Постанова № 20954478, 22.09.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2011 р. справа № 2а/0570/15613/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11 год. 20 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Абдукадирової К.Е.

при секретаріОкрибелашвілі О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Костянтинівської обєднаної державної податкової інспекції

до Колективного підприємства «Астронг», м. Костянтинівка

про стягнення коштів Колективного підприємства «Астронг» з розрахункових рахунків в обслуговуючих банках у розмірі податкового боргу перед Державним бюджетом України з податку на додану вартість в сумі 47731,58 грн., у т.ч.: 45657,64 грн. основного платежу, 2073,94 грн. пені

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за дов. від 31 грудня 2010 року

від відповідача: не зявився

ВСТАНОВИВ:

Костянтинівською обєднаною державною податковою інспекцією заявлено позов до Колективного підприємства «Астронг» про стягнення коштів Колективного підприємства «Астронг» з розрахункових рахунків в обслуговуючих банках у розмірі податкового боргу перед Державним бюджетом України з податку на додану вартість в сумі 47731,58 грн., у т.ч.: 45657,64 грн. основного платежу, 2073,94 грн. пені.

Правовою підставою стягнення коштів з розрахункових рахунків у банках представник позивача під час розгляду справи вважає норми Конституції України, Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ, Закону України «Про державну податкову службу» від 04.12.1990р. № 509-ХІІ, ст.ст. 14, 16, 20, 31, 38, 41, 57, 87 Податкового кодексу України. Зазначає, що податковий борг в сумі 47731,58 грн. у відповідача виник на підставі наданих податкових декларацій, податкових повідомлень-рішень та в результаті нарахування пені. Відповідачу були направлені перша та друга податкові вимоги. Але податковий борг на день звернення до суду з даним позовом не сплачений.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, про дату, місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Вислухавши у судовому засіданні представника позивача, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Колективне підприємство «Астронг» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Костянтинівської міської ради Донецької області 10.09.1998р., включене до ЄДРПОУ за номером 30188463, перебуває на податковому обліку у Костянтинівській ОДПІ з 24.11.1998р. (арк. справи 9 - 13).

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Відповідно до пунктів 1, 2, 11 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів); забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Пунктом 20.1.28 ст. 20 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011р., визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Згідно із п.п. 20.1.18. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до абз. 1 п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків прямо передбачено законом.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.п. 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, порядок оскарження дій органів стягнення були визначені Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який діяв до 01.01.2011р. та главою 9 Податкового кодексу України, який набрав чинності 01.01.2011р. Згідно змісту зазначених нормативно-правових актів, стягненню з платника податків підлягає наявна в платника сума податкового боргу.

З огляду на те, що податковий борг відповідача частково виник до набрання чинності Податковим кодексом України, а частково після набрання ним чинності, факт наявності податкового боргу у відповідача суд встановлює за приписами законодавства, що було чинним на момент виникнення податкового боргу.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, розрахунку (надалі - податкової декларації), вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 наведеного Закону платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідачем до податкового органу були подані податкові декларації з податку на додану вартість: № 42101 від 21.12.2009р., якою самостійно визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість в сумі 1,00 грн., № 45702 від 20.01.2010р., якою самостійно визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість в сумі 1,00 грн., № 10593 від 27.04.2010р., якою самостійно визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість в сумі 1,00 грн., № 32867 від 20.12.2010р., якою самостійно визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість в сумі 1 750,00 грн., № 32870 від 20.12.2010р., якою самостійно визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість в сумі 1 776,00 грн., № 37147 від 20.01.2011р., якою самостійно визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість в сумі 1 293,00 грн., № 1533 від 01.02.2011р., якою самостійно визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість в сумі 1 259,00 грн., уточнююча декларація № 10157 від 01.03.2011р., якою самостійно уточнено податкові зобовязання з податку на додану вартість на 15201,00 грн., № 10152 від 21.03.2011р., якою самостійно визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість в сумі 11985,00 грн., № 15472 від 18.04.2011р., якою самостійно визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість в сумі 6 931,00 грн. (арк. справи 29 47).

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобовязання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення.

Відповідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 наведеного Закону у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Відповідно до п. 58.1. ст. 58 Податкового кодексу України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Згідно із п. 58.3. ст. 58 цього Кодексу, повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податковим органом (позивачем у справі) прийняті податкові повідомлення-рішення: від 17.12.2009р. № 0002021542, яким застосовані штрафні (фінансові) санкції за платежем: податок на додану вартість в сумі 5301,67 грн., від 17.12.2009р. № 0002031542, яким застосовані штрафні (фінансові) санкції за платежем: податок на додану вартість в сумі 0,40 грн., від 17.12.2009р. № 0002041542, яким застосовані штрафні (фінансові) санкції за платежем: податок на додану вартість в сумі 0,10 грн., від 19.11.2010р. № 0002391542, яким застосовані штрафні (фінансові) санкції за платежем: податок на додану вартість в сумі 340,00 грн., від 13.04.2011р. № 0000361542, яким застосовані штрафні (фінансові) санкції за платежем: податок на додану вартість в сумі 50,00 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення отримані відповідачем особисто, про що свідчать підписи на їх корінцях, в адміністративному або судовому порядку не оскаржені (арк. справи 16 26).

Крім того, відповідачу на підставі ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ нарахована пеня в сумі 2073,94 грн. за несвоєчасну сплату податкових зобовязань.

Внаслідок несвоєчасної сплати податкових зобовязань за наведеними податковими деклараціями, податковими повідомленнями-рішеннями та по пені утворилась заборгованість з податку на додану вартість у загальній сумі 47731,58 грн., яка підтверджується позивачем зворотним боком облікової картки платника податків (арк. справи 60 67, 73).

Відповідно до п. 95.2. ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Відповідачу податковим органом були направлені перша від 02.02.2006р. № 1/32 та друга від 13.03.2006р. № 2/86 податкові вимоги, які повернуті поштою у звязку із неможливістю вручення та розміщені позивачем на дошці податкових оголошень, про що складені відповідні акти від 06.02.2006р. № 2 та від 21.03.2006р. № 7 (арк. справи 48 51). Відповідно до пп. 6.2.4. п. 6.2. ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-III, який був чинний на момент надіслання вимог, податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення. У разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Пунктом 38.1. ст. 38. Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Доказів сплати заборгованості відповідач не надав.

Наявність заборгованості на час розгляду справи підтверджена податковим органом.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги податкового органу підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Костянтинівської обєднаної державної податкової інспекції до Колективного підприємства «Астронг» про стягнення коштів Колективного підприємства «Астронг» з розрахункових рахунків в обслуговуючих банках у розмірі податкового боргу перед Державним бюджетом України з податку на додану вартість в сумі 47731,58 грн., у т.ч.: 45657,64 грн. основного платежу, 2073,94 грн. пені задовольнити.

Стягнути кошти Колективного підприємства «Астронг» з розрахункових рахунків в обслуговуючих банках у розмірі податкового боргу перед Державним бюджетом України з податку на додану вартість в сумі 47731,58 грн., у т.ч.: 45657,64 грн. основного платежу, 2073,94 грн. пені на бюджетний рахунок одержувача № 31115029700238, код платежу 14010100, УДК у м. Костянтинівка, банк ГУ ДКУ у Донецькій області, код ЄДРПОУ 34686631, МФО 834015.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 22 вересня 2011 року. Постанова у повному обсязі складена 27 вересня 2011 року.

У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Абдукадирова К.Е.