Постанова № 20953770, 14.12.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 грудня 2011 р. 11:21 Справа №2а-11353/11/0170/14 Окружний адміністративний суд АР Крим у складі головуючого судді Кірєєва Д.В., за участю секретаря Сафронової К. Ю., за участю представників сторін: від позивача ОСОБА_1, представник за довіреністю;

від відповідача ОСОБА_2, представник за довіреністю;

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Малого підприємства «Майстер»

до Красноперекопської обєднаної державної податкової інспекції в АР Крим

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000242310 та № 0000232310 від 31.08.2011 р.

Суть спору: Мале підприємство «Майстер»(далі позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративною позовною заявою до Красноперекопської обєднаної державної податкової інспекції в АР Крим (далі відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000242310 та № 0000232310 від 31.08.2011 р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що не відповідають вимогам чинного законодавства, регламентуючого порядок нарахування, утримання та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість висновки, здійснені відповідачем за наслідками перевірки у акті № 957/23-0/31314621 від 19.08.2011 року про результати позапланової виїзної перевірки Малого підприємства «Майстер» з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства при здійсненні фінансово-господарських відносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Мертенс» за період з 01.09.2010 року по 28.02.2011 року (далі акт перевірки), щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства, а саме: порушення п.п. 5.3.9. п. 5.3. статті 5, п. 5.1., п. 5.9. статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.94 р. № 334/94-ВР (далі - Закон № 334), п.1.7. ст.1, п.п. 7.2.1. , п.п.7.2.3, п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" віл 03.04.97 р. № 168/97-ВР (далі Закон № 168), п. 198.1 ст.198, п. 200.1 ст. 200 Податкового Кодексу України № 2755-ІУ від 02.12.2010 р. (далі ПК України), в результаті чого встановлено завищення позивачем показників рядку 01.2 Декларацій «приріст балансової вартості запасів» на загальну суму 1064 грн. по операціях з придбання ТМЦ від ТОВ «Мертенс» (у тому числі: за 3 квартали 2010 року в сумі 4354 грн, за 2010 рік в сумі 3987 грн., за 1 квартал 2011 року в сумі 2923 грн.), встановлено завищення валових витрат на загальну суму 1120455,72 грн. по операціям з придбання послуг та ТМЦ від ТОВ «Мертенс», у тому числі: за 3 квартал 2010 року на суму 107364,72 грн., за 4 квартал 2010 року на суму 985328,21 грн., за І квартал 2011р. на суму 27762,79 грн. та у звязку з чим встановлено заниження податку на прибуток у сумі 279847,18 грн., у тому числі по періодах: за 3 квартал 2010р. у сумі 25752,68 грн, за 4 квартал 2010р. у сумі 246423,55 грн., за 1 квартал 2011 р. у сумі 7670,95 грн. та встановлено завищення позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 228221,62 грн., в тому числі за вересень 2010р. у сумі 5369,07 грн., жовтень 2010р. у сумі 91361,49 грн., листопад 2010р. у сумі 17363,93 грн., грудень 2010р. у сумі 89127,13 грн. та за лютий 2011р. у сумі 25000,0 грн.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 15 вересня 2011 року відкрито провадження в адміністративній справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов з підстав, викладених у позовний заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позову з підстав, викладених у запереченнях на позов від 18.10.2011 року.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін у справі суд,

ВСТАНОВИВ:

На підставі наказу Красноперекопської ОДПІ № 657 від 03.08.2011 року та згідно до вимог п.п. 78.1.1. п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України посадовими особами відповідача була проведена позапланова виїзна перевірка Малого підприємства «Майстер» з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства при здійсненні фінансово-господарських відносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Мертенс» за період з 01.09.2010 року по 28.02.2011 року.

За результатами перевірки складено акт № 957/23-0/31314621 від 19.08.2011 року.

В ході проведення перевірки було встановлено, що позивачем було порушено вимоги п.п. 5.3.9. п. 5.3. статті 5, п. 5.1., п. 5.9. статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 р. № 334/94-ВР, п.1.7. ст.1, п.п. 7.2.1. , п.п.7.2.3, п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР, п. 198.1 ст.198, п. 200.1 ст. 200 Податкового Кодексу України № 2755-ІУ від 02.12.2010 р. Порушення вказаних норм податкового законодавства повязано з завищенням позивачем показників рядку 01.2 Декларацій «приріст балансової вартості запасів» на загальну суму 1064 гри. по операціях з придбання ТМЦ від ТОВ «Мертенс» (у тому числі: за 3 квартали 2010 року в сумі 4354 грн, за 2010 рік в сумі 3987 грн., за 1 квартал 2011 року в сумі 2923 грн.); завищення валових витрат на загальну суму 1120455,72 гри. по операціям з придбання послуг та ТМЦ від ТОВ «Мертенс», у тому числі: за 3 квартал 2010 року на суму 107364,72 грн., за 4 квартал 2010 року на суму 985328,21 грн., за І квартал 2011р. на суму 27762,79 грн. та у звязку з чим встановлено заниження податку на прибуток у сумі 279847,18 грн., у тому числі по періодах: за 3 квартал 2010р. у сумі 25752,68 грн, за 4 квартал 2010р. у сумі 246423,55 грн., за 1 квартал 2011 р. у сумі 7670,95 грн. та завищенням позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 228221,62 грн., в тому числі за вересень 2010р. у сумі 5369,07 грн., жовтень 2010р. у сумі 91361,49 грн., листопад 2010р. у сумі 17363,93 грн., грудень 2010р. у сумі 89127,13 грн. та за лютий 2011р. у сумі 25000,0 грн.

Вказані порушення вимог Закону № 334, Закону № 168 та ПК України були здійснені позивачем у звязку з наявністю у періверяемому періоді взаємовідносин позивача з контрагентом ТОВ «Мертенс», який фактично не здійснював господарських операцій за цивільніми угодами, укладеними як із позивачем, так і з іншими контрагентами покупцями. Згідно інформації за актом документальної перевірки ТОВ «Мертенс», складеному ДПІ у Печерському р-ні м. Києва, не підтверджено здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які необхідні для виконання постачання або здійснення діяльності, не встановлено факту передачі товарів (послуг) від ТОВ «Мертенс» до підприємств-покупців, у звязку з ненаданням до перевірки первинних документів.

На підставі висновків акту позапланової виїзної перевірки відповідачем були прийняти податкові повідомлення-рішення № 0000242310 від 31.08.2011 р., яким позивачу визначено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 285277 грн. 02 коп., у тому числі: за основним платежем 228221,62 грн., за штрафними санкціями 57055,4 грн. та № 0000232310 від 31.08.2011 р., яким позивачу визначено суму грошового зобовязання з податку на прибуток у сумі 349808 грн. 97 коп., у тому числі: за основним платежем 279847,18 грн., за штрафними санкціями 69961,79 грн.

Позивач не погодився з висновками відповідача, викладеними у акті перевірки, прийнятими відносно нього податковими повідомленнями-рішеннями та вважає, що підстав для таких висновків та винесення податкових повідомлень-рішень у відповідача на підставі норм законодавства про оподаткування не було.

Судом встановлено, що 26.03.2001 року виконавчим комітетом Армянської міської ради Мале підприємство «Майстер» було зареєстровано як юридна особа за номером запису 11381200000000177.

За період з 01.09.2010 року по 28.02.2011 року МП «Майстер» задекларувало скоригований валовий дохід у сумі 1976584 грн. (без врахування валових доходів за 1 півріччя 2010 року).

За період з 01.09.2010 року по 28.02.2011 року МП «Майстер» задекларувало валові витрати у сумі 3423771,00 грн.

За період з 01.09.2010 року по 28.02.2011 року МП «Майстер» задекларувало податку на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет у сумі 42890 грн. та податкового кредиту у сумі 423355 грн.

Перевіркою встановлено, що за вказаний вище перевіряемий період позивачем було завищено валові витрати у сумі 1120455,72 грн. по операціям з придбання послуг та ТМЦ від ТОВ «Мертенс», у тому числі: за 3 квартал 2010 року на суму 107364,72 грн., за 4 квартал 2010 року на суму 985328,21 грн., за І квартал 2011р. на суму 27762,79 грн. та у звязку з чим перевіркою встановлено заниження податку на прибуток у сумі 279847,18 грн., у тому числі по періодах: за 3 квартал 2010р. у сумі 25752,68 грн, за 4 квартал 2010р. у сумі 246423,55 грн., за 1 квартал 2011 р. у сумі 7670,95 грн.

Також, перевіркою встановлено, що у перевіряемому періоді позивачем було завищено податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 228221,62 грн., в тому числі за вересень 2010р. у сумі 5369,07 грн., жовтень 2010р. у сумі 91361,49 грн., листопад 2010р. у сумі 17363,93 грн., грудень 2010р. у сумі 89127,13 грн. та за лютий 2011р. у сумі 25000,0 грн. у звязку з включенням до складу податкового кредиту сум за податковими накладними, виписаними ТОВ «Мертенс», якє не знаходиться за юридичної адресою.

Суд не погоджується з вказаною вище правовою позицією відповідача з огляду на наступне.

Згідно акту перевірки (арк. № 22 акту) встановлено, що позивач мав фінансово-господарські відносини з ТОВ «Мертенс» на загальну суму 1120455, 72 грн.

У перевіряемому періоді позивач займався підрядними роботами у будівництві, що не заперечується відповідачем та підтверджується даними акту перевірки (арк. № 5 акту).

За період перевірки з 01.09.2010р. по 28.01.2011р. МП «Майстер» з ТОВ «Мертенс» уклало договори субпідряду №27 від 06.09.2010р., №38 від 01.12.2010р. та № 04 від 04.01.2011р. на виконання робіт. Згідно умов даних договорів субпідряду МП «Майстер» виступав як генпідрядник та ТОВ «Мертенс» як субпідрядник. ТОВ «Мертенс» за умовами договорів субпідряду № 27, № 38 та № 04 зобовязувався виконувати по завданню генпідрядника власними силами всі, передбачені заказом роботи, ввести обєкт в експлуатацію. Позивач зобовязувався за даними договорами прийняти виконані субпідрядником роботи та сплатити їх вартість.

Вартість робіт визначено договорами субпідряду та проектно - сметною документацією.

Пунктами 3.1. договорів субпідряду була передбачена форма розрахунків безготівкова шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок субпідрядника після фактичного виконання будівельних робіт.

Виконані роботи за вказаними вище договорами субпідряду оформлювалися актами виконаних робіт (пункт 3.2. договорів).

Матеріалами справи підтверджено виконання субпідрядних робіт та сплата за такі роботи (послуги) за договорами субпідряду № 27 від 06.09.2010р., №38 від 01.12.2010р. та № 04 від 04.01.2011р., а саме:

-за вересень 2010 року за актами виконаних робіт та видатковими накладними сума складає 107364,72 грн. (Видаткова накладна № М-00000002 від 30.09.2011 р. на загальну суму 5225,42 грн., у тому числі ПДВ - 870,9 грн. (податкова накладна №103 від 30.09.2010р.) - ТМЦ; Акт виконаних робіт №3-3/2 за вересень 2010р. на загальну суму 81535,45 грн., у тому числі ПДВ - 13589,24 грн. (податкова накладна №104 від 30.09.2010р.) - Виконані роботи по будівництву будинку за адресою; м. Ялта, смт. Отрадне, вул. Мориса Тореза (каркас, перекриття будинк); Акт виконаних робіт №2-4/1 за вересень 2010р. на загальну суму 15087,60 грн., у тому числі ПДВ - 2514,6 грн, (податкова накладна №240 від 30.09.2010р.) - виконані роботи по будівництву будинку за адресою: м. Ялта, смт. Отрадне, вул. Мориса Тореза (фундамент та підпірна стіна); Акт прийняття виконаних робіт №1/3 за вересень 2010р. на загальну суму 17370,0 грн., у тому числі ПДВ 2895,0 грн. (податкова накладка №105 від 30.09.2010р.) - Послуги по захисту- від підтоплення жилих будинків у районі вул.Лванова, м. Армянськ; Акт прийняття виконаних будівельних робіт №2/4 за вересень 2010р. на загальну суму 9619,2 грн., у тому числі ПДВ 1603.2 грн. (податкова накладна №106 від 30.09.2010р). - поточний ремонт вул. Просвіти, заміна системи каналізації м. Армянськ. Відповідно до даних журналу-ордеру за вересень 2010р. по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» операції з придбання послуг та ТМЦ відображені у бухгалтерському обліку позивача і віднесені у сумі 21472,94 грн. до складу податкового кредиту. Сплата за надані послуги та ТМЦ склала у сумі 128837,67 грн., що підтверджує банківські виписки ПАТ «Райффайзен банк Аваль»;

-за жовтень 2010 року сума за актами виконаних робіт та видатковими накладними складає 376287,47 грн. (видаткова накладна № М-00000009 від 01.10.2010р. на загальну суму 34742.54 грн., у тому чисті ПДВ - 5790,42 грн. (податкова накладна №359 від 30.09.2010р.) ТМЦ; видаткова накладна № М-00000010 від 05.10.2010р. на загальну суму 11882,15 грн., у тому числі ПДВ 1980,36 грн. (податкова накладна №360 від 05 10.2010р.)-ТМЦ; Акт прийняття виконаних робіт № М - 00000305 за жовтень 2010р. на загальну суму 25513,52 грн., у тому числі ПДВ 4252,25 грн. (податкова накладна №367 від 29.10.2010р.) -Капітальний ремонт крівлі Управління ПФУ в м. Армянськ АРК - ліквідація аварійного стану; Акт прийняття виконаних будівельних робіт №0000307 за жовтень 2010р. на загальну суму 26044,8 грн., у тому числі ПДВ 4340,8 грн. (податкова накладна №369 від 29.10.2010р). - поточний ремонт вул. Магдесянина - заміна системи каналізації м.Армянськ; Акт прийняття виконаних будівельних робіт №0000306 за жовтень 2010р. на загальну суму 5895,6 грн., у тому числі ПДВ 982,6 грн. (податкова накладна №368 від 29.10.2010р). - Поточний ремонт вул. Соніна - заміна системи каналізації м. Армянськ; Акт виконаних робіт № М - 00000300 за жовтень 2010р. на загальну суму 36453,91 грн., у тому числі ПДВ - 6075,65 грн. (податкова накладна №362 від 29.10.2010р.) - Виконані роботи по будівництву будинку за адресою; м. Ялта, смт. Отрадне. вул. Мориса Тореза (фундамент та підпірна стіна); Акт виконаних робіт № М - 00000299 за жовтень 2010р. на загальну суму 25862,28 грн., у тому числі ПДВ - 4310,38 грн. (податкова накладна №363 від 29,10.2010р.) - Виконані роботи по будівництву будинку за адресою: м. Ялта, смт. Отрадне, вул. Мориса Тореза (Земляні роботи); Акт виконаних робіт № М - 00000301 за жовтень 2010р. на загальну суму 157499,47 грн,, у тому числі ПДВ -26249,91 грн, (податкова накладна №363 від 29,10.2010р.) - Виконані роботи по будівництву будинку за адресою: м. Ялта, смт. Отрадне, вул. Мориса Тореза (Каркас, перекриття); Акт виконаних робіт №М- 00000304 за жовтень 2010р. на загальну суму 109098,9 грн., у тому числі ПДВ - 18183,15 грн, (податкова накладна №366 від 29.10.2010р.) - Виконані роботи по будівництву будинку за адресою, м. Ялта, смт, Отрадне, вул. Мориса Тореза (Часовня, басейн); Акт виконаних робіт № М - 00000303 за жовтень 2010р. на загальну суму 13560,3 гри., у тому числі ПДВ - 2260,05 грн. (податкова накладна №365 від 29.10.2010р.) - Виконані роботи по будівництву будинку за адресою: м. Ялта, смт. Отрадне, вул. Мориса Тореза (Додаткові роботи); Акт виконаних робіт № М - 00000302 за жовтень 2010р. на загальну суму 4991,48 грн., у тому числі ПДВ 8331,91 грн. (податкова накладна. №364 від 29. 10.2010р.) - Виконані роботи по будівництву будинку за адресою: м. Ялта, смт. Отрадне, вул. Мориса Тореза (Дренаж). Відповідно до даних журналу-ордеру за жовтень 2010р. по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» операції з придбання послуг та ТМЦ відображені у бухгалтерському обліку позивача та віднесені у сумі 75257,48 грн. до складу податкового кредиту. Сплата за надані послуги та ТМЦ склала у сумі 451544,95 грн., що підтверджує банківські виписки ПАТ "Райффайзен Банк Аваль";

-за листопад 2010 року сума за актами виконаних робіт та видатковими накладними сума складає 178278,42 грн. (видаткова накладна № М-00000020 від 03.11.2010 року на загальну суму 18877,20 грн., у тому числі ПДВ - 3146,20 грн. (податкова накладна №657 від 03.11.2010р.) ТМЦ; Видаткова накладна № М-00000021 від 03.11.2010 року на загальну суму 12439,02 грн., у тому числі ПДВ 2077,17 грн. (податкова накладна №358 від 05.10.2010р. ТМЦ; Акт виконаних робіт № М - 00000556 за листопад 20І0р, на загальну суму 109750,52 грн., у тому числі ПДВ - 18291,75 грн. (податкова накладна №659 від 30.11.2010р.) - Виконані роботи по будівництву будинку за адресою: м Ялта, смт. Отрадне, вул. Мориса Тореза. (каркас, перекриття); Акт виконаних робіт № М - 00000557 за листопад 2010р. на загальну суму 72867,37 грн, у тому числі ПДВ - 12144.56 грн. (податкова, накладка № 660 від 30.11.2010р.) - Виконані роботи по будівництву будинку за адресою: м. Ялта, смт. Отрадне, вул. Мориса Тореза (каркас, перекриття). Відповідно до даних журналу-ордеру за листопад 2010р, по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» операції з придбання послуг та ТМЦ відображені у бухгалтерському обліку позивача і віднесені до складу податкового кредиту у сумі 35655,68 грн. Сплата за надані послуги та ТМЦ склала у сумі 213934,1 грн., що підтверджує банківські виписки ПАТ "Райффайзен Банк Аваль";

-за грудень 2010 року сума за актами виконаних робіт та видатковими накладними складає 430762,34 грн (Видаткова накладна № М-00000041 від 06.12.2010р. на загальну суму 66470,37 грн., у тому числі ПДВ - 11078,39 грн. (податкова накладна № 657 від 03.11.2010р.) ТМЦ; Акт виконаних робіт № М - 00000846 за грудень 2010р. на загальну суму 37792,0 грн., у тому числі ПДВ 6298,67 грн. (податкова накладна №999 від 31.12.2010р.) Виконані роботи по будівництву будинку за адресою: м. Ялта, смт. Отрадне, вул. Мориса Тореза (Басейн); Акт виконаних робіт № М - 00000849 за грудень 2010р. на загальну суму 21941,73 грн., у тому числі ПДВ 3656,95 грн. (податкова накладна № 1002 від 31.12.2010 р.) Виконані роботи по будівництву будинку за адресою: м. Ялта, смт. Отрадне, вул. Мориса Тореза (фундамент, підпірни стіни); Акт виконаних робіт № М 00000848 за грудень 2010 року на суму 72153,2 грн., у тому числі ПДВ - 12025,53грн. (податкова накладна №1001 від 31.12.2010р.) - Виконані роботи по будівництву будинку за адресою: м. Ялта, смт. Отрадне, вул. Мориса Тореза (каркас, перекриття); Акт виконаних робіт № М - 00000847 за грудень 2010р. на загальну суму 122869,51 грн., у тому числі ПДВ - 20478,25 грн. (податкова накладна №1000 від 31.12.2010р.) - Виконані роботи по будинку за адресою, м. Ялта, смт, Отрадне, вул. Мориса Тореза (фундамент, підпірні стіни, каркас); Акт виконаних будівельних робіт № М - 00000836 за грудень 2010р. на загальну суму 19445,11 грн., у тому числі ПДВ - 3240,85 грн. (податкова накладна № 988 від 31.12.2010р.) - Колективна установка доочищення води для питних потреб у загальноосвітній школі с. Геройське; Акт виконаних будівельних робіт № М - 00000838 за грудень 2010р. на загальну суму 16898,1 грн., у тому числі ПДВ - 2816,35 грн. (податкова накладна № 991 від 31.12.2010р.) -Колективна установка доочищення води для питних потреб у загальноосвітній школі с. Михайлівка; Акт виконаних будівельних робіт № М - 00000841 за грудень 2010р. на загальну суму 6152,02 грн., у тому числі ПДВ - 1025,34 грн, (податкова накладна №994 від 31.12.2010р.) - Колективна установка доочищення води для питних потреб у загальноосвітній школі Сакської районної ради АРК с. Кримське; Акт виконаних будівельних робіт № М - 00000833 за грудень 2010р. на загальну суму 26773,81 грн., у тому числі ПДВ - 4462,3 грн. (податкова накладна №985 від 31.12.2010р.) Колективна установка доочищення води для питних потреб у загальноосвітній школі с. Іванівка; Акт виконаних будівельних робіт № М - 00000845 за грудень 2010р. на загальну суму 19811,63 грн., у тому числі ПДВ - 3301,94 грн. (податкова накладна №998 від 31.12.2010р.) - Колективна установка доочищення води для питних потреб в загальноосвітній школі Сакської районної ради АРК с. Новофедорівка; Акт виконаних будівельних робіт № М - 00000844 за грудень 2010р. на загальну суму 24033,17 грн. у тому числі ПДВ 4005,53 грн. (податкова накладна № 994 від 31.12.2010р.) Колективна установка доочищення води для питних потреб у загальноосвітній школі Сакської районної ради АРК с. Оріхове; Акт виконаних будівельних робіт № М - 00000843 за грудень 2010р. на загальну суму 24033,17 грн., у тому числі ПДВ - 4005,53 грн. (податкова накладна №996 від 31.12.2010р.) - Колективна установка доочищення води для питних потреб у загальноосвітній школі Сакської районної ради АРК с. Прибрежне; Акт виконаних будівельних робіт № М - 00000840 за грудень 2010р. на загальну суму 6152,02 грн., у тому числі ПДВ - 1025,34 грн. (податкова накладна №993 від 31.12.2010р.) - Колективна установка доочищення води для питних потреб в загальноосвітній школі Сакської районної ради АРК с. Червоне; Акт виконаних будівельних робіт № М - 00000839 за грудень 2010р. на загальну суму 19166,39 грн., у тому числі ПДВ - 3194.4 грн. (податкова накладна № 992 від 31.12.2010р.) - Колективна установка доочищення води для питних потреб у загальноосвітній школі с. Журавлі; Акт виконаних будівельних робіт № М - 00000834 за грудень 2010р. на загальну суму 12807,31 грн., у тому числі ПДВ - 2134,55 грн. (податкова накладна №986 від 31.12.2010р.) - Колективна установка доочищення води для питних потреб у загальноосвітній школі с. Шовковичне; Акт виконаних будівельних робіт № М - 00000837 за грудень 2010р. на загальну суму 14263,25 гри., у тому числі ПДВ - 2377,21 грн. (податкова накладна 989 від 31.12.2010р.) - Колективна установка доочищення води для питних потреб у загальноосвітній школі с. Мітяєво; Акт виконаних будівельних робіт № М - 00000842 за грудень 2010р. на загальну суму 6152,02 грн. у тому числі ПДВ - 1025,34 грн. (податкова накладна № 995 від 31.12.2010 року) Колективна установка доочищення води для питних потреб у загальноосвітній школі Сакської районної ради АРК с. Фрунзе. Відповідно до даних журналу-ордеру за грудень 2010 року по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» операції з придбання послуг та ТМЦ відображені у бухгалтерському обліку позивача та сума 86152,47 грн. віднесена до складу податкового кредиту. Сплата за надані послуги, ТМЦ склала у сумі 516924,8 грн., що підтверджує банківські виписки ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»;

-за березень 2011 року сума за актами виконаних робіт складає 27762,79 грн. (Акт виконаних робіт № М - 00000447 за березень 2011р. на загальну суму 33315,35 грн., у тому числі ПДВ - 5552,56 грн. - Виконані роботи по будівництву будинку за адресою: м.Ялта, смт. Отрадне, вул. Мориса Тореза (сантехніка); Відповідно до даних журналу-ордеру за березень 2011р. по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» операції з придбання послуг відображені у бухгалтерському обліку позивача та віднесено до складу податкового кредиту суму 5552,56 грн. Сплата за надані послуги склала у сумі 83000 грн., що підтверджує банківські виписки ПАТ «Рзйффайзен Банк Аваль».

Суд зазначає, що відповідно до п. 5. 1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.1994 року (який діяв на час виникнення спірних правовідносин щодо оподаткування податком на прибуток) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Відповідно до п. 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. В силу пп. 5.3.9 пункту 5 статті 5 Закону № 334 не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Судом встановлено, що витрати позивача, понесені у періоді, на який розповсюджувалася перевірка, підтверджені документально, що відповідає вимогам пп. 5.3.9 п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносно встановлення відповідачем у акті перевірки з боку позивача заниження податку на додану вартість, суд зазначає наступне.

Згідно до частини 3 статті 1 Закону України “Про систему оподаткування” № 1251-Х11 від 25.06.1991 року (який діяв на час виникнення спірних правовідносин) Ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком особливих видів мита та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування. Особливі види мита справляються на підставі рішень про застосування антидемпінгових, компенсаційних і спеціальних заходів, прийнятих відповідно до законів України. Аналогічна норма міститься у ПК України.

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” № 168/97 від 03.04.1997 року встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту (п.7.4.4 Закону №168).

Відповідно до пп. 7.4.5, п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У відповідності з нормами п.14.1.181 ст.14 ПКУ податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду.Відповідно до п.198.3 статті 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів ( послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари ( послуги) відрізняються більш ніж 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари ( послуги), та складається із сум податків, нарахованих ( сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом статті 193 та статтею 194 протягом такого звітного періоду у звязку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань контрагенту позивача з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.2 ст.3 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” № 996 бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться на підприємстві. Фінансова, податкова та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Підставою для відображення господарських операцій у бухгалтерському обліку є первинні документи, що фіксують факти здійснення господарських операцій (п.1 ст.9 Закону № 996). Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення (ст.1 Закону № 996). Обов'язкові реквізити первинного документа встановлені п.2 ст.9 Закону № 996. Первинні документи повинні бути складені в момент здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її завершення (п.1. ст.9 Закону № 996).

Відповідно до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995р., первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Для оподаткування мають значення бухгалтерські документи, що відображають господарські операції та фіксують отриманий прибуток і інші економічні показники господарської діяльності.

Бухгалтерські документі це сукупність письмових актів, фіксуючих здійснені господарські операції відповідно до вимог законодавства.

Бухгалтерські документи в роботі субєкта господарювання служать, як відомо, засобом ведення обліку матеріальних цінностей і грошових коштів. На підставі бухгалтерських документів (документації) контролюється правильність здійсненних операцій, ведеться поточний аналіз виконаної роботи, встановлюються причини господарських порушень, тобто документація виконує контрольно аналітичні функції.

Правове значення бухгалтерських документів проявляється в тому, що з їх допомогою підтверджується правильність зареєстрованих в обліку фактів. Факт наявності первинного документу не може бути проігнорований контролюючим органом, оскільки тільки аналіз первинних документів може давати обєктивну картину господарської діяльності і, віддзеркалення її результатів у податковій звітності. Господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою (п.1.32 Закону №334).

Під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність (п.1 ст.3 ГКУ).

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва підприємцями (п.2 ст.3 ГКУ).

Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст.42 ГКУ).

Підприємництво здійснюється на основі самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону (ст.44 ГКУ).

Суд не бере до уваги доводи відповідача, викладені в акті перевірки щодо нікчемності правочинів, укладених позивачем з ТОВ «Мертенс» у звязку з тим, що не підтверджується місцезнаходження ТОВ «Мертенс», наявність у останнього достатніх трудових ресурсів, виробничих, складських, торгівельних приміщень та обладнання, необхідних для здійснення діяльності на підставі наступного.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Законами №168 та № 334 не передбачено обов'язок покупця перевіряти, за рахунок яких ресурсів (виробничих, трудових, фінансових) продавець надає товари (роботи, послуги) для покупця. Покупець не зобов'язаний перевіряти: чи використовує продавець власні виробничі потужності або орендовані; чи залучає продавець з метою здійснення господарської діяльності власних співробітників або фізичних осіб за трудовими угодами. Згідно з судовою практикою Вищого адміністративного суду України та Верховного суду України платник податку на додану вартість покупець товару на час здійснення господарської операцій з придбання товару не має обовязку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням продавцем вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо і в подальшому не повинен зазнавати певних негативних матеріальних наслідків за можливу неправомірну діяльність порушника (правова позиція викладена в Ухвалах ВАСУ за справами №9820946, №7276773 та в Постановах ВСУ №№221007, 3060678, 4970766).

Таким чином, суд вважає, що покупець (позивач, генпідрядник) не може нести відповідальність за діяльність або бездіяльність продавця (ТОВ «Мертенс» субпідрядника) та не повинен зазнавати негативні наслідки з цього.

Беручи до уваги наведене вище, суд вважає, що первинними документами бухгалтерського та податкового обліку позивача (податкові накладні, прибуткові накладні, акти приймання виконаних будівельних робіт, акти здачі, рахунки фактури, виписки банку, видаткові накладні, сметна документація, договори субпідряду) у повному обсязі не підтверджуються висновки акту перевірки щодо порушення МП «Майстер» вимог п.п. 5.3.9. п. 5.3. статті 5, п. 5.1., п. 5.9. статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 р. № 334/94-ВР, п.1.7. ст.1, п.п. 7.2.1. , п.п.7.2.3, п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР, п. 198.1 ст.198, п. 200.1 ст. 200 Податкового Кодексу України № 2755-ІУ від 02.12.2010 р. та як слід, не підтверджуються висновки щодо завищення позивачем приросту балансової вартості запасів на загальну суму 1064 грн. по операціях з придбання ТМЦ від ТОВ «Мертенс» та завищення валових витрат на загальну суму 1120455,72 грн. та заниження податку на прибуток у сумі 279847,18 грн. та завищенням позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 228221,62 грн.

Суд зазначає, що договори субпідряду, про які наведено вище та у звязку із виконанням яких позивачем були сформовані у перевіряемому періоді валові витрати з податку на прибуток та суми податкового кредиту з податку на додану вартість, були реально виконані, що підтверджується належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами (прибуткові накладні, акти здачі-приймання робіт, виписки банку, накладні, податкові накладні та т.і.).

Матеріалами справи підтверджується, що на момент здійснення вищевказаних господарських операцій між позивачем та його контрагентом, останній був зареєстрований у якості юридичної особи, обліковувався як платник ПДВ у ДПІ та мав свідоцтво платника ПДВ, та здійснення цих господарських оперцій підтверджується відповідними первинними документами податкового та бухгалтерського обліку. Розрухунки позивачем проведені з контрагентом. Більш того, суд зазначає, що первинні документи бухгалтерського обліку позивача відповідають вимогам чинного законодавства, що не спростовано відповідачем документально.

Також, згідно до інформації ДПІ у Печерському р-ні м. Києва від 07.11.2011 року (відповідь на запит суду від 15.09.2011 року) вказано, що ТОВ «Мертенс» взято на облік платників податків з 19 травня 2010 року, з 11.06.2010 року є платником ПДВ, свідоцтво анульовано було з 29 липня 2011 року та остання податкова звітність подана до ДПІ у серпні 2011 року, у тому числі з податку на прибуток на податку на додану вартість. Таким чином, податковим органом підтверджено, що контрагент позивача на час здійснення господарських операції (будівництва, субпідрядів) був платником ПДВ, звітував до ДПІ та був зареєстрованим як юридична соба у встановленому законом порядку.

На підставі отриманих податкових накладних, виданих ТОВ «Мертенс», позивачем були включені до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість у перевіряемому періоді, що відображено у податкових деклараціях з ПДВ, які залучено до матеріалів справи. (додаток № 5 до декларацій у розрізі контрагентів).

У п. 198.2 ст. 198 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 ПК України).

Судом досліджено копії податкових накладних, які є в матеріалах справи і встановлено, що вони видані за встановленою формою та номенклатурою поставки товарів, що відповідає умовам договорів, укладених позивачем з ТОВ «Мертенс».

Використання позивачем придбаних товарів у межах власної господарської діяльності підтверджується матеріалами справи (видаткові накладні, податкові накладні, акти, статутні документи позивача та т.і.).

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Судом досліджено обставини реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. Дослідивши матеріали справи та надані сторонами доказами, суд вважає, що позивач підтвердив дані податкового обліку достовірними первинними документами, які складені за наслідками фактично здійсненних господарських операцій.

Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано доказів неможливості виконання своїх договірних зобов'язань ТОВ «Мертенс», доказів, які б свідчили про не пов'язаність операцій із господарською діяльністю позивача, доказів отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операцій за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб.

Відповідно до пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Позивач при проведені господарських операцій зі своїм контрагентом оформив первинні документи, які і відобразив в своєму податковому обліку, що не спростовувалось відповідачем. Недостовірність жодного з цих документів не встановлена.

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин, спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок (частина 1), а отже, є нікчемним (частина 2). Як установлено в частині другій статті 215 цього Кодексу, визнання судом нікчемних правочинів недійсними не вимагається. Відповідно до частини першої статті 216 зазначеного Кодексу недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Таким чином, суперечність правочину моральним засадам суспільства або спрямованість його на незаконне заволодіння майном держави, за даних обставин, може мати місце у разі наявності наміру сторін, який спрямований на неправомірне отримання податкової вигоди, шляхом штучного формування податкового кредиту і валових витрат.

Суд зазначає, що відповідачем не надано жодних доказів наявності такого наміру у позивача.

Невиконання зобов'язань перед бюджетом постачальниками контрагента позивача є підставою для застосування заходів відповідальності виключно до таких постачальників, і само по собі не свідчить про порушення правил оподаткування позивачем.

У зв'язку із цим суд зазначає, що законодавство України, чинне на час виникнення спірних відносин, не ставить виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит в залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншим субєктом господарювання.

Зазначений висновок узгоджується із позицію, викладеною у постанові Верховного Суду України від 31.01.2011 року у справах №21-42а10 та 21-47а10, за позовами Закритого акціонерного товариства "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської обєднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області, які є обов'язковими для всіх судів України, в силу положень частини першої статті 244-2 КАС України.

Крім того, правомірність такої позиції підтверджується практикою Європейського суду з прав людини, яку суди повинні застосовувати як джерело права, відповідно до положень статті 17 Закону України від 23.02.2006 року №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобовязань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Застосування штрафних санкцій у оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях обумовлено завищенням з боку позивача податкового кредиту з ПДВ та визначенням суми податкових зобовязань з цього податку та податку на прибуток за результатами документальної перевірки. Оскільки судом встановлено помилковість відповідних висновків податкового органу, то і для застосування штрафних санкцій не має правових підстав, тому позов підлягає задоволенню.

14.12.2011 року судом оголошено ввідну та резолютивну частину постанови, у повному обсязі постанову складено 19.12.2011 року.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України

Керуючись ст.ст. 94,158-163,167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення Красноперекопської обєднаної державної податкової інспекції в АР Крим № 0000242310 від 31.08.2011 р. та № 0000232310 від 31.08.2011 р.

3.Стягнути з Державного бюджету України на користь Малого підприємства «Майстер» код ЄДРПОУ 31314621) витрати зі сплати судового збору у сумі 3,40 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кірєєв Д.В.