Постанова № 20953659, 31.10.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 жовтня 2011 р. 09:52 Справа №2а-8038/10/14/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Кірєєва Д.В.,при секретарі Жигалової К.Ю., за участю сторін:

представник позивача Євенко, за дов.,

представник відповідача Кримської митниці Сінгаєвський, за дов.,

представник відповідача Головного управління Державного казначейства України в АР Крим Глушаков, за дов.,

представник прокуратури не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства "Платан"

до Кримської митниці

до Головного управління Державного казначейства України в АР Крим

за участю Прокуратури АР Крим

про визнання протиправними та скасування рішень,

Суть спору: Приватне Підприємство “Платан” (далі позивач, ПП “Платан”) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Кримської митниці (далі відповідач) та Головного управління Державного казначейства України в АР Крим про визнання протиправним і скасування рішення Кримської митниці про визначення митної вартості товарів №600000006/2010/000119/2 від 15.03.2010р.; про стягнення з Державного бюджету України суму надмірно сплаченого ввізного мита в розмірі 16539,32 грн. і надмірно сплаченого податку на додану вартість в розмірі 69465,13 грн. за вантажною митною декларацією №600000009/2010/000971 від 17.03.2010р., про визнання протиправним і скасування рішення Кримської митниці про визначення митної вартості товарів №600000006/2010/000135/1 від 29.03.2010р.; стягнення з Державного бюджету України суму надмірно сплаченого ввізного мита в розмірі 21559,08 грн. і надмірно сплаченого податку на додану вартість в розмірі 90548,11 грн. за вантажною митною декларацією №600000009/2010/001189 від 30.03.2010р.; про визнання протиправним і скасування рішення Кримської митниці про визначення митної вартості товарів №600000006/2010/000085/2 від 01.03.2010р.; стягнення з Державного бюджету України суму надмірно сплаченого ввізного мита в розмірі 21275,06 грн. і надмірно сплаченого податку на додану вартість в розмірі 89355,27 грн.; зобовязання Кримської митниці здійснити митне оформлення товару за ціною, визначеною у ватажній митній декларації від 01.03.10р. №600000009/2010/000741.

Позовні вимоги мотивовані тим, що визначення митної вартості товарів за резервним методом є безпідставним, оскільки митному органу було надано повну інформацію, яка дозволяла здійснити застосування інших передбачених законодавством методів визначення митної вартості товарів.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 05.07.2010р. відкрито провадження по справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі. В обґрунтування правової позиції надав додаткові письмові пояснення до адміністративного позову.

Представник відповідача - Кримська митниця, у судовому засіданні проти позову заперечував з підстав, викладених в письмових запереченнях та додаткових запереченнях, відповідно до яких підставою для відмови ПП “Платан” у прийнятті до митного оформлення вантажно-митних декларацій стала неможливість визначення митної вартості товару за першим методом відповідно до статті 266 МК України (за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються).

Внаслідок ненадання додаткових документів і неможливості з обєктивних підстав послідовного застосування жодного із методів визначення митної вартості викладених у ст.266 МК України, митна вартість визначена за резервним методом відповідно до вимог, установлених статтею 273 МК України. Крім того зазначає, що позивач із заявою про повернення надмірно сплачених платежів до митного органу не звертався.

Представник відповідача - Головне управління Державного казначейства України в АР Крим, у поясненнях на адміністративний позов зазначає, що повернення надмірно сплаченого в доход державного бюджету платежу може бути здійснено тільки за умови встановлення факту його зарахування в доход державного бюджету та з того рахунку, на який кошти фактично зараховані.

Листом вих.№05/1-7489/10 від 11.08.2010р. Прокуратура АР Крим повідомила про вступ представника прокуратури АР Крим в процес у даній справі, оскільки спір суттєво зачіпає інтереси держави, ускладнює забезпечення реалізації державної політики у сфері митної діяльності, однак представника у судове засідання не забезпечив, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином та своєчасно.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників учасників процесу, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно зі ст. 3 КАС України, справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, субєктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова особа чи службова особа, інший субєкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень , суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта., встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії) : 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.1 Митного кодексу України, митні органи є спеціальними уповноваженими органами виконавчої влади в галузі митної справи, слід зазначити, що статтями 6, 8 Конституції України встановлено, що органи виконавчої влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно до ч. 1 ст. 45 Митного кодексу України (далі МК України), особи, які переміщують товари і транспортні засоби через митний кордон України чи провадять діяльність, контроль за якою цим Кодексом покладено на митні органи, зобов'язані подавати митним органам документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю.

П. 2 частини 1 ст. 54 МК України встановлено, що при декларуванні товарів та транспортних засобів митному органові подаються документи, необхідні для здійснення митного контролю.

Відповідно до положень п. 14, 15 ч.1 ст. 1 МК України, митне оформлення - виконання митним органом дій (процедур), які пов'язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, і мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів. Митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своєї компетенції з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 11 МК України, митні органи, реалізуючи митну політику України, виконують такі основні завдання при здійснені митної справи, як здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до статті 42 Митного кодексу України під час проведення митного контролю митні органи самостійно визначають форму та обсяг контролю, достатні для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи та міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку, контроль за дотриманням яких покладено на митні органи.

Контроль правильності визначення митної вартості відповідно до положень статті 265 Митного кодексу України здійснює митний орган згідно з положенням цього Кодексу. Такий контроль може здійснюватися в установленому порядку із застосуванням різних форм, у тому числі відповідно до статей 60 і 69 Митного кодексу України, після закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів.

Відповідно до 1 речення ч. 8 ст. 264 декларант має право оскаржити рішення митного органу щодо визначення митної вартості оцінюваних товарів до митного органу вищого рівня та/або до суду.

Позивач - Приватне підприємство “Платан”є юридичною особою, зареєстрованою Сімферопольською районною державною адміністрацією 11.02.2000 року (ідентифікаційний код 30645832) (а.с.169, т.1), діє на підставі статуту (а.с.170, т.1).

Відповідач - Кримська митниця є субєктом владних повноважень.

Отже, даний спір є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Ст.19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що 30.03.2009р. між ПП «Платан» та WUXI SHUNCHENG DECORATION MATERIALS CO.LTD був укладений Контракт №30/04/09, згідно якого ПП «Платан» здійснює придбання виробів з ПВХ.

01.06.2009 року до даного Контракту було укладено Додаткову угоду №1, 03.08.2009 року до даного Контракту було укладено Додаткову угоду №2, 31.08.2009 року до даного Контракту було укладено Додаткову угоду №3, 16.11.2009 року до даного Контракту було укладено Додаткову угоду №4, згідно яких було досягнуто угоди про умови розрахунків за Контрактом. Відповідно умов Дистриб'юторської угоди від 30.03.2009 року WUXI SHUNCHENG DECORATION MATERIALS CO.LTD надала позивачу статус дистриб'ютора з просування та продажу товару WUXI SHUNCHENG DECORATION MATERIALS CO.LTD на території України та Автономної Республіки Крим.

25.01.2010р., на виконання вищевказаного Контракту, компанією WUXI SHUNCHENG DECORATION MATERIALS CO.LTD було виставлено ПП «Платан» комерційний рахунок-фактуру №WХ09122905-2 на суму 86041,46 доларів США.

Платіжними дорученнями №5 від 13.01.2010р. на суму 27688,03 доларів США та №38 від 05.03.2010р. на суму 68833,17 доларів США ПП «Платан» сплатило на користь WUXI SHUNCHENG DECORATION MATERIALS CO.LTD 86041,46 доларів США.

Для забезпечення виконання даного Контракту ПП «Платан» було укладено договір на транспортно-експедиційне обслуговування зовнішньоторгових вантажів №15/12/09 від 15.12.2009р. з ТОВ «СТН Фрейт Форвардер» та сплачено за морську доставку (фрахт) згідно рахунку-фактури №СФ-0000034 від 09.03.2010р. 42056,88 грн.

Даний товар було доставлено в Україну (Одеса) водним (коносамент ZSH1000190ICSNRZSH від 03.02.2010р.), а далі до АР Крим - автомобільним (CMR №№53, 53/1-53-3) транспортом та поставлено на митний контроль 14.03.2010 року.

15.03.2010 року ПП «Платан» було подано Декларацію митної вартості та вантажну митну декларацію №600000009/2010/000950, згідно яких було заявлено до декларування та випуску у вільний обіг (режим ІМ-40) за першим (основним) методом визначення митної вартості стінові панелі з ПВХ вагою нетто 88522кг, вартістю у сумі 91313,07 доларів США (1728495,65 гривень).

При цьому у вантажній митній декларації №600000009/2010/000950 від 15.03.2010 року ПП «Платан» було визначено обов'язкові платежі у наступних розмірах (за курсом НБУ -7,978 грн./1 долар США): ввізне мито (5%) у сумі 36424,78 грн.; ПДВ (20%) у сумі 152984,09 грн.

Додатково до декларації митної вартості ПП «Платан» були надані Кримської митниці наступні документи:

1. Копія калькуляції собівартості стінових панелей 4,5мм компанії WUXI SHUNCHENG DECORATION MATERIALS CO.LTD .

2. Копія калькуляції собівартості стінових панелей 5мм компанії WUXI SHUNCHENG DECORATION MATERIALS CO.LTD .

3. Копія калькуляції собівартості стінових панелей 8мм компанії WUXI SHUNCHENG DECORATION MATERIALS CO.LTD .

4. Копія експортної декларації компанії WUXI SHUNCHENG DECORATION MATERIALS CO.LTD №222920100790548749 від 28.01.2010р.

5. Копія прас-листу відправника.

15.03.2010р. Кримською митницею прийнято рішення про визначення митної вартості №600000006/2010/000119/2, згідно якого митна вартість заявленої до митного оформлення партії стінових панелей з ПВХ, встановлюється у розмірі 132783,00 доларів США. Вказане рішення Кримською митницею прийняте із застосуванням шостого резервного методу (ст.273 Митного кодексу України).

16.03.2010р. Кримською митницею оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №600000009/0/00131, згідно з якою ПП «Платан» відмовлено у прийнятті ВМД №600000001/2009/001832 від 15.03.2010р. запропоновано подати нову ВМД із врахуванням митної вартості, визначеної митним органом.

Не погодившись з прийнятим рішенням ПП «Платан» 16.03.2010р. листом (вих. №208/26) звернувся до Кримської митниці із заявою про незгоду із визначеною митною вартістю та клопотанням (відповідно до Наказу Державної митної служби України №230 від 17.03.2008р.) про випуск у вільний обіг відповідної партії товару під гарантійні зобов'язання у вигляді сплати до державного бюджету суми податків и зборів (обов'язкових платежів) згідно із митною вартістю товарів, визначеною митним органом. Листом №07-12/1932 від 16.03.2010р. Кримська митниця погодила випуск у вільний обіг відповідної партії товару (стінових панелей з ПВХ вагою 88522кг.) під гарантійні зобов'язання у вигляді сплати до державного бюджету суми податків и зборів (обов'язкових платежів) згідно із митною вартістю товарів, визначеною митним органом.

17.03.2010р. ПП «Платан» оформлено ВМД №600000009/2010/000971 (режим ІМ-40) із зазначенням митної вартості 1059170,16 грн. (132783,00 долара США на офіційний курс НБУ 7,9767 грн.).

Відповідно до зазначеного ВМД ПП «Платан» сплатило ввізне мито у сумі 52958,51 грн. та ПДВ у сумі 222425,73 грн.

Судом встановлено, що 31.01.2010р., на виконання вказаного вище Контракту, компанією WUXI SHUNCHENG DECORATION MATERIALS CO.LTD було виставлено ПП «Платан» комерційний рахунок-фактуру №WХ09122905-3 на суму 93287,67 доларів США.

Платіжними дорученнями №7 від 18.01.2010р. на суму 8177,80 доларів США та №41 від 16.03.2010р. на суму 74630,13 доларів США, ПП «Платан» сплатило на користь WUXI SHUNCHENG DECORATION MATERIALS CO.LTD 93287,67 доларів США.

Для забезпечення виконання даного Контракту ПП «Платан» було укладено договір на транспортно-експедиційне обслуговування зовнішньоторгових вантажів №15/12/09 від 15.12.2009р. з ТОВ «СТН Фрейт Форвардер» та сплачено за морську доставку (фрахт) згідно рахунку-фактури №СФ-0000048 від 16.03.2010р. 52571,10 грн.

Даний товар було доставлено в Україну (Одеса) водним (коносамент ZSH1000302ICSNRZSH від 07.02.2010р.), а далі до АР Крим - автомобільним (CMR №№61, 611 - 61/4) транспортом та поставлено на митний контроль 29.03.2010 року.

29.03.2010 року ПП «Платан» було подано Декларацію митної вартості та вантажну митну декларацію №600000009/2010/001159, згідно яких було заявлено до декларування та випуску у вільний обіг (режим ІМ-40) за першим (основним) методом визначення митної вартості стінові панелі з ПВХ вагою нетто 102886 кг, вартістю у сумі 99917,06 доларів США (792342,32 гривни).

При цьому у вантажній митної декларації №600000009/2010/001159 від 29.03.2010 року ПП «Платан» було визначено обов'язкові платежі у наступних розмірах (за курсом НБУ -7,93 грн./1 долар США): ввізне мито (5%) у сумі 39.617,12 грн.; ПДВ (20%) у сумі 166.391,89 грн.

Додатково до декларації митної вартості ПП «Платан» були надані Кримської митниці наступні документи:

1. Копія калькуляції собівартості стінових панелей 5мм компанії WUXI SHUNCHENG DECORATION MATERIALS CO.LTD.

2. Копія калькуляції собівартості стінових панелей 8мм компанії WUXI SHUNCHENG DECORATION MATERIALS CO.LTD.

3. Копія калькуляції собівартості стінових панелей 8мм (дорожче) компанії WUXI SHUNCHENG DECORATION MATERIALS CO.LTD.

4. Копія експортної декларації компанії WUXI SHUNCHENG DECORATION MATERIALS CO.LTD №222920100790551263 від 05.02.2010р.

5. Копія прас-листу відправника.

29.03.2010р. Кримською митницею прийнято рішення про визначення митної вартості №600000006/2010/000135/1, згідно якого митна вартість заявленої по митного оформлення партії стінових панелей з ПВХ, встановлюється у розмірі 154.329,00 доларів США. Вказане рішення Кримською митницею прийняте із застосуванням шостого резервного методу.

29.03.2010р. Кримською митницею оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №600000009/0/00153, згідно з якою ПП «Платан» відмовлено у прийнятті ВМД N2600000009/2010/001159 від 29.03.2010р. та запропоновано подати нову ВМД із врахуванням коригування митної вартості, визначеної митним органом.

Не погодившись з прийнятим рішенням ПП «Платан» листом від 29.03.2010р. (вих. №208/41) звернувся до Кримської митниці із заявою про незгоду із визначеною митною вартістю та клопотанням (відповідно до Наказу Державної митної служби України №230 від 17.03.2008р.) про випуск у вільний обіг відповідної партії товару під гарантійні зобов'язання у вигляді сплати до державного бюджету суми податків и зборів (обов'язкових платежів) згідно із митною вартістю товарів, визначеною митним органом.

Листом №07-12/2256 від 29.03.2010р. Кримська митниця погодила випуск у вільний обіг відповідної партії товару (стінових панелей з ПВХ вагою 102886кг.) під гарантійні зобов'язання у вигляді сплати до державного бюджету суми податків и зборів (обов'язкових платежів) згідно із митною вартістю товарів, визначеною митним органом.

30.03.2010р. ПП «Платан» оформлено ВМД №600000009/2010/001189 (режим ІМ-40) із зазначенням митної вартості 1223057,33 грн. (154329,00 доларів США на офіційний курс НБУ 7,925грн.).

Відповідно до зазначеного ВМД ПП «Платан» сплатило ввізне мито у сумі 61152,87 грн. та ПДВ у сумі 256842,04 грн.

Судом встановлено, що 13.01.2010р., на виконання вказаного вище Контракту, компанією WUXI SHUNCHENG DECORATION MATERIALS CO.LTD було виставлено ПП «Платан» комерційний рахунок-фактуру №WX09122905-1 на суму 101798,57 доларів США.

Платіжними дорученнями №1 від 05.01.2010р. на суму 20359,71 доларів США та №26 від 19.02.2010р. на суму 81.438,86 доларів США, ПП «Платан» сплатило на користь WUXI SHUNCHENG DECORATION MATERIALS CO.LTD 101798,57 доларів США.

Для забезпечення виконання даного Контракту ПП «Платан» було укладено договір на транспортно-експедиційне обслуговування №0406/09 від 04.06.2009р. з ТОВ «ТГЛ Україна» та сплачено за морську доставку (фрахт) згідно рахунку-фактури №СФ-001005 від 01.03.2010р. 52440,00 грн.

Даний товар було доставлено в Україну (Одеса) водним (коносамент SMSHАS054789 від 20.01.2010р.), а потім до АР Крим - автомобільним (CMR №№10, 10/1 - 10/4) транспортом та поставлено на митний контроль 01.03.2010 року.

01.03.2010 року ПП «Платан» було подано Декларацію митної вартості та Вантажну митну декларацію №600000009/2010/000741, згідно яких було заявлено до декларування та випуску у вільний обіг (режим ІМ-40) за першим (основним) методом визначення митної вартості стінові панелі з ПВХ вагою нетто 107744кг, вартістю у сумі 108361,77 долар США 865810,57 гривень).

При цьому у Вантажній митної декларації №600000009/2010/000741 від 01.03.2010 року ПП «Платан» було визначено обов'язкові платежі у наступних розмірах (за курсом НБУ 7,99 грн./1 долар США): ввізне мито (5%) у сумі 43290,53 грн.; ПДВ (20%) у сумі 181820,22 грн.

Додатково до декларації митної вартості ПП «Платан» були надані Кримської митниці наступні документи:

1. Копія калькуляції собівартості стінових панелей 5мм компанії WUXI SHUNCHENG DECORATION MATERIALS CO.LTD.

2. Копія калькуляції собівартості стінових панелей 8мм компанії WUXI SHUNCHENG DECORATION MATERIALS CO.LTD.

3. Копія експортної декларації компанії WUXI SHUNCHENG DECORATION MATERIALS CO.LTD №22312010081003 5109 від 14.01.2010р.

4. Копія експортної декларації компанії WUXI SHUNCHENG DECORATION MATERIALS CO.LTD №223120100810035462 від 15.01.2010р.

01.03.2010р.Кримською митницею прийнято рішення про визначення митної вартості №600000006/2010/000085/2, згідно якого митна вартість заявленої до митного оформлення партії стінових панелей з ПВХ, встановлюється у розмірі 161616,00 доларів США. Вказане рішення Кримською митницею прийняте із застосуванням шостого резервного методу.

01.03.2010р. Кримською митницею оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №600000009/0/000108, згідно з якою ПП «Платан» відмовлено у прийнятті ВМД №600000009/2010/000741 від 01.03.2010р. та запропоновано подати нову ВМД із врахуванням коригування митної вартості, визначеної митним органом.

Не погодившись з прийнятим рішенням ПП «Платан» листом від 01.03.2010р. (вих. №208/14) звернувся до Кримської митниці із заявою про незгоду із визначеною митною вартістю та клопотанням (відповідно до Наказу Державної митної служби України №230 від 17.03.2008р.) про випуск у вільний обіг відповідної партії товару під гарантійні зобов'язання у вигляді сплати до державного бюджету суми податків и зборів (обов'язкових платежів) згідно із митною вартістю товарів, визначеною митним органом.

Листом №07-12/1567 від 02.03.2010р. Кримська митниця відмовила у випуску у вільний обіг відповідної партії товару (стінових панелей з ПВХ вагою нетто 107744кг.) під гарантійні зобов'язання у вигляді сплати до державного бюджету суми податків и зборів (обов'язкових платежів) згідно із митною вартістю товарів, визначеною митним органом.

З метою недопущення виникнення додаткових збитків, 02.03.2010р. ПП «Платан» оформлено ВМД №600000009/2010/000764 (режим ІМ-40) із зазначенням митної вартості, що визначена митним органом - 1291311,84 грн. (161616,00 доларів США на офіційний курс НБУ 7,99 грн.).

На підставі зазначеного ВМД ПП «Платан» сплатило ввізне мито у сумі 64.565,59 грн. та ПДВ у сумі 271.175,49 грн.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості позовних вимог, суд вважає, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Загальні положення визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, методи її визначення врегульовані статтями 266-273 МК України, статтею 16 Закону України “Про Єдиний митний тариф”. Крім того, згадані правовідносини регулюються постановою Кабінету Міністрів України від 9 квітня 2008 року №339 “Про затвердження Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів ”, постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 року №1766 “Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження ”.

Статтею 262 Митного кодексу України (далі - МК України) передбачено, що митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості.

Порядок та умови декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлюються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення декларацій митної вартості - спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.

Відповідно до п.6 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого Постановою КМ України від 20.12.2006р. №1766 (надалі-Порядок) передбачено, що декларант заповнює декларацію митної вартості, за винятком граф, призначених для відміток митниці.

Посадова особа митного органу, яка проводить перевірку заповнення декларації митної вартості, не має права з власної ініціативи або за дорученням чи на прохання декларанта вписувати будь-які дані до граф декларації, що повинні заповнюватися декларантом, вносити до них зміни, доповнення чи виправлення. Декларант може вносити зміни (доповнення, виправлення) до декларації митної вартості, крім граф з вартісними показниками. Зміни (доповнення, виправлення) засвідчуються підписом та печаткою декларанта.

Відповідно до ст.264 МК України заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Пунктом 7 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 р. N 1766, визначено, що для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів декларант зобов'язаний подати: зовнішньоекономічний договір (контракт) і додатки до нього; рахунок-фактуру (інвойс) або рахунок-проформу; банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено), а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; рішення митного органу про визначення митної вартості раніше ввезених ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів, якщо воно прийнято за одним договором (контрактом); пакувальні листи; копію ліцензії на ввезення (вивезення) товарів, імпорт (експорт) яких підлягає ліцензуванню.

Відповідно до п. 11 Порядку для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи. Для підтвердження заявленої декларантом митної вартості оцінюваних товарів можуть подаватися: договір з третіми особами, що пов'язаний з договором (контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; рахунки про сплату комісійних, брокерських (посередницьких) послуг, пов'язаних з виконанням умов договору (контракту); відповідна бухгалтерська документація; ліцензійний чи авторський договір (контракт); каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) фірми - виробника товару; калькуляція фірми - виробника товару; копія вантажної митної декларації країни відправлення, а в разі, коли в такій країні товар розміщувався в митному режимі, яким не передбачено сплату податків і відповідно до якого товар перебував під митним контролем, - копія вантажної митної декларації, оформленої в попередній експорту митний режим; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; сертифікат про походження товару; відомості про якісні характеристики товару; інформація зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару та/або сировини.

Із змісту вказаної норми вбачається, що вона не зобов'язує позивача надати повний перелік документів відповідно до п. 11 Порядку. При цьому саме формулювання вказаної норми - "можуть подаватися", вказує на те, що витребування таких документів може мати місце у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Доказів щодо витребування відповідачем будь-яких документів у позивача під час визначення митної вартості товарів, суду під час розгляду справи не надано.

Разом з тим, судом встановлено, що для здійснення митного оформлення товару, з врахуванням вищезазначеного переліку, позивачем були подані: контракт, інвойс, сертифікат походження товару, тощо. Крім того, позивачем надані калькуляція товару виробника, експортна декларація компанії WUXI SHUNCHENG DECORATION MATERIALS CO.LTD, прас-лист відправника, що підтверджується власним підписом декларанта на Декларації митної вартості

Отже, на думку суду ці документи є достатніми для підтвердження митного оформлення товару за першим методом.

Частиною 3 ст.265 Митного кодексу України встановлено, що якщо митний орган дійшов висновку, що визначена декларантом митна вартість нижча, ніж прямі витрати на виробництво цього товару, в тому числі сировини, матеріалів та/або комплектуючих, які входять до складу товару, митний орган має право зобов'язати декларанта визначити митну вартість іншим способом, ніж він використав для її визначення.

Відповідно до ст. 266 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами:

1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

4) на основі віднімання вартості;

5) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

6) резервного.

Відповідно до ч. 1 ст. 267 МК України, митною вартістю за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, є вартість операції, тобто ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби відповідно до частини другої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або які повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів на користь продавця та/або на користь продавця через третіх осіб, та/або на пов'язаних з продавцем осіб. Такі платежі можуть бути здійснені прямо або опосередковано шляхом переказу грошей, акредитиву, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо). Термін "ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті" стосується тільки ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов'язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються подальші витрати, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті (ч. 2 ст. 267 МК України).

Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартості операції), використовується в разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) стосовно продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, що унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не може бути зроблено відповідне коригування відповідно до положень частини другої цієї статті;

4) покупець і продавець не є пов'язаними між собою особами або хоч і є пов'язаними між собою особами, але ці відносини не вплинули на ціну товарів. За наявності достатніх підстав вважати, що зазначені відносини вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен повідомити про це декларантові та надати йому можливість для відповіді та доказу відсутності впливу взаємозв'язку продавця і покупця на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. На вимогу декларанта таке повідомлення здійснюється у письмовій формі.

Використані декларантом відомості повинні бути об'єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально. Якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1 згідно з положеннями статті 267 цього Кодексу, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (ч.9 ст. 267 МК України).

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу, за основу може братися або ціна, за якою оцінювані ідентичні, або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні, не пов'язаному з продавцем покупцю відповідно до вимог статті 271, або обчислена відповідно до вимог статті 272 цього Кодексу вартість товарів.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до частин 2,3 ст. 268 МК України, при застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: фізичні характеристики; якість та репутація на ринку; країна походження; виробник.

Незначні зовнішні відмінності не можуть бути підставою для відмови у розгляді товарів як ідентичних, якщо в цілому такі товари відповідають вимогам частини другої цієї статті.

У разі якщо митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 267 цього Кодексу, за митну вартість береться вартість операції з ідентичними товарами, які продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього(ч. 1 ст. 268 МК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 269 МК України, ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних умовах, що й оцінювані товари.

Відповідно до ст. 270 МК України, товари не вважаються ідентичними або подібними (аналогічними) оцінюваним, якщо вони не вироблені в тій же країні, що і товари, які оцінюються.

Товари, виготовлені не виробником оцінюваних товарів, а іншою особою, беруться до уваги лише в разі, якщо немає ні ідентичних, ні подібних (аналогічних) товарів, виготовлених особою - виробником товарів, які оцінюються.

Товари не вважаються ідентичними чи подібними (аналогічними) оцінюваним, якщо їх проектування, дослідно-конструкторські роботи, художнє оформлення, дизайн, ескізи, креслення, а також інші аналогічні роботи виконано в Україні.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на розсуд декларанта.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, установлених статтею 273 цього Кодексу.

Згідно вимог ст. 273 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 267 - 272 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна щонайбільшою мірою ґрунтуватися на раніше визначеній за методами 1 - 6 митній вартості, однак при визначенні митної вартості відповідно до цієї статті допускається гнучкість при застосуванні цих методів.

Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно з положеннями цієї статті на підставі:

1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України;

2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей;

3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера;

4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 272 цього Кодексу;

5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн;

6) мінімальної митної вартості;

7) довільної чи фіктивної вартості.

Якщо ця стаття застосовується митним органом, на вимогу декларанта, митний орган зобов'язаний письмово поінформувати його про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.

Крім того, для визначення митної вартості за резервним методом митний орган надає декларанту цінову інформацію, що є у його розпорядженні.

Митному органу, на думку позивача, було надано повну інформацію, яка позволяла здійснити застосування інших з передбачених законодавством методів визначення митної вартості товару, але відповідних дій митний орган не вчинив.

З аналізу вищенаведеної норми слідує, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак дискреційні функції митного органу як субєкта владних повноважень мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обовязок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

Отже, відповідно до ч. 1 ст. 273 МК України, застосування методу 6 перед методами 1 - 5 має бути аргументованим. Крім того, ч.3 ст. 266 МК України передбачає процедуру проведення консультацій між митним органом та декларантом, у разі неможливості застосування методу "за ціною договору" з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У даному випадку, що відображено у Декларації митної вартості, консультація митного органу була лише констатацією ціни за одиницю товару. Жодних належних та повних обґрунтувань з приводу неможливості застосування методів 1 - 5 перед методом 6 у винесеному відповідачем рішенні стосовно стінових панелей з ПВХ не міститься.

Як вбачається із заперечень на адміністративний позов Кримської митниці, митну вартість імпортованого товару відповідачем визначено відповідно до положень про застосування ст.VІІ Генеральної угоди з тарифів та торгівлі (ГАТТ) 1994 року та положень п.14 Порядку №1766 на підставі резервного методу виходячи із цінової бази даних та у звязку з неможливістю послідовного використання попередніх методів, а саме:

-перший метод (за ціною договору щодо, які імпортуються) внаслідок наявності достовірних сумнівів у достовірності наданих декларантом відомостей;

-другий та третій (за ціною договору щодо ідентичних товарів чи подібних (аналогічних товарів) внаслідок відсутності інформації щодо товарів, які були б вироблені тим же виробником та за тією ж торговою маркою;

-четвертий (на основі віднімання вартості) внаслідок відсутності інформації про оцінювані, ідентичні чи подібні товари, які б були продані в Україні у незмінному стані для відрахування від ціни такого товару витрати, що збільшують ціну товару в Україні;

-пятий (на основі додавання вартості) внаслідок відсутності інформації, на підставі якої можна розрахувати вартість оцінюваних товарів шляхом додавання вартості матеріалів та витрат понесених виробником.

Відповідач також зазначив, що під час здійснення контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів, митний орган дійшов до висновку, що визначена декларантом митна вартість нижча, ніж прямі витрати на виробництво цього товару, зокрема, внаслідок заниження вартості сировини, які входять до складу товару. У такому випадку, на підставі ч.3 ст.263 МК України, митний орган має право зобовязати декларанта визначити митну вартість іншим способом, ніж він використав для її визначення. Крім того, Кримською митницею, на підставі п.11 Постанови Кабінету міністрів України від 20.12.06р. №1766, на зворотному боці декларації було зазначено необхідність подання додаткових документів та встановлений перелік таких документів, що не було виконано позивачем. Таким чином, у митного органу виникли сумніви щодо достовірності заявлених декларантом відомостей, тому митна вартість ввезених позивачем товарів була самостійна визначена Кримською митницею, на підставі наявних відомостей з цінової бази даних Держмитслужби за 6 резервним методом визначення митної вартості.

Отже, з заперечень відповідача вбачається, що метод 1 визначення митної вартості не міг бути застосований митницею у звязку із наявністю сумнівів у достовірності наданих декларантом відомостей. Методи 2-3 не могли бути використані, оскільки митниця не мала інформації щодо товарів, що були б вироблені тим же виробником та за тією ж торговою маркою, що і товари, які оцінювалися. Зазначена обставина є перешкодою для застосування зазначених методів оцінки згідно ст. 270 Митного кодексу України. Метод 4 не міг, на думку відповідача, бути використаний, оскільки у митниці відсутня інформація про оцінювані, ідентичні чи подібні товари, які були продані в Україні у незмінному стані, що дало б можливість відрахувати від ціни такого продажу витрати, що збільшують ціну товару в Україні. Метод 5 не міг бути застосований, оскільки у митниці відсутня інформація, на підставі якої можна розрахувати вартість оцінюваних товарів шляхом додавання вартості матеріалів та витрат, понесених виробником у звязку з виробництвом оцінюваних товарів; загальних витрат, характерних для продажу (відчуження) в Україну з країни вивезення товарів того ж виду, у тому числі витрат на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування до місця перетинання митного кордону України, та інших витрат; прибутку, що його звичайно одержує експортер у результаті поставки в Україну таких товарів.

Крім того, відповідач зазначив, що Статтею 7 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ) 1994 року визначено, що якщо митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за методами 1-5 включно, то митна вартість визначається шляхом використання розумних засобів, сумісних з принципами та загальними положеннями цієї Угоди та статті VII ГАТТ 1994 року, та на підставі даних, що маються в країні імпорту. Митна вартість товару стінові панелі з ПВХ визначена митним органом у розмірі 1,5 доларів США за 1 кг.

У звязку з чим, суд вважає за необхідне зазначити, що Кримська митниця, як суб'єкт владних повноважень, не довела, що до застосування резервного методу нею послідовно застосовувались інші методи визначення митної вартості, і не зазначалось із доданням документальних доказів за кожною з ВМД, в чому полягає неможливість їх застосування.

Суд також звертає увагу на те, що відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого рішення покладається на суб'єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти адміністративного позову. В даному випадку Кримська митниця не спростувала, чому саме заявлена позивачем митна вартість товару (з урахуванням всіх доданих документів) є неправильною у розумінні ст. ст. 259, п. 1 абз. 1 ст 266 Митного кодексу України.

Отже, Кримська митниця не надала належних та допустимих доказів, за якими визначення митної вартості товарів за першим методом позивачем Кримською митницею не було прийнято.

Відповідно до положень ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Тобто, спірні рішення про визначення митної вартості товарів є такими, що винесені з порушенням порядку розрахунку митної вартості товарів, встановленого розділом XI Митного кодексу України, а, відтак, є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, а, відповідно, позовні вимоги в цієї частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача ввізного мита в розмірі 16539,32 грн. та надмірно сплаченого податку на додану вартість в сумі 69465,13грн. за вантажною митною декларацією від 17.03.2010р. №600000009/2010/000971; надмірно сплаченого ввізного мита в розмірі 21559,08грн. та надмірно сплаченого податку на додану вартість в сумі 90548,11грн. за вантажною митною декларацією від 30.03.2010р. №600000009/2010/001189; надмірно сплаченого ввізного мита в розмірі 21275,06грн. та надмірно сплаченого податку на додану вартість в сумі 89355,27грн. за вантажною митною декларацією від 02.03.2010р. №600000009/2010/000764; зобовязання здійснити митне оформлення товару за ціною, визначеною у вантажній митній декларації від 01.03.10р.№600000009/2010/000741 суд зазначає наступне.

Відповідно до Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 №618, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2007р. за №1097/14364 для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником та головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою.

Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до Відділу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум.

Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.

Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Висновок про повернення), керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу.

Відповідач - Кримська митниця та представник позивача, зазначили, що позивач не звертався до митниці із відповідною заявою про повернення з бюджету грошових коштів, у зв'язку з чим митницею і не приймалось рішення з цього питання, у звязку з чим позовні вимоги в цій частині є передчасними.

Відносно вимоги, щодо зобовязання здійснити митне оформлення товару за ціною, визначеною у вантажній митній декларації від 01.03.2010р. року № 600000009/2010/000741, суд зазначає, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, суд не може підміняти повноваження субєктів владних повноважень.

За таких обставин, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Згідно із ч. 1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Згідно ч.1 ст.87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, повязаних з розглядом справи.

Пунктом 3 Розділу VII “Прикінцеві та перехідні положення” КАС України встановлено, що судовий збір при зверненні до адміністративного суду сплачується у порядку, встановленому законодавством для державного мита. Розмір судового збору визначається відповідно до підпункту "б" пункту 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, крім випадків, встановлених підпунктом 3 цього пункту (щодо майнових вимог про стягнення грошових коштів).

Тобто, розмір судового збору в даному випадку повинен складати 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, або 3,40 грн. за вимогами немайнового характеру та 1 % від розміру суми щодо стягнення грошових коштів, але не більше 1700 грн.

Оскільки позовні вимоги задоволені частково та позивачем при зверненні до суду сплачений судовий збір з вимог немайнового характеру у сумі 10,20 грн., суд вважає, що з частини задоволених судом вимог немайнового характеру стягненню з Державного бюджету України підлягає 3,40 грн.

Під час судового засідання, яке відбулось 31.10.2011 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 160 КАСУ повний текст постанови складено 07.11.2011р.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163,167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати Рішення Кримської митниці про визначення митної вартості №600000006/2010/000119/2 від 15.03.10р.

2. Визнати протиправним та скасувати Рішення Кримської митниці про визначення митної вартості №600000006/2010/000135/1 від 29.03.10р.

2. Визнати протиправним та скасувати Рішення Кримської митниці про визначення митної вартості №600000006/2010/000085/2 від 01.03.10р.

3.Стягнути на користь позивача - Приватного підприємства «Платан» (ідентифікаційний код 30645832) з Державного бюджету України судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 3,40 грн.

4.В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кірєєв Д.В.