Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
УХВАЛА
17 січня 2012 року справа № 5020-1937/2011 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю
“Енергозберігаючі технології 2010”
(01015, м. Київ, вул. Цитадельна, 7, ідентифікаційний код 37100186)
до 1997 Відділення морської інженерної служби
Міністерства оборони Російської Федерації
(99029, м. Севастополь, пр. Ген. Острякова, 6,
ідентифікаційний код 09613425)
про стягнення 896658,09 грн
Суддя О.С. Погребняк
За участю представників:
Позивач (ТОВ “Енергозберігаючі технології 2010”) - ОСОБА_1. - представник, довіреність № 09-29/06 від 30.06.2011;
Відповідач (1997 Відділення морської інженерної служби Міністерства оборони Російської Федерації) - ОСОБА_2. - представник, довіреність № 3426 від 26.08.2010, дійсна до 30.012012.
.Сутьспору:
Товариство з обмеженою відповідальністю “Енергозберігаючі технології 2010” звернулось до господарського суду м.Севастополя з позовом до 1997 Відділення морської інженерної служби Міністерства оборони Російської Федерації про стягнення 896658,09 грн.
Ухвалою господарського суду м.Севастополя від 09.12.2011 позовні заяву прийнято до провадження, справу призначено до розгляду у судовому засіданні.
21.12.2011 на адресу господарського суду м.Севастополя надійшло клопотання про припинення провадження у справі, яке мотивовано тим, що 1997 Відділення морської інженерної служби Міністерства оборони Російської Федерації не має статусу юридичної особи, а є лише структурним підрозділом Міністерства оборони Російської Федерації (том 3 а.с.2-3).
У судовому засіданні оголошувалась перерва з 22.12.2011 до 17.01.2012.
У судовому засіданні 17.01.2012 представник 1997 Відділення морської інженерної служби Міністерства оборони Російської Федерації пояснив суду, що належним відповідачем у даній справі має бути Міністерство оборони Російської Федерації.
Відповідно до статті 24 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача.
Господарський суд, встановивши до прийняття рішення, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, може за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі, допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем.
Про залучення іншого відповідача чи заміну неналежного відповідача виноситься ухвала, і розгляд справи починається заново.
В даному випадку суд вважає за необхідне залучити до участі у справі в якості відповідача Міністерство оборони Російської Федерації. При цьому, суд виходить з наступного.
Згідно статті 9 Конституцій України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Частиною 4 статті 4 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд, у випадках, передбачених законом або міжнародним договором, застосовує норми права інших держав.
Із змісту пункту 1 статті 4 Угоди урядів держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав "Про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності", ратифікованої Постановою Верховної Раду України № 2889-ХІІ від 19.12.1992 (далі - Угода) витікає, що компетентний суд держави-учасника СНД має право розглядати вказані у статті 1 даної Угоди спори, якщо на території даної держави-учасника СНД: б) здійснюється торговельна, промислова або інша господарська діяльність підприємства (філії) відповідача; в) виконано або має бути виконано повністю або частково зобовязання з договору, яке предметом спору.
Згідно з пунктом 3 статті 4 Угоди від 1992 року, позови суб'єктів господарювання про право власності на нерухоме майно розглядаються виключно судом держави-учасника СНД, на території якого знаходиться майно.
Стаття 11 Угоди визначає, що цивільне законодавство однієї держави-учасника Співдружності Незалежних Держав застосовується на території іншої держави-учасника СНД згідно наступним правилам: цивільна правоздатність і дієздатність юридичних осіб визначається за законодавством держави-учасника СНД, на території якого заснована юридична особа; до відносин, які витікають з права власності, застосовується законодавство місце знаходження майна; виникнення і припинення права власності або іншого речового права на майно, що є предметом угоди, визначається за законодавством місця здійснення угоди, якщо інше не передбачене угодою Сторін; права і обов'язки Сторін по угоді визначаються за законодавством місця здійснення, якщо інше не передбачене угодою Сторін.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що Міністерство оборони Російської Федерації, будучи нерезидентом України, є юридичною особою, яка має на території України підрозділ (1997 Відділення Морської інженерної служби МО РФ) і здійснює в інтересах юридичної особи (Міністерства оборони РФ) господарську, а також іншу діяльність.
За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що даний спір, в разі залучення Міністерства оборони РФ до участі у справі в якості відповідача, підпадає під дії пункту 1 статті 4 Угоди від 20.03.1992 року, згідно якому, компетентний суд держави-учасника СНД має право розглядати вказані у статті 1 Угоди спори, якщо на території даної держави-учасника СНД здійснюється торговельна, промислова або інша господарська діяльність підприємства (філії) відповідача.
Суд вважає за необхідне звернути увагу на той факт, що предметом спору у даній справі є стягенння заборгованості за господарським договором, який має бути виконаний на території України, що також свідчить про те, що даний спір підпадає під дію частини 1 статті 4 Угоди від 20.03.1992, згідно якої компетентний суд держави-учасника СНД має право розглядати вказані у статті 1 Угоди спори, якщо на території даної держави-учасника СНД виконано або має бути повністю або частково виконано зобов'язання з договору.
Тому, підстави для припинення провадження відсутні.
Відповідно до положень Угоди урядів держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав "Про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності", ратифікованої Постановою Верховної Раду України № 2889-ХІІ від 19.12.1992 суд вважає за необхідне звернутися до Арбітражного суду міста Москви з судовим дорученням про надання правової допомоги з вручення Міністерству оборони Російської Федерації судових документів.
Згідно з частиною першою статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.
На підставі наведеного, керуючись статтями 24, 79, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Залучити до участі у справі в якості іншого відповідача Міністерство оборони Російської Федерації.
2. Зобов'язати Міністерство оборони Російської Федерації надати суду:
- відзив на позовну заяву і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову згідно ч.3 ст. 59 ГПК України;
- документи, підтверджуючі повноваження осіб, які представлятимуть інтереси відповідача у судовому засіданні (оригінали для огляду, належним чином засвідчені копії для приєднання до матеріалів справи);
- установчі документи (довідки статистики, свідоцтво про державну реєстрацію, устав/положення/установчій договір) - належним чином засвідчені копії для приєднання до матеріалів справи;
3. Звернутися до Арбітражного суду міста Москви із судовим дорученням про надання правової допомоги.
4. Зупинити провадження у справі № 5020-1937/2011 до 17.07.2012 до 11:00 годи.
Викликати сторони у судове засідання на 17.07.2012 об 11:00 годин.
Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду міста Севастополя, за адресою: місто Севастополь, вул. Л.Павліченко, 5.
Звернути увагу сторін на те, що відповідно до п. 5 ст. 83 ГПК України господарський суд має право стягнути в доход Державного бюджету України з винної сторони штраф у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону.
Суддя підпис О.С. Погребняк
17.01.2012
Судове рішення № 20904930, Господарський суд м. Севастополя було прийнято 17.01.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5020-1937/2011. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: