Рішення № 20929775, 28.11.2011, Олександрівський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Донецька)

                                                                                          Справа № 2-1583/11

Р І Ш Е Н Н Я

          І М Е Н Е М У К Р А І Н И

28.11.2011 р. Ленінський районний суд м. Донецька в складі:

головуючого судді: Олещенко Л.Б.

при секретарі: Трофимович Ю.М.

за участю представника позивача: ОСОБА_1

          представника відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Донецька цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк»Промекономбанк»до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк»Промекономбанк»про визнання незаконним договору поруки, -

ВСТАНОВИВ:

          Позивач ПАТ «КБ «Промекономбанк»звернувся до суду з позовом до відповідачів про стягнення з них в солідарному порядку заборгованості по кредиту. В обґрунтування позовних вимог зазначивши, що 18.01.2008 року між ПАТ «КБ»Промекономбанк»та відповідачем ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 02294ЗЛ, згідно якого позивач надав ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 63700,00 доларів США, із сплатою відсотків за користування кредитом 13% річних з кінцевою датою погашення 18.01.2013 р. З метою своєчасного повернення кредиту і відсотків за користування кредитом, а також виконання зобов’язань за кредитним договором, між позивачем та ОСОБА_3 був укладений договір іпотеки № 2/ІП від 18.01.2008 року. Окрім того, 18.01.2008 року між банком та відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 був укладений договір поруки, відповідно до якого ОСОБА_4 виступала поручителем і згідно до п.1.1 прийняла на себе зобов’язання у повному обсязі солідарно відповідати за виконання боржником зобов’язань щодо повернення суми кредиту, сплати відсотків за кредитом, а також можливим штрафних санкцій у розмірі та у випадках, передбачених кредитним договором. Внаслідок істотного порушення зобов’язань ОСОБА_3, 11.11.2008 року приватним нотаріусом вчинено виконавчий напис про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме на квартиру АДРЕСА_1. Сума боргу на дату здійснення виконавчого напису складала 67287,03 доларів США, що еквівалентно 388945,95 гривень, витрати за вчинення виконавчого напису склали 2400,00 гривень. Зазначений предмет іпотеки було реалізовано з прилюдних торгів та за результатами стягнення виконавчою службою позивачу 29.10.2009 року була перерахована сума у розмірі 218713,99 гривень. Вказані грошові кошти були спрямовані для погашення кредиту та нарахованих відсотків, а також були погашені витрати сплачені позивачем по вчиненню виконавчого напису. Проте, зазначених коштів було не достатньо для повного погашення заборгованості. Залишок заборгованості станом на 06.06.2011 року складає 59837,50 доларів США, що еквівалентно 477114,31 гривень. З того часу, відповідачами не було вчинено ніяких дій для повернення залишку заборгованості. У зв’язку із чим вони звернулись до суду із цим позовом. Просили стягнути з відповідачів в солідарному порядку на користь ПАТ «КБ»Промекономбанк»заборгованість за кредитним договором № 02294ЗЛ від 18.01.2008 р. в сумі 477 114,31 гривень; а також стягнути з відповідачів у солідарному порядку витрати по сплаті судового збору у розмірі 1700,00 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00 гривень.

          В свою чергу ОСОБА_4 звернулась до суду із зустрічним позовом ДО ПАТ «КБ»Промекономбанк»про визнання незаконним та розірвання договору поруки, в обґрунтування свої вимог зазначивши, що дійсно між нею та позивачем було укладено договір поруки, за яким вона зобов’язалась перед кредитором в повному обсязі солідарно відповідати перед Банком за виконання ОСОБА_3 його зобов’язань, передбачених Кредитним договором № 02294ЗЛ від 18.01.2008 року. Вона знайомилась із зазначеним кредитним договором, який, зокрема, передбачав, надання кредиту в розмірі 63700,00 доларів США, сплату 13% річних за їх використання, збільшення відсотків до 26% в разі порушення умов договору. Крім того, умовами кредитного договору передбачалися: обов'язок Банку протягом одного робочого дня після дати невиконання Боржником забезпеченого порукою зобов'язання направити поручителю письмову вимогу з визначеним обсягом виконаного та невиконаного зобов'язання; до моменту виконання забезпеченого порукою зобов'язання, не змінювати умов Договору кредиту без попереднього письмового погодження поручителя; усі повідомлення за цим договором будуть вважатися зробленими належним чином, у випадку, якщо вони здійснені у письмовій формі та надіслані рекомендованим листом, кур'єром, телеграфом, або вручені особисто. Проте, банк порушив свої зобов’язання за кредитним договором, про що вона дізналась із позовної заяви та доданих до неї документів, які вона отримала поштою. Так, 16 травня 2008 року між ОСОБА_3 та Банком було укладено додаткову угоду № 1 до кредитного договору № 02294ЗЛ від 18.01.2008 року, згідно якої збільшувалася процентна ставка за користування кредитом з 13 до 14,3% річних та збільшення відсоткової ставки (з 26 до 28,6%) в разі порушення умов кредитного договору. Зазначені умови є істотними, оскільки збільшуєть обсяг її відповідальності, умови були змінені не тільки без її повідомлення, а й без її згоди. Просила припинити дію договору поруки від 18.01.2008 року, який укладений між нею та Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Промекономбанк» та розірвати укладений між нею та Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Промекономбанк»договір поруки від 18.01.2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу, реєстровий № 448, а також стягнути з ПАТ «КБ»Промекономбанк»понесені нею судові витрати, які складаються з судового збору у розмірі 8,50 гривень, витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00 гривень, комісію банку за перерахування цих платежів у розмірі 4,50 гривень та витрати на правову допомогу у розмірі 3000,00 гривень.

В судовому засіданні представник позивача за дорученням ОСОБА_1 первісний позов підтримала у повному обсязі, зустрічний позов не визнала, та просила стягнути з відповідачів в солідарному порядку на користь ПАТ «КБ»Промекономбанк»заборгованість за кредитним договором № 02294ЗЛ від 18.01.2008 р. в сумі 477114,31 гривень; а також стягнути з відповідачів у солідарному порядку витрати по сплаті судового збору у розмірі 17700,00 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00 гривень. Додатково зазначила, що з відповідачем ОСОБА_3 була укладена додаткова угода № 1 до кредитного договору, згідно якої було змінено процентну ставку з 13% до 14,3% річних, але з поручителем ОСОБА_4 не узгоджувався об'єм збільшення її відповідальності, письмово з ОСОБА_5 додаткову угоду про збільшення відсотків не укладався. Крім того, відповідачці ОСОБА_4 направлялась письмове повідомлення про заборгованість ОСОБА_3 за адресою її проживання, а саме: м. Макіївка, с. Свердлова, вул. Туполєва,3/4, але документального підтвердження цього не має.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з’явився, надав суду заяву з проханням розглянути справу у його відсутність.

Представник відповідача ОСОБА_4 ОСОБА_2 в судовому засіданні первісний позов не визнав, а зустрічні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, при цьому зазначив, що між позивачем та відповідачем ОСОБА_4 дійсно укладався договір поруки в забезпечення виконання боржником ОСОБА_3 зобов’язань за кредитним договором № 0229943ЗЛ від 18.01.2008 р. Проте, згодом позивач уклав з ОСОБА_3 додаткову угоду про збільшення процентної ставки з 13% до 14,3% річних. Проте відповідачка ОСОБА_4 про це не була повідомлена, та з нею така угода не укладалась. Збільшення процентної ставки суттєво збільшило загальний розмір кредитних зобов’язань ОСОБА_3, що в свою чергу збільшило об'єм відповідальності ОСОБА_3 як поручителя. У зв’язку з викладеним вважає договір поруки від 18.01.2008 року таким, що припинив свою дію в момент підписання боржником та банком непогодженої з ОСОБА_3 додаткової угоди щодо збільшення процентної ставки за кредитним договором, тому просив задовольнити зустрічний позов у повному обсязі.

Суд, вислухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що первісний та зустрічний позови підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, в судовому засіданні встановлено, що згідно кредитного договору № 02294ЗЛ від 18.01.2008 р. позивач надав відповідачу ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 63700,00 гривень, (а.с.14-17) із сплатою відсотків за користування кредитом з розрахунку 13% річних у термін до 18.01.2013 р.

Відповідно до п.2.7 Кредитного договору сплата кредиту, відсотків за ним здійснюється у валюті кредиту щомісячно до 25-го числа звітного місяця (але не пізніше останнього робочого дня місяця), а також у день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі, на транзитний рахунок № 29097000032909в ВАТ КБ «Промекономбанк», згідно графіку, вказаному в додатку.

Відповідно до п.7.6 договору, при порушенні позичальником зобов’язань по сплаті відсотків та/або комісії за користування кредитом, передбачених р.2 даного договору, позичальник сплачує кредиторові пеню в розмірі подвійної дисконтної ставки НБУ від суми несплачених відсотків за кожний день прострочення діючої на момент порушення зобов’язань.

16.05.2008 р. між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 була укладена додаткова угода № 1 до кредитного договору, згідно якої було змінено процентну ставку на 14,3% річних. Проте відповідач ОСОБА_3 платежі в погашення кредиту та сплати відсотків за його користування здійснював не регулярно, що призвело до створення простроченої заборгованості.

З метою своєчасного повернення кредиту і відсотків за користування кредитом, а також виконання зобов’язань за кредитним договором, між позивачем та ОСОБА_3 був укладений договір іпотеки № 2/ІП від 18.01.2008 року (а.с.8-11).

Пунктом 3.2.2 кредитного договору, при наявності заборгованості по відсотках за кредитом більш двох місяців, при виникненні простроченої заборгованості по кредиту більш двох місяців. Вимогами статті 3 договору іпотеки № 2/ІП від 18.01.2008 року, банк як іпотеко держатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки у разі порушення основного зобов’язання за кредитним договором.

Станом на 11.11.2008 року заборгованість, згідно наданого позивачем розрахунку, складала 67287,03 доларів США, що еквівалентно 388945,95 гривень.

Внаслідок істотного порушення ОСОБА_3 зобов’язань за кредитним договором 11.11.2008 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_6 було вчинено виконавчий напис про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме на квартиру АДРЕСА_1. У межах виконавчого провадження державним виконавцем ВДВС Ленінського РУЮ у м. Донецьку зазначений предмет іпотеки було реалізовано та виручені кошти у сумі 218713,99 гривень були перераховані позивачу, та спрямовані на погашення заборгованості ОСОБА_3 за кредитним договором.

Але зазначеної суми не вистачило для повного погашення заборгованості, та згідно розрахунку (а.с.32-36) станом на 06.06.2011 року сума заборгованості по кредиту складає 477114,31 гривень, з яких: сума заборгованості за кредитом –469583,97 гривень; сума заборгованості по відсотках за користування кредитом –1870,58 гривень; заборгованість за пенею –5659,75 гривень.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі і на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити відсотки.

Відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами, у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення кредиту та сплати процентів, що залишилися за договором.

Крім того, у забезпеченні виконання зобов'язань відповідача ОСОБА_3 за кредитним договором позивач уклав з відповідачкою ОСОБА_4 договір поруки від 18.01.2008 р. (а.с.12-13), при цьому однією з умов кредитного договору була сплата відсотків за його користування у розмірі 13% річних.

          Як встановлено судом, 16.05.2008 р. між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 була укладена додаткова угода № 1 до кредитного договору, згідно якої було змінено процентну ставку на 14,3% річних.

          Проте відповідно до п. 3.2.2 договору поруки від 18.01.2008 р., кредитор зобов’язаний до моменту виконання забезпеченого порукою зобов’язання, не змінювати умов договору кредиту без попереднього письмового погодження поручителя. В порушення зазначеної умови договору, позивач уклав додаткову угоду з ОСОБА_3 без повідомлення про це відповідачку ОСОБА_4, оскільки позивач не надав суду жодного доказу на підтвердження того, що поручитель надав згоду щодо збільшення процентної ставки, а також щодо попереднього або наступного повідомлення поручителя про зміни забезпеченого порукою зобов’язання позивачем не надано.

          Відповідно до ст. 559 Цивільного кодексу України, порука припиняється у разі забезпеченого нею зобов’язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

          Судом встановлено, що збільшення процентної ставки суттєво збільшило загальний розмір кредитних зобов’язань ОСОБА_3, що в свою чергу збільшило об'єм відповідальності ОСОБА_4 як поручителя.

          Таким чином, суд вважає договір поруки від 18.01.2008 р. таким, що припинив свою дію, у зв’язку з чим заборгованість за кредитним договором № 02294ЗЛ від 18.01.2008 р. в сумі 477114,31 гривень на користь ПАТ «КБ»Промекономбанк»необхідно стягнути з ОСОБА_3, задовольнивши зустрічний позов в цій частині, та частково задовольнивши при цьому первісний позов.

          Крім того, при подачі заяви в суд позивачем ПАТ «КБ»Промекономбанк»був сплачений судовий збір в сумі 1700,00 гривень (а.с.41), а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00 гривень (а.с.42), які підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача ПАТ «КБ» Промекономбанк», оскільки внаслідок невиконання ним узятих на себе зобов'язань позивач вимушений звернутися до суду із даною позовною заявою.

Щодо позовних вимог ОСОБА_4 про стягнення витрат на правову допомогу, то суд вважає необхідним зазначити наступне.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи. До витрат, пов’язаних із розглядом справи, належать і витрати на правову допомогу. Відповідно до ст. 84 ЦПК України, витрати, пов’язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.2006 р. № 590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов’язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави», граничній розмір не повинен перевищувати суму, що обчислюється виходячи з того, що зазначеній особі, виплачується 40 відсотків мінімальної заробітної плати за годину роботи. Так, з 01.04.2011 по 30.09.2011 року мінімальна заробітна плата становила 960 гривень (відповідно 40% - 384,00 за 1 годину роботи), 30.09.2011 р. судове засідання тривало 34 хвилини, відповідно витрати на правову допомогу складають 217,60 грн. З 01.10.2011 р. по 30.11.2011 р. мінімальна зарплатня становить 985 грн. (відповідно 40% - 394,00 грн. за 1 годину роботи), судове засідання 28.11.2011 р. Тривало 25 хвилин, тому відповідно витрати на правову допомогу становлять 164,17 грн., загальна сума витрат на правову допомогу, яка підлягає стягненню з ПАТ «КБ»Промекономбанк»на користь ОСОБА_4 складає 381,77 грн. (164,17 грн. + 217,60 грн.).

          Крім того, при подачі зустрічної позовної заяви в суд позивачкою ОСОБА_4 був сплачений судовий збір в сумі 8,50 гривень, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00 гривень, та комісія банка за перерахування цих платежів у розмірі 4,50 гривень, які необхідно стягнути з ПАТ «КБ»Промекономбанк»на користь ОСОБА_4, оскільки внаслідок невиконання Банком узятих на себе зобов'язань ОСОБА_4 була вимушена звернутися до суду із даною позовною заявою.

На підставі ст. ст. 526, 527, 554, 559, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст. ст. 10,11, 60, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

          Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Промекономбанк»про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

          Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Промекономбанк»(к/рахунок 32008172501 в Управлінні НБУ в Донецькій області, МФО 334992, ЄДРПОУ 20058668) заборгованість за кредитним договором № 02294ЗЛ від 18.01.2008 р. в сумі 477114,31 гривень, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 1700,00 гривень та інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00 гривень.

          В решті позовних вимог ПАТ «Комерційний банк»Промекономбанк»- відмовити.

          Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_4 задовольнити частково.

          Визнати договір поруки від 18.01.2008 року, укладений між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк»Промекономбанк», ОСОБА_3 та ОСОБА_4, таким що припинив свою дію.

          Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Промекономбанк»на користь ОСОБА_4 витрати по сплаті судового збору у розмірі 8,50 гривень, витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00 гривень, комісію банку у розмірі 4,50 гривень, та витрати на правову допомогу у розмірі 381,77 гривень.

          В решті позовних вимог ОСОБА_4 –відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10- денний строк з дня його проголошення, а особами, які приймали участь у розгляді справи, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення у 10-ти денний строк з дня отримання його копії.

Суддя:                                                                      Л. Б. Олещенко