Рішення № 20945659, 11.01.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.01.12 Справа№ 5015/6747/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О. при секретарі судових засідань Олійник Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Фарбія”, м.Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Комфортбуд-1”, м.Львів

про стягнення 22 060,88 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: не з’явився.

Заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили. В судовому засіданні виготовлено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю “Фарбія” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Комфортбуд-1” про стягнення 22 060,88 грн., з яких 19 938,23 грн. основний борг, 1 993,75 грн. штраф та 128,90 грн. 3% річних.

Ухвалою суду від 07.11.2011р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 30.11.2011р. Ухвалою суду від 30.11.2011р. розгляд справи відкладено на 14.12.2011р. з підстав викладених в даній ухвалі. Ухвалою суду від 14.12.2011р. розгляд справи відкладено на 11.01.2012р. з підстав викладених в даній ухвалі.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, попередньо подав через канцелярію суду пояснення по справі (вх.№29699/11 від 13.12.2011р.) в якому зазначив, що не може надати суду оригінал довіреності №491 від 16.06.2011р., оскільки дана довіреність була загублена відповідачем при поштовому відправленні первинної бухгалтерської документації. Також у поясненні позивач зазначив, що при обчисленні суми штрафу ним було допущено математичну помилку у 0,07 грн., яка сталася внаслідок округлення результатів сум штрафів по кожній видатковій накладній окремо, і оскільки дана сума (0,07 грн.) не є суттєвою та такою, що значною мірою може погіршити або покращити фінансовий стан сторін у справі, позивач вирішив не коректувати суму штрафу, а звідси й позову, та залишити її незмінною.

Представник відповідача в судове засідання повторно не з’явився, подав через канцелярію суду відзив на позов (вх.№28318/11 від 30.11.2011р.), в якому вказав, що за даними відповідача борг становить 18 985,17 грн., просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 953,06 грн. основного боргу та штрафу у розмірі 10% з підстав викладених в даному відзиві.

Станом на 11.01.2012р. докази оплати боргу, заяви, клопотання в тому числі про відкладення розгляду справи на адресу господарського суду від позивача та відповідача не надходили.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України при відсутності представників позивача та відповідача за наявними у ній матеріалами яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд,-

встановив:

01.02.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Фарбія” (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Комфортбуд-1” (покупець) було укладено договір поставки №0202ЛВ-00000001№ ЛФ 01/01/2010 (далі по тексту –договір поставки), відповідно до якого постачальник зобов’язувався передати у зумовлені цим договором строки покупцю у власність лакофарбову продукцію постачальника, що надалі іменується товар, а покупець зобов’язувався прийняти цей товар та сплатити за нього грошову суму на умовах визначеним цим договором та додатками до нього у кількості визначеній в накладній. Також покупець зобов’язувався прийняти та своєчасно здійснити оплату придбаного товару.

Згідно п.2.2. договору поставки загальна сума договору складається з суми окремих поставок, що вказані в накладних. Остаточний асортимент і кількість товару, узгоджених до постачання партій, визначається шляхом виставляння постачальником рахунків-фактур. На основі кожного замовлення покупцю надаються рахунки-фактури та видаткові накладні, які є підтверджувальними документами для відвантаження та оплати товару.

За умовами п.3.5. договору поставки датою поставки вважається дата передачі товару постачальником покупцю, його представнику, або транспортно-експедиторській фірмі, що оформляється видатковою накладною та засвідчується підписом відповідальної особи, якій покупець доручає отримати товар у постачальника.

Відповідно до п.4.2. та п.4.3. договору поставки покупець зобов’язаний проводити розрахунок за отриманий товар на протязі 60-ти календарних днів з моменту поставки. Сума відвантаженого але неоплаченого товару не повинна перевищувати 85 000,00 грн.

Позивач на виконання умов договору поставив відповідачу товар (лакофарбову продукцію) на загальну суму 40 593,64 грн. згідно видаткових накладних:

№0606ЛВ0002 від 06.06.2011р. на суму 3 515,36 грн.;

№0606ЛВ0003 від 06.06.2011р. на суму 685,32 грн.;

№0606ЛВ0004 від 06.06.2011р. на суму 592,81 грн.;

№0606ЛВ0005 від 06.06.2011р. на суму 979,98 грн.;

№0606ЛВ0006 від 06.06.2011р. на суму 122,96 грн.;

№0606ЛВ0007 від 06.06.2011р. на суму 17 385,74 грн.;

№0606ЛВ0008 від 06.06.2011р. на суму 170,10 грн.;

№0606ЛВ0009 від 06.06.2011р. на суму 12 556,71 грн.;

№1606ЛВ0001 від 16.06.2011р. на суму 3 631,60 грн.;

№1606ЛВ0003 від 16.06.2011р. на суму 953,06 грн.

Проте відповідач порушив свої зобов'язання, сплативши неповну суму поставленого товару (лакофарбової продукції).

Станом на 06.06.2011р. до відвантаження товару по вищевказаних накладних в якості переплати за попередні поставки відповідачем були перераховані кошти в сумі 12 785,41 грн., крім того, відповідач оплатив 6 000,00 грн. згідно платіжного доручення № 1073 від 15.06.2011р. та 1 870,00 грн. згідно платіжного доручення № 1103 від 17.06.2011р., отже сплачена сума за відвантажений товар склала 20 655,41 грн.

Відтак, основний борг відповідача перед позивачем за поставлений товар (лакофарбову продукцію) складає 19 938,23 грн.

Позивач керуючись умовами п.6.3. договору, у зв’язку із простроченням оплати за отриманий товар нарахував відповідачу штраф у розмірі 10% від вартості неоплаченої частини поставленого товару в сумі 1 993,75 грн.

Крім того, позивач згідно умов ст.625 ЦК України нарахував відповідачу 128,90 грн. 3% річних.

Отже, загальна сума заборгованості становить 22 060,88 грн., з яких 19 938,23 грн. основного боргу, 1 993,75 грн. штрафу та 128,90 грн. –3% річних.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов’язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, але при укладенні договору сторони повинні керуватися вимогами Цивільного кодексу України, іншими актами цивільного законодавства.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст.712 ЦК України).

Факт поставки відповідачу лакофарбової продукції на загальну суму 40 593,64 грн. підтверджується видатковими накладними: №0606ЛВ0002 від 06.06.2011р. на суму 3 515,36 грн.; №0606ЛВ0003 від 06.06.2011р. на суму 685,32 грн.; №0606ЛВ0004 від 06.06.2011р. на суму 592,81 грн.; №0606ЛВ0005 від 06.06.2011р. на суму 979,98 грн.; №0606ЛВ0006 від 06.06.2011р. на суму 122,96 грн.; №0606ЛВ0007 від 06.06.2011р. на суму 17385,74 грн.; №0606ЛВ0008 від 06.06.2011р. на суму 170,10 грн.; №0606ЛВ0009 від 06.06.2011р. на суму 12 556,71 грн.; №1606ЛВ0001 від 16.06.2011р. на суму 3 631,60 грн.; №1606ЛВ0003 від 16.06.2011р. на суму 953,06 грн.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.4.2. договору поставки покупець зобов’язаний проводити розрахунок за отриманий товар на протязі 60-ти календарних днів з моменту поставки.

Однак відповідач за поставлений йому товар у строки вказані в п.4.2. договору поставки повністю не розрахувався.

Станом на 06.06.2011р. до відвантаження товару по вищевказаних накладних в якості переплати за попередні поставки відповідачем були перераховані кошти в сумі 12 785,41 грн., крім того, відповідач оплатив 6 000,00 грн. згідно платіжного доручення № 1073 від 15.06.2011р. та 1 870,00 грн. згідно платіжного доручення № 1103 від 17.06.2011р., отже сплачена сума за відвантажений товар склала 20 655,41 грн.

Відтак, основний борг відповідача перед позивачем за поставлений товар (лакофарбову продукцію) складає 19 938,23 грн.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач у відзиві на позов вказує на те, що за його даними борг становить 18 985,17 грн., а не 19 938,23 грн., але на вимогу суду належних доказів оплати 953,06 грн. не надав.

Суд враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України прийшов до висновку про те, що вимоги позивача про стягнення боргу в сумі 19 938,23 грн. є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно позивачем правомірно нараховано відповідачу три проценти річних на загальну суму 128,90 грн.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. При цьому штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.

Так у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до п.6.3. договору у випадку прострочення покупцем сплати боргу за поставлений товар в терміни, передбачені п.4.2. договору, крім форс-мажорних обставин, від десяти і більше календарних днів, покупець виплачує постачальнику штраф в розмірі 10% від вартості неоплаченої частини поставленого товару згідно умов даного договору.

Матеріалами справи доведено, що відповідач прострочив виконання господарського зобов»язання, відтак, з відповідача підлягає стягненню згідно поданого позивачем розрахунку 1 993,75 грн. штрафу.

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, суд вважає позов обгрунтованим, який слід задоволити повністю.

Сплата судових витрат підтверджується платіжними дорученнями №11 від 24.10.2011р. –220,60 грн. держмита і №12 від 24.10.2011р. –236,00 грн. вартості витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, які відповідно до ст.49 ГПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.11, 526, 530, 549, 610, 612, 625, 627-629, 712 ЦК України, ст.ст.174, 193, 230 ГК України, ст.ст. 43, 33, 34, 49, 75, 82-85, 115, 116 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Комфортбуд-1” (79026, м.Львів, Сихівський район, вул.Стрийська, 121; р/р 2600911513 в ЛОДАТ «Райффайзен банк Аваль»м.Львів; МФО 325570; код ЄДРПОУ 33169993) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фарбія” (юридична адреса: 49038, м.Дніпропетровськ, Кіровський район, вул.Набережна В.І.Леніна, 1-А, поштова адреса: 49023, м.Дніпропетровськ, вул.Радистів,5, оф.401; р/р 2600530528001 в ПАТ «Банк Кредит Дніпро»; МФО 305749; код ЄДРПОУ 31824974) основний борг в сумі 19 938,23 грн., 1 993,75 грн. штрафу, 128,90 грн. три проценти річних, держмито в сумі 220,60 грн. та 236,00 грн. вартості витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя Сухович Ю.О.

Повний текст рішення

підписано 16.01.2012р.