Рішення № 20947659, 29.11.2011, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 2-2480/11

КРАСНОАРМІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2011 року м. Красноармійськ

у складі:головуючого-суддіЗаруцької Г.М.

при секретарі Марченко Т.В.

за участі:позивача ОСОБА_1

адвоката на стороні позивача ОСОБА_2

представника відповідача: ПАТ «Шахтоуправління «Покровське»

Малиновського Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 9 у місті Красноармійську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» про відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Красноармійського міськрайонного суду Донецької області з позовом до ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» про відшкодування моральної шкоди, завданої травмуванням на виробництві.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказував, що згідно запису у трудовій книжці серії НОМЕР_1 з 28.06.1993р. по 13.01.2002р. та з 20.03.2006р. по 13.05.2009р. він перебував у трудових відносинах з відповідачем.

13.05.2009 року згідно наказу № 656-ок від 14.05.2009 року він був звільнений за п.2 ст. 40 КЗпП України за станом здоровя.

Відповідно до довідки МСЕК серії ДОН-04 № 022513 від 14.05.2010 року він має групу інвалідності зі ступенем втрати професійної працездатності 50%.

Відповідно до довідки МСЕК серії ДОН-07 № 039369 від 14.05.2010 року причиною інвалідності є «трудовєчьє, патологія костно-мишечної системи».

За висновками комісії йому «протипоказаний тяжкий фізичний труд, труд у змушеному положенні».

Згідно акту форми Н-1 про нещасний випадок, повязаний з виробництвом № 48 від 11.07.2008 року, близько 3 годин 30 хвилин 08.07.2008 року він знаходився в забої та керував породонавантажувальною машиною 2ПНБ-2 та проводив прибирання породи після ведення підривних робіт у 3 зміну.

При виконанні цих робіт з крівлі виробітки впав кусок породи товщиною 0,04 м та при падінні попав по його лівому боку і травмував його.

Причинами нещасного випадку стали:

- порушення паспорту проведення горної виробітки;

- не приведення робочого місця у безпечний стан;

- знаходження постраждалого, тобто його, в небезпечній зоні при виконанні робіт.

На підставі висновків акту розслідування нещасного випадку (форма Н-5), що стався 08 липня 2008 року о 3 год. 30 хв., нещасний випадок з ним повязаний з виробництвом та підлягає обліку на ВАТ «ВК «Шахта «Красноармійська Західна № 1»(на даний час - ПАТ «Шахтоуправління «Покровське»).

Згідно висновків акту винними у нещасному випадку є:

ОСОБА_4, начальник дільниці МР ВАТ «ВК «Шахта «Красноармійська - Західна № 1»;

ОСОБА_5, заступник начальника дільниці МР ВАТ «ВК «Шахта «Красноармійська - Західна № 1»;

ОСОБА_6, гірничий майстер дільниці МР ВАТ «ВК «Шахта «Красноармійська - Західна №1»;

ОСОБА_1, прохідник дільниці МР ВАТ «ВК «Шахта «Красноармійська - Західна №1».

Відповідно до: виписки з його амбулаторної карти; епікризу № 478 747 Єнакіївської міської лікарні №7; довідки Донецької обласної лікарні відновної лікування; довідки та медичного висновку Донецької обласної травматологічні лікарні; епікризу №662/87 Красноармійської ЦРЛ; епікризу №940 Селидівської ЦМІ виписки з історії хвороби №3000 Донецької обласної лікарні відновного лікуванні епікризу № 2225/299 Красноармійської ЦРЛ, після отриманої травми на виробництві 08.07.2008 року він проходив лікування в різних медичних установах та проходе лікування у лікаря невропатолога за місцем мешкання до теперішнього часу.

Відповідно до свідоцтва про шлюб (серія НОМЕР_2) та свідоцтв про народження дітей (серія НОМЕР_3 та серія НОМЕР_4) він перебуває в зареєстрованому шлюбі з 27.06.1992 року, від якого має двох дітей: ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Внаслідок завданих травм він був змушений проходити курс лікування і теперішнього часу його проходжує, в звязку з тим, що періодичні болі в спині не дають йому можливості повноцінно існувати.

Фізичний біль та страждання, які він зазнав безпосередньо під час травмування періодично поновлюються. В нього постійно болить голова, спина та ключиця.

В звязку з цими обставинами його життя зазнало суттєвих змін.

В звязку з неможливістю за станом здоровя продовжувати колишню роботу він був звільнений за станом здоровя, при тому що ця робота була єдиним джерелом існування для нього та його сімї.

Його старша донька на даний час навчається в університеті в м Дніпропетровськ, а менша, якій 4 роки, ходить в дитячий садок.

Неможливість за станом здоровя надати їм відповідну матеріальну допомогу принижує його, як чоловіка, і думка про це завдає йому постійних страждань.

Крім цього, в звязку зі станом здоровя він не може виконувати в повному обсязі свої обовязки в сімї, тобто він змушений докладати суттєвих зусиль для організації свого життя.

У результаті вище наведеного, він вимушений звернутися до суду за захистом своїх прав. Свою моральну шкоду він оцінює у 50000 гривень, яки просить стягнути з відповідача у справі.

У судовому засіданні позивач на позовних вимогах наполягає, просить задовольнити його у повному обсязі.

Представник відповідача ПАТ «Шахтоуправління «Покровське»позов не визнає, оскільки між позивачем та ними мали місце трудові стосунки і вони регулюються Кодексом Законів про Працю України, який встановлює, що шкода заподіяна працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоровя, повязаним з виконанням трудових обовязків, відшкодується згідно норм законодавства, тобто на підставі норм Закону України «Про загальнообовязкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». Позивачу усі суми у відшкодування шкоди на підставі вказаного Закону України сплачуються.

Представник третьої особи - Відділення виконавчої дирекції ФСС від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійську просить справу розглянути на розсуд суду у відсутність представника Фонду, вказавши, що ними позивачу нараховані усі страхові виплати, які встановлені законодавством (а.с. 26).

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

У судовому засіданні встановлено, що позивач перебуває у трудових відносинах з відповідачем у справі, працюючи на ВАТ «Вугільна компанія «Шахта Красноармійська-Західна № 1»(у теперішній час ПАТ «Шахтоуправління «Покровське») з 28.06.1993р. по 13.01.2002р. та з 20.03.2006р. по 13.05.2009р., що підтверджується трудовою книжкою на а.с. 05-06.

За час праці у відповідача з позивачем стався нещасний випадок на виробництві. Цей факт підтверджується актом № 48 від 11.08.2008р. про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом (а.с. 09-10). Цей нещасний випадок стався 08.07.2008 року в четверту зміну помічник начальника дільниці МВ ОСОБА_10 видав наряд ланки прохідників в складі пяти осіб на вбиральня породи і установку анкерів та буріння шпурів під БВР у забою монтажного ходку «бис»3 северної лави центральної панелі блока 8… ОСОБА_1 виконував наряд з іншими прохідниками. Біля трьох годин 30 хв. ОСОБА_1 знаходився у забою та керував породонавантажувальною машиною 2ПНБ-2 та проводив прибирання породи після ведення підривних робіт у 3 зміну.

При виконанні цих робіт з крівлі виробітки впав кусок породи товщиною 0,04 м та при падінні попав по лівому ОСОБА_1 боку і травмував останнього (а.с. 09- 12).

В результаті цієї травми позивач довго лікувався та перебував на лікарняному, що підтверджується випискою з його амбулаторної карти; епікризом № 478 747 Єнакіївської міської лікарні №7; довідкою Донецької обласної лікарні відновної лікування; довідкою та медичним висновком Донецької обласної травматологічні лікарні; епікризом №662/87 Красноармійської ЦРЛ; епікризом №940 Селидівської ЦМІ, випискою з історії хвороби №3000 Донецької обласної лікарні відновного лікуванні, епікризом № 2225/299 Красноармійської ЦРЛ на а.с. 13-20.

14 травня 2010 року ОСОБА_1 було встановлено стійку втрату працездатності в розмірі 50% терміном до 01.06.2012 рік після повторного огляду, що підтверджується довідкою про результати встановлення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги № 022513, виданою Міжрайонною медико-соціальною експертною комісією м. Красноармійськ. Крім того, позивачу було встановлено третю групу інвалідності, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК серія 10ААА №037474, виданою Міжрайонною медико-соціальною експертною комісією м. Красноармійськ (а.с. 07-08). При цьому позивачу протипоказана праця в підземних умовах, тяжка фізична праця. Рекомендовані постійне медикаментозне, санітарно-курортне лікування, медична реабілітація в реабілітаційних центрах санаторіїв.

Вина відповідача полягає в тому, що відповідач порушив статтю 32 Гірничого закону України забезпечення безпеки проведення гірничих робіт та охорони праці, якою передбачено, що власник (керівник) гірничого підприємства забезпечує проведення гірничих робіт та охорону праці відповідно до вимог законів України, інших нормативно-правових актів, а також правил безпеки, правил технічної експлуатації, єдиних правил безпеки при підривних роботах, а також відповідач порушив статтю 38 Гірничого закону України, якою передбачено, що власник (керівник) гірничого підприємства зобов'язаний забезпечувати: безпеку гірничих робіт, охорону праці та довкілля, додержання встановлених нормативів у сфері проведення гірничих робіт, правил безпеки, правил технічної експлуатації та єдиних правил безпеки при підривних роботах. Порушення статті 38 Гірничого закону України підтверджується актом про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом № 48 від 11.07.2008р., в якому вказано, що причиною нещасного випадку сталося те, що впав кусок породи товщиною 0,04 м та при падінні попав по лівому боку позивачки і травмував ОСОБА_1 (а.с. 09-10).

Згідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від позивача додаткових зусиль для організації свого життя.

Як вбачається з положень вище зазначеної статті, зобов'язання відшкодувати моральну шкоду виникає тільки при умовах, що моральні страждання робітника або втрата ним нормальних життєвих зв'язків або необхідність додаткових зусиль для організації свого життя стали наслідком порушень законних прав робітника.

ОСОБА_1 була спричинена моральна шкода, яка полягає у наступному.

Найтрагічніші для людини події його життя пов'язані з втратою здоров'я. Після втрати здоров'я, у позивача спостерігаються дуже сильні приступи болю, він майже постійно не спить, так як усвідомлює, що вже ніколи не зможе повернутися до нормального життя та до нормальної роботи, яке надавала б йому постійний заробіток, позивач не зможе надати своїм дітям певного утримання. За постійних стресів і страждань у позивача виникло безсоння. Після цього нещасного випадку на виробництві минуло вже багато часу, але у позивача до теперішнього часу виникають спогади про той біль та страх за життя. На сьогоднішній час він вже ніколи не зможе працювати та заробляти гроші. Так заробіток позивача знизився. ОСОБА_1 має двох дітей: ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2. Уся ОСОБА_1 сім'я залежала від нього, а на сьогодні з вини відповідача, позивач не може їм надати те, що вони потребують. Позивач відчуває свою непотрібність та неповноцінність, що дуже жахливо, у нього від усвідомленого немає ніякого потягу до повноцінного життя, його життя стало нецікавим, воно придбало механічний порядок замість раціонального устрою життя. Позивач втратив сенс життя, так як йому необхідно переживаючи найдужчий біль пристосовуватися до середовища де він не зможе бути повноцінною людиною.

Вважаючи вищезазначене позивач у справі морально страждав, і був вимушений змінити стиль і нормальний плив свого життя.

Згідно ст. 6 Закону України «Про охорону праці»умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам законодавства.

Ст.13 вищевказаного Закону гласить, що роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 20-рп/2008 р. від 08 жовтня 2008 р. Конституційний Суд України вважає, що після внесення змін до Закону України «Про загально обовязкове державне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання , які спричинили втрату працездатності »від 22.02.2001 р. № 2272-ІІІ Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про загально обовязкове державне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності »від 23.03.2007 р. № 717-V ( п.1.абз.3 п.5,п.9, абз. 3 п.10, п.11 розділу 1 Закону), яким скасовано право застрахованих громадян, які потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України, право громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки ст.. 1167 ЦК України та ст.. 237-1 КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

Суд вважає, що саме діями відповідача позивачеві спричинені моральні страждання, пов`язані із пошкодженням здоров`я, які є прямим наслідком шкідливих та небезпечних умов праці на підприємстві відповідача.

Відповідно до ст. 1 Гірничого Закону України до особливо небезпечних підземних умов відносяться саме умови в шахтах, повязані з дією важкопрогнозованих проявів гірничогеологічних і газодинамічних факторів, що створюють небезпеку для життя та здоровя їх працівників (виділення та вибухи газу та пилу, раптові викиди тощо).

Відповідно до статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої їй внаслідок душевних страждань, яких вона зазнала у звязку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

Відповідно до ч.2 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я відшкодовується незалежно від вини юридичної особи, яка її завдала.

Тобто, даною нормою передбачено право потерпілого на відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я юридичною особою, яка її завдала.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом з урахуванням характеру заподіяної шкоди позивачу, ступені фізичних та душевних страждань позивача, при визначенні розміру моральної шкоди суд виходить з принципів справедливості, розумності та достатності, передбачених ст. 23 ЦК України.

Суд вважає необґрунтованими доводи третьої особи щодо необхідності висновку медичних органів для виплати позивачу моральної шкоди, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 34 Закону України, висновок МСЕК про встановлення наявності чи відсутності спричинення моральної шкоди особам, у яких встановлено стійку втрату працездатності внаслідок шкідливих умов праці, не є обовязковим, оскільки спричинення моральної шкоди в таких випадках є очевидним.

Згідно рішення Конституційного Суду України від 27.01.2004 р. № 1рп/2004 в п. 4.1 зазначено, що у відповідності зі ст. 23, 1167 ЦК України моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання складається, зокрема, з фізичного болю, фізичних і душевних страждань, які він відчуває у звязку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Ушкодження здоров`я, спричинені потерпілому під час виконання трудових обовязків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності, завдають йому моральні та фізичні ушкодження здоров`я, у випадку каліцтва, або професійного захворювання потерпілий втрачає працездатність та відчуває значно більшу моральну шкоду, ніж завдану робітнику, який не втратив професійної працездатності.

Між тим, згідно до розяснень, що містяться в п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України “ Про судову практику в с правах про відшкодування моральної ( немайнової) шкоди” № 4 від 31 березня 1995 року, з наступними змінами та доповненнями, розмір моральної ( немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань... Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоровя потерпілого, тяжкість заподіяного професійного захворювання, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.

Вирішуючи питання про розмір відшкодування моральної шкоди, суд вважає, що з урахуванням ступеню втрати професійної працездатності позивачем, характеру і тривалості його фізичних та моральних страждань слід задовольнити вимоги позивача частково, та стягнути з відповідача ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» на користь ОСОБА_1 моральної шкоди у сумі 30 000 грн.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України з відповідача ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» на користь держави судові витрати по розгляду у справі у суді: судовій збір 94,10 грн.

На підставі викладеного та, керуючись ст., ст.. 153,233, 237-1 КЗпП України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», зі змінами та доповненнями внесеними постановою ПВС України від 25 травня 2001 року № 5, ст. ст. 10, 11, 88, 209, 214-215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ПАТ «Шахтоуправління «Покровське»з р/р 26001980123661 в Донбаському філ. ПАТ «Кредитпромбанк» м. Красноармійська, МФО 335593 код ЄДРПОУ 13498562, інд. №134985605163 моральну шкоду на користь ОСОБА_1 в сумі 30000 грн. (Тридцять тисяч грн.)

Стягнути з ПАТ «Шахтоуправління «Покровське»на користь держави: судовій збір 94 грн. 10 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: