Постанова № 20953834, 04.05.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

<Текст >

04 травня 2011 р. <Текст >Справа №2а-2388/11/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кащеєвої Г.Ю., за участю секретаря ЖелудковоїО.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного Фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим <Список ><Позивач в особі >

до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 <Список ><Відповідач в особі ><Текст >

про стягнення,

за участю представників:

від позивача не зявився;

від відповідача не зявився;

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Сімферополя АР Крим звернулося до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про стягнення 1020,00 грн штрафних (фінансових) санкцій за несвоєчасне подання відомостей до системи персоніфікованого обліку.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем самостійно не подано відомостей системи персоніфікованого обліку за 2005, 2006, 2009звітні роки, за що позивачем було нараховано штрафні (фінансові) санкції в сумі 1020,00 грн.

Сторони явку представників у судове засідання, призначене на 04.05.2011, не забезпечили, про місце і час слухання справи повідомлені належним чином - рекомендованою кореспонденцією з повідомленням.

До дня розгляду справи до Окружного адміністративного суду АР Крим надійшло клопотання від позивача про розгляд справи у відсутність його представника.

Суд, керуючись приписами статті 128 КАС України, визнав за можливе розглянути справу у відсутності представників сторін на підставі наявних доказів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд встановив, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного.

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Здійснивши аналіз пунктів 1, 3 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 № 121/2001, пунктів 1.1, 2.2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 № 8-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.05.2002 за № 442/6730, суд встановив, що контроль за правильним нарахуванням, своєчасним та повним перерахуванням та надходженням страхових внесків, інших платежів, здійснюється органами Пенсійного фонду.

Отже, Управління Пенсійного фонду України в м. Керч АР Крим, реалізуючи свої завдання та функції в правовідносинах з фізичними та юридичними особами виступає як субєкт владних повноважень, який здійснює владну компетенцію, а спір, що виникає між фізичними, юридичними особами та органами Пенсійного фонду України, у тому числі стосовно стягнення штрафних (фінансових) санкцій являється публічно правовим та за правилами статті 17 КАС України має розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 5 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІV від 09.07.2003 (далі Закон) всі відносини, які виникають між субєктами системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування регулюються виключно зазначеним законом, яким також визначаються порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками, організація та порядок здійснення управління в системі загальнообовязкового державного пенсійного страхування.

Згідно з п.1 частини 1 статті 14 Закону страхувальниками визнаються роботодавці підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону. Частиною 1 статті 15 Закону визначено, що платниками страхових внесків є страхувальники, зазначені у статті 14 Закону.

Судом встановлено, що суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 є страхувальником та платником страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Згідно з п.п. 4,6 частини 2 статті 17 Закону страхувальник зобовязаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом, нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Відповідно до частини 3 статті 20 Закону територіальні органи Пенсійного фонду мають право обчислювати страхові внески лише на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які нараховуються страхові внески.

Частиною 6 статті 20 Закону встановлено, що страхувальники зобовязані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовий період для виду страхувальника, до якого відноситься позивач, встановлений зазначеною нормою закону один календарний місяць.

Відповідно до п. 4 частини 2 статті 17 Закону страхувальник зобов'язаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом.

Судом встановлено, що суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 в порушення п.4 ч.2. ст.17 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування”, п.п. 1 п. 1.3. Порядку формування та надання органам Пенсійного фонду України відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообовязкового державного пенсійного страхування, не надано відомостей до системи персоніфікованого обліку за 2005, 2006, 2009роки.

Рішенням №1585П від 06.12.2010 про застосування фінансових санкцій за повторне ненадання відомостей до системи персоніфікованого обліку у строки, встановлені законодавством, до відповідача застосовані фінансові санкції в розмірі 1020,00грн (а. с.8).

Рішення №1585П від 06.12.2010 отримано особисто суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 08.12.10, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення ( а. с. 9).

Відповідно до пункту 5 частини 9 статті 106 Закону за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до розрахунку фінансової санкції за ненадання відомостей до системи персоніфікованого обліку в строки, встановлені законодавством, суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1 нараховані фінансові санкції в розмірі 10 % від донарахованої суми страхового збору. Але приймаючи до уваги, що розмір фінансових санкцій не може бути меншим десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, фінансова санкція нарахована в сумі 170 гривень за кожне порушення, на загальну суму 1020 грн.

Частиною 14 статті 106 Закону, встановлено, що рішення органу Пенсійного фонду про нарахування пені або накладення штрафу є виконавчим документом. У разі незгоди з рішенням про нарахування пені та накладення штрафу, страхувальник у десятиденний строк має право на оскарження рішення у судовому порядку.

Проте, рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Керч АР Крим №1585П від 06.12.2010 у встановленому законом порядку відповідачем не оскаржено.

Таким чином, суд погоджується з правомірністю застосування позивачем вказаної фінансової санкції до відповідача, у звязку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 4 статті 94 КАС України у справах, у яких позивачем є субєкт владних повноважень, і відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, відомості про банківські рахунки відсутні) на користь Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Сімферополя АР Крим(вул. Київська, 125-б, місто Сімферополь, 95034, р/р 2560001004570 у КРУ “Державний ощадний банк України”, МФО324805, ЄДРПОУ 20725930) заборгованість зі сплати фінансових санкцій у сумі 1020 гривень.

3.Після набрання постановою законної сили за заявою позивача видати виконавчий лист.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя <підпис >Кащеєва Г.Ю.

<Текст >