Рішення № 20949409, 12.01.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.01.12 р. Справа № 29/234

Господарський суд Донецької області у складі судді Риженко Т.М.,

при секретарі Бондар В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Публічного акціонерного товариства „Рутченківський завод „Гормаш”, м.Донецьк

до Відповідача: Державного підприємства „Макіїввугілля”, м.Макіївка, Донецька область

про: стягнення заборгованості у розмірі 75586,19грн., інфляційних витрат у сумі 17957,40грн., 3% річних у розмірі 6097,78грн.

за участю:

від позивача: ОСОБА_1 (за довіреністю);

від відповідача: ОСОБА_2 (за довіреністю);

СУТЬ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство „Рутченківський завод „Гормаш”, м.Донецьк (далі Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Державного підприємства „Макіїввугілля”, м.Макіївка, Донецька область (далі Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 75586,19грн., інфляційних витрат у сумі 17957,40грн., 3% річних у розмірі 6097,78грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобовязань за договором №24-11/2008-И/275 від 24.11.2008р., щодо оплати за поставлений товар.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: листа відповіді на претензію від 14.05.2010р. №08-81/226, претензії від 16.04.2010р. №474, акту звіряння взаємних розрахунків, який підписано та завірено печатками з боку обох сторін без зауважень, відповідно до якого заборгованість станом на 01.12.2009р. складає 3017449,99грн., договору №24-11/2008-И/275 від 24.11.2008р., видаткових накладних, рахунків-фактур, довіреності на отримання матеріальних цінностей, заяви про залік однорідних зустрічних вимог від 31.08.2009р. №35а, правоустановчих документів Публічного акціонерного товариства „Рутченківський завод „Гормаш”.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 11, 16, 509, 526, 527, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 12, 21 Господарського процесуального кодексу України.

14.11.2011р. Позивачем через канцелярію суду надано належним чином засвідчені копії податкових накладних.

06.12.2011р. Відповідачем через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву №14-18/30 від 05.12.2011р. у якому зазначає, що за даними бухгалтерського обліку ВП „Шахта ім. В.М.Бажанова” ДП „Макіїввугілля” значиться сума боргу у розмірі 75586,19грн., згідно договору №24-11/2008-И/275 від 24.11.2008р., укладеного між ДП „Макіїввугілля” та Публічним акціонерним товариством „Рутченківський завод „Гормаш”. Заборгованість виникла у звязку з важким фінансовим становищем підприємства. Враховуючи викладене та фінансове становище ВП „Шахта ім. В.М.Бажанова” і ДП „Макіїввугілля” в цілому, просять не стягувати або зменшити суму 3% річних та інфляції.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 26.12.2011р. справу передано на розгляд судді Макаровій Ю.В.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 12.01.2012р. справу передано на розгляд судді Риженко Т.М.

Представник Позивача у судове засідання 12.01.2012р. зявився, підтримав позовні вимоги.

Представник Відповідача у судове засідання 12.01.2012р. зявився, суму заборгованості визнав, 3% річних та інфляційні просив не стягувати.

Зважаючи на достатність представлених Позивачем та Відповідачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

До початку судового засідання надано до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

24 листопада 2008 року між Відкритим акціонерним товариством „Рутченківський завод „Гормаш” (Постачальник) та Державним підприємством „Макіїввугілля” (Замовник) було укладено договір №24-11/2008-И/275, відповідно п.1.1 якого Постачальник зобовязується виготовити із матеріалів та поставити, а Замовник оплатити та прийняти: раму 1КД-80.91.11.020-01 у кількості 10 штук за ціною 3288,00грн. з ПДВ за одиницю; штовхальник 2КД-90.21.11.010 у кількості 10 штук за ціною 4632,00грн. з ПДВ за одиницю; болт М 30*130 з гайкою у кількості 20 штук за ціною 21,54грн. з ПДВ за одиницю (далі Продукція).

Згідно п.1.2 договору загальна сума договору складає: 79630,80грн. (сімсот девять тисяч шістсот тридцять грн. 80 коп.) у т.ч. ПДВ.

У розділі 2 договору сторони дійшли згоди щодо ціни та порядку розрахунків:

- розрахунки за даним договором здійснюються в національній валюті України, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 30 днів з моменту поставки Продукції (п.2.2 Договору);

Відповідно п.4.1 договору строк поставки: грудень 2008р.

Згідно п.6.2 договору у випадку порушення оплати за отриману продукцію Замовник оплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неоплаченої продукції за кожен день прострочення.

Пунктом 8.1 договору визначено, що строк дії договору встановлюється з моменту підписання до 31.12.2009 року.

На виконання умов договору Позивачем було здійснено поставку Відповідачу на загальну суму 79630,80грн., що підтверджується видатковими накладними №08-12/2008-с5 від 08.12.2008р., №05-12/2008-8С від 05.12.2008р. вказані накладні підписані з боку обох сторін без зауважень.

Відповідачем товар отриманий на підставі довіреності на отримання матеріальних цінностей серія ЯПК №154451-306 від 01.12.2008р.

Внаслідок цього обовязок передачі Постачальником товару вважається виконаним. Крім того факт поставки також підтверджується податковими накладними, які містяться в матеріалах справи.

Відповідачем незважаючи на настання строку оплати не була здійснена оплата за поставлений товар, внаслідок чого виникла заборгованість.

31 серпня 2009 року відповідно до заяви про залік зустрічних однорідним вимог №35 а заборгованість зменшилась та складає 75586,19грн.

За приписами п. 1 ст. 601 Цивільного кодексу України зобовязання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги.

За для досудового врегулювання спору Позивачем на адресу Відповідача було направлено претензію №16.04.2010р. №474 з вимогою оплатити заборгованість у розмірі 75586,19грн.

За таких обставин та у звязку із неналежним виконанням грошових зобовязань Відповідачем Позивач звернувся до суду з позовом.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст даного договору з якого виникли цивільні права та обовязки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у власність у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобовязання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обовязковості договору для виконання сторонами.

Судом встановлено, що відповідно до умов договору №24-11/2008-И/275 від 24.11.2008р. Позивачем було здійснено поставку Відповідачу, але Відповідачем незважаючи на настання строку оплати не була здійснена оплата за поставлений товар.

Документи, які б свідчили про незгоду Покупця з неналежністю виконання Постачальником своїх зобовязань по Договору суду не надавались, крім того Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що суму боргу у розмірі 75586,19грн. визнає у повному обсязі.

Відтак, несплачена сума, наявність якої кваліфікується судом як порушення грошових зобовязань у розумінні ст.610 Цивільного кодексу України, становить 75586,19грн. За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобовязання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач доказів погашення суми боргу у розмірі 75586,19грн. до матеріалів справи не надано, у звязку з чим вимоги про стягнення суми боргу підлягають задоволенню та стягненню з Державного підприємства „Макіїввугілля”.

З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи докази наявності заборгованості та порушення зобовязань за договором, суд вважає, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі статті 625 ЦК України прострочення виконання грошового зобовязання тягне за собою обовязок відповідача сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком Позивача розмір інфляційних витрат з урахуванням визначеного останнім періоду прострочення становить 17957,40грн., 3% річних від суми загального боргу складає 6097,78грн.

Перевіривши арифметичний розрахунок даних позовних вимог за допомогою програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство” у відповідності до методики листа Верховного суду України №62-97р від 03.04.1997р. „Рекомендації відносно порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ” та період їх нарахування, суд дійшов висновку про їх часткове задоволення, а саме 17947,77грн.

Суд, перевіривши арифметичний розрахунок позовних вимог про стягнення 3% річних також дійшов висновку про їх часткове задоволення у розмірі 6091,25грн.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Рутченківський завод „Гормаш”, м.Донецьк до Державного підприємства „Макіїввугілля”, м.Макіївка, Донецька область про стягнення заборгованості у розмірі 75586,19грн., інфляційних витрат у сумі 17957,40грн., 3% річних у розмірі 6097,78грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства „Макіїввугілля” (площа Радянська, будинок 2, м.Макіївка, 86157, ЄДРПОУ 32442295) на користь Публічного акціонерного товариства „Рутченківський завод „Гормаш” (вулиця Петровського, будинок 74, м.Донецьк, 83025, ЄДРПОУ 00176383, р/р 26006301748224 у філії „ГУ ПАТ Промінвестбанк в Донецькій обл.”, МФО 334635) заборгованість у розмірі 75586,19грн., інфляційні витрати у сумі 17947,77грн., 3% річних у сумі 6091,25грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Державного підприємства „Макіїввугілля” (площа Радянська, будинок 2, м.Макіївка, 86157, ЄДРПОУ 32442295) на користь Публічного акціонерного товариства „Рутченківський завод „Гормаш” (вулиця Петровського, будинок 74, м.Донецьк, 83025, ЄДРПОУ 00176383, р/р 26006301748224 у філії „ГУ ПАТ Промінвестбанк в Донецькій обл.”, МФО 334635) компенсацію судових витрат: державне мито в розмірі 996,25грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 235,96 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засідання 12.01.12р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Риженко Т.М.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

Повний текст рішення складено та підписано 17.01.12р.