Рішення № 20944176, 19.01.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.01.12р.Справа № 8/5005/17311/2011 За позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля", (м. Харків)

до Приватного підприємства "Стройбизнессервис", (м. Павлоград)

про стягнення штрафу за договором № 11-16/2955-КП/И від 07.07.11р. у розмірі 138 000,00 грн.

Суддя Дубінін І.Ю.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 - пров. юрисконсульт (дов. б/№ від 10.01.12р.)

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля" (далі-позивач) звернулося до господарського суду із позовом до Приватного підприємства "Стройбизнессервис" (далі-відповідач) про стягнення штрафу за договором № 11-16/2955-КП/И від 07.07.11р. у розмірі 138 000,00 грн.

Сума позову складається з суми основного боргу.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов'язань за договором № 11-16/2955-КП/и від 07.07.11р. в частині поставки продукції в строк передбачений специфікацією. За прострочення виконання обов'язку з поставки продукції у строк, відповідачу нарахована неустойка у вигляді штрафу у розмірі 138 000,00 грн.

Відповідач у судове засідання не з'явився, витребувані судом документи не надав, але був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання поштовим повідомленням № 5140900386855, яке знаходиться в матеріалах справи.

За таких обставин господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

07.07.11р. між позивачем, як покупець, та відповідачем, як постачальник, було укладено договір № 11-16/2955-КП/и, відповідно до якого постачальник взяв на себе зобов'язання поставити у власність покупця продукцію та устаткування виробничо-технічного призначення (далі-продукція) в асортименті, кількості, в строки, за ціною та з якісними характеристиками, узгодженими сторонами у договорі та специфікаціях, які є невід'ємними частинами даного договору.

Згідно п. 4.2. договору, сторони домовились, що поставка буде здійснюватися на умовах DDР, згідно "ІНКОТЕРМС-2000", якщо інше не буде обумовлено у відповідних специфікаціях до договору, у місця пункту призначення поставки продукції, погоджені у відповідних Специфікаціях до договору.

На виконання умов договору, сторонами була підписана специфікація від 07.07.11р., згідно з якою постачальник прийняв на себе зобов'язання поставити покупцеві дорогу моно канатно-кресельн. в кількості 1 одиниця на суму 1 380 000грн. на протязі 45 календарних днів з моменту здійснення 20-ти відсоткової передплати. Сторони домовились, що поставка буде здійснюватися на умовах DDР ("ІНКОТЕРМС-2000").

Позивач платіжним дорученням № 47280 від 11.07.11р. здійснив 20-ти відсоткову передплату в сумі 276 000,00 грн.

Строк поставки продукції до 25.08.2011р., але в порушення умов договору та вищевказаної специфікації, Приватне підприємство "Стройбизнессервис" не виконало свої зобов'язання, прострочило виконання обов'язку з поставки продукції у строк.

Згідно видаткової накладної № 0310\11 продукція була поставлена 03.10.2011р.

Пункт 6.2. договору № 11-16\2955-КП\и від 07.07.2011р. передбачено, що у разі не поставки (недопоставки) продукції в строки, передбачені відповідною специфікацією до договору, постачальник сплачує покупцю неустойку у вигляді штрафу у розмірі 10% від вартості непоставленої продукції і, крім цього, відшкодовує усі понесені покупцем збитки, заподіяні затримкою виконання постачальником обов'язків по даному договору.

За прострочення виконання обов'язку з поставки продукції у строк передбачений специфікацією за договором, відповідачу нарахована неустойка у вигляді штрафу у розмірі 10%, яка розрахована за наступною формулою та складає:

1 380 000грн. /100% х 10% = 138 000,00 грн.

Таким чином, сума неустойки у вигляді штрафу, нарахована постачальнику за прострочення виконання обов'язку з поставки продукції у строк за договором, складає у розмірі 138 000,00грн.

30.09.2011р. на адресу відповідача направлена претензія про нарахування штрафу, яка залишилась без відповіді та задоволення.

Доказів виконання по оплаті штрафу за договором № 11-16\2955-КП\и від 07.07.2011р. у розмірі 138 000,00 грн. на момент розгляду спору відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.

При викладених обставинах вимоги позивача щодо стягнення неустойки у вигляді штрафу підлягає задоволенню.

Приймаючи рішення господарський суд виходить із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства. Якщо у зобов'язаннi встановлений строк (термiн) його виконання, то воно пiдлягає виконанню у цей строк (термiн).

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За ст.ст. 611, 549, 551 ЦК України, у разi порушення зобов'язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмiр встановлюється договором або актом цивiльного законодавства.

Відповідно до п. 6.2. договору, передбачено у разі не поставки (недопоставки) продукції в строки, передбачені відповідною специфікацією до договору, постачальник сплачує покупцю неустойку у вигляді штрафу у розмірі 10% від вартості непоставленої продукції і, крім цього, відшкодовує усі понесені покупцем збитки, заподіяні затримкою виконання постачальником обов'язків по даному договору.

При викладених обставинах вимогу позивача щодо стягнення штрафу у сумі 138 000,00 грн. слід визнати обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Викладене є підставою для задоволення позову у повному обсязі. Судові витрати слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 549, 551, 599, 610, 611, 612 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, 218 Господарського кодексу України, ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Приватного підприємства "Стройбизнессервис" (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Комарова, 9/36; р/р 26005001371001 ВАТ КБ "Надра" Дніпропетровське РУ, МФО 306016, код ЄДРПОУ 33588306) на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Леніна, 76; р/р 26006330279300 в АТ "УкрСиббанк" м. Харків, МФО 351005, код ЄДРПОУ 00178353) - 138 000 (сто тридцять вісім тисяч) грн. 00 коп. штрафу, 2 760 (дві тисячі сімсот шістдесят) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяІ.Ю. Дубінін