Рішення № 20949673, 16.01.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи <Текст >

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.01.12 Справа № 13/5009/5768/11-4/5009/5768/11

Суддя Зінченко Н.Г.

за позовом Бердянського природоохоронного міжрайонного прокурора, (71114 м. Бердянськ Запорізької області, вул. Шаумяна, 2) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах,

позивач 1: Фонд державного майна України, (01601 м. Київ 133, вул. Кутузова, 18/9)

позивач 2: Публічне акціонерне товариство “Завод “Прилив”, (71100 м. Бердянськ Запорізької області, вул. Єгорова, 1)

до відповідача Бердянської міської ради Запорізької області, (71112 м. Бердянськ Запорізької області, пл. І-ї Бердянської ради, 2)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_2, (АДРЕСА_1)

про скасування пункту 4.31 рішення № 12 від 27.09.2007 року

суддя Зінченко Н.Г.

За участю представників сторін:

від позивача 1 ОСОБА_3, довіреність № 482 від 01.12.201 р.;

від позивача 2 Кравченко А.І. керуючий санацією (на підставі ухвали господарського суду Запорізької області від 11.03.2011 р. № 5/3/300);

від відповідача не з'явився;

від третьої особи не з'явився;

від прокуратури Романов Р.О., посвідчення № 83 від 06.08.2008 р.;

26.09.2011 р. до господарського суду Запорізької області звернувся Бердянський природоохоронний міжрайонний прокурор Запорізької області з позовною заявою в порядку ст. 2 ГПК в інтересах держави в особі органів, уповноважених державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, Фонду державного майна України, м. Київ та Відкритого акціонерного товариства “Завод “Прилив”, м. Бердянськ Запорізької області до Бердянської міської ради Запорізької області, м. Бердянськ Запорізької області про скасування пункту 4.31 рішення двадцять восьмої сесії V скликання Бердянської міської ради Запорізької області № 12 від 27.09.2007 р. “Про передачу у приватну власність та в оренду земельних ділянок громадянам”, яким затверджено проект відведення земельної ділянки та передано гр. ОСОБА_2 у приватну власність для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд в межах норм безоплатної приватизації земельну ділянку площею 0,1 га, розташовану по АДРЕСА_2 Запорізької області, вартість якої складає 50 670,00 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 27.09.2011 р. порушено провадження у справі № 13/5009/5768/11, на підставі ст. 27 ГПК України до участі у справі № 13/5009/5768/11 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучена ОСОБА_2, м. Бердянськ Запорізької області, судове засідання призначено на 20.10.2011 р., у сторін, третьої особи і прокурора витребувалися документи і матеріали, необхідні для вирішення спору.

У звязку із неприбуттям в судове засідання позивача 2, відповідача та третьої особи розгляд справи, на підставі ст. 77 ГПК України, відкладався до 15.11.2011 р.

Згідно протоколу перерозподілу справи між суддями від 14.11.2011 р. у звя Зінченко Н.Г.

Ухвалою господарського суду запорізької області від 15.11.2011 р. справу № 13/5009/5786/11 прийнято до розгляду суддею Зінченко Н.Г., справі присвоєний № 13/5009/5768/11-4/5009/5768/11, судове зсідання призначено на 08.12.2011 р.

У звязку із неявкою в судове засідання представників позивача, відповідача, третьої особи та прокурора розгляд справи, на підставі ст. 77 ГПК України, відкладався до 16.01.2012 р.

За клопотанням представників сторін і прокурора, присутніх в судовому засіданні 16.01.2012 р., розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

В судовому засіданні 16.01.2012 р. справу розглянуто, прийнято та оголошено, на підставі ст. 85 ГПК України, вступну та резолютивну частини рішення.

Представник відповідача в судове засідання 16.01.2012 р. не прибув, про визнання позову прокурора не заявив, про поважність причин неявки суд завчасно не попереджав.

Третя особа в судове засідання 16.01.2012 р. також повторно не зявилася, письмові пояснення по суті спору, витребувані ухвалами суду по справі від 15.11.2011 р. і від 08.12.2011 р. документи і матеріали суду не надала, про причини неявки себе особисто або уповноваженого представника суд не попереджала.

Про дату, час та місце розгляду справи № 13/5009/5768/11-4/5009/5768/11 відповідач та третя особа були повідомлені належним чином ухвалами суду по справі від 15.11.2011 р. і від 08.12.2011 р.

За таких обставин, зважаючи на закінчення процесуального строку, встановленого ст. 69 ГПК України, для вирішення спору у справі № 13/5009/5768/11-4/5009/5768/11, суд визнав за доцільне розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю відповідача та третьої особи.

В судовому засіданні 16.01.2012 р. до початку судового вирішення спору розглянувши та дослідивши подані арбітражним керуючим Кравченко А.І. правовстановлюючі документи позивача 2 у справі № 13/5009/5768/11-4/5009/5768/11 судом встановлено, що відповідно до п., п. 1.1, 1.2 Статуту Публічного акціонерного товариства “Завод “Прилив”, затвердженого наказом Фонду державного майна України № 672 від 29.04.2011 р. та зареєстрованого 29.06.2011 р. за № 10091050011001984, Публічне акціонерне товариство “Завод “Прилив”, ідентифікаційний код 14311459, є новим найменуванням Відкритого акціонерного товариства “Завод “Прилив”, ідентифікаційний код 14311459, заснованого відповідно до рішення Фонду державного майна України (наказ 28-ДП від 28.07.1998 р.) шляхом перетворення державного підприємства “Завод “Прилив” у відкрите акціонерне товариство. Відкрите акціонерне товариство “Завод “Прилив” перейменоване у Публічне акціонерне товариство “Завод “Прилив” на підставі Закону України “Про акціонерні товариства” з наступними змінами та доповненнями. Пунктом 3.3 Статуту встановлено, що Публічне акціонере товариство “Завод “Прилив”, ідентифікаційний код 14311459, є новим найменуванням Відкритого акціонерного товариства “Завод “Прилив” та є правонаступником державного підприємства “Завод “Прилив”, зареєстрованого рішенням Фонду державного майна України (наказ 28-ДП від 28.07.1998 р.).

Відповідно до ст. 25 ГПК України в разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі. Усі дії, вчинені в процесі до вступу правонаступника, є обовязковими для нього в такій же мірі, в якій вони були обовязковими для особи, яку він замінив. Правонаступництво можливе на будь-який стадії судового процесу.

На підставі зазначеного, керуючись ст. 25 ГПК України, суд визнав за необхідне здійснити заміну позивача 2 у справі № 13/5009/5768/11-4/5009/5768/11 Відкрите акціонерне товариство “Завод “Прилив” його правонаступником Публічним акціонерним товариством “Завод “Прилив”.

Заявлені прокурором вимоги ґрунтуються на ст. 121 Конституції України, ст., ст. 84, 158 Земельного кодексу України, ст. 7 Закону України “Про управління обєктами державної власності” і полягають в наступному. 27.09.2007 р. двадцять восьмою сесією V скликання Бердянської міської ради було прийнято рішення № 12 “Про передачу у приватну власність та в оренду земельних ділянок громадянам”, пунктом 4.31 якого затверджено проект відведення земельної ділянки та передано гр. ОСОБА_2 у приватну власність для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд в межах норм безоплатної приватизації земельну ділянку площею 0,1 га, розташовану по АДРЕСА_2. Прокурор вважає, що в частині п. 4.31 рішення Бердянської міської ради № 12 від 27.09.2007 р. є незаконним та підлягає скасуванню з наступних підстав. Статтею 84 Земельного кодексу України встановлено, що право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, державних органів приватизації відповідно до закону. Відповідно до ч. 3 ст. 84 Земельного кодексу України до земель державної власності, які не можуть передаватися у комунальну власність належать земельні ділянки, на яких розташовані державні, в тому числі казенні підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належить частки (акції, паї), об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти. Згідно зі ст. 7 Закону України “Про управління обєктами державної власності” Фонд державного майна України відповідно до законодавства дає дозвіл (погодження) на відчуження державного майна у випадках, встановлених законодавством, погоджує (приймає) рішення про передачу обєктів державної власності у комунальну власність. Так, рішенням Бердянської міської ради народних депутатів № 7 від 26.05.1992 р. Заводу “Прилив” була надана в постійне користування під будівництво школи та дитячого садочка земельна ділянка площею 5,5 га по АДРЕСА_2 Запорізької області. Державний акт на право постійного користування землею був зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею 25.02.1994 р. за № 200. На теперішній час Державний акт на право постійного користування землею від 25.02.1994 р. № 200 не скасовано. 11.06.1998 р. наказом В.о. голови Фонду державного майна України № 13-АТ Завод “Прилив” реорганізовано у ВАТ “Завод “Прилив”, який став правонаступником державного підприємства “Завод Прилив” і державна частка статутного капіталу у ньому становить 100 %. Отже, розпорядження всіма активами підприємства та землею має проводитися тільки з дозволу та погодження з Фондом державного майна України. Як встановлено в ході прокурорської перевірки, ВАТ “Завод “Прилив” від земельної ділянки площею 5,5 га по АДРЕСА_2 Запорізької області не відмовлялося, погодження Фонду державного майна Українки на вилучення (відчуження) зазначеної земельної ділянки не було. Вилучення земельної ділянки площею 5,5 га по АДРЕСА_2 Запорізької області у встановленому законодавством України порядку із постійного користування ВАТ “Завод “Прилив” не проводилося. Протягом 2007 2009 років земельна ділянка площею 5,5 га по АДРЕСА_2 Запорізької області була поділена на земельні ділянки в районі вулиць Лазо, Серафимовича, Старова та Фестивальної та передана громадянам у власність для будівництва та обслуговування жилих будинків. Земельна ділянка площею 0,1 га, розташована по АДРЕСА_2 Запорізької області, що надана гр. ОСОБА_2 оскаржуваним п. 4.31 рішення № 12 від 27.09.2007 р. у приватну власність для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в межах норм безоплатної приватизації, є складовою частиною земельної ділянки ВАТ “Завод “Прилив” площею 5,5 га по вул. Серафимовича. На час вирішення даного спору надана гр. ОСОБА_2 земельна ділянка є вільною від забудови. Таким чином, Бердянська міська рада, приймаючи оспорюваний пункт 4.31 рішення № 12 від 27.09.2007 р., яким затверджено проект відведення земельної ділянки та передано гр. ОСОБА_2 у приватну власність для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд в межах норм безоплатної приватизації земельну ділянку площею 0,1 га, розташовану по вул. Серафимовича в м. Бердянську Запорізької області, за рахунок земель державної форми власності ВАТ “Завод “Прилив”, допустила грубі порушення вимог земельного законодавства України, перевищила надані їй законом повноваження, а також суттєво обмежила гарантоване Конституцією України право держави на землю. На підставі зазначеного, прокурор просить суд позов задовольнити.

Представник Фонду державного майна України заявлені прокурором вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, наведених прокурором. Пояснив суду, що ВАТ “Завод “Прилив” від земельної ділянки площею 5,5 га по АДРЕСА_2 Запорізької області не відмовлялося, Фонд державного майна України не надавав згоди на вилучення (відчуження) зазначеної земельної ділянки. Вилучення земельної ділянки площею 0,1 га, розташованої по АДРЕСА_2 Запорізької області, у передбаченому законодавством України порядку із постійного користування ВАТ “Завод “Прилив” не проводилося. Враховуючи викладене, Фонд державного майна України просить суд скасувати пункт 4.31 рішення Бердянської міської ради № 12 від 27.09.2007 р., яким затверджено проект відведення земельної ділянки та передано гр. ОСОБА_2 у приватну власність для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд в межах норм безоплатної приватизації земельну ділянку площею 0,1 га, розташовану по АДРЕСА_2.

Керуючий санацією ПАТ “Завод “Прилив” надав суду письмові пояснення, відповідно до яких заявлені прокурором вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві прокурора, просить суд задовольнити в повному обсязі заявлені прокурором вимоги про скасування пункту 4.31 рішення Бердянської міської ради № 12 від 27.09.2007 р. Також пояснив суду, що рішенням Бердянської міської ради народних депутатів № 7 від 26.05.1992 р. Заводу “Прилив” була надана в постійне користування під будівництво школи та дитячого садочка земельна ділянка площею 5,5 га по АДРЕСА_2 Запорізької області. Державний акт на право постійного користування землею був зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею 25.02.1994 р. за № 200. На теперішній час Державний акт на право постійного користування землею від 25.02.1994 р. № 200 не скасовано. Однак, школа та садочок не були збудовані. 11.06.1998 р. наказом В.о. голови Фонду державного майна України № 13-АТ Завод “Прилив” реорганізовано у ВАТ “Завод “Прилив”, який став правонаступником державного підприємства “Завод Прилив” і державна частка статутного капіталу у ньому становить 100 %. Від земельної ділянки площею 5,5 га по АДРЕСА_2 Запорізької області ВАТ “Завод “Прилив” не відмовлялося. Земельна ділянка площею 0,1 га, розташована по АДРЕСА_2 Запорізької області, що надана гр. ОСОБА_2 п. 4.31 рішення № 128 від 27.09.2007 р. у приватну власність для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в межах норм безоплатної приватизації, є складовою частиною земельної ділянки ВАТ “Завод “Прилив” площею 5,5 га по вул. Серафимовича. Вилучення земельної ділянки площею 0,1 га, розташованої по АДРЕСА_2 Запорізької області, у передбаченому законодавством України порядку із постійного користування ВАТ “Завод “Прилив” не проводилося.

Відповідач позовні вимоги не визнав, позов прокурора вважає безпідставним та необґрунтованим. Зазначив, що оскаржуване в частині п. 4.31 рішення Бердянської міської ради № 12 від 27.09.2007 р. прийнято в межах наданих відповідачу повноважень та у спосіб передбачений законом. Так, в 1992 році Заводу “Прилив” була надана у постійне користування земельна ділянка, розташована за адресою АДРЕСА_2, площею 5,5 га для будівництва школи та дитячого садочка. Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою було зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування 25.02.1994 р. за № 200. На підставі Закону України “Про приватизацію державного майна”, постанови Кабінету Міністрів України від 11.09.1996 р. № 1099 “Про затвердження Порядку перетворення у процесі приватизації державних, орендних підприємств і підприємств із змішаною формою власності у відкриті акціонерні товариства” державне підприємство Завод “Прилив” у 1998 році було перетворено у ВАТ “Завод “Прилив” з 100 % державної частки статутного капіталу. Відповідно до статті 34 Закону України “Про підприємства в Україні”, що діяв на момент перетворення підприємства, передбачалося, що перетворення є реорганізацією підприємства. Статтею 37 Цивільного кодексу УРСР, який діяв на момент перетворення підприємства, було встановлено, що юридична особа припиняється шляхом ліквідації та реорганізації. Згідно зі ст. 27 Земельного кодексу України (в редакції від 13.03.1992 р.) право користування земельною ділянкою припиняється у разі припинення діяльності підприємства. Ця норма кореспондується з нормою ст. 141 Земельного кодексу України в редакції 2001 року, відповідно до якої припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ, організацій є підставою припинення права користування земельною ділянкою. На земельній ділянці, розташованій по АДРЕСА_2, на час прийняття спірного рішення, не були збудовані ні школа, ні дитячий садочок. Земельна ділянка за цільовим призначенням фактично не використовувалася. Протягом майже п'ятнадцяти років ця ділянка, розташована в районі житлової та громадської забудови, засмічувалася забороненими рослинами та сміттям. Враховуючи зазначене, відповідач вважає, що у суду відсутні підстави для скасування пункту 4.31 рішення Бердянської міської ради № 12 від 27.09.2007 р., яким затверджено проект відведення земельної ділянки та передано гр. ОСОБА_2 у приватну власність для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд в межах норм безоплатної приватизації земельну ділянку площею 0,1 га, розташовану по АДРЕСА_2 Запорізької області. Просить суд в позові відмовити.

Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, вислухавши представників сторін і прокурора, суд вважає позовні вимоги прокурора такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

З матеріалів справи судом встановлено, що рішенням Бердянської міської ради народних депутатів Запорізької області № 7 від 26.05.1992 р. Заводу “Прилив” була надана у постійне користування під будівництво школи та дитячого садочка земельна ділянка, площею 5,5 га по АДРЕСА_2 Запорізької області, про що був виданий Державний акт на право постійного користування землею, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею 25.02.1994 р. за № 200.

11.06.1998 р. наказом Виконуючого обовязки голови Фонду державного майна України за № 13-АТ державне підприємство Завод “Прилив” було перетворено у Відкрите акціонерне товариство “Завод “Прилив”, який став правонаступником державного підприємства Завод “Прилив”. Державна частка у статутному капіталі зазначеного товариства складає 100 %.

Як встановлено судом в ході судового вирішення спору, та не заперечується представником ПАТ “Завод “Прилив”, земельна ділянка площею 5,5 га по АДРЕСА_2 Запорізької області за цільовим призначенням заводом “Прилив” не використовувалась, школа та дитячий садочок не були збудовані.

Протягом 2007 2009 років земельна ділянка площею 5,5 га по вул. Серафимовича в м. Бердянськ Запорізької області Бердянською міською радою була поділена на земельні ділянки в районі вулиць Лазо, Серафимовича, Старова та Фестивальної та передана громадянам у власність для будівництва та обслуговування жилих будинків.

Так, земельна ділянка площею 0,1 га, розташована по АДРЕСА_2 Запорізької області, яка є складовою земельної ділянки заводу “Прилив”, була надана громадянці ОСОБА_2 пунктом 4.31 рішення двадцять восьмої сесії V скликання Бердянської міської ради Запорізької області № 12 від 27.09.2007 р. “Про передачу у приватну власність та в оренду земельних ділянок громадянам” у приватну власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в межах норм безоплатної приватизація.

В ході проведеної Бердянською природоохоронною міжрайонною прокуратурою перевірки було встановлено, що земельна ділянка площею 0,1 га, розташована по АДРЕСА_2 Запорізької області, є вільною від забудови.

Прокурор звернувся до суду з даним позовом про скасування п. 4.31 рішення Бердянської міської ради Запорізької області № 12 від 27.09.2007 р. “Про передачу у приватну власність та в оренду земельних ділянок громадянам” із посиланням на те, що спірна земельна ділянка належить державному підприємству, а тому відповідач не мав повноважень нею розпоряджатися без попереднього вилучення.

Відповідно до ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключно (морської) економічної зони є об'єктами права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Стаття 14 Конституції України передбачає, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Статтею 84 Земельного кодексу України встановлено, що у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, державних органів приватизації відповідно до закону.(частина 2 статті 84 Земельного кодексу України).

Відповідно до підпункту “ж” ч. 3 ст. 84 Земельного кодексу України до земель державної власності, які не можуть передаватися у комунальну власність належать земельні ділянки, на яких розташовані державні, в тому числі казенні підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належить частки (акції, паї), об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти.

Пунктом 12 (абзац другий) Перехідних положень Земельного кодексу України передбачено, що до розмежування земель державної та комунальної власності державні органи приватизації здійснюють розпорядження (крім відчуження земель, на яких розташовані об'єкти, що не підлягають приватизації) землями, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних капіталах яких державі належать частки (акції, паї).

До спірних правовідносин у справі № 13/5009/5768/11-4/5009/5768/11 застосовуються положення Земельного кодексу України від 18.12.1990 р. (в редакції, яка діяла на момент перетворення Заводу “Прилив”).

Пунктом 3 частини 1 статті 27 Земельного кодексу України у зазначеній редакції встановлено, що право користування земельною ділянкою чи її частиною припиняється у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації, селянського (фермерського) господарства.

Припинення права користування землею у випадках, передбачених пунктами 1-8 частини першої та частиною третьої зазначеної вище статті, провадиться у межах населених пунктів відповідною Радою народних депутатів, за межами населених пунктів сільською, селищною, районною, міською, в адміністративному підпорядкуванні якої є район, Радою народних депутатів, а у випадку, передбаченому пунктом 9 частини першої цієї статті за рішенням Ради, що має вилучати земельні ділянки.

Докази, що Бердянською міською радою було припинено право користування земельною ділянкою, яка була надана Заводу “Прилив”, відповідач суду не надав та відповідні докази в матеріалах справи відсутні.

Земельна ділянка, яка була надана гр. ОСОБА_2, знаходиться на землях, на які 25.02.1994 р. було зареєстровано Державний акт на право постійного користування землею № 200 Заводу “Прилив” для будівництва школи та дитячого садку. Вказаний Державний акт на час вирішення спору судом не скасовано.

Стаття 37 ЦК УРСР (в редакції, яка діяла на час перетворення Заводу “Прилив”) встановлювала, що юридична особа припиняється шляхом ліквідації або реорганізації (злиття, поділу або приєднання).

Таким чином, діюче на той час законодавство передбачало, що юридична особа припиняла свою дію лише у випадках або ліквідації або у випадках злиття, поділу або приєднання.

Закон України “Про підприємства в Україні” не містив такого поняття, як “припинення юридичної особи”.

Крім того, згідно Положення про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, яке затверджено Постановою Кабінету Міністрів України за № 740 від 25.05.1998 р. і яке діяло на той час, у разі зміни назви, організаційно-правової форми суб'єкта підприємницької діяльності, а також форми власності відбувалася лише перереєстрація такого суб'єкта ( п., п. 20-22 Положення).

В даному випадку відбулося перетворення державного підприємства Завод “Прилив” у Відкрите акціонерне товариство “Завод “Прилив”, в якому 100 відсотків акцій належать державі. Тобто, було змінено лише організаційно-правову форму юридичної особи.

Як зазначалося вище, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували вилучення спірної земельної ділянки або припинення право користування цією земельною ділянкою ВАТ “Завод “Прилив” згідно приписам Земельного кодексу України.

Вищенаведеним спростовуються доводи відповідача, що право користування спірною земельною ділянкою площею 0,1 га, розташованою по АДРЕСА_2 Запорізької області, яка є складовою частиною земельної ділянки площею 5,5 га по вул. Серафимовича, припинилося у звязку із реорганізацією Заводу “Прилив”.

Таким чином, п. 4.31 рішення Бердянської міської ради Запорізької області № 12 від 27.09.2007 р. “Про передачу у приватну власність та в оренду земельних ділянок громадянам” не відповідає вимогам чинного законодавства та порушує права позивача ПАТ “Завод “Прилив” (згідно п. 1.2 Статуту ПАТ “Завод “Прилив”, затвердженого наказом Фонду державного майна України № 672 від 29.04.2011 р., ВАТ “Завод “Прилив” перейменовано у Публічне акціонерне товариство “Завод “Прилив” на підставі Закону України “Про акціонерні товариства”), як землекористувача земельної ділянки, оскільки відповідно до оскаржуваного пункту вказаного рішення земельна ділянка передається незаконно у власність іншій особі без згоди на це дійсного землекористувача.

Статтею 393 ЦК України встановлено, що правовий акт органу державної влади, органу влади автономної республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним і скасовується.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що пункт 4.31 рішення двадцять восьмої сесії V скликання Бердянської міської ради Запорізької області № 12 від 27.09.2007 р. “Про передачу у приватну власність та в оренду земельних ділянок громадянам”, яким затверджено проект відведення земельної ділянки та передано гр. ОСОБА_2 у приватну власність для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд в межах норм безоплатної приватизації земельну ділянку площею 0,1 га, розташовану по АДРЕСА_2 Запорізької області, вартість якої складає 50 670,00 грн., прийнятий всупереч вищезазначених норм законодавства та в порушення права позивача на користування спірною земельною ділянкою, у звязку із чим підлягаю скасуванню.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Прокурор та позивачі надали всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Доводи відповідача, в обґрунтування наданих ним заперечень, суд визнав хибними.

Враховуючи викладене, суд вважає вимоги прокурора про скасування пункту 4.31 рішення двадцять восьмої сесії V скликання Бердянської міської ради Запорізької області № 12 від 27.09.2007 р. “Про передачу у приватну власність та в оренду земельних ділянок громадянам”, яким затверджено проект відведення земельної ділянки та передано гр. ОСОБА_2 у приватну власність для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд в межах норм безоплатної приватизації земельну ділянку площею 0,1 га, розташовану по АДРЕСА_2 Запорізької області, вартість якої складає 50 670,00 грн., доведеними, заснованими на законі, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати присуджуються до стягнення з відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

Керуючись ст., ст. 25, 29, 33, 44, 47, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Замінити позивача у справі № 13/5009/5768/11-4/5009/5768/11 Відкрите акціонерне товариство “Завод “Прилив” його правонаступником Публічним акціонерним товариством “Завод “Прилив”.

2. Позов Бердянського природоохоронного міжрайонного прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі органів, уповноважених державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, Фонду державного майна України, м. Київ та Публічного акціонерного товариства “Завод “Прилив”, м. Бердянськ Запорізької області до Бердянської міської ради Запорізької області, м. Бердянськ Запорізької області про скасування пункту 4.31 рішення двадцять восьмої сесії V скликання Бердянської міської ради Запорізької області № 12 від 27.09.2007 р. “Про передачу у приватну власність та в оренду земельних ділянок громадянам” задовольнити повністю.

3. Скасувати пункт 4.31 рішення двадцять восьмої сесії V скликання Бердянської міської ради Запорізької області № 12 від 27.09.2007 р. “Про передачу у приватну власність та в оренду земельних ділянок громадянам”, яким затверджено проект відведення земельної ділянки та передано громадянці ОСОБА_2 у приватну власність для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд в межах норм безоплатної приватизації земельну ділянку площею 0,1 га, розташовану по вул. Серафимовича в м. Бердянську Запорізької області, вартість якої складає 50 670,00 грн.

4. Стягнути з Бердянської міської ради Запорізької області, (71112 м. Бердянськ Запорізької області, пл. І-ї Бердянської ради, 2, код ЄДРПОУ 20525153) на користь Державного бюджету України (отримувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району; банк отримувача: Головне управління державного казначейства України у Запорізькій області; МФО 813015; код ЄДРПОУ 34677145; рахунок № 31119095700007; код бюджетної класифікації 22090200; символ звітності банку 095) 85 (вісімдесят пять) грн. 00 коп. державного мита. Видати наказ.

5. Стягнути з Бердянської міської ради Запорізької області, (71112 м. Бердянськ Запорізької області, пл. І-ї Бердянської ради, 2, код ЄДРПОУ 20525153) на користь державного бюджету України (отримувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району; банк отримувача: Головне управління державного казначейства України у Запорізькій області; МФО 813015; код ЄДРПОУ 34677145; рахунок № 31218264700007; код бюджетної класифікації 22050003; символ звітності банку 264) 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя Н.Г.Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України “19” січня 2012 р.

19.01.2012