Рішення № 20946142, 12.01.2012, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" січня 2012 р.Справа № 2/5025/2267/11 За позовом Публічного акціонерного товариства „Макаронна фабрика” м.Київ

до приватного підприємства „Топ Трейд” м.Хмельницький

про стягнення 182147,06грн.

Суддя Дячук Т.В.

при секретарі судового засідання Огороднік І.В.

Представники :

від позивача : ОСОБА_1 представник по довіреності б/н від 10.01.2012р.

від відповідача : не зявився

В судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Суть спору : позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 182147,06грн., в т.ч.: 143422,88грн. основного боргу за отриману продукцію; 86724,18грн. пені.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між сторонами укладено дистрибуційну угоду №82 від 10.01.2011р., відповідно до якої по товарно-транспортних накладних №3719/11 від 12.07.2011р. та №3908/11 від 21.07.2011р. відповідач отримав макаронні вироби на загальну суму 147422,88грн., з яких 143422,88грн. не сплачено.

Ухвалою господарського суду від 27.12.2011р. порушено провадження у справі №2/5025/2267/11. Копії ухвали надіслано сторонам рекомендованими поштовими відправленнями відповідно до вимог ч.1 ст.64 та ст.87 Господарського процесуального кодексу України, за змістом яких ухвали надсилаються сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою, а у разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Позивачем у позовній заяві зазначено адресу відповідача: м.Вінниця, вул.Максимовича, 33, але господарським судом Вінницької області, відповідно до спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємці, встановлено, що приватне підприємство „Топ Трейд” знаходиться за адресою: м.Хмельницький, вул.Друга Нова, буд.69 і ухвалою від 15.12.2011р. справу передано за підсудністю.

Ухвала від 27.12.2011р. про порушення провадження у справі була надіслана на юридичну адресу відповідача : 29025, м.Хмельницький, вул.Друга Нова, буд.69, але повернена підприємством звязку з посиланням на те, що адресат вибув.

Інша інформація щодо фактичного місцезнаходження ПП „Топ Трейд” суду не надана.

Пленумом Вищого господарського суду України в п.3.9.1 постанови від 26.12.2011р. №18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції”, зокрема, розяснено, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством звязку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За даними пошуку в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 12.01.2012р. приватне підприємство „Топ Трейд”, ідентифікаційний код 37225380, зареєстровано виконавчим комітетом Хмельницької міської ради 16.08.2010р. в процесі припинення не перебуває. Однак, відповідачем не надано відзиву на позов, представника в судове засідання не направлено.

Відповідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Повноважений представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги і просить справу розглянути за наявними матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, господарським судом встановлено :

Між відкритим акціонерним товариством „Макаронна фабрика” (яке з 24.06.2011р. перереєстровано на публічне акціонерне товариство „Макаронна фабрика”) - продавець та приватним підприємством „Топ Трейд” дистрибютор укладено дистрибуційну угоду №82 від 10.01.2011р., згідно якої дистрибютор купує макаронні вироби в асортименті фабрики з метою продажу. Продавець на пільгових умовах відпускає дистрибютору макаронні вироби фабрики в асортименті (надалі товар) для реалізації, а дистрибютор отримує їх з метою систематичного продажу та гарантує своєчасну оплату (п.п.1.1, 1.2).

Відповідно до п.3.6, 3.7 угоди дистрибютор зобовязується одержати товар по кількості та якості згідно товарно-транспортних накладних, керуючись нормами чинного законодавства і інструкціями про порядок прийомки П-6, П-7, та оплатити одержаний товар у терміни обумовлені п.4.2 даної угоди, а саме: за кожну одержану партію товару дистрибютор оплачує продавцю 100% вартості попередньо, а в подальшому за домовленістю. Пунктом 4.4 угоди передбачено, що у виключних випадках дистрибютор, при умові представлення письмового обґрунтування та відповідних документів, може отримати збільшення терміну оплати не більш, ніж на 30 календарних днів без нарахування пені, з письмової згоди президента продавця.

Згідно з п.5.1 угоди, за несвоєчасну оплату дистрибютор сплачує пеню в розмірі 0,5% від суми боргу за кожний прострочений день, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діє увесь час користування коштами.

Відповідно до п.10.4, дана угода діє з моменту її підписання на термін до 31.12.2011р., а щодо зобовязань дистрибютора по сплаті отриманої ним продукції діє до повного виконання.

Як видно з доданих до матеріалів справи доказів, відповідач через свого представника ОСОБА_2 (який діяв на підставі довіреностей №12 від 12.07.2011р., №13 від 20.07.2011р.) по товарно-транспортній накладній №3719/11 від 12.07.2011р. отримав від позивача макаронні вироби на суму 81416,28грн. і по товарно-транспортній накладній №3908/11 від 21.07.2011р. на суму 66006,60грн. Всього було отримано товару на суму 147422,88грн., а згідно наданих копій з виписки по рахунку ПАТ „Макаронна фабрика” в „Укрексімбанк” м.Києва, на оплату за макаронні вироби отримані по товарно-транспортній накладній №3719/11 від 12.07.2011р. надійшло від ПП „Топ Трейд” : 01.09.2011р. 1000,00грн.; 05.09.2011р. 1000,00грн.; 14.09.2011р. 2000,00грн.

В звязку з цим, заборгованість складає : 147422,88грн. 4000,00грн. =143422,88грн.

Позивачем заявлено вимоги про стягнення 143422,88грн. основного боргу та 38724,18грн. пені за прострочення оплати терміном 54 дні.

На дату розгляду справи відповідачем не надано доказів сплати боргу або інших доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги.

Аналізуючи матеріали справи і оцінюючи їх в сукупності господарським судом враховується наступне:

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Виходячи з норм ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобовязання і одностороння зміна умов договору не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення до справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Наданими позивачем до матеріалів справи доказами підтверджено, що між сторонами укладено дистрибуційну угоду №82 від 10.01.2011р., на виконання якої відповідач отримав від позивача макаронні вироби в асортименті (товар) на загальну суму 147422,88грн.

Відповідно до п.4.2 дистрибуційної угоди, за кожну одержану партію товару дистрибютор повинен був сплачувати продавцю 100% вартості попередньо, а в подальшому за домовленістю. Однак, як видно з матеріалів справи, попередня оплата не проводилась, а тому, виходячи з п.4.4 угоди, відповідач повинен був оплатити отриманий товар не пізніше 30 календарних днів.

Однак, зі сторони відповідача зобовязання щодо повної оплати товару не виконані.

З врахуванням сплачених ним у вересні 2011року 4000,00грн., борг складає 143422,88грн.

Згідно ч.1 ст.546 Цивільного Кодексу виконання зобовязання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).

Пунктом 5.1 угоди передбачено, що за несвоєчасну оплату товару відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 0,5% від суми боргу за кожний прострочений день, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, згідно з п.6 ст.231, п.6 ст.232 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання. Субєктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч.6 ст.231 ГК України). Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано (ч.6 ст.232 ГК України).

Перевіривши наявні матеріали справи щодо нарахування пені, вбачається, що у тексті позовної заяви позивач просить: „2.Стягнути за несвоєчасну оплату продукції нараховану пеню в розмірі 0,5% за кожний день прострочки (розділ 5 угоди), що становить (143422,88х0,5:100)х54дня =38724,18грн.”, а супровідним листом вих.30/8 від 06.12.2011р. (п.8) позивачем було надано суду розрахунок пені, яка виникла 21.08.2011р. по ПП „Топ Трейд” перед ПАТ „Макаронна фабрика”, за 54дні на суму 3182,81грн. (а.с. 41).

Суд прийшов до висновку, що з врахуванням часткової оплати у вересні 2011 року, пеня підлягає стягненню у сумі 3214,87грн. за 54 дні прострочки платежу, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ (15%), в період з 21.08.2011р. по 13.10.2011р., а саме :

- з суми боргу 147422,88грн., за період 21.08. 01.09.2011р., - 727,02грн.;

- з суми боргу 146422,88грн., за період 02.09. 05.09.2011р., - 240,70грн.;

- з суми боргу 145422,88грн., за період 06.09. 14.09.2011р., - 537,86грн.;

- з суми боргу 143422,88грн., за період 15.09. 13.10.2011р., - 1709,29грн.

Позовні вимоги підлягають задоволенню частково у сумі 146637,75грн., з яких : 143422,88грн. основний борг; 3214,87грн. пеня.

Відповідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.11, 509, 525, 526, ч.1 ст.530, ч.1 ст.546, ч.3 ст.549, ст.ст.612, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст.173, 174, 193, 230, ч.6 ст.231, ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 45, 47, 12, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов публічного акціонерного товариства „Макаронна фабрика” м.Київ до приватного підприємства „Топ Трейд” м.Хмельницький задоволити частково у сумі 146637,75грн.

Стягнути приватного підприємства „Топ Трейд” (м.Хмельницький, вул.Друга Нова, буд.69, ідентифікаційний код 37225380) на користь акціонерного товариства „Макаронна фабрика” (м.Київ, вул.Фрунзе, 142, ідентифікаційний код 00376449) 143422,88грн. (сто сорок три тисячі чотириста двадцять дві гривні 88коп.) основного боргу, 3214,87грн. (три тисячі двісті чотирнадцять гривень 87коп.) пені, 2932,75грн. (дві тисячі девятсот тридцять дві гривні 75коп.) витрат по оплаті судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позовних вимог про стягнення 35509,31грн. пені відмовити.

СуддяТ.В. Дячук

Повний текст рішення складено і підписано 17.01.2012р.

Віддруковано 3 примірники :

1 до справи;

2 позивачу рекомендованим ;

3 відповідачу - рекомендованим.