Ухвала суду № 20913623, 17.01.2012, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

"17" січня 2012 р. Справа № 12/5025/1572/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуюча суддя Сініцина Л.М.

судді Гудак А.В.

Олексюк Г.Є.

при секретарі судового засідання Сисоєвій О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача - Приватного підприємства "Русал" від 11.11.2011 р. на рішення господарського суду Хмельницької області від 18.10.11 р.

у справі № 12/5025/1572/11

за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", м. Дніпропетровськ

до відповідача Приватного підприємства "Русал", м. Шепетівка

про звернення стягнення на предмет застави - вузькоколійну колію довжиною 6,3 км (рейса марки Р-43, шпали залізобетонні, рік випуску рейси 1955р), що розташована за адресою: Хмельницька обл., Шепетівський район між селами Михайлючка (ВАТ "Майдан-Вилівський комбінат вогнетривів") і с.Хмелівка (Піщано-глиняний кар'єр) шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю з правом укладання Заставодержателем - ПАТ КБ Приватбанк договору купівлі-продажу Предмету застави від імені Приватного підприємства "Русал" в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 08.03.02.01.3683 від 21.04.2008 року в сумі 838 800,06 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1. - начальник юридичного відділу, довіреність в справі

від відповідача - ОСОБА_2. - адвокат, довіреність в справі

Розпорядженням виконуючого обов'язки заступника керівника апарату Рівненського апеляційного господарського суду від 17.01.2012 р. № 197 призначено повторний автоматичний розподіл справи у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю головуючого судді Савченко Г.І. та визначено колегію у складі суддів: головуюча суддя - Сініцина Л.М., судді - Гудак А.В., Олексюк Г.Є.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 18.10.2011 р. у справі № 12/5025/1572/11 (суддя Шпак В.О.) задоволено позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до Приватного підприємства "Русал" та звернено стягнення на предмет застави - вузькоколійну колію довжиною 6,3 км (рейса марки Р-43, шпали залізобетонні, рік випуску рейси - 1955р., вартість по договору застави 66 792 грн), що розташована за адресою: Хмельницька обл., Шепетівський район між селами Михайлючка (ВАТ "Майдан-Вилівський комбінат вогнетривів") і с. Хмелівка (Піщано-глиняний кар'єр), що належить Приватному підприємству "Русал" (боржник) м. Шепетівка Хмельницької області, вул. С. Лазо, буд. 25 (код 31653671) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (стягувач) м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50 (код 14360570) шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю з правом укладання Заставодержателем - ПАТ КБ Приватбанк договору купівлі-продажу предмету застави від імені Приватного підприємства "Русал" в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 08.03.02.01.3683 від 21.04.2008 року в сумі 883 800,06 грн. При прийнятті рішення суд виходив з того, що вимоги позивача обгрунтовані, відповідають чинному законодавству і підлягають задоволенню.

Не погоджуючись з даним рішенням, відповідач - Приватне підприємство "Русал" звернулося з апеляційною скаргою від 11.11.2011 р., в якій просило скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 18.10.2011 року у справі № 12/5025/1572/11 повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу ПАТ КБ "Приватбанк" повністю та стягнути з ПАТ КБ "Приватбанк" на користь ПП "Русал" судовий збір в сумі 4 419 грн., посилаючись на те, що рішення господарського суду Хмельницької області у справі є незаконним і підлягає скасуванню. Позивач не подав суду доказів надання грошових коштів за кредитним договором № 08.03.02.01.3683 від 21.04.2008 року, тобто підтвердження проведення іншою стороною у справі трансакції з позичкового рахунку на поточний рахунок позичальника, особи що подає скаргу в сумі яка є частиною боргу. Не подав суду доказів нарахування пені окремо по заборгованості по тілу кредиту, окремо по відсотках. Крім пені, способом забезпечення виконання зобов'язань є застава майна та два види штрафу, що по суті є забезпеченням забезпечення пені. Збитки, тобто заборгованість по тілу кредиту становить 299 134,00 грн., а два виді штрафу та пеня відповідно становить (1000 грн. + 42 038, 06 грн. + 186 142,25 грн. ) = 229 180,31 грн. Тобто, є певна надмірність порівняно з тілом кредиту. В рішенні не вказано за якою початковою ціною буде укладено договір купівлі - продажу предмета застави від імені особи, що подає скаргу. Ціна предмета застави є істотною умовою для даного виду договорів. В рішенні відсутнє посилання на публічні торги. Суд не врахував ту обставину, що ринкова вартість предмету застави на теперішній час значно перевищує оцінку вказану в договорі застави, крім того позивачем не було надано суду експертну оцінку вартості предмету застави на момент розгляду справи у суді. В резолютивній частині рішення суду не описано предмет застави, так як предмет застави є нерухомим майном, то до предмету має бути віднесено кількість рейс з визначенням ваги кожної рейси та кількість шпал, відсутність вказаної ідентифікації може бути підставою для заперечень, щодо укладення договору купівлі продажу предмета застави визначеному покупцю, що може вплинути на погашення заборгованості по кредитному договору, а відтак зачіпає інтереси особи, що подає скаргу. Станом на 01.01.2011 року спірне майно особою, що подає скаргу переоцінено. Інша, особа у справі не вимагає розірвати кредитний договір, а отже боржник ставиться у вкрай невигідне становище, а саме інша сторона у справі продає визначеному покупцю заставне майно без застосування процедури прилюдних торгів умовно за 1 грн., а особа, що подає скаргу позбавляється впливу або контролю над ціною продажу.

Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" у відзиві на апеляційну скаргу просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги Приватного підприємства "Русал" на рішення господарського суду Хмельницької області від 18.10.2011 р. у справі № 12/5025/1572/11, посилаючись на те, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених в оскаржуваному рішенні, а сама скарга в цілому не підлягає задоволенню. При ухваленні оскаржуваного рішення суд, не зобов'язавши здійснити продаж предмету застави на публічних торгах, діяв в рамках чинного законодавства та умов договору застави. Судом було зазначено заставну вартість майна, яка була встановлена п. 9 договору застави майна. В мотивувальній частині рішення суд зазначає, що сторони визначили заставну вартість предмету застави в розмірі 666 792 грн. Крім того, позивач додавав копію договору застави майна від 22.04.2008 року, у відповідності до п. 9 якого сторони визначили, що вартість предмету застави складає: вузьколінійна колія довжиною 6,3 км - 666 792, 00 грн. Оскаржуване рішення не містить жодних посилань на те, що в рамках судового провадження було вчинено якихось дій із оцінки предмету застави, або посилань на будь-які документи, на підставі яких було б можливим визначити вартість майна, в розмірі, що є більшою або меншою за встановлену сторонами в п. 9 договору застави. Позивачем в рамках провадження в господарському суді першої інстанції було надано підтвердження виконання покладених на нього кредитним договором зобов'язань, на підставі чого судом було прийнято рішення про задоволення позовних вимог. Резолютивна частина оскаржуваного рішення суду містить вартість предмету застави в сумі, що була визначена сторонами при укладенні договору застави. Твердження про те, що з моменту укладення договору застави вартість предмету застави значно збільшилась, є сумнівним з огляду на те, що з моменту визначення сторонами вартості предмету застави до дати винесення оскаржуваного рішення минуло більше п'яти років. Встановити, чи дійсно вартість предмета застави значно змінилась, можливо лише на підставі висновку суб'єкта оціночної діяльності, якого скаржником надано не було. Жодних клопотань від відповідача про проведення оцінки вартості предмету застави в провадженні із розгляду позову ПАТ КБ "Приватбанк" до Приватного підприємства "Русал" подано не було. Ідентифікація предмету застави, зазначена в резолютивній частині рішення суду відповідає тій, що наведена в п. 9 договору застави майна, посвідченого приватним нотаріусом Шепетівського міського нотаріального округу ОСОБА_3, що вказує на те, що нею було перевірено та засвідчено відповідність вимогам, що висуваюються чинним законодавством до умов договору застави. Ідентифікація предмету застави у відповідності до п. 9 договору застави майна від 22.04.2008 року є достатньою. Наведена норма частини 1 статті 21 Закону України "Про заставу" не може бути застосована до оскаржуваного рішення, оскільки, по-перше, статус скаржника в якості державного підприємства або вікритого акціонерного товариства, створеного у процесі корпоратизації, всі акції яких перебувають у державній власності, не підтверджено; а, по-друге, інший спосіб ані ж продаж спеціалізованими організаціями з ауцкціонів (публічних торгів) передбачений договором застави. Судом правомірно було задоволено позовні вимоги про реалізацію заставленого майна передбаченим договором способом, що є відмінним від того, який зазначений в п. 1 ст. 21 Закону України "Про заставу".

Розглянувши матеріали справи; доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, апеляційний суд,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою від 23.11.2011 р. Рівненським апеляційним господарським судом було відновлено апелянту пропущений строк для подання апеляційної скарги (а.с.65) та ухвалою від 23.11.2011 р. було прийнято до провадження апеляційну скаргу Приватного підприємства "Русал" від 11.11.2011 р. на рішення господарського суду Хмельницької області від 18.10.2011 р. у справі № 12/5025/1572/11, призначено її до розгляду на 13.12.2011 р. та зобов'язано скаржника доплатити судовий збір в розмірі 7 838 грн. і надати докази його оплати (а.с.66).

Однак, апелянт вимог ухвали апеляційного суду не виконав, витребуваних доказів суду не подав, причин невиконання вимог ухвали не повідомив, у зв'язку з чим, в судовому засіданні 13.12.2011 р. було оголошено перерву до 20.12.2011 р. для виконання сторонами вимог ухвали суду від 23.11.2011 р. (а.с.85), а в судовому засіданні 20.12.2011 р. оголошено перерву до 17.01.2012 р. також для подачі апелянтом доказів сплати судового збору, тобто виконати ухвалу суду від 23.11.2011 р.(а.с.86).

В судовому засіданні 17.01.2012 р. представник апелянта повідомив, що вимоги ухвали ними не виконані, судовий збір в сумі 7 838 грн не сплачений.

Відповідно до частини 3 статті 94 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Частиною 1 статті 46 ГПК України передбачено, що судовий збір сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.

Згідно підпункту 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 р. № 3674-VI, який набрав чинності з 01.11.2011 р., за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Підпунктом 1 пункту 2 частини 2 статті 4 цього ж Закону передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Пунктом 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 21.11.2011 р. № 01-06/1625/2011 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" передбачено, що зазначені ставки судового збору підлягають застосуванню незалежно від того, коли - до набрання Законом чинності чи після цього - подано позов та прийнято рішення суду, яке оскаржується в апеляційному або в касаційному порядку.

Відповідно до Закону України "Про державний бюджет України на 2011 рік" від 23.12.2010 р. № 2857 - VI, станом на 01.01.2011 р. мінімальний розмір заробітної плати встановлено у розмірі 941,00 грн.

В данному випадку необхідно сплатити судовий збір в сумі 8 838 грн. (2% від 838 800,06 = 16 776,00 грн. (що не є менше 1 411,50 грн. - 1,5 розміру мінімальної заробітної плати), від якої 50% складає 8 838 грн.) .

Як вбачається з квитанції про сплату судового збору № 2000.265.1 від 12.11.2011 р., апелянтом при зверненнні з апеляційною скаргою було сплачено судовий збір в сумі 1000 грн. (а.с.71).

Виходячи з положень чинного законодавства, господарський суд апеляційної інстанції вправі витребувати від особи, яка подала апеляційну скаргу необхідні для розгляду документи і матеріали, що було зроблено судовою колегією при призначенні апеляційної скарги до розгляду та зобов'язано апелянта доплатити судовий збір в розмірі 7838 грн. і надати докази його оплати.

Однак, апелянт вимог апеляційного суду втретє не виконав.

Згідно абзацу 2 пункту 7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 17.05.2011р. "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" у випадках коли передбачені у пунктах 2 і 3 частини першої статті 97 ГПК підстави повернення апеляційної скарги виявлені судом апеляційної інстанції після прийняття апеляційної скарги, суд витребовує від особи, яка подала скаргу, докази надсилання її копії іншій стороні (сторонам) та сплати державного мита у встановленому порядку і розмірі. У разі неподання таких доказів скарга залишається без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК.

У разі невиконання апелянтом без поважних причин відповідної вимоги апеляційного господарського суду щодо подання доказів, апеляційна скарга з урахуванням вимог частини 1 статті 99 ГПК залишається без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 81 ГПК України.

Така правова позиція викладена у пункті 29 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.03.2009р. № 01-08/163 "Про деякі питання практики, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у другому півріччі 2008 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України".

Матеріали апеляційного провадження свідчать, що апеляційним господарським судом належним чином повідомлено скаржника про час та місце розгляду скарги Приватного підприємства "Русал"; скаржником не доплачено судовий збір в розмірі 7 838 грн.; при цьому причин поважності несплати судового збору скаржник не навів.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 129 Конституції України та статті 4(2) ГПК України однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Зміст даного принципу полягає, зокрема, у встановленні для сторін рівних можливостей для здійснення своїх процесуальних прав і виконання обов'язків.

Згідно статті 22 ГПК України, сторони користуються рівними процесуальними правами. До прав сторін належить право брати участь в судових засіданнях; надавати докази, брати участь у їх дослідженні.

Апелянт, наданими йому правами не скористався.

Рівненський апеляційний господарський суд неодноразово відкладав розгляд апеляційної скарги та оголошував перерви для подання апелянтом доказів сплати судового збору у відповідному порядку та розмірі.

Однак, станом на час розгляду справи (17.01.2012р.) апелянт - Приватне підприємство "Русал" докази сплати судового збору у розмірі 8 838,00 грн. відповідно до Закону України "Про судовий збір" суду не надав.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору.

Отже, апеляційний господарський суд вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу Приватного підприємства "Русал" від 11.11.2011 р. на рішення господарського суду Хмельницької області від 18.10.2011 р. без розгляду.

Керуючись статтями 22,46,81,94,86,99, Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Русал" від 11.11.2011 р. на рішення господарського суду Хмельницької області від 18.10.2011 р. у справі № 12/5025/1572/11 залишити без розгляду.

Головуюча суддя Л.М. Сініцина

Судді А.В. Гудак

Г.Є. Олексюк

01-10/748/12 748/12