Рішення № 20949867, 18.01.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/46818.01.12 За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Надійна»

до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія

«Оранта»

про стягнення грошових коштів в порядку регресу

Суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 01.05.2011р.);

від відповідача: не зявились;

В судовому засіданні 18.01.2012р. у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Надійна»(надалі ПАТ «СК «Надійна», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(надалі ВАТ НАСК «Оранта», відповідач) суми матеріальної шкоди у розмірі 6308, 43 грн. та суми пені у розмірі 53, 58 грн..

Позовні вимоги мотивовані тим, що ПАТ «СК «Надійна»на підставі договору добровільного страхування транспорту, що оформлений полісом ТЗ № 002755 від 10.02.2011р., внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля марки Subaru Legasy, державний номер НОМЕР_1, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля ВАЗ 21043, державний номер НОМЕР_2, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП була застрахована ВАТ «НАСК «Оранта»позивачем було направлено останньому претензію на виплату страхового відшкодування в порядку регресу. Враховуючи, що відповідачем не відшкодовано заявлену суму збитку, позивач просить стягнути з відповідача позивач просить стягнути з відповідача суму в розмірі 6308, 43 грн. в судовому порядку, що включає також нараховану пеню та витрати понесені на оплату автоекспертизи.

Від відповідача отримано відзив на позов, у якому зазначено про відсутність підстав для стягнення суми нарахованої позивачем пені, оскільки між сторонами не укладалась письмова угода щодо неустойки, як те передбачено положеннями ст. 547 Цивільного кодексу України.

Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

За договором добровільного страхування транспорту, що оформлений полісом ТЗ № 002755 від 10.02.2011р. у ЗАТ «СК «Надійна»застраховано автомобіль Subaru Legasy, державний номер НОМЕР_1, страхувальником по договору є Швець Антон Володимирович.

Згідно довідки УДАІ при ГУ МВС України в місті Києві, 17.04.2011р. мала місце дорожньо-транспортна пригода зіткнення за участю автомобілів ВАЗ 21043, державний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_2 та Subaru Legasy, державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3.

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_2 вимог пункту 13.1 Правил дорожнього руху України, якого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 05.07.2011р..

Загальний розмір матеріальної шкоди, завданого власнику транспортного засобу Subaru Legasy, державний номер НОМЕР_1 в результаті його пошкодження при ДТП, відповідно до звіту № 103/11 про оцінку вартості майнової шкоди, завданої власнику транспортного засобу, що складений 11.05.2011р. суб'єктом оціночної діяльності оцінювачем Ковтуном В.І. (свідоцтво про реєстрацію у Державному реєстрі оцінювачів № 6186 від 24.01.2008р.), складає 9350, 33 грн..

За страховим випадком ДТП що сталась 17.04.2011р. за участю застрахованого автомобіля, згідно складеного страхового акту № 307 від 05.05.2011р. по договору страхування що оформлений полісом ТЗ № 002755 від 10.02.2011р. визначено суму страхового відшкодування в розмірі 5928, 43 грн., виплата якого за договором страхування підтверджується платіжним дорученням № 4149 від 10.05.2011р.. Додатково позивачем понесені витрати по сплаті вартості автотоварознавчого дослідження в сумі 380 грн. сплата яких підтверджується платіжним дорученням № 4193 від 23.05.2011р..

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Під час розгляду справи встановлено, що транспортний засіб - автомобіль ВАЗ 21043, державний номер НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю Subaru Legasy, державний номер НОМЕР_1, взято на страхування ВАТ НАСК «Оранта»про що укладено договір (поліс) обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ВЕ/1490423.

Частинами другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Вина водія який керував автомобілем 21043, державний номер НОМЕР_2 підтверджується постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 05.07.2011р..

Цивільно-правова відповідальність в частині заподіяння шкоди майну внаслідок експлуатації автомобіля ВАЗ 21043, державний номер НОМЕР_2 будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах була застрахована у ВАТ НАСК «Оранта»на підставі укладеного договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс ВЕ/1490423).

Пунктом 37.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів»(в редакції закону на час врегулювання страхового випадку) передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

В редакції закону, яка є чинною з 19.09.2011р. та відповідно застосовується до врегулювання страхових випадків, які стались після вказаної дати, у п. 36.4 закону, також передбачено, що виплата страхового відшкодування здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування, лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля Subaru Legasy, державний номер НОМЕР_1 відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів»в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВЕ/1490423), а до ПАТ «СК «Надійна»як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором страхування, що оформлений полісом ТЗ № 002755 від 10.02.2011р., перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до ВАТ «НАСК «Оранта»як особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року (справа 11/406-07).

За чинним законодавством України окрім особи, винної у завданні шкоди, потерпілий у ДТП має також право одержати майнове відшкодування або за рахунок страхової організації, якою застраховане його майно, за правилами і в порядку, встановленому Цивільним кодексом України та Законом України «Про страхування», або за рахунок страховика, яким застраховано відповідальність особи, що володіє транспортним засобом, водія якого визнано винним у ДТП, за правилами та у порядку, встановленому ЦК України та Законом України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Право потерпілого обрати той чи інший спосіб захисту чинним законодавством не обмежене.

В даному випадку потерпілий звернувся за відшкодуванням майнової шкоди до позивача, який застрахував його майно - автомобіль Subaru Legasy, державний номер НОМЕР_1.

Правовідносини сторін у такому випадку регулюються нормами ЦК України та ЗУ «Про страхування».

Так, відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Тобто в розумінні положень Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»позивач набув (в порядку регресу) право на виплату страхового відшкодування від страховика винної особи.

В даному випадку сума заявлена до стягнення з відповідача є сумою страхового відшкодування виплаченого позивачем на умовах договору страхування, що укладений між позивачем та страхувальником у відношенні транспортного засобу, який було пошкоджено в ДТП, натомість право регресу до страховика винної особи переходить саме по розміру збитків завданих пошкодженому автомобілю в межах фактичних витрат страховика.

Фактичні витрати страхової компанії по виплаті страхового відшкодування не перевищують розміру збитку, завданого транспортному засобу автомобілю Subaru Legasy, державний номер НОМЕР_1 у ДТП 17.04.2011р., що визначений звітом № 103/11 про оцінку вартості майнової шкоди, завданої власнику транспортного засобу, що складений 11.05.2011р. та заявляються до стягнення з відповідача в межах ліміту передбаченого договором страхування (поліс ВЕ/1490423).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

За договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВЕ/1490423) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 35 000 грн., франшиза 0 грн..

Згідно ст. 29 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Витрати по відшкодуванню страховиком винної особи вартості автотоварознавчого дослідження не передбачені наведеними положеннями закону «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у звязку з чим в цій частині заявлені позовні вимоги до відповідача є безпідставними, а за встановлених обставин, на користь позивача підлягає стягненню в порядку регресу сума 5928, 43 грн. (5928, 43 грн. сума страхового відшкодування у розмірі матеріального збитку підтвердженого звітом № 103/11 автотоварознавчого дослідження 0 грн. франшиза).

Такі витрати страховика не є страховим відшкодуванням, а спрямовані на визначення розміру збитків. Ці витрати належать до звичайної господарської діяльності страховика і не підлягають стягненню з особи, яка відповідальна за спричинену шкоду. Зазначене викладене, зокрема у Листі Верховного Суду України від 19.07.2011р. «Судова практика розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування».

Відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»та обмежується укладеним договором страхування, в свою чергу зазначеним законом випадки, коли шкода не відшкодовується страховиком (або МТСБУ) визначені у ст. 32 (в редакції закону на час врегулювання страхового випадку) і доказів наявності таких суду не представлено.

Згідно з положеннями Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів»(п. 37.1) виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Таким чином, підстави вважати порушеними права позивача відповідачем при невиплаті суми страхового відшкодування на користь позивача є саме неотримання коштів від відповідача протягом місяця від дня отримання страховою компанією регресної вимоги. Невиконання вказаних вимог є підставою для звернення до суду та стягнення зазначеної суми коштів згідно судового рішення.

Претензія за вих. № 262 від 20.09.2011р., міститься в матеріалах справи, та отримана відповідачем 27.09.2011р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення рекомендованого відправлення.

До стягнення з відповідача позивачем також заявлено суму пені 53, 58 грн. нарахування якої передбачено п. 37.2 Закону «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у звязку з наявним простроченням виплати суми за вказаною заявою.

Стягненню з відповідача підлягає сума пені згідно розрахунку суду, що проведений у відношенні суми заборгованості по виплаті страхового відшкодування (5928, 43 грн.) за обліковою ставкою встановленою Постановою НБУ № 377 від 09.08.2010р. (7, 75%) в періоді прострочення з 28.10.2011р. по 16.11.2011р. та складає 50, 35 грн.:

5928, 43 грн. х (2х7,75%) : 365 х 20 (кількість днів прострочення у періоді з 28.10.2011р. по 16.11.2011р.).

При цьому заперечення відповідача з приводу відсутності між сторонами письмової угоди щодо неустойки, суд відхиляє, оскільки обовязок сплатити пеню особі, яка має право на отримання такого відшкодування, з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня, за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ, прямо передбачений положеннями Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(в редакції чинній на час врегулювання страхового випадку).

З урахуванням наведеного позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню частково.

Судові витрати позивача про сплату судового збору у сумі 1411, 50 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог в сумі 1312, 69 грн..

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(01032, м. Київ, вул. Жилянська 75, ідент. код 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Надійна» (04074, м. Київ, вул. Полупанова 17, кв. 14, ідент. код 34350924) 5928, 43 грн. (пять тисяч девятсот двадцять вісім гривень 43 копійки) страхової виплати в порядку регресу, 50, 35 грн. (пятдесят гривень 35 копійок) пені, 1312, 69 грн. (одну тисячу триста дванадцять гривень 69 копійок) витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Р.І. Самсін

дата підписання рішення 20.01.2012