванні від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону принципами страхування від нещасних випадків, зокрема, є обов'язковість страхування від нещасного випадку осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством про працю, а також добровільність такого страхування для осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності та обов'язковість сплати страхувальником страхових внесків.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 46 Закону фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснюється за рахунок, зокрема, внесків роботодавців: для підприємств - з віднесенням на валові витрати виробництва, для бюджетних установ та організацій - з асигнувань, виділених на їх утримання та забезпечення.

Відповідно до ст. 47 Закону розміри страхових внесків до Фонду обчислюються у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників відповідно до класу професійного ризику, до якого віднесено підприємство.          Страхувальник здійснює страховий внесок у Фонд соціального страхування від нещасних випадків у порядку і строки, які визначаються страховиком.

Порядок і строки сплати страхових внесків передбачено Інструкцією про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України,яка затверджена постановою Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12.07.2007 року N 36 (надалі Інструкція), п. 4.12 якої вказано, що страхові внески сплачуються страхувальниками – роботодавцями в день одержання коштів на оплату праці в установах банків.

Згідно з пп. 8.1 п. 8 Інструкції, яка була чинною та підлягала застосуванню щодо періоду, за який виникла заборгованість, робочі органи виконавчої дирекції Фонду здійснюють контроль за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою перерахування та надходження страхових внесків, інших платежів до Фонду, а також за цільовим і правильним витрачанням його коштів.

Відповідно до ч. 2 ст. 45 Закону, роботодавець як страхувальник зобов’язаний був своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Згідно зі ст. 47 Закону, страхувальник здійснює страховий внесок у Фонд соціального страхування від нещасних випадків у порядку і строки, які визначаються страховиком.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13 вересня 2000 року №1423 затверджено Порядок визначення страхових тарифів для підприємств, установ та організацій на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, п. 1 якого визначено, що з метою визначення страхових тарифів для підприємств, установ та організацій (далі - підприємства) на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання (далі - страхування від нещасного випадку) галузі економіки та види робіт (далі - галузі економіки) диференціюються за класами професійного ризику виробництва згідно з додатком.

Відповідно до п. п. 4.10 п. 4 Інструкції, розміри страхових внесків страхувальників обчислюються, зокрема, для роботодавців - у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інших заохочувальних і компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», які підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб.

Пп. 4.12 п. 4 Інструкції було визначено, що страхові внески сплачуються страхувальниками-роботодавцями - у день одержання коштів на оплату праці в установах банків. Підприємства, які здійснюють виплату заробітної плати на поточні рахунки фізичних осіб в установах банків, сплачують страхові внески до Фонду в день перерахування коштів на особові рахунки. У разі виплати заробітної плати за першу половину місяця страхувальник одночасно з одержанням зазначених сум сплачує страхові внески, нараховані на суму цих виплат.

Відповідно до пп. 5.1 п. 5 Інструкції не внесені страхувальниками у встановлений строк страхові внески до Фонду вважалися недоїмкою і стягуються у порядку, передбаченому законодавством.

Пп. 5.8. п. 5 Інструкції було визначено, що при стягненні недоїмки за платежами до Фонду строки давності не застосовуються.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», яким введено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку вказаного внеску, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Відповідно до ч. 7 р. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Оскільки відповідачем не повністю сплачені страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, тому відповідно до вимог законодавства, вони підлягають стягненню в судовому порядку.

На підставі вищевикладеного та керуючись Конституцією України, Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», Інструкцією про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженою постановою правління Фонду від 12 липня 2007 року № 36, Постановою Кабінету Міністрів України від 13 вересня 2000 року №1423, ст.ст. 11, 17-20, 69-72, 86, 94, 158-163, 167, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства « Міський парк культури та відпочинку» суму заборгованості зі сплати страхових внесків у розмірі 1262,50 грн. на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійську Донецької області.

Зазначена постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Дана постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Скарга подається на ім’я Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 16 січня 2012 року.

Суддя                                                                       Маслоід О.С.