Рішення № 20930033, 03.01.2012, Олександрівський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Донецька)

                                                                                          Справа № 2-2576/11

Р І Ш Е Н Н Я

          І М Е Н Е М У К Р А І Н И

03.01.2012 Ленінський районний суд м. Донецька в складі:

головуючого судді: Хмельницької Л.І.

при секретарі: Богоявленської А.С.

за участю представника позивачки: ОСОБА_1

за участю відповідача: ОСОБА_2

за участю представника відповідача: ОСОБА_3

розглянувши справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія ТАС»про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, що була завдана внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, що була заподіяна внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 30.07.2011 року по пр.. Ленінському в м. Донецьку, при якій автомобілем НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 вона була травмована при переході проїжджої частини дороги. Після ДТП вона отримала наступні тілесні ушкодження: черепно - мозгова травма, струс головного мозку, полі травма, багато уламковий перелом проксимального відділу лівої плечової кістки зі зміщенням, подряпини лівого передпліччя, відкритий уламковий внутрішньо суглобний через виростковий перелом великогомілкової кістки та малогомілкової кістки лівої гомілки зі зміщенням, забиття м*ягких тканин тулуба та кінцівок. У зв*язку з отриманими тілесними ушкодженнями вона знаходилась на стаціонарному лікуванні з 30.07.2011 р. по 18.08.2011 року, за цей час нею було витрачено на оплату лікування 14336,84 грн. Саме таку суму позивачка просила стягнути з відповідача на її користь у рахунок відшкодування матеріальної шкоди. Крім того, просила стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду в сумі 50000 грн.

До судового засідання позивачка не з*явилась, надіслала на адресу суду заяву з проханням слухати справу у її відсутність, за участю її представника ОСОБА_1, оскільки до судового засідання вона з*явитися не має можливості за станом здоров*я, підтримала позовні вимоги.

В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги позивачки та просила стягнути з відповідача ОСОБА_2, який є власником джерела підвищеної небезпеки - транспортного засобу та має відповідати за шкоду, завдану транспортним засобом, на користь позивачки в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 14 336, 84 грн., моральну шкоду в сумі 50 000 грн.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, та пояснив, що постановою прокуратури Кіровського району м. Донецька від 14.09.2011 року у порушенні кримінальної справи у відношенні нього за ознаками злочину, передбаченого ст.. 286 УК України було відмовлено за відсутністю в його діях складу зазначеного злочину. В той же час, він не спорює самого факту ДТП за його участю, але на момент ДТП його відповідальність, як власника транспортного засобу була застрахована у відповідності до полісу обов*язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів в ПАТ «Страхова група «ТАС», тому саме страхова компанія повинна відшкодувати позивачці матеріальну та моральну шкоду, що була завдана їй внаслідок ДТП.

Ухвалою суду від 15.11.2011 року за клопотанням відповідача до участі у справі в якості співвідповідача залучено Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС».

Представник співвідповідача страхової компанії за дорученням ОСОБА_5 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснив, що виплата страхового платежу здійснюється лише за наявності вини водія транспортного засобу. В даному випадку вини водія ОСОБА_2 у ДТП внаслідок якої була травмована позивачка, не встановлено, що підтверджується постановою про відмову в порушенні кримінальної справи у відношенні ОСОБА_2, просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення представника позивачки, відповідача, представника співвідповідача, дослідивши матеріали справи, докази, надані сторонами, оглянувши матеріали перевірки № 191 пр. 11 по факту дорожньо-транспортної пригоди за участю водія ОСОБА_2 та пішохода ОСОБА_4, надані прокуратурою Кіровського району м. Донецька, вважає, що вимоги позову підлягають частковому задоволенню з наступних обставин.

Так, судом встановлено, що 30.07.2011 року приблизно о 13 годині 00 хвилин по пр.. Ленінському в м. Донецьку в напрямку м. Маріуполь в районі зупинки «Молокозавод»у Кіровському районі м. Донецька рухався автомобіль НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2, який на пішохідному переході скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_4, яка пересікала проїжджу частину пр.. Ленінський справа наліво відносно руху транспорту. Внаслідок ДТП позивачка ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження у вигляді: черепно - мозгової травма, струсу головного мозку, полі травму, багато уламкового перелому проксимального відділу лівої плечової кістки зі зміщенням, подряпин лівого передпліччя, відкритого уламкового внутрішнього суглобного через виростковий перелом великогомілкової кістки та малогомілкової кістки лівої гомілки зі зміщенням, забиття м*ягких тканин тулуба та кінцівок. Дані тілесні ушкодження у відповідності до акту судово-медичного дослідження № 527 від 06.09.2011р. утворились від дії тупих предметів, або від ударів об них, якими могли бути виступаючі части автотранспортного засобу, який рухався та елементи дорожнього покриття і могли утворитися у пішохода в результаті падіння при ДТП. Зазначені тілесні ушкодження відносяться до категорії тяжких, як небезпечні для життя в момент заподіяння.

По факту дорожньо-транспортної пригоди проводилась перевірка прокуратурою Кіровського району м. Донецька. Постановою від 14.09.2011 року у порушенні кримінальної справи у відношенні відповідача ОСОБА_2, відмовлено у зв’язку з відсутністю в його діях складу злочину.

При цьому, у постанові зазначено, що в умовах дорожної обстановки, яка склалась на момент ДТП, дії відповідача, як водія автомобіля не знаходились в причинному зв*язку з виникненням події даного ДТП, оскільки ОСОБА_2, виконуючі вимоги п. 12.3 ПДД, не мав технічної можливості запобігти наїзду на пішохода.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода, яка завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

Власником транспортного засобу «Опель-Вектра»д/н НОМЕР_3 є ОСОБА_2, що підтверджується технічним паспортом на автомобіль.

До суми завданої матеріальної шкоди позивачка віднесла, здійснені нею витрати на медичні препарати, призначені для лікування за період знаходження її на стаціонарному лікуванні у Науково-дослідному інституті травматології та ортопедії в період з 30.07.2011 року по 18.08.2011 р. Дослідивши надані Позивачем розрахункові документи про купівлю медичних препаратів та порівнявши їх з лікарськими призначеннями, суд доходить висновку, що всі придбані медичні препарати, придбані позивачкою, були призначені їй лікарем. Як встановлено з чеків та розрахункових документів (а.с.12-25) позивачкою на придбання медичних засобів, ліків, та комплекту апарату Ілізарова було витрачено 14336,84 грн.

Таким чином, сума матеріальної шкоди, яка підлягає стягненню на користь позивачки складає 14336,84 грн.

Стосовно вимог позивачки про стягнення моральної шкоди, яку вона оцінила у 50 000 грн., суд встановив наступне.

Згідно зі ст.23 ЗУ «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»шкодою, заподіяною життю і здоров'ю потерпілого у результаті дорожньо-транспортної пригоди, є шкода, в тому числі моральна, пов'язана з лікуванням потерпілого.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Відповідно до ч.1 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди завданої внаслідок порушення її прав. Тобто правовою підставою вимог про відшкодування моральної шкоди є встановлення судом факту порушення прав позивача. Частиною 3 ст.23 ЦК України встановлено, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до п.5 Постанови ПВСУ від 31.03.1995р. №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»суд при вирішенні спору повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Позивачка зазначила в обґрунтування суми моральної шкоди, що внаслідок ДТП вона перенесла операцію на нозі, при цьому їй був встановлений апарат Ілізарова, та до цього часу вона позбавлена можливості пересуватися та обслуговувати себе в повній мірі. Після завдання тілесних ушкоджень, вона будучі літньою людиною, відчувала важки фізичні страждання, знаходилась прикутою до лікарняного ліжка в літню жару, внаслідок неодноразових рентгенів та МРТ отримала велику дозу випромінювання, після виписки з лікарні вона до цього часу потребує постійного стороннього догляду та допомоги, оскільки вона позбавлена можливості самостійно пересуватися.

При цьому, суд не ставлячи під сумнів факт заподіянні позивачці моральної шкоди, вважає, що позивачка не надала обґрунтованого пояснення того, з чого вона виходила під час визначення розміру моральної шкоди, оцінивши її саме у суму 50 000грн..

Судом встановлено, що між ОСОБА_2 та ПрАТ «Страхова група «ТАС»(страхувальник) укладено Договір № ВЕ/5141041 обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів (а.с.39), строк дії якого з 03.09.2010р до 02.09.2011 року. Забезпечений транспортний засіб - автомобіль «Опель Вектра»державний номерний знак НОМЕР_3. Зазначеним договором установлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну: життю і здоров'ю (на одного потерпілого) у розмірі 100 000 грн.; майну (на одного потерпілого) у розмірі 50 000 грн.. Отже, цивільна відповідальність за шкоду, заподіяну життю і здоров’ю, майну третіх осіб, у межах зазначених сум покладається на ПрАТ «Страхова группа «ТАС». Вказаним полісом зазначено, що страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

У судовому засіданні представник страхової компанії пояснив, що страхові виплати за даним страховим випадком не були здійснені.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов’язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, страхову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. Отже, внаслідок ДТП за участю транспортного засобу, що належить ОСОБА_2, виник страховий випадок з наступним зобов’язанням страхової компанії здійснити необхідні страхові платежі.

Статтею 9 Закону України "Про страхування" передбачено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку.

Страховка відшкодовує лише збитки, заподіяні особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, тобто перекладає тягар фінансової відповідальності з автовласника, в даному випадку ОСОБА_2, на страхову компанію.

Відповідно до ст.ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін виникає спір.

Доводи представника страхової компанії щодо залежності виплати страхового платежу від вини водія суд до уваги не приймає, оскільки представник страхової компанії не надав суду доказів в підтвердження такого твердження.

Відповідно до ч.1 ст. 1194 Цивільного кодексу України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до п.22.3 ст.22 ЗУ «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню страховиком на користь потерпілого, становить 5% від установленого ліміту в розмірі 100 000 грн., тобто 5000 грн..

Вирішуючи питання про визначення розміру грошового відшкодування моральної шкоди, суд у відповідності з вимогами ст.23 ЦК України враховує характер правопорушення, глибину душевних і фізичних страждань позивачки, ступінь вини особи, яка завдала моральну шкоду (її відсутність), її поведінку після ДТП, вимоги розумності і справедливості вважає, що позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди слід задовольнити частково.

Таким чином, суд вважає, що сума матеріальної та моральної шкоди в сумі 5000 грн. підлягає стягненню саме з співвідповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»на користь позивачки. В частині позову щодо стягнення матеріальної та моральної шкоди з відповідача ОСОБА_2 та стягнення моральної шкоди в сумі 45000 грн. позивачці необхідно відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 22, 23 ЗУ «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 23, 979, 1166, 1167, 1187, 1193, 1194, 1201 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 209, 214, 215, 218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова группа «ТАС», м. Київ, пр.. Перемоги, 65 (і.к. 30115243) на користь ОСОБА_4 страхове відшкодування матеріальної шкоди в сумі 14 336 грн. (чотирнадцять тисяч триста тридцять шість) 84 коп. та страхове відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП в сумі 5000,00 (п*ять тисяч) грн..

В задоволенні іншої частини позовних вимог, а саме: у стягнення моральної шкоди в сумі 45000 грн., а також у стягненні шкоди з відповідача ОСОБА_2 –відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Ленінський районний суд м. Донецька в 10-денний строк з дня його проголошення.

Суддя:                                                                                Л. І. Хмельницька