Рішення № 20909438, 17.01.2012, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа №  2-3578/11

Номер провадження  2/1109/171/2012

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

17 січня 2012 року   Кіровський районний суд м.Кіровограда в складі:

Головуючого судді – Іванової Н.Ю.

при секретарі          - Байрашевій В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кіровограді цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту, -

                                                                 В С Т А Н О В И В :

          03.02.2011 р. позивач ОСОБА_2 акціонерне товариство «Укрсоцбанк» звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача 250 432 грн. 38 коп. заборгованості за кредитним договором № 420/1476-ФО1 від 27.12.2006 р. та понесені судові витрати.

31.03.2011 р. Кіровським районним судом м.Кіровограда винесено заочне рішення яким позов задоволено.

04.05.2011 р. відповідачем по справі подано заяву про перегляд заочного рішення. 08.06.2011 р. ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда заяву задоволено заочне рішення скасовано.  

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просить стягнути заборгованість та судові витрати.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позовних вимог. Надав письмові пояснення, в яких посилається на те, що на час укладення кредитного договору сторони виходили із курсу долару США на момент укладення договору, тобто 5 грн., проте різке коливання курсу гривні до іноземної валюти та світова фінансово-економічна криза призвели до негативних наслідків та вплинули на спроможність відповідача виконувати умови договору по поверненню коштів, що спричинило виникнення заборгованості  (а.с. 66-68).

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 27.12.2006 р. між АКБ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 420/1476-ФО1, відповідно до якого позивач надав відповідачу у тимчасове користування грошові кошти в сумі 28 000,00 доларів США з порядком повернення кредиту, передбаченим договором кредиту та кінцевим терміном повернення всієї заборгованості до 26.12.2026 р. або достроково у випадках, передбачених договором кредиту, зі сплатою 12, 7 відсотків річних. Кредит був наданий позичальнику на придбання житла.

Свої зобов’язання, визначені п.3.1.1. договору, позивачем виконані належним чином в повному обсязі: відповідачу відкрито позичковий рахунок № 22337420250201 в Кіровоградській обласній філії АКБ «Укрсоцбанк» та надано кредит на цілі, визначені п.1.2. договору кредиту та сплати процентів.

Положеннями ст. 629 ЦК України закріплено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

29.07.2009 р. між АКБ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 була укладена додаткова угода № 1 до договору кредиту, згідно якої сторони прийшли до взаємної згоди внести наступні зміни до умов кредитування, а саме: кредитор надає позичальнику грошові кошти в сумі 28 882,68 доларів США зі сплатою 14,55 процентів річних та кінцевим терміном повернення всієї заборгованості до 26.12.2026 р., на умовах визначених договором.    

9 січня 2009 року набрав чинності Закон України № 661-VІ від 12 грудня 2008 року « Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку».

Зазначеним Законом ЦК України доповнено статтею 1056-1 «Проценти за кредитним договором», відповідно до частин другої та третьої якої встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів  в односторонньому порядку є нікчемною.

Крім того, 14 січня 2009 року набрав чинності Закон України № 800-VІ від 25 грудня 2008 року «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі  та житлового будівництва».

Згідно з частиною другою статті 3 Закону № 800-VІ від 25 грудня 2008 року кредитно-фінансовим установам за укладеними договорами забороняється збільшувати процентну ставку за кредитами, отриманими фізичними та юридичними особами на придбання або будівництво житла. Така ставка може бути змінена лише за згодою сторін.

Суд вважає посилання відповідача на неправомірність підвищення процентної ставки банком в односторонньому порядку безпідставними, оскільки порядок перегляду процентної ставки визначений умовами кредитного договору з яким відповідач ознайомлена і під яким стоїть її підпис. А на виконання умов кредитного договору між банком та ОСОБА_1 укладена додаткова угода, якою збільшена процентна ставка та з якою відповідач погодилась і підписалась під цією угодою.

П. 3.3.9. договору кредиту передбачає обов’язок позичальника повернути в повному обсязі кредит із нарахованими процентами за фактичний час його використання та можливими штрафними санкціями згідно з графіком, визначеним п.1.1. договору кредиту.

П. 4.5. договору кредиту передбачає, що у випадку не виконання  (неналежного виконання) позичальником зобов’язань, визначених п.п. 3.3.9., 3.3.10. кредитного договору, протягом більше ніж 60 календарних днів, строк користування кредитом вважається таким, що сплив, та відповідно позичальник протягом одного робочого дня зобов’язаний погасити кредит та сплатити проценти за фактичний час користування кредитом та нараховані штрафні санкції (штраф, пеню).

Відповідно п.4.2. договору кредиту, у разі прострочення позичальником строків сплати процентів, визначених п.2.4., договору, а також прострочення строків повернення кредиту, визначених п.п.1.1, 2.6.3, 3.2.3, 4.3, 5.4. договору позичальник сплачує кредиторові пеню в розмірі 1 відсоток від несвоєчасно сплаченої суми, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє у цей період.

Пункт 4.3. договору кредиту передбачає, що у разі порушення позичальником вимог п.п. 3.3.2., 3.3.17 кредитного договору, позичальник зобов’язаний сплатити кредитору штраф у розмірі 10 відсотків від суми кредиту,   визначеного п.1.1. договору за кожний випадок.

Неналежне виконання ОСОБА_1 взятих на себе зобов’язань за договором кредиту призвело до виникнення заборгованості, яка станом на 15.11.2010 р., згідно з розрахунком заборгованості, становить 250432, 38 гривень, з яких:

-          сума заборгованості по кредиту – 25813, 20 доларів США, що по курсу НБУ станом на 15.11.2010 року (1 долар США – 7, 9297 гривень) 204690, 93 гривень;

-          сума заборгованості по процентам – 2898, 38 доларів США що по курсу НБУ станом на 15.11.2010 року (1 долар США – 7, 9297 гривень) 22983, 28 гривень;

-           сума пені – 555, 01 гривень;

-          Штраф за порушення п.п.3.3.2. -3.3.17. у відповідності до п. 4.3. кредитного договору – 22 203, 16 гривень.                 

Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у строк та порядку, що встановлені договором.

Частина 2 статті 1050 ЦК України передбачає, що в разі якщо договором встановлений обов’язок позичальника повертати отриману позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, а у ст.525 ЦК України вказано на недопустимість односторонньої відмови від зобов’язань.

Також посилання відповідача на різку зміну курсу валют по відношенню до гривни, як на підставу невиконання своїх зобов’язань за договором є безпідставним так, як сторони визначили, що до обставин у випадку настання яких сторони звільняються від відповідної відповідальності належать: військові дії, незалежно від факту оголошення війни, повстання, стихійні лиха, мітинги, страйки, акти громадської непокори, заборони і обмеження, які випливають з документів нормативного і ненормативного характеру органів державної влади і управління та впливають на діяльність сторін цього договору тощо. Таким чином сторони не визначили в якості підстави звільнення від відповідальності сторін настання глобальної (світової) чи локальної фінансової кризи, зміну фінансового стану позичальника.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Згідно ст.88 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача 1700 грн. 00 коп. сплаченого судового збору та 120 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення.

На підставі ст.ст. 525, 526, 1049, 1050  ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 208, 212-218   ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

          Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, м. Кіровоград, вул. Леваневського, 1 Б, кв.9, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Публічного Акціонерного Товариства «Укрсоцбанк» (рахунок №37392420990099, в Одеській обласній філії ПАТ «Укрсоцбанк»МФО 328016, ідентифікаційний код 09328015) заборгованість в сумі 250 432 грн. 38 коп., 1700 грн. сплаченого судового збору та 120 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя   Кіровського

районного суду

м.Кіровограда ОСОБА_3