Постанова № 20953748, 19.01.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

<Текст >

19 січня 2012 р. об 11:27 Справа №2а-10898/10/4/0170 Окружний адміністративний суд АР Крим у складі головуючого суддіЦиганової Г.Ю., при секретарі судового засідання Шевцовій Г.В., за участі представників сторін: від позивача - Семенов В.Є., від відповідача (Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим) - Шилін В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агролюкс" <Список ><Позивач в особі >

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим,Заступника керівника Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Алієва Р.Р. <Список ><Відповідач в особі ><Текст >

про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дій

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Агролюкс" (далі - позивач) звернулось до адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим (далі - відповідач 1), заступника керівника Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Алієва Р.Р. (далі - відповідач2) про визнання протиправним і скасування рішення від 06.08.2010 року вих. № 35166/10/18-4, визнання протиправними дій посадової особи ДПІ в м. Сімферополі Алієва Р.Р. щодо прийняття, складання і підписання від імені ДПІ в м. Сімферополі рішення вих. № 35166/10/18-4 від 06.08.2010 року.

Позов мотивовано безпідставністю відмови податкового органу у прийнятті документів податкової звітності.

Ухвалами суду від 20.08.2010 року відкрито провадження у справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою суду від 14.09.10 провадження у справі зупинено до набрання законної сили судовим рішення у справі №2а-7891/10/12/0170 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агролюкс"до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим,начальника Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим Назарчука В.В.,заступника керівника Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Алієва Р.Р. про визнання протиправними дії, протиправним та скасування акту № 493/15-2 від 09.06.2010 року.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2011 року постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 11.10.2010 року у справі 2а-7891/10/12/0170 залишено без змін, ухвалою суду від 19.12.2011 року провадження у справі поновлено.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, надав пояснення по суті спору.

Представник відповідача 1 в судовому засіданні проти позову заперечував, надав письмові заперечення, в яких вказав, що документи податкової звітності з податку на додану вартість за липень 2010 року, надані позивачем, відповідач не визнав як податкові декларації відповідно до підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (чинний до 01.01.2011 року, далі - Закон №2181), через порушення пунктів 1.1, 1.2 розділу 1 Порядку заповнення податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30 травня 1997 року N 166, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 9 липня 1997 року за N 250/2054(чинний до 25.01.2011 року, далі - Порядок №166), а саме: декларацію подано особою, не зареєстрованою у якості платника податку. Відповідач 2 в судове засідання не з'явився, явку уповноваженого представника не забезпечив, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, причин неявки не повідомив.

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для з'ясування обставин у справі, суд, керуючись статтею 128 КАС України, вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача 2.

Заслухавши представників позивача і відповідача 1, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач є юридичною особою, ідентифікаційний код 32624327, є платником податків, зборів (обовязкових платежів), в тому числі податку на додану вартість.

У серпні 2010 року позивач надав податковому органу податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2010 року (вх. №134719 від 03.08.2010 року).

Згідно з повідомленням від 06.08.2010 року вих. №35166/10/28-4 (позивач помилково зазначає №35166/10/18-4, однак як слідує з пояснень представника відповідача 1 і підтверджується матеріалами справи (а.с. 11), належним реєстраційний номером вихідної кореспонденції повідомлення є №35166/10/28-4) відповідач 1 повідомив позивача, що даний документ не визнаний як податкова декларація, у зв'язку із порушенням пунктів 1.1 і 1.2 Порядку №166.

Оцінюючи правомірність дій відповідача щодо невизнання поданих позивачем документів як податкових декларацій, суд враховує, що відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із пунктом 1.11 статті 1 Закону №2181 податкова декларація, - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Підпунктом 4.1.2 пункту 4.2 статті 4 Закону №2181 передбачено, що податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право:

надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу;

оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Таким чином, передбаченими законом підставами невизнання податкової звітності податковою декларацією є: не зазначення обов'язкових реквізитів, не підписання відповідними посадовими особами, не скріплення печаткою платника податків.

Надаючи оцінку спірним відносинам, суд також зазначає, що відповідачем порушено приписи пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону №2181 через те, що жодного рішення про невизнання поданих позивачем документів податковими деклараціями не приймалось, що унеможливило оскарження позивачем цього рішення у порядку апеляційного узгодження. Направлене позивачеві повідомлення таким рішенням у будь-якому разі не є.

Зазначене повідомлення є способом інформування платника податків про дії, вчинені податковим органом на підставі підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону №2181. При цьому підставою для виникнення у платника податків додаткових обов'язків є саме дії податкового органу з неприйняття документів податкової звітності. У свою чергу, повідомлення із відповідною інформацією не впливає на права та обов'язки платника податків, а тому не є актом індивідуальної дії в розумінні пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно із пунктами 1.1, 1.2 Порядку №166 подання податкової декларації з податку на додану вартість (далі - декларація) передбачено пунктом 4.1 статті 4 Закону України від 21 грудня 2000 року N 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Декларація подається до податкового органу за місцем реєстрації особою, яка зареєстрована платником податку на додану вартість згідно з вимогами Закону України від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР "Про податок на додану вартість".

Державною податковою інспекцією в м. Сімферополь АР Крим 09.06.2010 року було складено акт № 493/15-2 про анулювання реєстрації ТОВ "Агролюкс" платником податку на додану вартість. Підставою для анулювання реєстрацію став акт перевірки достовірності юридичної адреси № 1709/26-31 від 08.06.2010 року, відповідно до якого ТОВ "Агролюкс" за юридичною адресою: АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 76, не знаходиться. У звязку з цим, відповідачем зроблено висновок про порушення позивачем підпункту "ґ" пункту 9.8 статті 9 Закону України "Про податок на додану вартість", Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" та прийнято рішення про анулювання реєстрації ТОВ "Агролюкс" платником податку на додану вартість, яке оформлене актом №493/15-2 від 09.06.2010 року.

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 11.10.2010 року у справі 2а-7891/10/12/0170, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2011 року визнано протиправним та скасовано рішення ДПІ в м. Сімферополі АР Крим про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, оформлене актом № 493/15-2 від 09.06.2010 року.

Протиправність індивідуального акта виникає, у разі набрання рішенням суду про задоволення адміністративного позову законної сили, з моменту прийняття такого акта субєктом владних повноважень.

В той же час, суд зазначає, що вимоги про визнання протиправним і скасування рішення відповідача від 06.08.2010 року №35166/10/18-4 задоволенню не підлягають, оскільки жодних рішень з приводу визнання або невизнання податковими деклараціями документів податкової звітності позивача за липень 2010 року відповідач не приймав.

З тих же підстав не підлягають задоволенню й інші позовні вимоги до відповідача 2, оскільки вони є похідними від вимоги про визнання протиправним і скасування рішення відповідача 1 від 06.08.2010 року №35166/10/18-4.

Водночас, суд має право на підставі частини другої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України вийти за межі позовних вимог та розглянути питання щодо протиправності дій податкового органу, які мали наслідком направлення оскарженого повідомлення.

Враховуючи, що під час судового розгляду встановлено порушення норм Закону №2181 з боку відповідача 1, суд, керуючись частиною другою статті 11 КАС України, вважає можливим вийти за межі позовних вимог, ухваливши рішення про визнання протиправними дій відповідача 1 щодо невизнання поданих позивачем документів податкової звітності податковою декларацією.

В судовому засіданні 19.01.2012 року оголошено вступну і резолютивну частини постанови, постанову у повному обсязі складено 20.12.2012 року.

Керуючись статтями 11, 158-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим щодо невизнання податковою декларацією документу податкової звітності з податку на додану вартість за липень 2010 року, отриманого від Товариства з обмеженою відповідальністю "Агролюкс" (ідентифікаційний код 32624327) 03.08.2010 року (вх. №134719).

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення постанови. У разі оголошення в судовому засіданні вступної і резолютивної частини постанови, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя <підпис >Циганова Г.Ю.

<Текст >