Рішення № 20949646, 16.01.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи <Текст >

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.01.12 Справа № 22/5009/7155/11

Суддя Ярешко О.В. розглянувши матеріали

за позовом Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Вільнянського району електричних мереж (70002, Запорізька обл., м. Вільнянськ, вул.Чехова, 45)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “БВК -МАРТ” (70035, Запорізька обл., Вільнянський район, с. Матвіївка, вул.Леніна, 77 А)

про стягнення заборгованості за договором № 573 від 01.11.2005р. у розмірі 10 831,05 грн.

Суддя Ярешко О.В.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, на підставі довіреності № 324 від 29.12.2011р.

від відповідача: не зявився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

03.11.2011 року до господарського суду Запорізької області звернулось Відкрите акціонерне товариство “Запоріжжяобленерго” в особі Вільнянського РЕМ з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “БВК -МАРТ” про стягнення заборгованості за договором № 573 від 01.11.2005р. у розмірі 10 831,05 грн., з яких 6 929,15 грн.- заборгованість за спожиту активну електричну енергію; 77,73 грн. 3 % річних; 401,64 грн.- пені, 3 422,53 грн.- заборгованість за перевищення договірних величин.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 07.11.2011р. порушено провадження по справі № 22/5009/7155/11, судове засідання призначено на 30.11.2011р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 30.11.2011р., у звязку з неявкою відповідача та клопотаннями сторін, на підставі ст.77 ГПК України судове засідання відкладалось на 16.01.2012р.

Представник позивача в судовому засіданні 16.01.2012р. надав заяву про припинення провадження в частині стягнення 2 500,00 грн. основного боргу, у звязку з оплатою відповідачем даної суми за активну електричну енергію.

Судом заява представника прийнята до розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні 16.01.2012р. підтримуючи свої позовні вимоги, обґрунтовує їх ст.ст. 11, 509, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 12, 28, 54, 55 Господарсько-процесуального кодексу України, ст. 343 Господарського кодексу України, договором № 573 від 01.11.2005р.

Представник позивача пояснив суду, що 01.11.2005р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 573 про постачання електричної енергії, відповідно до якого позивачем поставлялась електрична енергія відповідачу, яка використовувалась останнім. У відповідача за період березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень 2011р. склалася заборгованість за спожиту активну електричну енергію у розмірі 6 929,15 грн. та заборгованість за перевищення договірних величин у розмірі 3 422,53 грн. Крім того, відповідачу була нарахована пеня у розмірі 401,64 грн. та 3 % річних у розмірі 77,73 грн.

В судове засідання 16.01.2012р. представник відповідача не зявився, письмовий відзив та витребувані судом документи не надав. Про час і місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином. Відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення, ухвала про порушення провадження по справі була отримана представником відповідача 18.11.2011р.

Відповідно до ст. 22 ГПК України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

За клопотанням представника позивача судовий процес вівся без застосування засобів технічної фіксації.

Розгляд справи закінчено 16.01.2012р. оголошенням вступної та резолютивної частин рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.11.2005р. між Відкритим акціонерним товариством “Запоріжжяобленерго” в особі Вільнянського РЕМ (далі- постачальник електричної енергії) та Товариством з обмеженою відповідальністю “БВК-МАРТ” (далі- споживач) було укладено договір № 573 про постачання електричної енергії (далі- договір).

Відповідно до договору постачальник електричної енергії постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невідємними частинами.

Відповідно до п.п. 2.1.2. та п.п. 2.2.3. договору постачальник електричної енергії зобовязується постачати споживачу електроенергію, як різновид товару, а споживач зобовязується оплачувати постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно з умовами додатків № 4 “Порядок розрахунків” та № 5 “Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії”.

Відповідно до п. 4 додатку № 4 до договору “Про порядок розрахунків за активну електричну енергію” споживач не пізніше 17-00 годин 3-го робочого дня місяця, наступного за розрахунковим, направляє свого представника до постачальника електричної енергії для подання у двох примірниках, підписаних уповноваженою особою споживача та скріплений його печаткою: “Акт про спожиту протягом розрахункового періоду активну еле ктричну енергію” за формою додатка № 5.1; “Акта звірки обсягу споживання електроенергії, відпущеної постачальником електричної енергії за тарифами, диференційованими за періодами часу” за формою додатка № 11.1. (у випадку розрахунку за спожиту електричну енергію за тарифами, диференційованими за періодами часу); “Акта результатів замірів електричної потужності” за формою Додатка № 5.4.

В підпункті 5.1 п. 5 додатку № 4 до договору зазначено, що за підсумками розрахункового періоду постача льник електричної енергії виписує споживачу рахунок або платіжну вимогу-доручення для остаточного розрахунку. Сума платежу при остаточному розрахунку визначається, виходячи з тарифів на активну електроенергію та фактичного обсягу спожитої електричної енергії, згідно даних на даного споживачем “Акта про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію” з урахуванням сум платежів, що надійшли від споживача.

Згідно п. 7 додатка № 4 до договору, споживач зобов'язаний у термін, що не перевищує 5-ти опе раційних днів з дня отримання рахунка або платіжної вимоги доручення, здійснити оплату рахунка або платіжної вимоги - доручення, що направляється йому постачальником елект ричної енергії. Датою отримання рахунка або платіжної вимоги-доручення вважається: - при направленні рекомендованим листом- дата, зазначена на фінансовому чеку поштового відділення, що підтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу документа (по місту 3 дні, по області- 5 днів, по Україні- 7 днів); - у випадку вручення рахунка або платіжної вимоги доручення уповноваженому представнику споживача під розпис в журналі, дата зазначена в журналі; - при направлені нарочним- дата вручення споживачу.

Відповідно до вимог п. 4 додатку № 4 до договору, споживачем були надані акти про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію за березень-вересень 2011р.

Позивачем були виконані всі умови договору, що підтверджується актами про споживання на протязі розрахункового періоду активної електроенергії за період з березня-вересня 2011р., на підставі яких відповідачу були виставлені рахунки на загальну суму 6929,15 грн., а саме:

-№ 03573 від 05.04.2011р. на суму 1902,25 грн.;

-№ 04573 від 04.05.2011р. на суму 1638,99 грн.;

-№ 05573 від 03.06.2011р. на суму 1755,47 грн.;

-№ 06573 від 05.07.2011р. на суму 408,11 грн.;

-№ 07573 від 04.08.2011р. на суму 408,11 грн.;

-№ 08573 від 05.09.2011р. на суму 408,11 грн.;

-№ 09573 від 06.10.2011р. на суму 408,11 грн.

Відповідач не виконав свої зобовязання за договором та за вказаний період не здійснив оплату за використану активну електричну енергію на загальну суму 6929,15 грн.

У звязку з невиконанням своїх зобовязань у відповідача виник борг за спожиту електроенергію за березень- вересень 2011р. у розмірі 6929,15 грн.

Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню на таких підставах.

Цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є: договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Аналогічний припис міститься в ст. 526 ЦК України.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобовязується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобовязується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Споживач, якому електрична енергія постачається енергопостачальником, що здійснює підприємницьку діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, зобов'язаний оплачувати її вартість виключно коштами шляхом їх перерахування на поточний рахунок із спеціальним режимом використання енергопостачальника. У разі проведення споживачем розрахунків в інших формах та/або сплати коштів на інші рахунки такі кошти не враховуються як оплата спожитої електричної енергії (ч. 7 ст. 26 Закону України “Про електроенергетику”).

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Факт порушення відповідачем умов договору, доведений представником позивача у судовому засіданні. Позивачем в судовому засіданні була надана банківська виписка, з якої вбачається, що 04.01.2012р. відповідачем була сплачена сума 2500,00 грн. за договором № 573. Судом встановлено, що в процесі вирішення спору відповідач добровільно сплатив 2500,00 грн., отже предмет спору, в цій частині, відсутній. Згідно із п. 1-1 ч.1 ст.80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Таким чином, провадження у справі, в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “БВК -МАРТ” на користь Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Вільнянського району електричних мереж 2500,00 грн. основного боргу, підлягає припиненню. Вимога позивача, в частині стягнення із відповідача 4429,15 грн. боргу є законною та підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача 3 % річних у сумі 77,73 грн. за період часу з 14.03.2011 р. по 21.10.2011 р.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено правильність нарахування 3% річних та встановлено, що стягненню підлягає сума 77,41 грн. В іншій частині стягнення 3% річних, вимога позивача задоволенню не підлягає.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача 401,64 грн. пені за період часу з 14.03.2011 р. по 21.10.2011 р.

Згідно з положеннями ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Неустойкою (пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання (ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України).

Згідно з положеннями ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, які проголошують, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню, в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Сторони у п. 4.2.1. договору визначили, що за недотримання термінів сплати рахунків або платіжних вимог-доручень за активну електроенергію (п. 7 додатка № 4) та за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії (п. 6 додатка № 6), споживач сплачує постачальнику електричної енергії пеню за весь період часу, протягом якого не виконане зобовязання по сплаті в розмірі 0,5 % від суми платежу за кожний день прострочення (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування пені) по день фактичної оплати.

Відповідно до п. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Судом перевірено правильність нарахування пені та встановлено, що стягненню підлягає сума 400,00 грн. В іншій частині стягнення пені, вимога позивача задоволенню не підлягає.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача суми 3422,53 грн. за перевищення договірних величин електроспоживання.

Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону України “Про електроенергетику” споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів 1-4 рівні акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Пунктом 1.2 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996 р. № 28 (далі Правила), визначено, що договірна величина споживання електричної енергії узгоджена в договорі між постачальником електричної енергії і споживачем величина обсягу електричної енергії на відповідний розрахунковий період.

Перевищення договірної величини споживання електричної енергії визначається під час підбиття підсумків розрахункового періоду на основі підтверджених сторонами даних розрахункового обліку електричної енергії або акта прийняття-передавання електричної енергії (п. 6.14 Правил).

Згідно з п. 6.16 Правил обсяг перевищення договірних величин споживання електричної енергії та/або величини потужності протягом розрахункового періоду оплачується споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом відповідно до законодавства України та договору.

Згідно з п. 4.2.2 договору, за перевищення за розрахунковий період договірної величини споживання електричної енергії споживач сплачує постачальнику електричної енергії вартість різниці фактично спожитої та договірної величини за середньозваженим тарифом, у розмірі передбаченому ст.26 Закону України “Про електроенергетику”.

Пунктом 5.1 договору сторонами встановлено, що для визначення договірних величин споживання електричної енергії (потужності) на наступний рік, споживач не пізніше 1 листопада поточного року надає постачальнику електричної енергії оформлені зі своєї сторони, у 2-х екземплярах відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії за формою Додатка № 1 “Обсяги постачання електричної енергії споживачу”. У разі ненадання споживачем відомостей про розмір очікуваного споживання електричної енергії або обґрунтування у встановлений термін, розмір очікуваного споживання електричної енергії (потужності) на наступний рік визначається постачальником електричної енергії самостійно на рівні фактичного споживання відповідних періодів поточного року.

Як слідує з матеріалів справи та усних пояснень представника позивача, наданих у судовому засіданні, відповідачем відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії за формою Додатка № 1 на 2011р. не подавалися, розмір очікуваного споживання електричної енергії визначався позивачем самостійно за фактичними обсягами споживання у відповідних періодах 2010р.

Відповідачем в березні 2011р. спожито 2047 кВт/год, фактичне споживання в березні 2010 р. становило 29 кВт/год, тому різниця становить 2018 кВт/год. Відповідно до даного розрахунку сплата за перевищення договірної величини споживання електроенергії у березні 2011 р. складає 1562,74 грн., тому відповідачу був виставлений рахунок № 03573/03 від 11.04.2011р. на суму 1562,74 грн.

Відповідачем в квітні 2011р. спожито 1723 кВт/год, фактичне споживання в квітні 2010 р. становило 767 кВт/год, тому різниця становить 956 кВт/год. Відповідно до даного розрахунку сплата за перевищення договірної величини споживання електроенергії у квітні 2011 р. складає 757,82 грн., тому відповідачу був виставлений рахунок № 05573/05 від 11.05.2011р. на суму 757,82 грн.

Відповідачем в травні 2011р. спожито 1776 кВт/год, фактичне споживання в травні 2010 р. становило 567 кВт/год, тому різниця становить 1209 кВт/год. Відповідно до даного розрахунку сплата за перевищення договірної величини споживання електроенергії у травні 2011 р. складає 995,85 грн., тому відповідачу був виставлений рахунок № 06573/06 від 08.06.2011р. на суму 995,85 грн.

Відповідачем в вересні 2011р. спожито 407 кВт/год, фактичне споживання в вересні 2010 р. становило 280 кВт/год, тому різниця становить 127 кВт/год. Відповідно до даного розрахунку сплата за перевищення договірної величини споживання електроенергії у вересні 2011 р. складає 106,12 грн., тому відповідачу був виставлений рахунок № 094573/09 від 10.10.2011р. на суму 106,12 грн.

Відповідачем оплата вищевказаних рахунків проведена не була, розрахунок позивачем плати за перевищення електроспоживання у березні, квітні, травні, вересні 2011р. здійснений вірно. За таких обставин, вимоги про стягнення суми 3 422,53 грн. боргу за перевищення електроспоживання задовольняються у повному обсязі.

Таким чином, позовні вимоги в цілому задовольняються частково.

Судові витрати, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, п. 1-1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Вільнянського РЕМ до Товариства з обмеженою відповідальністю “БВК-МАРТ” задовольнити частково.

2.Припинити провадження в частині стягнення 2500,00 грн. основного боргу.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “БВК -МАРТ” (70035, Запорізька обл., Вільнянський район, с. Матвіївка, вул.Леніна, 77 А, ідентифікаційний номер 33459053) на користь Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Вільнянського РЕМ (70002, Запорізька обл., м.Вільнянськ, вул.Чехова, 45, ідентифікаційний код 00130926, р/р № 260313141422 філія ЗОУ ВАТ “Ощадбанк” м.Запоріжжя, МФО 313957) 4429 (чотири тисячі чотириста двадцять девять) грн. 15 коп. заборгованості за спожиту активну електричну енергію, 3422 (три тисячі чотириста двадцять дві) грн. 53 коп. заборгованість за перевищення договірних величин електроспоживання. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “БВК -МАРТ” (70035, Запорізька обл., Вільнянський район, с. Матвіївка, вул.Леніна, 77 А, ідентифікаційний номер 33459053) на користь Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Вільнянського РЕМ (70002, Запорізька обл., м.Вільнянськ, вул.Чехова, 45, ідентифікаційний код 00130926, розрахунковий рахунок № 260064190 в ЗОД АТ Райффайзен Банк “Аваль” м.Вільнянськ, МФО 313827) 77 (сімдесят сім) грн. 41 коп. 3 % річних; 400 (чотириста) грн. 00 коп. пені; 108 (сто вісім) грн. 29 коп. державного мита та 235 (двісті тридцять пять) грн. 96 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. В іншій частині позову відмовити.

Суддя Ярешко О.В.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.

Рішення оформлене і підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 19.01.2012р.

19.01.2012