Постанова № 20953406, 06.10.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

<Список >

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 жовтня 2011 р. <Текст >Справа №2а-9813/11/0170/26 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді ПетренкоВ.В., за участю секретаря АсєєвоїЛ.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до Приватного підприємства «Мега Центр»

про стягнення адміністративно - господарських санкцій,

за участю представників сторін:

від позивача - не зявився;

від відповідача - не зявився.

Суть спору: Кримське республіканське відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Приватного підприємства «Мега Центр» про стягнення адміністративно - господарських санкцій в розмірі 15000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно вимог ч.4 ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» №875-XII від21.03.1991р. зі змінами та доповненнями і Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №70 від31.01.2007р., адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.

Позивач явку свого представника у судове засідання, що відбулося 06.10.2010року, не забезпечив, про день, час та місце судового засідання повідомлений належним чином під розписку (а.с.23). До дня розгляду справи від позивача надійшло клопотання про розгляд справи у відсутність його представника.

Відповідач явку свого представника у судове засідання, що відбулося 06.10.2010року, не забезпечив, про день, час та місце судового засідання повідомлений належним чином рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення, про що свідчить витяг з поштового реєстру (а.с.25). Відповідач заперечень на адміністративний позов не надав, про причини неявки суду не повідомив.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для зясування обставин по справі, суд вважає можливим на підставі статті 128 КАС України розглядати справу за відсутністю представників позивача та відповідача.

Розглянувши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Мега Центр»зареєстроване у якості юридичної особи 27.03.2009року, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Судом встановлено, що Кримським республіканським відділенням Фонду соціального захисту інвалідів на адресу відповідача було направлено повідомлення за вих.№04-4/3836 від17.06.2011р. про проведення перевірки виконання ст.19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в України» №875-XII від21.03.1991р. зі змінами та доповненнями, початок якої призначено на 30.06.2011р., кінець перевірки 30.06.2011р.

Вказане повідомлення отримане відповідачем 20.06.2011р., про що свідчить поштове повідомлення про вручення.

Кримським республіканським відділенням Фонду соціального захисту інвалідів проведена перевірка виконання ст.19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в України» №875-XII від21.03.1991р. зі змінами та доповненнями, за результатами якої складено Акт перевірки виконання ст.19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в України» від30.06.2011р.

Згідно даних Акту перевірки від 30.06.2011р. відповідач повинен був забезпечити у 2010році працевлаштування інвалідів на 1 робочому місці, фактично не працевлаштовано жодної особи.

Примірним акту перевірки від 30.06.2011р. отриманий відповідачем 02.07.2011року, про що свідчить поштове повідомлення про вручення.

Відповідно до ст. 43 Конституції України держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю і гарантує рівні можливості для його реалізації. Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991р. №875 зі змінами та доповненнями (далі Закон), передбачені гарантії для забезпечення інвалідів рівними правами з іншими громадянами.

Згідно ст.19 Закону для підприємств, установ і організацій, у томі числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю (далі роботодавці) установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб у кількості одного робочого місця.

Судом встановлено, що звітом про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2010рік за формою № 10-ПІ, затвердженою наказом Міністерства праці і соціальної політики України від 10.02.2007р. №42, відповідач визначив норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у кількості одного місця.

Позивач самостійно зазначив середньооблікову чисельність штатних працівників облікового складу, що працювали у 2010році у кількості 15 осіб, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність стоїть прочерк; кількість інвалідів штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» - стоїть прочерк; фонд оплати праці штатних працівників склав 224,5 тис. грн.

Відповідно до частини 1 ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Відповідно до ч.4 ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» та Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів (далі Порядок), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.07р. №70 адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідач не виконав встановлений норматив працевлаштування інвалідів на 2010 рік в кількості 1 особи.

Приймаючи до уваги, що середньооблікова кількість штатних працівників Приватного підприємства «Мега Центр»у 2010 році складала 15 осіб, відповідач зобовязаний сплатити санкцію в розмірі половини середньої річної заробітної плати, тобто в розмірі 15000грн., що також підтверджується розрахунком суми позову КРВ Фонду соціального захисту інвалідів та актом перевірки.

Таким чином, відповідач був повинен до 15 квітня 2011 року самостійно визначити та сплатити адміністративно-господарську санкцію за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в розмірі 15000грн.

Однак, як вбачається зі звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2010рік відповідачем самостійно не нарахована сума адміністративно господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Фактично стягненню підлягає заборгованість по адміністративно - господарським санкціям за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в розмірі 15000грн.

Відповідно до п.4 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення» підприємства, установи і організації, незалежно від форм власності, їх службові особи зобов'язані сприяти проведенню державної політики зайнятості на основі:

додержання законодавства про працю, а також прийнятих відповідно до нього умов договорів та угод;

організації професійної підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації працівників, а також професійного перенавчання тих, хто підлягає вивільненню з виробництва, у тому числі інвалідів;

працевлаштування осіб, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці, в кількості, визначеній місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами відповідних рад, та інвалідів у кількості, визначеній згідно із Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»;

інформування працівників про наявність вакантних робочих місць (посад), у тому числі з неповним робочим часом.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.12.2005р. №420 «Про затвердження форм звітності та інструкцій щодо їх заповнення», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21.12.2005р. за №1534/11814 затверджена Інструкція щодо заповнення форми звітності №3-ПН «Звіт про наявність вакансій».

У абзаці 1 Інструкції щодо заповнення форми звітності №3-ПН «Звіт про наявність вакансій», зазначено, що відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» підприємства, установи й організації, їх структурні підрозділи та філії незалежно від форми власності та господарювання повинні за наявності вакансій у повному обсязі подавати інформацію про наявність вільних робочих місць (вакансій) центрам зайнятості за місцем їх реєстрації як платника страхових внесків.

Листом від05.08.2011року за №05-4478 Керченський міський центр зайнятості на лист №04-4/4456 від02.08.3011року повідомив Кримське республіканське відділення Фонду соціального захисту інвалідів про те, що ПП«Мега Центр» звіти за формою 3-ПН «Звіт про наявність вакансій», зокрема про наявність вакантних місць для працевлаштування інвалідів за період з 01.01.2010року по 01.01.2011року не надавало.

Таким чином, суд дійшов висновку, що у 2010 році на підприємстві відповідача не працевлаштовувалися інваліди, а відтак, відповідач повинен був за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, самостійно провести розрахунок та сплатити адміністративно-господарські санкції в розмірі 15000грн.

При цьому суд вважає необхідним визначити, що здійснювати функції контролю за своєчасним і повним отриманням коштів бюджетом неможливо без вживання і стягнення Фондом адміністративно-господарських санкцій підприємств, установ, організацій, які не забезпечують встановлених нормативів робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, якщо ними добровільно не сплачуються у відповідне відділення Фонду санкції за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.

Пунктом 11 Порядку встановлено, що у разі несплати адміністративно-господарських санкцій у встановлений термін відділення Фонду вживають заходів щодо їх стягнення у судовому порядку.

У порядку ст. 71 КАС України відповідачем не надано доказів працевлаштування у 2010 році 1 інваліда, також не надано суду доказів сплати за непрацевлаштування інваліда адміністративно господарських санкцій у розмірі 15000грн., а також не доведено того, що відповідач вживав заходи щодо подання щомісячних звітів до місцевого центру зайнятості про наявність вакансій, в тому числі для інвалідів, натомість позивач надав суду докази наявності такої заборгованості.

Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача доведені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Враховуючи, що позивач не здійснював судових витрат по справі, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Мега Центр» (98300, АРКрим, м.Керч, провул. Кооперативний,26; кодЄДРПОУ36431381) до держбюджету м. Керч (Управління Державного казначейства в АРКрим м.Сімферополь, МФО824026, ЄДРПОУ347400946, р/р31219230700019, призначення платежу: 50070000;01; адміністративно господарські санкції за робочі місця не зайняті інвалідами за 2010рік) 15000,00грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя <підпис >Петренко В.В.

<Текст >