Рішення № 20905118, 12.01.2012, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.01.12 Справа № 5021/2611/2011. За позовом: Публічного акціонерного товариства «Сумиобленерго» в особі філії «Шосткинський район електричних мереж» ПАТ «Сумиобленерго», м. Суми

до відповідача: Державного науково-дослідного інституту хімічних продуктів, м.Шостка

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Казенне підприємство Шосткинський казенний завод «Зірка», м. Шостка

про визнання укладеною Додаткову угоду № 7 від 22.08.2011 року

Суддя Коваленко О.В.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1., довіреність № 10-19/17-Д/40 від 07.04.2011 року;

Від відповідача: не зявився;

Від третьої особи: не зявився;

У засіданні брали участь: секретар судового засідання Балясна В.С.

Суть спору: відповідно до вимог позовної заяви № 66-05/741 від 17.10.2011 року позивач просить суд визнати укладеною між позивачем та відповідачем Додаткову угоду № 7 від 22.08.2011 року з додатком № 3.1 до Договору про постачання електричної енергії № 393 від 01.08.2003 року в запропонованій редакції позивача, зокрема встановивши «2 клас» напруги щодо РУ-0,4 кВ ТП-1 ДНДІХП та просить покласти на відповідача судові витрати по справі.

Відповідач подав суду відзив № 641 від 11.11.2011 року, в якому проти позову заперечував та зазначив, що 07.06.2010 року між КП ШКЗ «Зірка» та відповідачем було укладено Договір № 4 про технічне забезпечення електропостачання споживача, відповідно до якого КП ШКЗ «Зірка», як власник мереж, зобовязався забезпечити технічну можливість для передачі відповідачу, як споживачу електроенергії в межах 800 кВт потужності на 1 класі напруги, а відповідач отримує електроенергію в точці продажу в місці приєднання кабельної лінії РУ 6 кВ ТП-39 КП ШКЗ «Зірка», та є субспоживачем КП ШКЗ «Зірка».

Також відповідач зазначив, що відповідно до п.п.1 п.5 Порядку визначення класів споживачів затвердженого Постановою НКРЕ № 1052 від 13.08.1998 року для субспоживачів клас напруги визначається за класом в точці продажу електроенергії основному споживачу незалежно від ступеня напруги на межі балансового розподілу електричних мереж основного споживача та субспоживача у випадку, якщо відшкодування основному споживачу вартості обґрунтованих витрат на утримання технологічних мереж, які використовуються для передачі електроенергії субспоживачу, здійснюється субспоживачем відповідно до договору між основним споживачем та субспоживачем.

Крім того, представник відповідача подав суду листа № 2491/юр від 16.12.2011 року, в якому зазначив, що в 2011 році відповідач розрахувався з позивачем за поставлену електроенергію, згідно рахунків отриманих від філії «Шосткинський район електричних мереж» ПАТ «Сумиобленерго». Крім того, відповідач зазначив, що листом № 66-01/933 від 30.11.2011 року позивач повідомив відповідача про розірвання договору № 393 від 01.008.2003 року з 01.01.2012 року та листами № 66-01/935 від 01.12.2011 року, № 66-01/981 від 09.12.2011 року запропонував відповідачу надати документи для укладення нового договору про постачання електроенергії. На підставі викладеного відповідач вважає заявлені позовні вимоги необґрунтованими та просить суд відмовити позивачу в їх задоволенні.

В судове засідання представники відповідача та третьої особи не зявилися. На виконання вимог ухвал суду від 24.11.2011 року, від 08.12.2011 року, від 19.12.2011 року, представник третьої особи письмової позиції по справі суду не подав.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази, суд встановив:

Відповідно до ст.651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст.188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Закон України “Про електроенергетику” визначає правові, економічні та організаційні засади діяльності в електроенергетиці і регулює відносини, повязані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, забезпеченням енергетичної безпеки України, конкуренцією та захистом прав споживачів і працівників галузі.

Відповідно до ст. 26 вказаного Закону, споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Пунктом 1.1. Правил користування електричною енергією (далі по тексту ПКЕЕ), затверджених Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України № 28 від 31 липня 1996р. передбачено, що ці правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами.

Пунктом 5.1. зазначених Правил визначено, що договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обовязків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.

Матеріали справи свідчать, що 01.08.2003 року між позивачем та відповідачем укладено договір про постачання електричної енергії № 393, відповідно до умов якого позивач зобовязався поставляти відповідачу електричну енергію, а відповідач - оплачувати вартість спожитої електроенергії.

Відповідно до п. 9.2. даного договору, якщо після укладення договору набрав чинності нормативно-правовий акт, норми якого інакше регулюють умови цього договору, сторони зобовязуються керуватись цим актом законодавства та внести зміни до цього договору. Усі зміни та доповнення до цього договору оформлюються письмово, підписуються уповноваженими особами та скріплюються печатками обох сторін.

01.02.2010 року постановою НКРЕ № 93 відновлено дію Постанови НКРЕ №1052 від 13.08.1998р. “Про Порядок визначення класів споживачів”(далі по тексту Порядок).

Підпунктом 3.1. вказаного Порядку встановлено, що до 1 класу відносяться споживачі, які:

1) отримують електричну енергію від постачальника електричної енергії в точці продажу електричної енергії із ступенем напруги 27,5 кВ та вище;

2) приєднані до шин електростанцій (за винятком ГЕС, які виробляють електроенергію періодично), а також до шин підстанцій електричної мережі напругою 220 кВ і вище, незалежно від ступенів напруги в точці продажу електричної енергії електропостачальною організацією споживачу;

3) є промисловими підприємствами із середньомісячним обсягом споживання електричної енергії 150 млн. кВт./год. та більше на технологічні потреби виробництва, незалежно від ступенів напруги в точці продажу електричної енергії електропостачальною організацією споживачу.

Відповідно до підпункту 3.2 Порядку до 2 класу відносяться споживачі, які отримують електричну енергію від постачальника електричної енергії в точці продажу електричної енергії із ступенем напруги нижче 27,5 кВ, крім випадків, передбачених підпунктом 3.1 цього Порядку.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що постачання електроенергії на обєкти відповідача, зокрема в точці продажу на затискачах в місці приєднання кабельної лінії РУ 6 кВ ТП-39 КП ШКЗ «Зірка» здійснюється через технологічні електромережі, які належать Казенному підприємству Шосткинський казенний завод “Зірка”(основний споживач), тобто відповідач є субспоживачем Казенного підприємства “Шосткинський казенний завод “Зірка””.

Абзацом 3 п. 1.7. ПКЕЕ передбачено, що у разі використання технологічних електричних мереж електропередавальною організацією, відносини між власником цих мереж та електропередавальною організацією, у тому числі їх взаємна відповідальність, регулюються договором про спільне використання технологічних мереж, що укладається між ними на основі типового договору, який викладено в додатку 2 до ПКЕЕ.

Договір про спільне використання технологічних мереж є домовленістю двох сторін, що є документом певної форми, який встановлює зміст та регулює правовідносини між електропередавальною організацією (ліцензіатом з передачі електричної енергії місцевими локальними мережами) та основним споживачем під час передачі (транзиту) електричної енергії технологічними електричними мережами, (п. 1.2. ПКЕЕ).

Як встановлено судом, між позивачем та Казенним підприємством “Шосткинський казенний завод “Зірка” було укладено договір про спільне використання технологічних електричних мереж № 396СВ від 01.07.2011 року, відповідно до якого власник мереж - КП “Шосткинський казенний завод “Зірка” зобовязується забезпечити технічну можливість передачі (транзиту) електричної енергії власними технологічними мережами в точки приєднання електроустановок користувача - ПАТ “Сумиобленерго” або інших субєктів господарювання, передачу електричної енергії яким забезпечує користувач, а користувач - своєчасно сплачувати вартість послуг власника мереж з утримання технологічних електричних мереж спільного використання та інші послуги відповідно до Договору.

Позивач також зазначає, що у зв'язку з тим, що між основним споживачем - КП “Шосткинський казенний завод “Зірка” та позивачем укладено договір про спільне використання технологічних електричних мереж, відшкодування основному споживачу вартості обґрунтованих витрат на утримання технологічних електричних мереж, які використовуються для передачі електричної енергії субспоживачу, здійснюється постачальником електричної енергії за регульованим тарифом відповідно до договору між основним споживачем та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом.

У відповідності до п. 4.1. договору № 396 СВ від 01.07.2011р. позивач щомісяця здійснює оплату вартості послуг з утримання технологічних електричних мереж спільного використання згідно Порядку обрахування плати ( додаток № 3 до вказаного договору) в сумі 48 976 грн. 28 коп.

Таким чином, на думку позивача, відповідно до пп. 2 п. 5 Порядку, який передбачає, що клас субспоживача визначається за класом в точці (точках) продажу електричної енергії субспоживачу у випадку, коли відшкодування основному споживачу вартості обґрунтованих витрат на утримання технологічних електричних мереж, які використовуються для передачі електричної енергії субспоживачу, здійснюється постачальником електричної енергії за регульованим тарифом відповідно до договору між основним споживачем та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, клас напруги електричної енергії, яку отримує відповідач згідно договору про постачання електроенергії, має бути другим.

На підставі викладеного, позивачем було направлено відповідачу Додаткову угоду №7 від 22.08.2011 року до договору про постачання електричної енергії № 393 від 01.08.2003 року, встановивши 2 клас напруги щодо РУ-0,4 кВ ТП-ДНДІХП.

Відповідно до договору про постачання електричної енергії № 393 від 01.08.2003р., постачання електроенергії на обєкти відповідача здійснюється через технологічні електромережі, які належать Казенному підприємству “Шосткинський казенний завод “Зірка” на підставі договору про технічне забезпечення електропостачання споживача № 4 від 07.06.2010 року.

Згідно з п. 1.1 вказаного договору власник, тобто КП “Шосткинський казенний завод “Зірка”, забезпечує технічну можливість передачі електричної енергії споживачу в обсягах згідно зи договором про постачання електроенергії між споживачем (відповідачем) та постачальником електроенергії (позивачем), з показниками допустимих відхилень від стандартних умов надання обсягу електроенергії та рівня дозволеної потужності за класами напруги, а споживач (відповідач) дотримується установленого режиму споживання електроенергії та своєчасно сплачує за отримані послуги, визначені в п. 4.1 цього Договору.

Передача електричної енергії забезпечується відповідно до однолінійної схеми, наведеної в додатку № 1«Однолінійна схема».

Власник мереж забезпечує передачу електроенергії в точку розподілу балансової належності мереж згідно додатку № 4 «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін», яка знаходиться на нижніх зажимах РУ-6кВ ГПП «Зірка» ком.12.

В даному випадку Казенне підприємство “Шосткинський казенний завод “Зірка” відноситься до 1 класу споживачів електричної енергії, так як ступень напруги в точці продажу електричної енергії дорівнює 110 кВ.

Відповідно до п. 2.1.1 розділу 2 договору № 4 від 07.06.2010 року КП “Шосткинський казенний завод “Зірка”” зобовязаний забезпечити технічну можливість для передачі споживачу, тобто відповідачу, електричної енергії в межах 800 кВт потужності на 1-му класі напруги в обсягах, визначених відповідно до договору про постачання електричної енергії.

Відповідно до пп. 1 п. 5 Порядку визначення класів споживачів електричної енергії, диференційованих за ступенями напруги, затвердженому постановою НКРЕ “Про Порядок визначення класів споживачів” № 1052 від 13.08.1998р., клас субспоживача визначається за класом в точці (точках) продажу електричної енергії основному споживачу незалежно від ступеня напруги на межі балансового розподілу електричних мереж: основного споживача та субспоживача у випадку, якщо відшкодування основному споживачу вартості обґрунтованих витрат на утримання технологічних електричних мереж, які використовуються для передачі електричної енергії субспоживачу, здійснюється субспоживачем відповідно до договору між основним споживачем та субспоживачем.

В даному випадку Основний споживач - Казенне підприємство “Шосткинський казенний завод “Зірка” відноситься до 1 класу споживачів електричної енергії, а відшкодування основному споживачу вартості обґрунтованих витрат на утримання технологічних електричних мереж, які використовуються для передачі електричної енергії субспоживачу, здійснюється субспоживачем (відповідачем) відповідно до чинного договору № 4 від 07.06.2010 року між основним споживачем - Казенним підприємством “Шосткинський казенний завод “Зірка” та субспоживачем Державним науково-дослідним інститутом хімічних продуктів.

Відповідно до пп. 1 п. 5 Порядку визначення класів споживачів електричної енергії, диференційованих за ступенями напруги, затвердженому постановою НКРЕ “Про Порядок визначення класів споживачів” № 1052 від 13.08.1998р., незалежно від ступеню напруги у наступних точках: від комірок 49,50 ГРУ-6кВ Шосткинської ТЕЦ Харківенергоремонт до комірки № 6 КП ШКЗ «Зірка»; комірка № 6 РУ-6кВ-ТП-39, від якої заживлено КТП ДНДІХП, клас споживача Державного науково-дослідного інституту хімічних продуктів визначається за класом в точці продажу електричної енергії - Казенному підприємству “Шосткинський казенний завод “Зірка”, тобто відповідач є споживачем 1-го класу.

Ні позивачем, ні третьою особою не було доведено факту припинення дії договору № 4 від 07.06.2010 року про технічне забезпечення електропостачання споживача, укладеного між відповідачем та Казенним підприємством “Шосткинський казенний завод “Зірка”.

Натомість відповідачем були подані докази виконання умов даного договору, зокрема відповідач надав копії рахунків про отримання від КП ШКЗ «Зірка» активної енергії та докази їх оплати.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши матеріали справи та норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо визнання укладеною між позивачем та відповідачем Додаткову угоду № 7 від 22.08.2011 року задоволенню не підлягають.

У відповідності до ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 33, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.В позові відмовити.

СУДДЯО.В. КОВАЛЕНКО

Повний текст рішення підписано 17.01.2012 року