Рішення № 20945497, 17.01.2012, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.01.12 Справа № 27/233/2011

Суддя Лазненко Л.Л, за участю секретаря судового засідання Дрожанової О. В., розглянувши матеріали справи за позовом

Державного підприємства «Вугілля України», м. Київ

до Державного підприємства «Антрацит», м. Антрацит Луганської області

про стягнення 2072 грн. 41 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача: представник ОСОБА_1, довіреність № 30-12/124-Д від 30.12.2011;

від відповідача: представник не прибув;

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: заявлена вимога про стягнення 2072 грн. 41 коп. збитків, заподіяних у звязку з поставкою вугільної продукції, якість якої не відповідала накладним.

Відповідач у судове засідання 17.01.2011 не прибув, про наявність поважної причини суду не повідомив, ніяких клопотань не заявив, про день, час, місце розгляду справи сповіщений належним чином, про що свідчить особистий підпис на повідомленні про вручення поштового відправлення.

Відзивом № 09/881 від 28.12.2011 на позовну заяву відповідач позов не визнав, прохає суд відмовити в задоволенні позову, посилаючись на сплинення строку позовної давності.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, оцінивши наявні докази, суд встановив наступні обставини.

Між Державним підприємством «Вугілля України»та Державним підприємством «Антрацит»укладено договір поставки № 14-07/2-ЕН від 01.03.2007, за яким, відповідно Постачальник (відповідач) зобовязується поставити вугільну продукцію належної якості.

Відповідно до виконання умов договору поставки у жовтні 2007 відповідач поставив за залізничними накладними №№ 50055392, 50055393, 50055391, 50055462, 50055460, 50055463, 50055450, 50055448, 50055461, 50055556, 50055615, 50061431, 50055636, 50061435, 50055644, 50055643, 505813, 50055811 партію вугілля.

Вантажоотримувач вказаної вугільної продукції є Зміївська ТЕС ВАТ «Центренерго»згідно договору поставки укладеного між ДП «Вугілля України»та ВАТ «Центренерго»№ 15-02/1-П від 15.02.2007.

Відповідно до п. 4.1 договору 1 приймання вугілля по кількості та якості здійснюються у відповідності з вимогами Інструкції держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 № П-6 та від 25.04.1966 № П-7 з подальшими змінами і доповненнями, положення про поставку продукції виробничо-технічного призначення, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 25.07.1988 № 888, ДСТУ 4096-2002 «Вугілля буре, камяне, антрацит, горючі сланці та вугільні брикети. Методи відбору та підготовки проб для лабораторних випробувань», та/або іншими нормативними актами України, ГДК, прийнятими щодо цих питань на заміну або доповнення вищевказаних в частині, що не суперечить даному договору.

При прийманні вугілля за якістю на Зміївській ТЕС встановлено, що поставлене вугілля за своїми якісними характеристиками не відповідає умовам договору.

Актом відбору проб № 4044 від 10.10.2007 встановлено, що показники якості поставленого вугілля перевищують допустиму похибку.

Так фактичний зміст золи у поставленому вугіллі становив 24,8% проти 22,3% вмісту згідно посвідчення, а фактичний вміст вологи становив 9,8% проти 10% вмісту згідно посвідчення, що підтверджується результатами проведеного хімічного аналізу, про що складено акт № 4044 від 10.10.2007.

Пунктом 4.4 Договору 1, приймання партії вугілля за якістю у Покупця здійснюється відповідно до даних хімічного аналізу атестованої хімічної лабораторії Вантажоотримувача.

Пунктом 4.9 Договору 1, якщо показники якості вугілля в лабораторії Вантажоотримувача відрізняються від посвідчень якості на величину більше за встановлену допустиму похибку випробування, Покупець або Вантажоотримувач, протягом 24 годин з моменту отримання результатів, зобовязаний викликати Постачальника.

Відповідно до вимог Інструкції П-7 та п. 4.9 Договору 1, Постачальнику надіслані телеграми про надходження на Зміївську ТЕС вугілля неналежної якості.

Згідно п. 4.12 Договору 1, Постачальник і Покупець мають право перевірити якість поставленої партії вугілля шляхом спільного випробування та проведення хімічного аналізу. Хімічний аналіз виконується у лабораторії ТЕС Вантажоотримувача. Дані, отримані в результаті спільного випробування та проведення хімічного аналізу приймаються до розрахунку обома сторонами.

При проведенні спільного аналізу та складанні акту № 4044 від 10.10.2007 були присутні представники Вантажоотримувача, які засвідчили факт поставки вугільної продукції з показниками якості, які відрізнялись від показників Постачальника. Цей акт був підписаний Марьянич О.В., контролером, представником постачальника, яка діяла за посвідченням № 01/1222 від 10.10.2007 без заперечень. Внаслідок поставки вугілля, що не відповідає показникам якості, зазначених в сертифікатах якості на величину більшу, ніж допустима похибка, відбувся простій вагонів на суму 1524 грн. 76 коп. з ПДВ, що підтверджується відомістю плати за користування вагонами (контейнерами), переліками ТехПД-2 № 111, 112, 121, 123, 126. Збори та штрафи склали 547 грн. 65 коп.

В свою чергу ВАТ «Державна енергогенеруюча компанія Центренерго», як Вантажоотримувач звернувся до господарського суду м. Києва про стягнення з ДП «Вугілля України»збитків за простій вагонів з вугіллям.

Господарський суд м. Києва прийняв рішення, яке вступило в закону силу:

Стягнути з ДП «Вугілля України»на користь ВАТ «Державна енергогенеруюча компанія Центренерго»22892 грн. 82 коп. завданих збитків, 228 грн. 93 коп. витрати по сплаті державного мита та 118 грн. 00 коп. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Всього 23239 грн. 75 коп.

Згідно до виконання рішення суду від 04.06.2009 по справі № 23/284 ДП «Вугілля України»погасило свою заборгованість перед ВАТ «Державна енергогенеруюча компанія Центренерго», що підтверджується платіжними дорученнями №№ 19059, 19060, 19061, від 27.01.2010.

Простій вагонів з вугіллям відбувся з вини ДП «Антрацит»у звязку з чим відповідно до ст. 227 Господарського кодексу України відповідач зобовязаний компенсувати всі витрати Вантажоотримувача та Покупця.

Понесені збитки ДП «Вугілля України»становлять 2072 грн. 41 коп.

Відповідно до постанови Вищого господарського суду України № 16/254 від 01.04.2010 постачальник несе відповідальність у вигляді повного відшкодування всіх збитків покупця та вантажоодержувача, повязаних з постачанням неякісного вугілля (витрати по транспортуванню вугілля до вантажоодержувача, переадресація вагонів, плата за користування вагонів, витрати на подачу-прибирання вагонів, витрати на проведення хімічного аналізу вугілля, витрати по вивантаженню вагонів, виграти по складуванню, зберігання, реалізації вугілля та ін.).

Статтями 526, 610, 611, 623 Цивільного кодексу України встановлено, що зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог. Порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання. У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Статтями 193, 224, 225 Господарського кодексу України встановлено, що субєкти господарювання повинні виконувати господарські зобовязання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору. Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобовязання, повинен відшкодувати завдані цим збитки субєкту, права або законні інтереси якого порушено. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, додаткові витрати, понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобовязання другою стороною.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України, збитки відшкодовуються у повному обсязі. Учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу (ст. 228 ГК України).

Як зазначено у Постанові Вищого Господарського суду по справі № 7/194 від 30.03.2010 - застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання. Господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими: потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі. Поширеним видом збитків є додаткові витрати, понесені стороною. Пунктом 1.1 договору, постачальник зобовязується поставити покупцю вугільну продукцію в асортименті, по реквізитах і з якісними характеристиками, приведеними у цьому договорі.

Пунктом 6.1 договору, постачальник гарантує відповідність кількості і якості вугілля до умов, що узгоджені в цьому договорі.

Пунктом 6.4 договору, у випадку починання неякісного вугілля, вугілля пошарово завантаженого в вагони з домішками продукції інших класів чи сортів, або вугілля асортимент якого не відповідає вимогам договору, постачальник несе відповідальність у вигляді повного відшкодування всіх збитків покупця та Вантажоотримувача, повязаних з постачанням такого вугілля (витрати по транспортуванню вугілля до Вантажоотримувача, переадресація вагонів, плата за використання вагонів, витрати на подачу-прибирання вагонів, витрати на проведення хімічного аналізу вугілля, витрати по вивантаженню вагонів, витрати по складуванню, зберіганню, реалізації вугілля та ін.)

Пунктом 6.5 договору, у випадку виклику представника постачальника для проведення спільного зважування, відбору та аналізу проб відвантаженого вугілля, у результаті чого підтвердяться відхилення показників кількості чи якості вугілля понад норми, визначені у п. 4.3 та 4.5, постачальник відшкодовує витрати покупця та Вантажоотримувача по оплаті користування вагонами за час їх простоювання.

Отже у звязку з поставкою вугілля, якість якого не відповідає показникам, зазначених у посвідченні, позивач зазнав збитків на суму 2072 грн. 41 коп. з ПДВ.

Відповідальність за порушення зобовязання у вигляді відшкодування збитків настає за наявності таких умов: протиправної дії чи бездіяльності; заподіяння збитків в результаті такої дії чи бездіяльності; причинного звязку між протиправною дією чи бездіяльністю особи та заподіяними збитками; вина боржника.

Пронаявність причинного звязку між протиправною дією відповідача та збитками позивача свідчить факт порушення відповідачем договірного зобовязання щодо поставки вугілля неналежної якості, що призвело до заподіяння збитків позивачу у вигляді понесених витрат.

Оскільки у справі № 23/284 встановлено факт невідповідності вугільної продукції, яка була поставлена у жовтні 2007 на Зміївську ТЕС ВАТ «Державна енергогенеруюча компанія Центренерго», простій вагонів, даний факт відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України не підлягає доведенню знову.

Статтями 256,257 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Дослідивши твердження, висвітлені відповідачем в їх сукупності, суд встановив, що строки позовної давності щодо відшкодування збитків у порядку регресу, позивачем пропущено не було.

ДП «Вугілля України»звернулося до відповідача на виконання вимог ст.ст. 224, 228 Господарського кодексу України з вимогою про відшкодування збитків (грошових коштів) в силу порушення відповідачем договірних зобовязань у порядку регресу, а згідно ч. 6 ст. 261 Цивільного кодексу України стосовно регресних зобовязань, тобто зобовязань по відшкодуванню грошових коштів або інших майнових цінностей, сплачених кредитором (ДП «Вугілля України») третій особі (ВАТ «Центренерго») з вини боржника (ДП «Антрацит»за порушення умов договору поставки № 14-07/2-ЕН від 01.03.2007) початок перебігу строку позовної давності за регресними вимогами починається з дня виконання основного зобовязання (сплата позивачем коштів ВАТ «Центренерго»згідно платіжних доручень від 20.09.2010), тому і перебіг позовної давності починається від 27.01.2010, з моменту понесення позивачем реальних збитків, складовою частиною яких є витрати, сплачені ДП «Вугілля України»вантажоотримувачу (ст. 225 Господарського кодексу України) за неналежне виконання договірних зобовязань відповідачем по справі.

У 2007, позивач не зазнав жодних збитків на заявлену в позові суму.

Право зворотньої вимоги до винної особи виникає з моменту відшкодування потерпілому збитків і з цього часу починається перебіг строку позовної давності.

Регресна вимога може бути предявлена протягом трьох років з дня виконання зобовязання про відшкодування збитків.

У звязку з поставкою вугілля продукції якість якої не відповідала показникам зазначеним у посвідченні, ДП «Вугілля України»зазнало збитків на загальну суму 2072 грн. 41 коп. з ПДВ.

Суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог і їх доведеність суду, має бути задоволеним, з віднесенням на відповідача судових витрат по справі, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства «Антрацит», 94613, вул. Ростовська, б. 38, м. Антрацит Луганської області, ідентифікаційний код 32226065, на користь Державного підприємства «Вугілля України», вул. Б. Хмельницького, б. 4, м. Київ, ідентифікаційний код 32709929, 2072 грн. 41 коп. збитків, 1411 грн. 50 коп. судового збору, видати наказ позивачу Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Дата підписання рішення: 18.01.2012. Суддя Л.Л. Лазненко