Рішення № 20944840, 11.01.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.01.12 р. Справа № 11/331

за позовом: Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго», м.Донецьк в інтересах виробничої одиниці «Словянськтепломережа», м. Словянськ Донецької області

до відповідача: Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м. Словянськ Донецької області

про стягнення 4307,27грн.

Суддя Соболєва С.М.

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_2 за довіреністю №юр/5992 від 30.12.2011р.;

від відповідача не з'явився;

По справі була оголошена перерва з 24.11.2011р. на 22.12.2011р. на 10год. 20хвил.

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов Обласним комунальним підприємством «Донецьктеплокомуненерго», м.Донецьк в інтересах виробничої одиниці «Словянськтепломережа», м. Словянськ Донецької області до Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м. Словянськ Донецької області про стягнення суми боргу у розмірі 3600,12грн., пені в сумі 241,58грн., 3% річних в сумі 56,49грн. та інфляційних витрат в сумі 409,08грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідно до умов укладеного договору на постачання теплової енергії №593 від 01.05.2003р. відповідач взяв на себе зобовязання щодо оплати отриманих послуг, однак у встановлений строк їх не виконав, у результаті чого за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 3600,12грн.

В заяві від 11.01.2012р. позивач відмовився від позову в частині стягнення основного боргу, у звязку із оплатою його відповідачем та просить суд стягнути пеню в сумі 241,58грн., 3% річних в сумі 56,49грн. та інфляційні витрати в сумі 409,08грн. Розглянувши дану заяву суд дійшов висновку, що дана заява відповідає приписам ст. 22 ГПК України та підлягає задоволенню. Відтак судом розглядаються вимоги позивача про стягнення пені в сумі 241,58грн., 3% річних в сумі 56,49грн. та інфляційних витрати в сумі 409,08грн.

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 24.11.2011р. проти позову заперечує у повному обсязі та зазначає, що отримані ним послуги з теплопостачання за 2011р. оплачені у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, встановив :

Між Виробничої одиницею «Словянськтепломережа» (Постачальник) та Приватним підприємцем ОСОБА_1 (Споживач) 01 травня 2003р. було укладено договір №593 на постачання теплової енергії, за умовами якого Постачальник бере на себе зобовязання постачати Споживачеві теплову енергію для всіх обєктів загальною площею 46,6кв.м., а Споживач зобовязується оплачувати теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни передбачені цим договором.

Обєкт теплопостачання парикмахерська по АДРЕСА_1.

Тариф на момент укладання договору складає 1,89грн. за 1 кв.м. опалювальної площі, без ПДВ. В залежності від тарифів на енергоносії тариф може змінюватися в більшу або меншу сторону без погодження із Споживачем. (п. 1.2. договору).

За приписами п. 3.2.2. договору Споживач зобовязується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

Згідно із п. 6.1. договору розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. Пунктом 6.2. договору встановлено, що розрахунковим періодом є календарний місяць.

Споживач за 5 днів до початку розрахункового періоду сплачує Енергопостачальній організації 100% вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми розрахунків на початок місяця. (п. 6.3 Договору).

Відповідно до п. 7.2.3. договору за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію Споживач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, а для субєктів підприємницької діяльності 1% від належної до сплати суми за кожен день прострочення, але не більше 100% суми заборгованості.

Цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє з 01.05.2003р. по 01.05.2004р. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії, про його припинення не буде заявлено однією із сторін.

Договір підписано обома сторонами. Доказів відмови від договору сторонами надано не було, у звязку із чим даний договір вважається продовженим.

Факт підключення опалення до обєкту Споживача підтверджується актом включення опалення від 06.10.2010р.

На виконання умов договору за надані послуги теплопостачання позивачем були виставлені до сплати повідомлення, а саме повідомлення №593 за січень 2011р. на суму 1093,24грн., який отримано відповідачем 01.02.2011р., №593 за лютий 2011р. на суму 1093,24грн., який отримано відповідачем 23.02.2011р., №593 за березень 2011р. на суму 1093,24грн., який отримано відповідачем 15.03.2011р., №593 за квітень 2011р. на суму 437,29грн., який отримано відповідачем 28.04.2011р. Всього у період з січня 2011р. по квітень 2011р. на суму 3717,01грн.

Отримані рахунки відповідачем були повністю оплачені, що підтверджується наданими до матеріалів справи квитанціями, а саме:

від 23.02.2011р. на суму 500грн.- оплата за січень 2011р.;

від 16.03.2011р. на суму 500грн. - оплата за лютий 2011р.;

від 21.04.2011р. на суму 500грн. - оплата за березень 2011р.;

від 19.05.2011р. на суму 437,29грн. - оплата за квітень 2011р.;

від 29.07.2011р. на суму 593,24грн. - оплата за червень 2011р.;

від 17.08.2011р. на суму 593,24грн. - оплата за червень 2011р.;

від 21.09.2011р. на суму 593,24грн. - оплата за червень 2011р.;

від 21.10.2011р. на суму 593,24грн. - оплата за червень 2011р.

Всього відповідачем була здійснена оплата за послуги теплопостачання за 2011р. на суму 4310,25грн.

Протягом розгляду справи позивачем було надано заяву, у якій просить суд прийняти відмову від позову в частині стягнення основного боргу в сумі 3600,12грн. Дана заява судом була задоволена, відтак розглядаються вимоги щодо стягнення штрафних санкцій, а саме пені в сумі 241,58грн., 3% річних в сумі 56,49грн. та інфляційних витрати в сумі 409,08грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обовязків є зокрема договори та інші правочини.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Статтею 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визначається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених господарським кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботи, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматись від певних дій, а інший субєкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку .

Як визначено положеннями 526 Цивільного кодексу України субєкти господарювання повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до умов укладеного договору.

Положеннями частини першої статті 193 Господарського кодексу України визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

У частині сьомій вказаної статті визначено, що одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Аналогічні положення містить ст.525 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України зазначає те, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідач послуги з теплопостачання надані йому на підставі договору №593 від 01.05.2003р. за період з січня 2011р. по квітень 2011р. оплатив у повному обсязі, однак із простроченням платежів. Так нараховану суму за надані послуги у розмірі 3717,01грн. відповідач здійснював частковими платежами у період з січня 2011р. по вересень 2011р., остаточна оплата була здійснена у вересні 2011р.

Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитору зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок нарахованих позивачем інфляційних витрат та 3% річних суд дійшов висновку, що даний розрахунок є арифметично невірним, оскільки період нарахування починається з січня 2010р., у той час як у позові зазначено, що відповідач не виконав свої зобовязання за надані послуги у період з січня 2011р. по квітень 2011р. Крім того розрахунок штрафних санкцій позивачем було здійснено із врахуванням заборгованості за попередні періоди та без врахування здійснених відповідачем платежів.

За розрахунком суду, який здійснено з урахуванням п. 6.5. договору відповідно до якого теплова енергія оплачується не пізніше 15 числа місяця наступного за розрахунковим та з урахуванням платежів здійснених відповідачем 23.02.2011р. на суму 500грн.- оплата за січень 2011р., 16.03.2011р. на суму 500грн. - оплата за лютий 2011р., 21.04.2011р. на суму 500грн. - оплата за березень 2011р., 19.05.2011р. на суму 437,29грн. - оплата за квітень 2011р., 29.07.2011р. на суму 593,24грн. - оплата за червень 2011р., 17.08.2011р. на суму 593,24грн. - оплата за червень 2011р., 21.09.2011р. на суму 593,24грн. - оплата за червень 2011р., 21.10.2011р. на суму 593,24грн. - оплата за червень 2011р. сума інфляційних витрат склала 20,17грн., сума 3% річних 24,22грн.

Таким чином, вимоги позивача щодо застосування до відповідачів відповідальності за порушення грошового зобовязання у вигляді стягнення нарахованого індексу інфляції та 3% річних за прострочення виконання грошових зобовязань підлягають задоволенню частково, а саме інфляційні витрати в сумі 20,17грн., 3% річних в сумі 24,22грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 241,58грн. на підставі п. 7.2.3 договору.

Згідно з ч. 2 ст. 193 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Аналогічне положення міститься у ст. 611 ЦК України, відповідно до якої у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

За висновком суду наданий позивачем розрахунок суми пені є арифметично невірним, оскільки розрахунок було здійснено без урахування платежів здійснених відповідачем в рахунок погашення заборгованості. Відтак, за розрахунком суду, стягненню підлягає пеня в сумі 125,10грн.

Судові витрати покладаються на відповідачів відповідно до ст. 49 ГПК України.

На підставі Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго», м.Донецьк в інтересах виробничої одиниці «Словянськтепломережа», м. Словянськ Донецької області до Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м. Словянськ Донецької області про стягнення пені в сумі 241,58грн., 3% річних в сумі 56,49грн. та інфляційних витрат в сумі 409,08грн., задовольнити частково.

Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, Свідоцтво НОМЕР_1 від 11.02.2003р., Інд. НОМЕР_2) на користь Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго”, м.Донецьк в інтересах виробничої одиниці „Словянськтепломережа” (83036, м. Донецьк, вул. Донецька, 38, р/р 26006300001260 в АТ „Злато банк”, МФО 380612, код ЄДРПОУ 26221744, отримувач ВО ОКП „ДТКЕ” „Словянськтепломережа”) пеню в сумі 125,10грн., 3% річних в сумі 24,22грн., інфляційні витрати в сумі 20,17грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, Свідоцтво НОМЕР_1 від 11.02.2003р., Інд. НОМЕР_2) на користь Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго”, м.Донецьк в інтересах виробничої одиниці „Словянськтепломережа” (83036, м. Донецьк, вул. Донецька, 38, р/р 26006300001260 в АТ „Злато банк”, МФО 380612, код ЄДРПОУ 26221744, отримувач ВО ОКП „ДТКЕ” „Словянськтепломережа”) витрати по сплаті державного мита в розмірі 24,45грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 56,57грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 11.01.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 13.01.2012р.

Суддя Соболєва С.М.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >