Постанова № 20954009, 10.11.2010, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2010 рокуСправа № 2а-2495/10/0370

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лозовського О.А.,

при секретарі судового засідання Чміль І.В.,

з участю представників позивача Олейник І.Ю., Форостян О.Л.,

прокурора Рибака А.І.,

представників відповідача Стельмащук Ю.Г., Мельника С.В., Махомет Н.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Директорія” до Луцької обєднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000312302/0 від 02.06.2010 року,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Директорія” звернулось до Луцької обєднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000312302/0 від 02.06.2010 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Луцькою ОДПІ було проведено документальну невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю „Директорія” щодо підтвердження відомостей, отриманих від осіб, що мали правові відносини з платником податків, а саме: ПП „ПК Ценсервіс”, ІІП „Промстройінвест-Луга”, TзOB „Метастандарт” за період з 01.05.2007 р. по 28.02.2009 р.

За наслідками перевірки складено Акт №2885/23-3/34524086 від 19.05.2010 року. В акті податковим органом на підставі результатів вищезазначеної перевірки було зазначено, що угоди укладені ТзОВ „Директорія” з ПП „ПК Ценсервіс”, щодо поставки гідроізоляційної системи, газобетону, ПП „Промстройінвест-Луга”, щодо виконання робіт по облицюванню адмінприміщення природним каменем, TзOB „Метастандарт”, щодо поставки металопродукції містять ознаки нікчемного правочину, який порушує публічний порядок та укладені з метою, за відомо суперечною інтересам держави і суспільства.

Перевіркою встановлено порушення п.п. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” в результаті чого ТзОВ „Директорія” завищено податковий кредит лютого 2008 року на суму ПДВ - 599723 грн.; податковий кредит травня 2008 року на суму ПДВ - 820927 грн. по постачальниках 1 ланки ПП „ПК Ценсервіс”, ПП „Промстройінвест-Луга”, TзOB „Метастандарт” та абзацу «а» п.п.7.7.2 п.7.2 ст.7 цього ж Закону України в результаті чого ТзОВ „Директорія” завищено заявлену суму бюджетного відшкодування березня 2008 року на суму - 599723 грн.; червня 2008 року на суму 820927 грн. по постачальниках 1 ланки ПП «ПК -Ценсервіс», ПП „Промстройінвест-Луга”, TзOB „Метастандарт”.

На підставі вказаного акту відповідачем винесене податкове повідомлення-рішення № 0000312302/0 від 02.06.2010 року.

З висновками викладеними в акті позивач не погоджується та вважає, що вищевказане податкове повідомлення-рішення щодо упередження бюджетного відшкодування на суму 1420650 грн. винесене безпідставно та просить його скасувати.

В судовому засіданні представники позивача адміністративний позов підтримали з підстав, зазначених у позовній заяві. Суду пояснили, що висновок відповідача про нікчемність правочинів, укладених позивачем з ПП «ПК-Ценсервіс», ПП «Промстройінвест-Луга», TзOB «Метастандарт» не ґрунтується на нормах чинного законодавства, оскільки відсутні судові рішення про визнання їх недійсними. Крім того, зазначають, що факт придбання позивачем відповідних товарів та послуг у вищевказаних юридичних осіб підтверджується належним чином оформленими первинними документами: накладними, податковими накладними та актами виконаних робіт. Просять позов задовольнити.

В судовому засіданні представники відповідача Луцької обєднаної державної податкової інспекції, кожен зокрема, адміністративний позов не визнали та пояснили, що в результаті проведеної документальної невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Директорія» щодо підтвердження відомостей, отриманих від осіб, що мали правові відносини з платником податків, а саме: ПП «ПК - Ценсервіс», ІІП «Промстройінвест-Луга», TзOB «Метастандарт» за період з 01.05.2007 р. по 28.02.2009 р. встановлено, що угоди укладені позивачем з вищевказаними юридичними особами містять ознаки нікчемного правочину та укладені з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства. Враховуючи інформацію УПМ ДПА у Волинський області вказані угоди направлені на отримання податкової вигоди, самоухилення від сплати податків, що є порушенням інтересів держави. Вважають, що податкове повідомлення-рішення винесене Луцькою ОДПІ № 0000312302/0 від 02.06.2010 року є правомірним. Просять в позові відмовити.

Прокурор в судовому засіданні заперечив проти адміністративного позову. Просив відмовити в задоволенні в звязку з безпідставністю.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю.

Судом встановлено, що Луцькою ОДПІ було проведено документальну невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Директорія» щодо підтвердження відомостей, отриманих від осіб, що мали правові відносини з платником податків, а саме: ПП «ПК - Ценсервіс», ПП «Промстройінвест-Луга», TзOB «Метастандарт» за період з 01.05.2007 року по 28.02.2009 року.

За наслідками перевірки складено Акт №2885/23-3/34524086 від 19.05.2010 року. В акті податковим органом на підставі результатів вищезазначеної перевірки було зазначено, що угоди, укладені ТзОВ «Директорія» з ПП «ПК - Ценсервіс» щодо поставки гідроізоляційної системи, газобетону, ПП «Промстройінвест-Луга» щодо виконання робіт по облицюванню адмінприміщення природним каменем, TзOB «Метастандарт» щодо поставки металопродукції, містять ознаки нікчемного правочину, який порушує публічний порядок, та укладені з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства.

На підставі вказаного акту відповідачем винесене податкове повідомлення-рішення № 0000312302/0 від 02.06.2010 року, яким ТзОВ «Директорія» встановлено суму завищення бюджетного відшкодування в розмірі 1420650 грн.

Згідно акту №2885/23-3/34524086 від 19.05.2010 року Луцькою ОДПІ встановлено порушення підприємством п.п. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого ТзОВ «Директорія» завищено податковий кредит лютого 2008 року на суму 599723 грн.; податковий кредит травня 2008 року на суму 820927 грн. по постачальниках 1 ланки ПП «ПК - Ценсервіс», ПП «Промстройінвест-Луга», TзOB «Метастандарт», та абзацу «а» п.п.7.7.2 п.7.2 ст.7 цього ж Закону України, в результаті чого ТзОВ «Директорія» завищено заявлену суму бюджетного відшкодування березня 2008 року на суму 599723 грн.; червня 2008 року на суму 820927 грн. по постачальниках 1 ланки ПП «ПК -Ценсервіс», ПП «Промстройінвест-Луга», TзOB «Метастандарт».

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ПП «Промстройінвест-Луга» було укладено договір підряду б/н від 29.11.2007 року, договір підряду б/н від 18.05.2007 року, будівельного підряду б/н від 29.11.2007 року, договір поставки б/н від 19.06.2007 року. Також з ПП «ПК -Ценсервіс» укладено договір поставки б/н від 21.05.07 року, поставки б/н від 03.08.07 року, поставки б/н від 03.08.07 року, поставки б/н від 03.08.07 року та з TзOB «Метастандарт» договір поставки б/н від 21.05.07 року.

Факт придбання відповідних товарів підтверджується належним чином оформленими накладними, податковими накладними, актами виконаних робіт довідками про вартість виконаних підрядних робіт та платіжними дорученнями, які досліджені в судовому засіданні. Крім того, позивачем представлено договори перевезення вантажу, а також акти виконаних робіт та товаротранспортні накладні, з яких вбачається, що перевезення вантажу за договорами поставки здійснювалось підприємцем ОСОБА_7.

Разом з тим, відповідачем не доведено, що угоди, укладені з ПП «Промстройінвест-Луга» щодо виконання робіт по облицюванню адмінприміщення природним каменем, ПП «ПК Ценсервіс» щодо поставки гідроізоляційної системи Слурі Пенетрон, газобетону, TзOB «Метастандарт» щодо поставки металопродукції, містять ознаки нікчемного правочину, оскільки Луцькою ОДПІ не встановлено виконання вищевказаних робіт та поставки товарів іншими субєктами господарської діяльності, які здійснювали роботи по будівництву адмінприміщення по вулиці Винниченка, 26 у місті Луцьку.

Факт відсутності даних, що вказують на існування нікчемних договорів з вищевказаними контрагентами та правомірності включення позивачем до бюджетного відшкодування та до податкового кредиту сум ПДВ підтверджується протоколом засідання постійної комісії по вирішенню спірних питань № 5/07-0/34524086 від 02.11.2009 року ДПА у Волинській області, оглянутого в судовому засіданні. Із даного протоколу вбачається, що платник ТзОВ «Директорія» має право на податковий кредит, оскільки постачальниками задекларовані податкові зобовязання. Резолютивною частиною даного протоколу встановлено, що позивач правомірно включив до бюджетного відшкодування суми ПДВ по ПП «Промстройінвест-Луга», ПП «ПК Ценсервіс», TзOB «Метастандарт».

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пп. 7.4.5 п. 7.4 тієї ж статті не підлягають включенню до складу податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, які не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Разом з тим, п.п. 7.5.1 п. 7.5 вказаної статті передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів із банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків із використанням кредитних дебетових карток чи комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Отже, Законом України «Про податок на додану вартість» передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку (покупця) належно оформленої податкової накладної.

Відповідно до п.1.3 ст. 1 вказаного Закону платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Бюджетному відшкодуванню у відповідності до п.п. 7.7.2. (а) Закону підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

З огляду на викладене, вимога п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» щодо надмірної сплати податку, як необхідної умови бюджетного відшкодування, стосується платника, який згідно цього Закону поніс фактичні витрати по сплаті податку.

Таким чином, встановлений законом порядок сплати, утримання та внесення до бюджет) податку на додану вартість, згідно з яким сплачені покупцем - платником податку суми податку безпосередньо не вносяться до бюджету, а включаються до суми податкових зобов'язань продавця - платника податку, та передбачає саме дії продавця з утримання податку та відповідальність за його внесення до бюджету.

Сума податку на додану вартість, що заявлена до відшкодування з бюджету у березні 2008 року в розмірі - 599723 грн. та червні 2008 року - 820927 грн. була сплачена TOB «Директорія» у складі оплати вартості поставлених товарів і послуг згідно вищевказаних договорів, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

Судом також встановлено, що відповідачем Луцькою обєднаною державною податковою інспекцією направлялися письмові запити до Ленінської МДПІ у м. Луганську на проведення зустрічної перевірки «ТзОВ «Метастандарт», проте у звязку із відсутністю контрагента за юридичною адресою неможливо провести таку перевірку. Остання подана звітність декларація з ПДВ за березень 2009 року. У відповідь на повторний запит Ленінська МДПІ у м. Луганську повідомила, що провести зустрічну перевірку з контрагентом немає можливості у звязку з тим, що підприємство визнано банкрутом згідно постанови Господарського суду Луганської області від 11.06.2009 року № 1/33 б. Для підтвердження взаємовідносин ТзОВ «Директорія» із ПП «Промстройінвест-Луга» направлявся запит до Ленінської МДПІ у м. Луганську. Із відповіді на даний запит вбачається, що провести зустрічну перевірку з контрагентом немає можливості у звязку з тим, що підприємство визнано банкрутом згідно постанови Господарського суду Луганської області від 09.10.2008 року № 21/48 б та скасовано державну реєстрацію 04.11.2008 року. Остання декларація з ПДВ подавалась за серпень 2008 року. Для підтвердження взаємовідносин ТзОВ «Директорія» із ПП «ПК-Ценсервіс» направлявся запит по місцю реєстрації постачальника. У відповідь на даний запит повідомлено, що провести зустрічну перевірку з контрагентом немає можливості у звязку з тим, що підприємство визнано банкрутом згідно постанови Господарського суду Луганської області від 09.04.2009 року № 12/60 б та скасовано державну реєстрацію 16.04.2009 року, остання декларація з ПДВ подавалась за лютий 2009 року.

З матеріалів справи вбачається, що на момент здійснення господарських операцій в 2007 році позивача з «ТзОВ «Метастандарт», ПП «Промстройінвест-Луга», ПП «ПК-Ценсервіс», останні не були виключені з ЄДРПОУ та у даних контрагентів не було скасовано реєстрацію платника ПДВ. Дана обставина підтверджується довідками з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців від 08.06.2010 року по кожному контрагенту.

Відповідно до представлених в судове засідання довідок, державна реєстрація припинення юридичної особи була здійснена у «ТзОВ «Метастандарт» - 17.06.2009 року, ПП «Промстройінвест-Луга» - 04.11.2008 року, ПП «ПК-Ценсервіс» - 16.04.2009 року.

З огляду на вищевикладене, суд не приймає до уваги твердження відповідача, про те, що на час здійснення господарських операцій позивачем безпідставно віднесено до податкового кредиту суми з податку на додану вартість, оскільки встановлено, що на момент здійснення господарських операцій вищевказані контрагенти (продавці) були включені до єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, а також мали свідоцтво про державну реєстрацію платника ПДВ.

За таких обставин покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

У п.1.3.ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» платника податку визначено як особу, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно з п. 10.2 ст.10 цього ж Закону платники податку відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Із наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Згідно із ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Представники відповідача Луцької ОДПІ не надали суду належних та допустимих доказів в обґрунтування правомірності винесення податкового повідомлення-рішення № 0000312302/0 від 02.06.2010 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 1420650 грн. в звязку з чим, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог ТзОВ «Директорія».

Приймаючи постанову у даній справі, суд виходить з наданих ч.2 ст. 162 КАС України повноважень, враховує, що позивач оскаржує в судовому порядку правовий акт індивідуальної дії, а тому адміністративний позов підлягає до задоволення шляхом прийняття постанови про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення Луцької обєднаної державної податкової інспекції № 0000312302/0 від 02.06.2010 року

Керуючись ст.ст. 11, 17, 158, ч. 3 ст. 160, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про податок на додану вартість», суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької обєднаної державної податкової інспекції № 0000312302/0 від 02.06.2010 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 15 листопада 2010 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий О.А. Лозовський