Постанова № 20954572, 16.11.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2011 р. справа № 2а/0570/18376/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Стойки В.В.

при секретаріСальковій В.О.

за участю

представника позивача Романюк Л.М.

відповідача не з*явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Донецьку по вул. 50-ї Гвардійської Дивізії, 17 адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька до ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу у розмірі 2882,61грн.,

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у Київському районі м. Донецька звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу у розмірі 2882,61грн., мотивуючи свої вимоги тим, що відповідачем було подано декларацію про доход у вигляді майна за договором дарування від колишнього чоловіка, вартість майна складає 348955,75грн. відповідач сплатив податкове зобов*язання у сумі 14447,79грн. на 205 днів пізніше граничного строку та за це порушення до ОСОБА_2 було застосовано штрафні санкції у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу у розмірі 2889,56грн. відповідач сплатив частково штрафні санкції та на момент звернення позивачем до суду заборгованість склала 2889,56грн., у зв*язку з чим ДПІ у Київському районі м. Донецька просить суд стягнути з відповідача податковий борг у сумі 2882,61грн.

Представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позов.

Відповідач у судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Вислухавши у судовому засіданні представника позивача, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Підпункт 41.1.1. п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України передбачає, що органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби;

Пункт 41.5. ст. 41 Податкового кодексу України встановлює, що органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

Стаття 1 Закону України від 22.05.2003 року № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб» встановлює, що загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахований (виплачений) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх нарахуванні (виплаті); доходів, які підлягають оподаткуванню у складі загального річного оподатковуваного доходу; доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Законом (п.1.6).

Стаття 18 цього Закону встановлює, що річна декларація про майновий стан і доходи (податкова декларація) (далі - декларація) подається платником податку, який зобов'язаний подавати таку декларацію згідно з нормами цього Закону або інших законів (п.18.1 абз. «а»).

Як вбачається з матеріалів справи, 31 березня 2010 року ОСОБА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1, подала до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Донецька, декларацію про доходи, одержані з 1 січня по 31 грудня 2009 року, в якій самостійно зазначила доходи, одержані нею в інших місцях не за місцем роботи, а саме від отриманої по договору дарування у розмірі 348955,75грн.

Згідно з рахунком сума податку з доходів фізичних осіб, що підлягає поверненню платнику податку або сплаті до бюджету, у тому числі у зв*язку з нарахуванням податкового кредиту проведений ОСОБА_2 склала 17447,79грн.

13 травня 2010 року Державною податковою інспекцією у Київському районі міста Донецька було виставлене ОСОБА_2 податкове повідомлення №0002681740 на загальну суму податкового зобов*язання за платежем податок з доходів фізичних осіб від отриманого платником доходу внаслідок прийняття ним у спадщину майна склала 17447,79грн.

ДПІ у Київському районі міста Донецька було проведено камеральну перевірку своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб до бюджету платником податку на доходи фізичних осіб ОСОБА_2, за результатами якої було складено акт №1677 від 16.05.2011р. та встановлено, що платник порушує терміни сплати самостійно визначеного зобов*язання з податку на доходи фізичних осіб.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»:

податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання;

податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України;

платники податків - юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції.

Таким чином, податковий борг може існувати у разі, коли існує податкове зобовязання, узгоджене саме платником податків, статус якого визначається відповідним законом щодо відповідного податку, збору (обов'язкового платежу).

Стосовно податку з доходів фізичних осіб, то таким законом є Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Відповідно до п. 19.1 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» платники податку повинні вести облік доходів і витрат у обсягах, достатніх для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі коли такий платник податку зобовязаний цим Законом подавати декларацію.

Підпунктом 8.1.3 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» встановлено, що платник податку зобовязаний подавати річну податкову декларацію у випадках, коли протягом року він отримав доходи від фізичних осіб, які не є податковими агентами. Якщо згідно з нормами цього закону окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню при їх нарахуванні чи виплаті, то платник податку зобовязаний самостійно включити суму таких доходів до складу загального річного оподатковуваного доходу та подати річну декларацію з цього податку.

17 травня 2010 року позивачем було прийнято податкове повідомлення-рішення 30014661740, яким до ОСОБА_2 накладено суму штрафу у розмірі 20% грошового зобов*язання, погашеного з затримкою у розмірі 2889,56грн., яке було отримано відповідачем 28.05.2011року.

Відповідно до п. п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобовязаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.

Згідно п. 5.4.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею (тобто протягом 30 календарних днів після отримання податкового повідомлення), визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідачем у встановлені законом строки заборгованість не сплачена, податкове повідомлення не оскаржене.

Крім того, абзацом 3 п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Відповідачем у встановленому законом порядку до податкового органу не було надано таких уточнюючих розрахунків.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Пунктом 14.1.175 ст.14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У відповідності до пункту 20.1.18. Податкового кодексу України органи державної податкової служи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Як вбачається з матеріалів справи, податковий борг виник згідно із Законом України “Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

01.01.2011 року набув чинності Податковий кодекс України, згідно з яким Закон України “Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” втратив чинність.

Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Таким чином, встановлена вище зазначеним законом процедура стягнення податкового боргу застосовуватися не може.

Як вже зазначалось раніше, п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України встановлює, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відносини стосовно стягнення податкового боргу виникли у звязку із зверненням податкового органу до суду, а тому вони мають бути врегульовані чинним на цей час законодавством, тобто Податковим кодексом України.

Відповідачу податковим органом була направлена поштою податкова вимога №3 від 05 липня 2011 року.

У відповідності до пункту 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи.

З урахуванням викладених обставин, суд, вважає позов таким, що підлягає задоволенню. Судові витрати відповідно до ст. 94 КАС України стягненню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 94, 121, 160 -163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька до ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу у розмірі 2882,61грн. задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) суму податкової заборгованості з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 2882,61 грн. на р/р 33211800600006 в УДК у Донецькій області, код платежу 11010100, МФО 834016, ЄДРПОУ 24165255, одержувач місцевий бюджет Київської районної Ради.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Суддя Стойка В. В.