Постанова № 20955079, 27.12.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 грудня 2011 р.                                                             справа № 2а-7823/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Буряк І. В.

при секретарі          Телешові В.О.

за участю представників сторін:          

позивача:                    ОСОБА_1 (дов.)

відповідача:                    ОСОБА_2 (дов.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні

позовну заяву           Товариства з додатковою відповідальністю «Лафарж Гіпс»

до           Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Донецьку

про          визнання протиправним та недійсним податкового повідомлення-рішення від 04.02.2010р. № 0000602342/3/3372/10/15-1623/3

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство «Лафарж Гіпс» (надалі – ЗАТ «Лафарж Гіпс») звернулось до суду із позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Донецьку (надалі – відповідач, СДПІ у м.Донецьку) про визнання протиправним та нечинним податкового повідомлення-рішення від 08.02.2010р. №0000602342/3.

Позивачем була надана заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить визнати протиправним та недійсним податкове повідомлення-рішення відповідача від 04.02.2010р. № 0000602342/3/3372/10/15-1623/3.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29.03.2011р. у справі замінено позивача ЗАТ «Лафарж Гіпс» на його правонаступника Товариство з додатковою відповідальністю «Лафарж Гіпс» (надалі – позивач, ТДВ «Лафарж Гіпс»).

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на безпідставність та необґрунтованість висновків акту перевірки від 09.07.2009р. № 2610/23/00290601, на підставі якого прийнято спірне рішення, щодо неправомірного завищення валових витрат ЗАТ «Лафарж Гіпс».

В судовому засіданні від 27.12.2011р. представник позивача позов, з урахуванням уточнення позовних вимог, підтримав та просив суд задовольнити його у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Відповідач надав письмові заперечення, відповідно до яких, просив відмовити у задоволенні позовних вимог, вважаючи спірне рішення правомірними, посилаючись на обставини, що встановлені в акті перевірки від 09.07.2009р. № 2610/23/00290601.

У судовому засіданні від 27.12.2011р. представник відповідача проти задоволення позовних вимог, з урахуванням уточнення позовних вимог, заперечував.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, дійшов наступних висновків.

Артемівською об’єднаною державною податковою інспекцією проведено планову виїзну перевірку ЗАТ «Лафарж Гіпс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007р. по 31.12.2008р., валютного та іншого законодавства за період 01.10.2007р. по 31.12.2008р., за наслідками якої складений відповідний акт перевірки від 09.07.2009р. № 2610/23/00290601.

Згідно висновку вказаного акту перевіркою встановленні порушення, у тому числі: п.5.1, пп. 5.2.1, пп. 5.2.5 п.5.2, пп. 5.3.9 п.5.3, пп. 5.4.8 п.5.4 ст.5, п.6.1 ст.6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.12 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору», в результаті чого:

- завищено від‘ємне значення об’єкта оподаткування за 2008 рік на 818 540,00 грн.;

- занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 556502,00грн., у тому числі: за IV квартал 2007 року в сумі 141 952,00 грн., за I квартал 2008 року у сумі 74 115,00 грн., за півріччя 2008 року у сумі—97 407,00 грн., в тому числі II квартал 2008р. в сумі 23 292,00 грн., за 3 квартали 2008р. у сумі 197 901,00 грн., в тому числі III квартал 2008р. в сумі 100 494,00грн., за 2008р. у сумі 414 550,00 грн., в тому числі IV квартал 2008р. в сумі 216 649,00 грн.

На підставі акту перевірки від 09.07.2009р. № 2610/23/00290601 та за наслідками адміністративного оскарження первинних податкових повідомлень рішень, відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення-рішення від 04.02.2010р. № 0000602342/3/3372/10/15-1623/3, яким ЗАТ «Лафарж Гіпс» визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств у загальному розмірі 817176,00 грн., у тому числі за основним платежем 556502,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 260674,00 грн.

Як вбачається із акту перевірки від 09.07.2009р. № 2610/23/00290601 підставами для встановлення зазначених порушень стали наступні обставини.

ЗАТ «Лафарж Гіпс» укладено договір від 27.10.2008р. № 2710 з Приватним підприємством «ЕнЕрДжи», у якості виконавця, щодо надання інформаційно-консультаційних послуг – «Огляд помісячного об’єму ринку гіпсокартону 2004р. – 2008р.».

08.12.2008р., на підставі зазначеного договору складено акт здачі-прийняття робіт на надання інформаційно-консультаційних послуг на суму 264663,50 грн. (без ПДВ).

Перевіряючими встановлено, що у ЗАТ «Лафарж Гіпс» існує підрозділ – Служба продажу та маркетингу, до складу якої входить п’ять відділів, в обов’язки яких входять питання, що відображені у зазначеному договору.

Зазначено, що ЗАТ «Лафарж Гіпс» не надано документів, яків засвідчують повноту виконання робіт із зазначеної тематики послуг, не надано документи, які підтверджують конкретний вплив отриманих інформаційних послуг на розвиток господарської діяльності підприємства, не надано висновки з питань доцільності укладання комерційних угод та економічний аналіз умов контрактів, відсутня інформація про проведені переговори з конкретним колом покупців та постачальників. Також, не встановлено повноти виконання виконавцем зазначених інформаційних послуг, виконання яких передбачено договором, та їх участи у господарській діяльності ЗАТ «Лафарж Гіпс».

На підставі наведеного, перевіряючи дійшли до висновку, що ЗАТ «Лафарж Гіпс» завищено валові витрати на 264664,00 грн. за 4 квартал 2008р. у зв’язку з включенням до складу валових витрат у декларації з податку на прибуток підприємства інформаційно-консультаційних послуг, які, на думку, перевіряючих не є суттєвими та не сприяли отриманню доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

У відповідності до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно пп. 5.2.1 п. 5.2. ст. 5 зазначеного Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно висновку судово-економічної експертизи № 6/1 від 21.02.2011р. висновок акту перевірки від 09.07.2009р. № 2610/23/00290601 щодо завищення валових витрат на суму 264664,00 грн. по інформаційно-консультаційним послугам, отриманим від Приватного підприємства «ЕнЕрДжи», документально не підтверджуються.

При цьому, згідно вказаного висновку експертизою встановлено, що ЗАТ «Лафарж Гіпс» до складу валових витрат за 4 квартал 2008 року взагалі не включено отримані від Приватного підприємства «ЕнЕрДжи» інформаційно-консультаційні послуги на суму 264664,00 грн.

Таким чином, висновки акту перевірки від 09.07.2009р. № 2610/23/00290601 щодо завищення валових витрат за 4 квартал 2008р. на 264664,00 є безпідставними через не включення ЗАТ «Лафарж Гіпс» до складу валових зазначеної суми.

Перевіряючими встановлено, що згідно наказу від 02.01.2006р. № 01/03-04 ЗАТ «Лафарж Гіпс» створено структурний підрозділ у м. Києві, відомості щодо якого відсутні у Артемівській об’єднаній державній податковій інспекції та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Зазначено, що до складу валових витрат включено суми витрат з оренди приміщення під офіс структурного підрозділу у м. Києві, які отримані від ВАТ «Галант» за договорами оренди офісного приміщення, яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Чорноморська, 1.

На підставі наведеного, перевіряючи дійшли до висновку про завищення валових витрат, у зв’язку з включенням до складу валових витрат сум витрат, не пов’язаних з господарською діяльністю ЗАТ «Лафарж Гіпс» на суму 348316,00 грн.

Згідно п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що господарська діяльність – це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

З урахуванням положень п.5.1 та пп. 5.2.1 п. 5.2. ст. 5, а також п. 5.11 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яким передбачено, що установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється, Суд зазначає, що перевіряючими має бути встановлено факт дійсного використання ЗАТ «Лафарж Гіпс» приміщення за адресою: м. Київ, вул. Чорноморська, 1 у своєї господарської діяльності у перевіряємий період або відсутність такого факту для здійснення висновку щодо належності витрат на оренду та обслуговування за це приміщення до валових витрат.

В акті перевірки від 09.07.2009р. № 2610/23/00290601 відсутні послання на перевірку дійсного розташування офісу (структурного підрозділу) ЗАТ «Лафарж Гіпс» у вказаному приміщенні, та його використання у господарський діяльності.

Посилання перевіряючих на відсутність відомостей щодо вказаного підрозділу ЗАТ «Лафарж Гіпс» у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не може бути єдиною підставою для встановлення висновку щодо неналежності витрат на оренду вказаного приміщення до витрат, пов’язаних з господарською діяльністю, оскільки фактичне здійснення ЗАТ «Лафарж Гіпс» своєї господарської діяльності через свій підрозділ, що розташований у приміщенні за адресою: м. Київ, вул. Чорноморська, 1, яке отримане в оренду від ВАТ «Галант» - перевіряючими не досліджувалось.

Суд вважає, що дії щодо належної реєстрації суб’єктом господарювання свого структурного підрозділу не створюють наслідків щодо правомірності або неправомірності включення до валових витрат сум, що пов’язанні із діяльністю таких підрозділів.

Крім того, згідно висновку судово-економічної експертизи № 6/1 від 21.02.2011р., висновки акту перевірки від 09.07.2009р. № 2610/23/00290601 у частині завищення валових витрат на суму 348316,00 грн. по витратам з оренди приміщення за договорами оренди з ВАТ «Галант» за період з 01.10.2007р. по 31.12.2008р. – документально не підтверджуються.

Перевіряючими встановлено, що до складу валових витрат включені суми, що сплачені ТОВ «Динадис» за авіа, залізничні квитки, проживання у готелі за договором від 02.03.2007р. № 02/03-34.

В акті перевірки від 09.07.2009р. № 2610/23/00290601 зазначено, що інформація щодо відомостей: хто, коли, з якою метою, на підставі яких наказів, авансових звітів використовував авіа, залізничні квитки, проживав у готелях, з наданих до перевірки документів – невідома. Також, документи, які свідчили б проте, хто і з якою метою здійснював поїздки та користувався послугами проживання і безпосередній зв'язок таких операцій з господарською діяльністю підприємства до перевірки не надавались.

У зв’язку із зазначеним, перевіряючи дійшли до висновку про завищення ЗАТ «Лафарж Гіпс» валових витрат на 924375,00 грн. у зв’язку з включенням до складу валових витрат сум витрат, не пов’язаних з господарською діяльністю підприємства, та не підтверджених відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно пп. 5.4.8 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до валових витрат включаються витрати на відрядження фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку або є членами керівних органів платника податку, у межах фактичних витрат особи, яка відряджена, на проїзд (включаючи перевезення багажу) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження, оплату вартості проживання у готелях (мотелях), а також включених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чистка, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), найм інших жилих приміщень, телефонних рахунків, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в'їзд (віз), обов'язкового страхування, витрат на усний та письмовий переклади, інших документально оформлених витрат, пов'язаних з правилами в'їзду та перебування у місці відрядження, включаючи будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у зв'язку зі здійсненням таких витрат.

Зазначені витрати можуть бути включені до складу валових витрат платника податку лише за наявності підтверджуючих документів, що засвідчують вартість цих витрат у вигляді транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), рахунків з готелів (мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення та проживання фізичної особи, страхових полісів тощо. Не включається до складу витрат платника податку готівка, витрачена на цілі, визначені підпунктами 5.3.1 та 5.4.4 цієї статті, а також на цілі, не пов'язані з відшкодуванням особистих витрат фізичної особи, яка перебуває у відрядженні.

Згідно висновку судово-економічної експертизи № 6/1 від 21.02.2011р. висновок акту перевірки від 09.07.2009р. № 2610/23/00290601 щодо завищення валових витрат на суму 924375,00 грн. по сумам сплачених ТОВ «Динадис» за авіа, залізничні квитки, проживання у готелі за період з 01.10.2007р. по 31.12.2008р., документально підтверджуються частково на 296046,00 грн. за четвертий квартал 2007р.

При цьому, згідно вказаного висновку експертизою встановлено, в іншій частині вказані суми сплачені ТОВ «Динадис» до складу валових витрат не були віднесені.

Таким чином, висновки акту перевірки від 09.07.2009р. № 2610/23/00290601 щодо завищення валових витрат на суму 628 329,00 грн. по сумам сплачених ТОВ «Динадис» є необґрунтованими.

Перевіркою встановлено, що відповідно до даних розрахунків збору за забруднення навколишнього природного середовища задекларовано суму збору за скиди та розміщення відходів понадлімітні норми у сумі 9268,08 грн., у тому числі за четвертий квартал 2007 року у сумі 3146,28 грн., за другий квартал 2008 року у сумі 1,67 грн., за третій квартал 2008 року у сумі 1897,08 грн., за четвертий квартал 2009 року у сумі 4223,05 грн.

ЗАТ «Лафарж Гіпс» відображено зазначені суми у валових витратах суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов’язкових платежів).

На підставі наведеного перевіряючи дійшли до висновку про завищення валових витрат на 9 268,00 грн.

Відповідно до пп. 5.2.5 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов'язкових платежів), установлених Законом України «Про систему оподаткування» (крім тих, що прямо не визначені у переліку податків, зборів (обов'язкових платежів), визначених зазначеним Законом), включаючи акцизний збір та рентні платежі, а також збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, за винятком податків, зборів (обов'язкових платежів), передбачених підпунктами 5.3.3, 5.3.4, та пені, штрафів, неустойок, передбачених підпунктом 5.3.5 цієї статті.

Статтею 44 Закону України «Про охорону навколишнього середовища», в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що порядок встановлення нормативів збору і стягнення зборів за забруднення навколишнього природного середовища визначається Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 12 «Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 1999 р. N 303 та який був чинний у перевіряємий період, встановлено, що збір, який справляється за скиди та розміщення відходів у межах лімітів, відноситься на валові витрати виробництва та обігу, а за перевищення цих лімітів - справляється за рахунок прибутку, що залишається у розпорядженні юридичних осіб. Фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності включають збір до складу витрат виробництва (обігу).

Також, п. 7.6 Інструкції «Про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища», затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Державної податкової адміністрації України від 19 липня 1999 р. N 162/379 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 9 серпня 1999 р. за N 544/3837, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено, що збір, який справляється за скиди та розміщені відходи в межах лімітів, відноситься на валові витрати виробництва та обігу, а за перевищення цих лімітів - не включається до складу валових витрат платників збору.

Згідно висновку судово-економічної експертизи № 6/1 від 21.02.2011р., висновки акту перевірки від 09.07.2009р. № 2610/23/00290601 у частині завищення валових витрат на суму 9268,00 грн. у зв’язку з відображенням у валових витратах понадлімітних норм сум збору за забруднення навколишнього природного середовища за період з 01.10.2007р. по 31.12.2008р. – документально підтверджуються.

На підставі наведеного, Суд вважає, що ЗАТ «Лафарж Гіпс» безпідставно, всупереч зазначеним обмеженням, включив до складу валових витрат понадлімітні норми сум збору за забруднення навколишнього природного середовища у сумі 9268,00 грн.

В акті перевірки від 09.07.2009р. № 2610/23/00290601 зазначено, що за результатами акту попередньої планової перевірки від 17.04.2008р. №962/23/00290601 сума збитків за три квартали 2007 року була зменшена в повному розмірі у сумі 1290166,00 грн., донараховані суми оскаржують ся у судовому порядку. За результатами 4 кварталу 2007 року прибуток до оподаткування склав 54513,00 грн.

Перевіркою встановлено, що ЗАТ «Лафарж Гіпс» за 2008р. задекларовано 818540,00 грн. збитків, які виникли внаслідок відображення в декларації з податку на прибуток підприємств по рядку 04.9 від’ємного значення об’єкта оподаткування у сумі 1235653,00 грн. – збитків сформованих у 2007р.

Перевіряючи зазначають, що у зв’язку із тим, що сума збитків за 3 квартали 2007р. була зменшена в повному розмірі за результатами акту попередньої планової перевірки від 17.04.2008р. №962/23/00290601, ЗАТ «Лафарж Гіпс» не має права на включення до складу валових витрат від’ємного значення об’єкта оподаткування попереднього податкового періоду.

На підставі наведеного, перевіряючи дійшли до висновку про завищення валових витрат на 1235653,00 грн.

Відповідно до п. 1.3 «Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 327 від 10.08.2005р. та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за № 925/11205, який був чинний на момент проведення перевірки, встановлено, що за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка.

Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Таким чином, акт перевірки не є рішенням податкового органу, що зобов’язує платника податків здійснити певні дії або утриматись вії їх вчинення, натомість є підставою для прийняття відповідних податкових повідомлень-рішень.

Судом встановлено, що на підставі акту перевірки від 17.04.2008р. №962/23/00290601 Артемівською об’єднаною державною податковою інспекцією прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.05.2008р. №0000662342/0, яке оскаржувалось у адміністративному порядку. Прийняте за наслідками адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення від 02.12.2008р. №0001202342/3 на момент складання акту перевірки від 09.07.2009р. № 2610/23/00290601 оскаржувалось у судовому порядку.

Підпунктом 5.2.4 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який діяв на момент прийняття спірного у цій справі рішення, встановлено, що день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Таким чином, на момент складання акту перевірки від 09.07.2009р. №2610/23/00290601, висновок податкового органу про неправомірне включення до складу валових витрат сум, які були зменшені за наслідками попередньої перевірки, був передчасним та неправомірним

Крім того, із постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.11.2011р. у справі № 2а-36368/08/0570 вбачається, що податкове повідомлення-рішення від 02.12.2008р. №0001202342/3 визнано протиправним.

Таким чином, висновок перевіряючи про завищення валових витрат на 1235653,00 грн. у зв’язку із неправомірним включенням до складу валових витрат суми від’ємного значення об’єкта оподаткування попереднього податкового періоду – є неправомірним та безпідставним.

Керуючись викладеним, суд приходить до висновку, що суми, які позивачем неправомірно включені до складу валових витрат: у розмірі 9268,00 грн. – збір за забруднення навколишнього середовища та 296046,00 грн., витрати сплачені ТОВ «Динадис» за четвертий квартал 2007р., загалом не призвели до донарахування податкового зобов’язання з податку на прибуток, з підстав неправомірного корегування податковим органом валових витрат позивача.

Перевіркою встановлено, що до складу валових витрат ЗАТ «Лафарж Гіпс» включено витрати у сумі 207758,23 грн. на відрядження у четвертому кварталі 2007р. та у першому кварталі 2008р. при відсутності первинних документів, які дають право на віднесення витрат на відрядження фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з підприємством.

Як вбачається із акту перевірки від 09.07.2009р. № 2610/23/00290601, вказаний висновок ґрунтується на тому, що створений ЗАТ «Лафарж Гіпс» структурний підрозділ у м. Києві, з якого та до якого здійснювались відрядження, не відображений у відомостях у Артемівській об’єднаній державній податковій інспекції та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а тому зазначені відрядження не пов’язані із господарською діяльністю відповідача.

Зазначено, що авансові звіти на відрядження до Києва та з Києва завірені печаткою «Лафарж№1».

Судом встановлено, що висновок перевіряючих щодо невикористання у господарській діяльності ЗАТ «Лафарж Гіпс» структурного підрозділу у м. Києві є безпідставним.

Згідно пп. 5.4.8 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», будь-які витрати на відрядження можуть бути включені до складу валових витрат платника податку за наявності підтверджуючих документів щодо зв'язку такого відрядження з основною діяльністю такого платника податку - запрошень приймаючої сторони, діяльність якої збігається з діяльністю платника податку; укладеного договору (контракту); інших документів, які встановлюють або засвідчують бажання встановити цивільно-правові відносини; документів, що засвідчують участь особи, яка відряджена стороною, у переговорах, конференціях або симпозіумах, які проводяться за тематикою, що збігається з основною діяльністю платника податку.

Відповідно до висновку судово-економічної експертизи № 6/1 від 21.02.2011р., висновки акту перевірки від 09.07.2009р. № 2610/23/00290601 у частині завищення валових витрат на суму 207758,23 грн. у зв’язку з віднесенням до складу валових витрат на відрядження у четвертому кварталі 2007р. та у першому кварталі 2008р. по авансовим звітам завіреним печаткою «Лафарж№1» - документально не підтверджуються.

Таким чином, висновки податкового органу щодо завищення валових витрат на суму 207758,23 грн. у зв’язку з віднесенням до складу валових витрат на відрядження з та до структурного підрозділу ЗАТ «Лафарж Гіпс» у м. Києві є необґрунтованими.

Із наведеного вбачається, що висновки акту перевірки від 09.07.2009р. № 2610/23/00290601, на підставі якого прийнято спірне рішення, є обґрунтованими в частині завищення ЗАТ «Лафарж Гіпс» валових витрат на суму 305314,00 грн., а щодо завищення валових витрат в іншій частині є необґрунтованими та такими, що спростовані під час розгляду справи.

Судом встановлено, що підтверджені порушення не призвели до недоплати податку на прибуток.

Із спірного рішення вбачається, що штрафні (фінансові) санкції у розмірі 260674,00 грн. нараховані на підставі пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», згідно якого встановлено, що у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

У зв’язку із тим, що підстави для нарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток є необґрунтованими, то, відповідно, передбачені пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» штрафні (фінансові) санкції не підлягають нарахуванню.

З урахуванням наведеного, Суд вбачає наявність підстав для повного задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Товариства з додатковою відповідальністю «Лафарж Гіпс» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Донецьку задовольнити повністю.

Визнати протиправним та недійсним податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Донецьку від 04 лютого 2010 року № 0000602342/3/3372/10/15-1623/3.

2. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Лафарж Гіпс» 3 (три) гривні 40 (сорок) копійок судового збору.

3. Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частина проголошена у судовому засіданні 27 грудня 2011 року, повний текст виготовлено 5 січня 2012 року.

4. Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України

5. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягомдесяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                                       Буряк І. В.