Постанова № 20953394, 23.08.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

Дата ухвалення
23.08.2011
Номер справи
2а-11136/10/26/0170
Номер документу
20953394
Форма судочинства
Адміністративне
Державний герб України

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

<Список >

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 серпня 2011 р. <Текст >Справа №2а-11136/10/26/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді ПетренкоВ.В., за участю секретаря АсєєвоїЛ.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом за позовом Приватного акціонерного товариства «Кримсоюздрук»

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим

про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення рішення,

за участю представників:

від позивача - не з`явився;

від відповідача - не з`явився.

Суть спору: Відкрите акціонерне товариство «Кримсоюздрук» звернулось в Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення № 0022722301/0 від13.08.2010р. про визначення позивачу суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 62074,50грн., у тому числі за основним платежем - 41383,00грн., штрафних (фінансових) санкцій - 20691,50грн., як таких, що не відповідають нормам Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від03.04.1997р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Державною податковою інспекцією у м.Сімферополі АР Крим неправомірно та безпідставно зроблені висновки про віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум, які не відносяться до господарської діяльності та безпідставне завищення податкового кредиту, про що було складено акт перевірки №10489/2307/3347388 від06.08.2001року, на підставі якого відповідачем було винесено податкове повідомлення рішення №0022722301/0 від13.08.2010року, яким позивачу визначена сума податкового зобовязання в розмірі 62074,50грн., у тому числі 41383,00грн. з податку на додану вартість та 20691,50грн.

Ухвалами Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від30.08.2010р. суддею ЛавренчукО.В. було відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 14.09.2010 р. зупинено провадження у справі для витребування від відповідача необхідних для розгляду справи по суті документів на строк до 05.10.2010р.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від05.10.2010р. поновлено провадження у справі та справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 18.01.2011року зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням по справі № 2а-11130/10/4/0170, яка знаходилася в провадженні Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від21.04.2011року, у звязку із звільненням судді ЛавренчукО.В. з посади судді Окружного адміністративного суду АР Крим, відповідно до положень ст. ст. 23, 26, 15-1 КАС України та протоколу повторного автоматичного розподілу справ між суддями, для розгляду та вирішення адміністративної справи № 2а-11136/10/18/0170 розподілена судді Окружного адміністративного суду АР Крим Петренко В.В. та призначений новий номер 2а-11136/10/0170/26.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від21.07.2011року поновлено провадження у справі та справу призначено до судового розгляду.

Відповідач проти задоволення адміністративного позову заперечував з причини, викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов (том 1 а.с.140-144).

Уточнивши позовні вимоги, позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення № 0022722301/0 від13.08.2010р. в частині визначення суми податкових зобовязань з податку на додану вартість в розмірі 62010,599рн., у тому числі за основним платежем - 41340,66 грн., штрафних (фінансових) санкцій - 20670,33грн., як таких, що не відповідають нормам Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від03.04.1997р.

У судове засідання 23.08.2011року сторони явку своїх представників не забезпечили, про день, час та місце розгляду справі повідомлені належним чином - під розписку.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від23.08.2011року замінено найменування позивача на належне Приватне акціонерне товариство «Кримдрук».

До дня розгляду спар вивід позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 23.08.2011року замінено найменування позивача на належне - Приватне акціонерне товариство «Кримсоюздрук».

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 ч.2 ст.17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч.1 ст.3 КАС України дано визначення субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частинами 1, 3 статті 4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року № 509-ХІІ Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Відповідно до п.п. 41.1.1 п .41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Отже, органи державної податкової служби у відносинах з субєктами господарювання, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є субєктами владних повноважень.

Отже, органи державної податкової служби, в даному випадку Державна податкова інспекція в м. Сімферополі є субєктом владних повноважень, яка у правовідносинах з фізичними та юридичними особами реалізує надані владні управлінські функції, а тому спори за участю Державної податкової інспекції в м.Сімферополі є публічно-правовими і відносяться до юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України субєктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обовязків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобовязаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються субєктами господарювання.

Судом встановлено, що приватне акціонерне товариство «Кримсоюздрук» (далі ПАТ«Кримсоюздрук») є юридичною особою, яка зареєстрована 31.01.1997року Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АРКрим, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №436648 (том 1 а.с.127), довідкою АА №05.3-06-91/558 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (том 1 а.с.128).

Суд зазначає, що ПАТ«Кримсоюздрук» взято на податковий облік до ДПІ в м.Сімферополі АРКрим та є платником податку на додану вартість.

Таким чином, судом встановлено, що ПАТ«Кримсоюздрук» є субєктом господарювання, юридичною особою, зобовязане виконувати обовязки, покладені на нього законами у звязку зі здійсненням господарської діяльності, у тому числі стосовно належного нарахування та сплати податків.

Судом встановлено, що 06.08.2010року посадовими особами Державної податкової інспекції в м.Сімферополі проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009року по 31.03.2010року. За наслідками даної перевірки складено акт від06.08.2010 року №10489/23-7/03347388 (том 1 а.с. 210-220).

Згідно із висновками даного акту встановлені, зокрема, порушення підпунктів 7.2.1 п.7.2 та 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від03.04.1997року (далі Закон №168), в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 41383грн., у тому числі по періодах: 2009рік квітень 1691грн., липень 1108грн., серпень -10939грн., вересень 2589грн., листопад 1555грн., грудень 793грн.;

2010рік січень 7140грн., лютий 4945грн., березень 10623грн.

На підставі даного акту та відповідно до пп. «б» пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4, пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) (далі Закон №2181) відповідач визначив у спірному податковому повідомленні-рішенні позивачеві суму податкового зобовязання з податку на додану вартість в загальному розмірі 62074,50 грн., у тому числі: 41383,00 грн. за основним платежем; 20691,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Висновки відповідача про порушення позивачем правил оподаткування податком на додану вартість повязані із наступними обставинами, встановленими під час проведення перевірки.

За даними акту перевірки позивач мав господарські відносини з постачальниками, які на дату перевірки «мають стани інші ніж 0», а саме ЗАТ «Світ поздоровлень»(стан 3: припинення, ліквідація), ДП «Нафтогазмережі»(стан 3: припинення, ліквідація), фізична особа підприємець ОСОБА_1 (стан 3: припинення ліквідація); фізична особа підприємець ОСОБА_2 (стан 23, місцезнаходження не встановлено). Також позивач відніс до складу податкового кредиту суми, які не відносяться до господарської діяльності, ВАТ«Кримсоюздрук» отримало послугу по погодним умовам від Центру по гідрометрології в АРКрим, також суми по наданню рекламних послуг та послуг мерчендайзинга. Рекламні послуги були придбані у ТОВ«Медіа Адвертайзінг Груп», ТОВ«АСС-Медіа», ТОВ«Берекет-М», ПП«Кримпечать». В акті перевірки зазначено, що у наданих податкових накладних не відображено, за який саме період буде надана послуга, у вартості послуги не відображено з чого складена саме та сума сплати. До перевірки не надані журнали і газети, які б дійсно відображали наявність послуг реклами та мерчандайзингу. У серпні 2009року до податкового кредиту було віднесено суму в розмірі 10939грн. по податковій накладні №8 відПП«Кримдрук», де в номенклатурі поставки товару (робіт) не відображено що саме було придбано, вказано договір купівлі продажу №4 від01.08.009року.

В акті перевірки зроблено висновок, що ПАТ«Кримсоюздрук» за рахунок вищеназваних підприємств формувало податковий кредит, тим самим завищуючи його та будучи при цьому вигодонабувачем.

У звязку із цим, в акті перевірки зазначений висновок про те, що підприємством порушено 7.2.1 п.7.2 та 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону №168 - завищено податковий кредит у загальній сумі 41383грн., у тому числі по періодах: 2009рік квітень 1691грн., липень 1108грн., серпень -10939грн., вересень 2589грн., листопад 1555грн., грудень 793грн.;

2010рік січень 7140грн., лютий 4945грн., березень 10623грн.

Оскільки спірні правовідносини виникли у серпні 2010року, суд вражає необхідним керуватися нормами законодавства, що діяли у той період.

Досліджуючи правомірність вказаних висновків податкового органу суд керувався наступними вимогами Закону №168.

Відповідно до п.1.4 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» поставкою послуг вважаються будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безплатного виконання робіт, надання послуг.

Особливості визначення певних юридичних фактів, обставинами, що не потребують доказування встановленні статтею 72 КАС України. Відповідно до зазначеної статті обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Суд зазначає, що Окружним адміністративним судом АР Крим прийнято постанову від14.12.200року у справі №2а-11130/10/4/0170 за позовом ВАТ«Кримсоюздрук» до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №002273230/0 від 13.08.2010 року, яке прийнято на підставі акту перевірки №10489/23-7/03347388 від06.08.2010 року, якою адміністративний позов задоволено повністю; визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим № 0022732301/0 від 13.08.2010 року про визначення Відкритому акціонерному товариству «Кримсоюздрук» (ідентифікаційний код 03347388) податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств у загальному розмірі 80569,60 грн., у тому числі: 66368,00 грн. - за основним платежем; 14201,60 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 14 грудня 2010 року у справі № 2-а-11130/10/4/0170 скасовано. Прийнято нову постанову. Позов задоволено частково; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим №0022732301/0 від 13 серпня 2010 року в частині визначення податкових зобовязань з податку на прибуток за основним платежем у сумі 66210,08 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 14122,64 грн. В іншій частині позову відмовлено.

В ході розгляду адміністративної справи №2а-11130/10/4/0170 було призначено судово-економічну експертизу, на вирішення експерта були поставлені наступні питання:

- чи підтверджуються первинними документам бухгалтерського і податкового обліку позивача висновки за актом відповідача від 06.08.2010 року №10489/23-7/03347388 стосовно заниження суми податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 66368,00 грн.; якщо підтверджуються частково - то в якій сумі підтверджується заниження суми податкового зобов'язання?

- чи підтверджуються документами бухгалтерського і податкового обліку позивача: використання у власній господарській діяльності товарів (робіт, послуг); транспортування, зберігання таких товарів; сплата позивачем вартості цих товарів (робіт, послуг) контрагентам за господарськими операціями, стосовно яких в акті перевірки зазначено про завищення позивачем валових витрат у сумі 265471,00 грн.?

- чи вірно розраховано суму штрафних (фінансових) санкцій у податковому повідомленні-рішенні Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим № 002273230/1 від 13.08.2010 року?

За даними висновку проведеного у справі експертного дослідження встановлено здійснення позивачем таких господарських операцій.

Згідно із договором від 19.12.2008 року між позивачем із ЗАТ «Світ поздоровлень» (постачальник, ідентифікаційний код 24513767) постачальник зобовязувався передати у власність позивачеві листівки. За період ІІ квартал 2009 року ІV квартал 2009 року позивач придбав у вказаного контрагента листівки на суму 23270,28 грн. (у тому числі ПДВ 3878,38 грн.). Факт придбання товару підтверджується належним чином оформленими прибутковими накладними, вартість листівок сплачена в повному обсязі у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями і виписками банку. Листівки передані до торгової мережі для реалізації, що підтверджується накладними на внутрішнє переміщення.

Дані податкового органу стосовно ліквідації (припинення) цієї юридичної особи не свідчать про безтоварність господарської операції і не мають правового значення для вирішення спору. Згідно із листом цього підприємства від 02.08.2010 року ЗАТ «Світ поздоровлень» реорганізовано (шляхом перетворення) у ТОВ «Світ поздоровлень», що підтверджується довідкою Головного управління статистики в Запорізькій області, в якій зазначено про дату здійснення останньої реєстраційної дії щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ поздоровлень» (ідентифікаційний код 24513767) 22.07.2010 року.

Відповідно до договору від 11.02.2010 року №01/473 між позивачем із КФ ДП «Нафтогазмережі» (постачальник, ідентифікаційний код 36798614) постачальник зобовязується передати у власність позивача природний газ.

На виконання умов даного договору позивач придбав у І кварталі 2010 року природний газ на загальну суму 19777,50 грн. (у тому числі ПДВ 3296,25 грн.). Факт придбання підтверджується належним чином оформленими прибутковими накладними, вартість газу сплачена в повному обсязі у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями і виписками банку. Придбані обсяги природного газу витрачено для опалення адміністративних будинків філій ВАТ «Кримсоюздрук». Проведеним у справі експертним дослідженням підтверджено можливість використання природного газу для опалення адміністративних приміщень позивача.

Твердження позивача щодо фіктивності даної операції через «неосновний стан платника податку постачальника» спростовуються матеріалами справи.

Згідно із листом Кримської філії ДП «Нафтогазмережі» правлінням Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» від 12.04.2010 року №62 дійсно прийнято рішення про припинення діяльності ДП «Нафтогазмережі» шляхом його реорганізації приєднання до ДК «Газ України». Факт внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців запису про внесення рішення засновників або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи, яке повязано із реорганізацією, підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

У квітні 2009 року позивач придбав у фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) крісло гобеленове і заглушки хрестовини. Загальна вартість придбаного товару складає 324,00 грн., у тому числі ПДВ 54,00 грн. Факт придбання товару підтверджується належним чином оформленими прибутковими накладними, вартість сплачена в повному обсязі у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями і виписками банку. Крісло використовується для потреб бухгалтерії, а заглушка хрестовини встановлена на автомобіль ділянки доставки. Документально дані обставини підтверджуються інвентарними картками, актами приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів, актами списання, які досліджені судовим експертом.

Відомості стосовно припинення підприємницької діяльності даного підприємця підтвердились під час судового розгляду справи. Втім запис про припинення підприємницької діяльності фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) внесено до ЄДР 14.06.2010 року.

Відповідно до ч.3 ст. 49 Закону України від 15.05.2003 року №755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця. Тож вказана обставина (яку покладено в основу висновку податкового органу про нікчемність правочину) не має жодного правового і доказового значення для вирішення спору, оскільки господарські операції з вказаним контрагентом позивач провів більш ніж за рік до припинення його підприємницької діяльності.

Експертом також встановлено придбання позивачем у листопаді 2009 року замків у фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2). Факт придбання товару на суму 403,20 грн., у тому числі ПДВ 67,20 грн., підтверджено належним чином оформленими прибутковими накладними, повна сплата вартості платіжним дорученням і випискою банку. Придбані замки були використані для ремонту адміністративного будинку і кіосків позивача, що підтверджується ремонтними актами.

Доводи відповідача щодо відсутності вказаної особи за місцем проживання суд також до уваги не прийняв, оскільки відповідач, в порушення ч. 2 ст. 71 КАС України жодного доказу на підтвердження цих доводів не надав і не пояснив, чи встановлено постійну або тимчасову відсутність фізичної особи підприємця за місцем проживання, ким, у який час і взагалі, яким чином відсутність фізичної особи за місцем проживання, впливає на правомірність здійснених нею господарських операцій.

Згідно із частиною 1 статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Таким чином відомості ЄДР, зокрема стосовно місця проживання фізичної особи підприємця, є обов'язковими для податкового органу, доки до них не внесено відповідних змін.

Встановлюючи факт порушення правил оподаткування при здійсненні господарських операцій з Центром по гідрометеорології в АР Крим, в акті перевірки зазначено про те, що результати придбаних послуг (дані про погодні умови на 30 вересня 2009 року) не можуть бути використані у межах господарської діяльності платника податку.

В рамках розгляду адміністративної справи №2а-11130/10/4/0170 судом встановлено, що запит про погодні умови пов'язаний із проведенням позивачем розслідування нещасного випадку, який відбувся 30.09.2009 року (встановлено, що раптовий порив вітру перевернув металеву стійку кіоску, що належить позивачу, на легковий автомобіль, при цьому працівник позивача отримав травму). Вказане підтвердилося актом по формі Н-5, копію якого суд долучив до матеріалів справи. Вартість послуг (254,00 грн. у тому числі ПДВ 42,34 грн.) повністю сплачено позивачем у безготівковій формі.

Придбання позивачем фену вартістю 420,00 грн. у фізичної особи підприємця ОСОБА_6 також підтвердилося оформленими належним чином товарним чеком та звітом про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт. Згідно із поясненнями представника позивача фен придбано для розморожування конденсату в замках ролетів, за даними експертного дослідження витрати списані у бухгалтерському обліку по рахунку 93 «Витрати на збут».

В постанові від14.12.2010року у справі №2а-11130/10/4/0170 суд зазначив, що висновки експерта підтверджуються зібраними у справі доказами і не спростовані у встановленому порядку відповідачем, як субєктом владних повноважень, тому підстав ставити їх під сумнів у суду не має.

Згідно із проведеним експертом дослідженням, позивач здійснював операції як такі, що оподатковуються податком на додану вартість за ставкою 20%, так і ті, що звільнені від оподаткування. В податковий кредит по ПДВ підприємство відносило ту частку сплаченого (нарахованого) податку, яка відповідає частці використання придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду, відповідно до пп. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість». Частка податку на додану вартість, сплачена постачальникам товарів (робіт, послуг).

Суд зазначає, що посилання податкового органу стосовно «неосновного стану платників податків контрагентів» жодного доказового значення у спірних відносинах не мають.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку є первинні документи. Згідно до п. 2 ст. 3 цього Закону податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Позивач при проведені господарських операцій зі своїми постачальниками оформив первинні документи, які і відобразив в своєму податковому обліку, що не заперечувалось відповідачем. Недостовірність жодного з цих документів не встановлена. Матеріалами справи підтверджено реальне виконання сторонами правочинів, встановлено факт сплати позивачем заборгованості постачальникам, тому доводи відповідача щодо нікчемності укладених правочинів не мають під собою матеріально-правового і фактичного обґрунтування.

Оскільки посилання податкового органу на порушення правил оподаткування обґрунтовані виключно нікчемністю укладених угод, суд не приймає їх до уваги, як необґрунтовані.

З урахуванням викладеного суд зазначає, що реальність зазначених господарських угод встановлена судом.

Крім того, що стосується зарахування позивачем до складу податкового кредиту сум, отриманих від рекламних послуг та послуг мерчендайзинга, судом в рамках розгляду адміністративної справи №2а-11130/10/4/0170 встановлено, що в матеріалах, розміщених в друкованих засобах масової інформації відображена інформація про філії позивача, що на думку судового експерта свідчить про повязаність наданих послуг із господарською діяльністю позивача.

Суд також встановив, що із ПП «Кримдрук» позивач уклав договір від02.02.2010року №41 про надання послуг мерчандайзингу (проведення маркетингових досліджень з метою дослідження різних аспектів ринку продажу періодичної преси і супутніх товарів).

Надання послуг на суму 740,00 грн. підтверджується актом виконаних робіт №1 від 09.03.2010 року. Вартість послуги сплачено повністю у І кварталі 2010 року.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про рекламу» реклама - це інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.

Наказом Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України від 12 листопада 1993 року №88, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 6 грудня 1993 р. за №182 (чинним на час виникнення спірних відносин, - втратив чинність згідно з наказом Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України від 14 вересня 2010 року №1025/1163) затверджено норми коштів на представницькі цілі, рекламу та виплату компенсації за використання особистих легкових автомобілів для службових поїздок та порядок їх витрачання.

Пунктом 2 цих норм передбачено, що витрати на рекламу це затрати підприємства, пов'язані з процесом поширення цілеспрямованої інформації про переваги конкретних товарів, робіт, послуг, з метою сповіщення споживачів, створення популярності товарам, роботам, послугам та попиту на них для більш оперативного просування товарів на ринках збуту.

До витрат підприємства на рекламу відносяться у тому числі витрати на рекламні заходи через засоби масової інформації (оголошення в пресі, передачі на радіо і телебаченні), проведення інших рекламних заходів, пов'язаних з комерційною діяльністю.

Пунктом 19 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 року N 318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 р. за №27/4248, передбачено, що витрати на збут включають і, зокрема, витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг). Метою маркетингової діяльності є формування, створення попиту на продукцію або ж створення умов для появи такого попиту. Щодо мерчандайзингу, то основною його функцією є сприяння поширення товарів, що може відбуватися за допомогою оптимального планування розміщення й позиціювання товарів на основі психологічних особливостей покупців і використання факторів регулювання уваги людини на продукцію, що реалізовується в торговельних закладах.

Таким чином, результат таких послуг не має матеріального виразу та проявляється лише шляхом впливу на результати господарської діяльності замовника послуг.

Матеріалами справи підтверджується, що рекламні заходи здійснювались саме для популяризації позивача і поширення інформації про його діяльність з метою збільшення попиту і обсягу продаж в майбутньому, а послуги, які придбавались позивачем, стосувались продукції, продаж/поставка якої є господарською діяльністю позивача.

Таким чином, зазначені факти встановлені в рамках іншого адміністративного судочинства, судове рішення за яким набрало законної сили, тому не підлягають доказуванню.

Крім того, всі необхідні документи, на підтвердження зазначених обставин надані позивачем до матеріалів справи.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0022722301/0 від13.08.2010р. в частині визначення суми податкових зобовязань з податку на додану вартість в розмірі 62010,599рн., у тому числі за основним платежем - 41340,66 грн., штрафних (фінансових) санкцій - 20670,33грн., як таких, що не відповідають нормам Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від03.04.1997р., підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

В судовому засіданні проголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Постанова у повному обсязі виготовлена у строк, визначений ч. 3 ст. 160 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158 - 160, 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим №0022722301/0 від13.08.2010р. в частині визначення суми податкових зобовязань з податку на додану вартість в розмірі 62010,599рн., у тому числі за основним платежем - 41340,66 грн., штрафних (фінансових) санкцій - 20670,33грн., як таких, що не відповідають нормам Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від03.04.1997р.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «Кримсоюздрук» 3,40 грн. витрат за сплату судового збору.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя <підпис >Петренко В.В.

<Текст >

Попередній документ : 20953392
Наступний документ : 20953395