Рішення № 20905487, 13.01.2012, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.01.2012 Справа № 5024/2178/2011

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ємленінової З.І. при секретарі Бєловій О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом прокурора Генічеського району Херсонської області в інтересах держави в особі

позивача-1 - державного агентства рибного господарства України м. Київ

позивача-2 - регіонального відділення Фонду державного майна України по Херсонській області м. Херсон

до відповідача-1 державного підприємства "Укрриба" м. Київ

відповідача-2 - риболовецького колгоспу "Ревхвиля" м. Генічеськ Херсонської області

про визнання договору недійсним

за участю старшого прокурора відділу представництв облпрокуратури Зельцер О.В.

та представників сторін:

від позивача-1 - уповноважена особа Соколова Ю.В.

від позивача-2 – начальник відділу юридичного забезпечення Щербина О.В.

від відповідача-1 не прибув

від відповідача-2 уповноважена особа Жученко В.Г.

Прокурор Генічеського району Херсонської області в інтересах держави в особі державного комітету рибного господарства України (позивач-1) та регіонального відділення Фонду державного майна України по Херсонській області (позивач-2) звернувся з позовом, яким просить визнати недійсним договір про передачу права експлуатації гідротехнічних споруд № 08/11 від 01.03.2011року, укладений між державним підприємством "Укрриба" (відповідач-1) та риболовецьким колгоспом "Ревхвиля" (відповідач-2).

Крім того, він просить зобов'язати сторони за договором повернути один одному все отримане за угодою.

Прокурор зазначає, що договір про передачу права експлуатації гідротехнічних споруд № 08/11 від 01.03.2011року є удаваним, оскільки його укладено для приховування іншого правочину - договору оренди який насправді вчинено відповідачами.

Прокурор вважає, що відповідач-1 передав в оренду відповідачу-2 державне майно в порушення ст. 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" без дозволу регіонального відділення Фонду державного майна України по Херсонській області (позивача-2), яке є належним орендодавцем державного нерухомого майна.

Ухвалою суду від 29.11.2011року розгляд справи відкладався. Цією ж ухвалою здійснено заміну позивача-1 - державного комітету рибного господарства України на його правонаступника - державне агентство рибного господарства України.

13.12.2011року прокурором подано заяву про уточнення позовних вимог за пунктом 2 прохальної частини позову. Прокурор, крім визнання недійсним договору від 01.03.2011року, просить зобов'язати відповідача-2 повернути за актом приймання-передачі нерухоме майно (гідротехнічні споруди рибницьких ставків), пов'язані з ними машини та обладнання, які розташовані в межах земель Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області, які були отримані відповідачем-2 відповідно до додатку №1 до договору про передачу права експлуатації № 08/11 від 01.03.2011року.

Позивач-1 позовні вимоги не підтримує та пояснив, що він не звертався до прокурора з заявою про подання позову в його інтересах. Крім того, він зазначає, що прокурором не обґрунтовано, в чому саме полягає порушення прав позивача-1

Позивач-2 позовні вимоги підтримує та пояснив, що за спірним договором від 01.03.2011року відповідач-1 передав в користування відповідача-2 право експлуатації гідротехнічних споруд, що перебувають на балансі ДП «Укрриба», а також пов’язаних з ними робочих машин та обладнання в єдиному технологічному процесі вирощування риби. Експлуатація гідротехнічних споруд нерозривно пов’язана з використанням майна, що перебуває у державній власності та передається в користування орендарів відповідно до вимог закону України «Про оренду державного та комунального майна». Таким чином за спірним договором фактично в користування відповідача-2 передано нерухоме майно, зазначене в додатку №1 до договору, за яке відповідач-2 зобов’язався сплачувати плату, а тому зазначений договір є договором оренди.

Орендодавцем нерухомого майна, яке є державною власністю, відповідно до вимог ч.1 ст. 287 ГК України, ст. 5 закону України «Про оренду державного та комунального майна» є Фонд державного майна України та його регіональні відділення на місцях. Відповідно до ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендна плата за оренду нерухомого майна державних підприємств спрямовується в розмірі 70% до державного бюджету, та 30% - державному підприємству на балансі якого знаходиться орендоване майно.

Недотримання при укладені договору від 01.03.2011року зазначених норм закону порушує права позивача-2, спричиняє збитки державі у зв’язку з ненадходженням до державного бюджету орендної плати.

Відповідач-1 позовні вимоги не визнає, обґрунтовуючи свої заперечення тим, що за спірним договором відповідачу-2 передано право на експлуатацію гідротехнічних споруд, з метою збереження цього майна та через відсутність можливості у відповідача-1 самостійно його експлуатувати, що відповідає вимогам ч.4 ст. 12 ЦК України. Спірний договір не містить істотних умов договору оренди, а тому посилання прокурора та позивача-2 на те, що його укладено для приховування іншого договору, а саме договору оренди, не підтверджені належними доказами. До того ж існує законодавчо встановлена заборона передачі гідротехнічних споруд в оренду, а тому позивач-2 не міг укласти договір оренди, а відповідно і отримувати орендну плату

Відповідач-2 у відзиві проти позову заперечує, посилаючись на те, що згідно з п.1 Положення "Про Державне агентство рибного господарства України" Державне агентство рибного господарства України є центральним органом виконавчої влади у сфері рибного господарства, яке надало згоду на оренду державного майна, завіривши договір № 08/11 від 01.03.2011року підписом першого заступника голови Держрибагенства, з чого випливає висновок, що органом, якому надано право управління державним майном надано дозвіл на укладення договору. Він також зазначає у відзиві від 23.12.2011року №39, що йому передавалося право експлуатації гідротехнічних споруд, але відповідач-1 не передавав йому за договором жодного об’єкту нерухомого майна, тому посилання прокурора на те, що спірний договір практично є договором оренди безпідставне.

Справа розглядалася з перервою, яка відповідно до ст. 77 ГПК України оголошувалася в засіданнях суду 26.12.2011року та 06.01.2012року.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані до справи докази, заслухавши прокурора та представників сторін, суд –

в с т а н о в и в:

01 березня 2011року між державним підприємством "Укрриба" (відповідач-1) та риболовецьким колгоспом "Ревхвиля" (відповідач-2) укладено договір №08/11.

Згідно з цим договором (пункт 1.1) відповідач-1 передає відповідачу-2 право на експлуатацію гідротехнічних споруд, пов’язаних з ними робочих машин та обладнання в єдиному технологічному процесі вирощування риби, консультаційних послуг, пов’язаних з експлуатацією гідроспоруд, інших додаткових послуг, а також проведення розрахунків за ці послуги.

Місцезнаходження гідротехнічних споруд, пов’язаних з ними робочих машин та обладнання –Херсонська область, Генічеський район, с.Генічеська Гірка в межах Щасливцівської селищної ради.

Пунктом 1.1 договору також зазначено, що детальний перелік майна, право на експлуатацію якого передається, наведено в додатку №1, який є невід’ємною частиною цього договору.

При вивчені додатку №1 до договору від 01.03.2011року судом встановлено, що відповідач-1 передав відповідачу-2 майно в кількості 33 одиниць, зокрема склад, житловий дім (контора), літню кухню, сарай, 3 будиночки, будівлю насосної станції, виросні ставки № 1, № 2, № 3, № 4, зимувальні ставки № 1, № 2, № 3, № 4, № 5, № 6, № 7, № 8, а також будівлю насосної станції, артсвердловина, глибинний насос.

Додатковою угодою укладеною сторонами 05.05.2011року до договору від 01.03.2011року перелік нерухомого майна, що експлуатується відповідачем-2 доповнено артсвердловиною інв. №13, 1960року випуску.

Крім того на відповідача-2 згідно з пунктом 2.5 договору від 01.03.2011року покладено обов’язок внесення попередньої оплати в розмірі 3 (трьох )місячних плат в сумі 1981грн.44коп. та щомісячно до 5 числа поточного місяця здійснювати плату за право експлуатації гідротехнічних споруд, машин та обладнання в сумі 660грн.48коп. відповідно до протоколу про договірну ціну.

Згідно з пунктом 2.8 спірного договору відповідач-2 зобов’язався вести облік виловленої риби та надавати щомісячний звіт про її обсяги відповідачу-1 за формами 1-рг, 2-рг, а також оперативну інформацію про обсяги зариблення та вилови риби, що свідчить про те, що майно передавалося в користування відповідачу-2 для здійснення ним господарської діяльності, а саме - зариблення ставків та вилов риби.

Строк дії договору сторонами узгоджено пунктом 7.1 - з дня його підписання до 01.03.2021року (10 років).

Матеріалами справи підтверджується, що на підставі наказу державного комітету рибного господарства України № 150 від 23.07.2007року було створено комісію по прийманню-передачі державного майна та відповідних майнових прав та обов’язків науково-дослідної бази "Сиваш" від державного підприємства "Азовський центр "ПівденНІРО" до державного підприємства «Укрриба». Комісії було доручено у встановленому законодавством порядку, враховуючи проведення інвентаризації майна та складання розподільчого балансу, провести приймання-передачу державного майна структурного підрозділу –науково-дослідної бази "Сиваш" (Херсонська обл. смт.Новотроїцьке, с.Захарівка, Щасливцеве Генічеського району рибдільниця "Арабатська стрілка") з балансу державного підприємства "Азовський центр "ПівденНІРО" (Запорізька обл., м.Бердянськ) на баланс державного підприємства «Укрриба»(м.Київ) та закріпити його за державним підприємством «Укрриба»на праві господарського відання.

Передача державного майна підтверджена актом приймання-передачі від 27.07.20087року, затвердженого головою державного комітету рибного господарства України 30.07.2007року. Перелік державного майна, майнових прав і обов’язків, яке передавалося державному підприємству «Укрриба»станом на 16.07.2007року зазначено в акті приймання-передачі від 28.07.2007року (арк. справи 9-12).

За спірним договором від 01.03.2011року відповідач-1 передав відповідчу-2 частину майна, переліченого в зазначеному акті прийому-передачі від 28.07.2007року, перелік якого зазначено в додатку №1.

Проаналізувавши умови спірного договору про передачу права експлуатації гідротехнічних споруд суд прийшов до висновку про те, що оспорюваний договір є удаваним правочином, оскільки за своєю суттю він є договором оренди майна, з огляду на те, що експлуатація об’єкту нерозривно пов’язана з використанням майна, а експлуатація неможлива без доступу до майна, можливості фактичного володіння ним для здійснення господарської діяльності.

Разом з тим, об’єктами за спірним договором є нерухоме державне майно, зазначене в додатку №1, яке перебуває на балансі державного підприємства «Укрриба" (відповідача-1), а тому до даного правочину слід застосовувати положення Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Відповідно до ч. 1 ст. 235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.

Частиною 1 ст. 759 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Фактично в користування відповідача-2 і передавалося державне майно рибницьких ставків, які є гідротехнічними спорудами, а також пов’язаних з ними робочих машин, будівель та обладнання в єдиному технологічному процесі вирощування риби. За користування цим майном відповідач-2 зобов’язався сплачувати плату в розмірі 660грн.48коп. щомісячно відповідно до наданого до договору розрахунку, яка розрахована виходячи із середньої рибопродуктивності ставків по вирощуванню посадкового матеріалу та товарної риби.

Відповідно до ч. 2 ст. 235 ЦК України, якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховування іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Частиною 1 статті 215 ЦК України передбачено, що недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1 ст. 203 цього Кодексу, є підставою для визнання правочину недійсним. При цьому, за змістом ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно з пунктом 7 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 06.11.2009року №9 правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

Тому в кожній справі про визнання угоди недійсною суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків. При задоволенні позову суд в одному рішенні постановляє про визнання угоди недійсною і про застосування передбачених законом наслідків.

Встановивши, що угода укладена з метою приховати іншу угоду, суд відповідно вимог Цивільного Кодексу визначає, що сторонами укладена та угода, яку вони дійсно мали на увазі. У тому разі, коли така угода суперечить законові, суд постановляє рішення про визнання недійсною укладеної сторонами угоди із застосуванням наслідків, передбачених для недійсності угоди, яку вони мали на увазі.

Отже, вирішуючи спір про визнання угоди недійсною, суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угоди вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Приписами статті 287 ГК України та ст. 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що єдиними орендодавцями державного майна –майна цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, що є державною власністю, є Фонд державного майна України, його регіональні відділення і представництва.

Судом встановлено, що передача в оренду спірного майна відбулась на підставі угоди, укладеної без участі Фонду та без його дозволу, що є порушенням вимог чинного законодавства, а саме статті 287 ГК України та статті 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

З урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин справи суд відхиляє посилання відповідачів на те, що предметом договору від 01.903.2011року є право експлуатації гідротехнічних споруд, а нерухоме майно в користування відповідача-2 не передавалося, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами і не відповідають вимогам закону.

За змістом договору від 01.03.2011року чітко визначено, що в користування відповідача-2 передається нерухоме майно за плату для здійснення господарської діяльності, в тому числі і для зариблення та вилову риби, про що він зобов’язаний надавати щомісячні звіти відповідачу-1 (пункт 2.8 договору) та сплачувати плату в розмірі 660грн.48коп.

Відхиляються судом і посилання відповідача-1 на те, що договір укладено з метою збереження майна, оскільки у нього відсутня можливість його самостійно експлуатувати.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Згідно приписів ст. 944 ЦК України, зберігач не має права без згоди поклажодавця користуватися річчю, переданою йому на зберігання, а також передавати її у користування іншій особі.

Правовий аналіз вищезазначених норм чинного законодавства свідчить про те, що, як правило, договір зберігання укладається без права користування річчю. Право користування річчю зберігач може отримати за попередньою згодою поклажодавця, і в такому разі виникають правовідносини найму (якщо користування платне).

За договором від 01.03.2011року в користування відповідача-2 передано нерухоме майно зазначене в додатку №1 до договору, за яке він зобов’язався вносити щомісячну плату, що свідчить про те, що за своїм змістом спірний договір не є договором зберігання.

В засіданні суду представник відповідача-2 не спростував, а навпаки, підтвердив, що в результаті передачі права експлуатації гідротехнічних споруд, він здійснює господарську діяльність з риборозведення (зариблення та вилов риби), що неможливо без користування цими спорудами.

Посилання відповідача-1 на те, що законодавством передбачена заборона на приватизацію гідротехнічних споруд, а відповідно і на передачу їх в оренду не підтверджена жодними належними доказами в розумінні ст.ст.32, 34 ГПК України.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного майна»не підлягають приватизації гідротехнічні захисні споруди, які збудовані з метою захисту населення чи місцевості від наслідків стихійного лиха або природних катаклізмів. Ставки, які призначені для риборозведення є гідротехнічними спорудами , які збудовані для здійснення господарської діяльності, вони не носять захисного характеру. До того ж , відповідно до договору від 01.03.2011року відповідачу-2 передані не тільки гідротехнічні споруди, а і пов'язані з ними машини, обладнання, нерухоме майно в єдиному технологічному процесі вирощування риби.

Експлуатація гідротехнічних споруд нерозривно пов'язана з використанням об'єкту, тому спірний договір суперечить вимогам чинного законодавства, якими встановлено порядок передачі в строкове платне користування державного майна.

При цьому оцінка судом доказів, на підставі яких суд дійшов до висновку про встановлення вищезазначених обставин справи в силу вимог ст. 43 ГПК України здійснена за внутрішнім переконанням суду.

З урахуванням вищезазначеного, договір від 01.03.2011року №08/11 не відповідає вимогам закону, він вчинений з метою приховування іншого правочину, а тому позовні вимоги про визнання його недійсним підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст.. 49 ГПК України покладаються на відповідача-1 та відповідача-2 в рівних частках.

В засіданні оголошувалася вступна та резолютивна частина рішення.

Керуючись ст. 44, 49, 77, 82-85 ГПК України, суд -

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати недійсним договір про передачу права експлуатації гідротехнічних споруд № 08/11, укладений 01 березня 2011рокку між державним підприємством "Укрриба" та риболовецьким колгоспом "Ревхвиля".

3.Зобов’язати риболовецький колгосп «Ревхвиля» Херсонська область м. Генічеськ вул. Кірова, 14 ідентифікаційний код 038894721102 інші реквізити суду невідомі - повернути державному підприємству «Укрриба» м. Київ, вул. Тургенєвська, 82-А ідентифікаційний код 25592421 інші реквізити суду невідомі гідротехнічні споруди, пов’язані з ними робочі машини та обладнання, нерухоме майно, згідно з переліком зазначеним в додатку №1 до договору №08/11 від 01.03.2011року, за актом приймання-передачі .

4.Стягнути з державного підприємства «Укрриба» м. Київ, вул. Тургенєвська, 82-А ідентифікаційний код 25592421 інші реквізити суду невідомі:

- в доход державного бюджету одержувач: управління Державного казначейства у м.Херсоні р/р № 31119095700002 в Головному управлінні Державного Казначейства по Херсонській області МФО 852010 код 24104230, код призначення платежу 22090200 символ звітності банку 095- 42грн.50коп.грн. держмита;

- в доход державного бюджету на рахунок р/р 31218264700002 банк ГУ ДКУ в Херсонській області МФО 852010 код ЄДРПОУ 24104230 отримувач платежу УДК м.Херсона, призначення платежу код 22050003 символ звітності банку 264 – 118грн. 00коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Стягнути з риболовецького колгоспу «Ревхвиля» Херсонська область м. Генічеськ вул. Кірова, 14, ідентифікаційний код 038894721102 інші реквізити суду невідомі:

- в доход державного бюджету одержувач: управління Державного казначейства у м.Херсоні р/р № 31119095700002 в Головному управлінні Державного Казначейства по Херсонській області МФО 852010 код 24104230, код призначення платежу 22090200 символ звітності банку 095 - 42грн.50коп. держмита;

- в доход державного бюджету на рахунок р/р 31218264700002 банк ГУ ДКУ в Херсонській області МФО 852010 код ЄДРПОУ 24104230 отримувач платежу УДК м.Херсона, призначення платежу код 22050003 символ звітності банку 264 – 118грн. 00коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя З.І. Ємленінова

Дата підписання рішення

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 17.01.2012р.