Рішення № 20905190, 11.01.2012, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.01.12 Справа № 5021/2732/2011. За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дабл-Ю Нет Україна»,

м. Київ

до відповідача Фізичної особи підприємця ОСОБА_2,

м. Ромни, Сумської області

про стягнення 6794 грн. 19 коп.

СУДДЯ ЗРАЖЕВСЬКИЙ Ю.О.

Представники сторін:

Від позивача: Ільющенков О.П.

Від відповідача: ОСОБА_2

При секретарі судового засідання Долгополовій Н.С.

Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в сумі 6794 грн. 19 коп. за надані послуги доступу до мережі Інтернет, що складає: 6381 грн. 45 коп. боргу, 243 грн. 89 коп. пені, 204 грн. 21 коп. інфляційних збитків, 148 грн. 43 коп. три проценти річних, а також судові витрати, повязані з розглядом даної справи.

Відповідач у запереченні від 12.12.2011р. зазначає, що вважає позовні вимоги неправомірними оскільки договір на надання послуг з позивачем не укладався. Крім того, в судовому засіданні відповідач суду зазначив, що в липні, серпні 2010р. Компанією «Дабл-Ю Нет» були надані неякісні послуги доступу до мережі Інтернет, за які начебто останній брав зобовязання компенсувати послуги відповідачу в майбутньому.

В поясненні від 11.01.2012р. позивач зазначив, що між сторонами існує договір у формі, передбаченій ч. 1 ст. 207 ЦК України, а саме «… його зміст зафіксовано в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінюються сторони.» Відповідачу виставлені рахунки, які містять істотні умови договору (предмет, ціна, строк), відповідач їх частково сплатив, що свідчить про акцепт таких рахунків та визнання свого обовязку оплати за надані послуги (ч. 2 ст. 642 ЦК України). Таким чином, між сторонами існує договір, а у відповідача існує обовязок розрахуватися з позивачем за фактично отримані послуги.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, дослідивши наявні докази, які мають суттєве значення для вирішення спору по суті, суд встановив наступне:

На підставі попередньої домовленості про укладення договору, між сторонами позивачем надіслано відповідачу договір про надання телекомунікаційних послуг № ІРТR-1896-05/10 від 25.05.2010р. (послуги доступу до мережі Інтернет), скріплений печаткою та підписом на поштову адресу ФОП ОСОБА_2 Відповідач не повернув підписаний зі своєї сторони договір.

Проте, на підставі попередньої домовленості між сторонами у відповідності до ч. 1 ст. 207 ЦК України позивачем надано відповідачу послуги доступу до мережі Інтернет, а саме: транзитний канал доступу до мережі Інтернет, без обмежень обсягів спожитого трафіку 60 Мбіт/сек, за адресою АДРЕСА_2 та транспортний канал передачі мультимедійних даних 100 Мбіт/сек., між адресою АДРЕСА_2 та мережею Дабл Ю Нет Україна.

Як встановлено в судовому засіданні, ТОВ «Дабл-Ю Нет Україна» як провайдер виконував свої обов'язки щодо надання послуг доступу до мережі Інтернет, а відповідач в період з липня по вересень 2010р. з затримками, але сплачував плату за спожиті послуги згідно виставлених рахунків.

Протягом жовтня 2010р. позивачем надавались відповідачу послуги доступу до мережі Інтернет, що підтверджується статистичними показниками білінгової системи провайдера, що володіє свідоцтвом № 26-03-1287 від 31.07.2007р., яким підтверджується проведення державної метрологічної атестації апаратно-програмного комплексу обліку об'єму переданих/отриманих даних на базі серверу доступу Еntrу Ргіге SN 4268145047 під управлінням ОС Lіnuх та Wnеt СRМ.

Це відповідає приписам статті 26 Закону України „Про телекомунікації" щодо застосування систем обліку переданих даних.

Відповідачу було виставлено рахунок № WU-0001840 від 01.10.2010р. для оплати послуг за жовтень 2010р. Зазначений рахунок є пропозицією (офертою) укласти договір відповідно до ст. 641 ЦК України.

Відповідно до ч.2 ст. 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей, тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України, право чин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Згідно ст. 181 ГК України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Проте, виставлений рахунок № WU-0001840 від 01.10.2010р. для оплати трафику за жовтень 2010р. відповідачем було оплачено частково, борг становить 6 381 грн. 45 коп.

Як зазначає позивач, під час телефонних переговорів відповідач вказував на те, що оплату обов'язково буде проведено, але до даного часу її здійснено не було.

Таким чином, між сторонами укладено правочин, підтвердженням чого є рахунок позивача та його оплата (погодження) відповідачем. Форма правочину не суперечить законодавству відповідно до принципу свободи договору.

У зв'язку з цим, з вимогою сплатити заборгованість позивач звернувся до відповідача з претензію від 05.01.2011р. вих. № 02-01/2011 з додаванням оригіналу рахунку-фактури та доказів надання послуг. Дана претензія отримана відповідачем 11.01.2011 р., проте відповіді відповідач не надав.

Разом з претензією провайдером були надіслані абоненту для затвердження та оплати за надані послуги рахунок № WU -0001840 від 01.10.2010р.; акт надання послуг № WU -001130 від 31.10.2010 р., акт звірки взаєморозрахунків № 13.

Проте, відповідачем оплата проведена не була.

Таким чином, фактичне надання відповідачу послуг доступу до мережі Інтернет є виникнення у позивача права на отримання погодженої сторонами плати.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Документально підтверджено, що відповідач отримав рахунок з вимогою на оплату 11.01.2011 р., тому обов'язок з оплати наданих послуг було ним порушено з 19.01.2011р.

Станом на 02.11.2011р. основний борг в сумі 6 381 грн. 45 коп. погашений не був.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України, замовник зобов'язується оплатити виконавцеві послугу.

Відповідач проти позовних вимог заперечує посилаючись на те, що в липні, серпні 2010р. Компанією «Дабл-Ю Нет» були надані неякісні телекомунікаційні послуги доступу до мережі Інтернет з посиланням на статистичні показники білингової системи провайдера, за які начебто останній брав зобовязання компенсувати послуги відповідачу в майбутньому.

Проте, заперечення відповідача не приймаються господарським судом та не можуть слугувати підставою для відмови у задоволенні позовних вимог у даній справі оскільки заперечення відповідача предявлені до іншої юридичної особи (до ТОВ «Дабл.-Ю Нет», а відповідач у даній справі - Товариство з обмеженою відповідальністю «Дабл-Ю Нет Україна»). Крім того, у господарському суді вже розглянутий спір, що виник між сторонами ТОВ “Дабл-Ю Нет”, м. Київ до відповідача: ФОП ОСОБА_2, м.Ромни, Сумська область у справі № 5021/2764/2011.

Відповідно до ст. 22-24 Господарського процесуального кодексу України, сторони мають право…подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду..., а також користуватися іншими процесуальними правами.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, оскільки факт надання позивачем відповідачу послуг доступу до мережі Інтернет повністю підтверджуються матеріалами справи, вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 6381 грн. 45 коп. визнаються судом обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору. Не виконуючи належним чином свої зобовязання, відповідач порушив вимоги ст. 526 ЦК України - допустив прострочення грошового зобовязання.

Відповідно до п. 2 ст. 36 Закону України "Про телекомунікації" від 18.11.2003р. та ст. ст. 549, 624 ЦК України у разі затримки плати за надані провайдером телекомунікаційні послуги споживачі (абоненти) сплачують пеню у розмірі облікової ставки НБУ від суми заборгованості. Згідно розрахунку позивача пеня нарахована за період з 19.01.2011р. до 19.06.2011р. складає 243 грн. 89 коп., повністю підтверджується матеріалами справи, а тому вимоги в частині стягнення 243 грн. 89 коп. пені підлягають задоволенню.

Крім того, у відповідності до статті 625 ЦК України, боржник зобов'язаний сплатити борг з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних, що є встановленою законом платою за користування чужими грошовими коштами, згідно розрахунку становить 148 грн. 43 коп. 3% річних, 204 грн. 21 коп. інфляційних збитків.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги стосовно стягнення 243 грн. 89 коп. пені, 148 грн. 43 коп. 3% річних, 204 грн. 21 коп. інфляційних збитків за порушення терміну виконання грошових зобовязань є обґрунтованими, правомірними та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу понесені позивачем покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (42004, АДРЕСА_1, ідент.номер НОМЕР_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дабл-Ю Нет Україна» (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 14-В, оф.4, код ЄДРПОУ 37002401) 6381 грн. 45 коп. основного боргу, 243 грн. 89 коп. пені, 204 грн. 21 коп. інфляційних збитків, 148 грн. 43 коп. три проценти річних, 102 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

СУДДЯ (підпис) Ю.О.ЗРАЖЕВСЬКИЙ