Рішення № 20904586, 16.01.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

Підлягає публікації в ЄДРСР

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" січня 2012 р.Справа № 3/17-4539-2011 За позовом: Фірми "Агроексім" До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Златен Край"

про стягнення 13070,57 євро

Суддя Д'яченко Т.Г.

Представники:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: ОСОБА_1, представник за довіреністю

В судовому засіданні 11.01.2012р. оголошувалась перерва до 16.01.2012р. на підставі ст.77 ГПК України.

Суть спору: Позивач Фірма "Агроексім" звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Златен Край", у якій, з урахуванням уточнень від 11.01.2012р., просить суд стягнути з відповідача 12730 євро основного боргу за контрактом №02-5/04-09 від 02.04.2009р. та стягнути 340,57 євро пені за прострочення виконання зобовязання за контрактом №02-5/04-09 від 02.04.2009р.

Представник відповідача у поданому суду відзиві від 12.12.2011р. визнав факт наявної заборгованості перед позивачем у сумі 12730 євро основного боргу за контрактом №02-5/04-09 від 02.04.2009р., однак зазначав на невірності розрахованої у позовній заяві пені та просив суд зобовязати позивача здійснити перерахунок штрафних санкцій.

12.01.2012р. представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Златен Край" звернувся до господарського суду Одеської області з клопотанням в порядку ст. 121 ГПК України, у якому просить суд відстрочити виконання судового рішення по господарській справі №3/17-4539-2011 на строк шість календарних місяців.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.

02 квітня 2009 року між Фірмою "Агроексім" (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Златен Край” (Покупець) було укладено контракт №02-5/04-09 (далі за текстом Договір), згідно якого Продавець зобовязався продати, а Покупець купити привиті на подвоє Кобер 5 ББ саджанці винограду сорту Шардоне в кількості 20000 штук, сорту Аліготе в кількості 15000 штук і сорту Каберне Совіньйон в кількості 5000 штук (Товар). Країна походження товару Сербія.

З урахуванням положень п. 2.2 Договору загальна вартість товару, що поставляється по контракту складає 20000 євро.

У відповідності до положень п.п. 7.1, 7.3 Договору валютою платежу по даному договору є євро, Покупець здійснює оплату загальної вартості даного контракту на суму 20000 євро до 01.03.2010 року на підставі інвойсу (рахунку), дублікату СМR, дублікату фітосанітарного сертифікату, сертифікату якості, сертифікату походження по формі А та завантажувальної специфікації.

На виконання умов контракту №02-5/04-09 від 02 квітня 2009 року, Продавцем було передано у власність Покупця товар на загальну суму 20000 євро., що підтверджується копіями залучених до матеріалів справи інвойсів (а.с. 17-21). .

Однак, як вбачається з пояснень пердставника Фірми "Агроексім" та не заперечується представником відповідача, вартість отриманого товару Товариством з обмеженою відповідальністю "Златен Край" сплачена частково на суму 7270 євро, в результаті вартість отриманого товару у розмірі 12730 євро залишається несплаченою.

В редакції додаткової угоди від 26.02.2010р. до контракту №02-5/04-09 Продавцем було надано Покупцю відстрочку по оплаті дебіторської заборгованості у розмірі 12730 євро строком до 01.07.2010р., однак відповідач у встановлений строк вартість товару не сплатив, у звязку з чим за відповідачем рахується несплачена заборгованість у розмірі 12730 євро.

Уточнені позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням прийнятих на себе зобовязань відповідачем та направлені на стягнення з відповідача 12730 євро основного боргу за контрактом №02-5/04-09 від 02.04.2009р. та 340,57 євро пені за прострочення виконання зобовязання за контрактом №02-5/04-09 від 02.04.2009р.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст. 193 ГК України).

Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Приймаючи до уваги те, що позовні вимоги Фірми "Агроексім" про стягнення заборгованості в розмірі 12730 євро підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, не спростовані відповідачем, суд вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, субєкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Як встановлено судом, відповідачем було допущено прострочення сплати вартості товару та на момент вирішення спору не сплачено позивачу 12730 євро вартості отриманого товару.

Згідно ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до п. 8.2 контракту №02-5/04-09 від 02 квітня 2009 року за несвоєчасну оплату товару у строки, визначені у контракті, Покупець сплачує Продавцю пеню в розмірі 0,3 % від суми за кожен день прострочення.

Згідно ст. 549 Цивільного Кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно формули розрахунку пені, наведеної в листі Національного банку України №25-011/388-1707 від 12.03.1997р. на виконання Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, сума простроченого платежу помножена на розмір пені за кожен день прострочення у відсотках, розділена на сто та помножена на кількість днів прострочення платежу буде дорівнювати сумі пені за прострочення платежу.

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Суд, перевіривши уточнений розрахунок Позивача щодо сплати Відповідачем 340,57 євро пені, розрахованої за період з 31.10.2010р. по 01.01.2011р., вважає його вірним, а заявлені на його підстави позовні вимоги таким, що підлягають задоволенню.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог зі стягненням з відповідача 12730 євро основного боргу за контрактом №02-5/04-09 від 02.04.2009р. та 340,57 євро пені за прострочення виконання зобовязання за контрактом №02-5/04-09 від 02.04.2009р.

На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в сумі 1481,61грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236грн. покладаються на відповідача.

Крім того, як вбачається зі змісту клопотання представника відповідача від 12.01.2012р., відповідачем ставиться питання про відстрочення виконання судового рішення по господарській справі №3/17-4539-2011 на строк шість календарних місяців.

Згідно вимог ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Зі змісту п. 2 розяснень Вищого господарського суду України від 12.09.1996р. № 02-5/333 „Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України” підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Згідно положень ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Так, у своєму клопотанні представник відповідача посилається на складну фінансову ситуацію, яка в найближчі терміни робить неможливим виконання рішення суду. Однак, у якості доказів, що підтверджують наведені обставити відповідачем надано довідки, складені ТОВ "Златен Край" у односторонньому порядку, які не можуть розцінюватись судом як належні докази по справі. Крім того, матеріали справи не містять доказів відсутності у відповідача грошових коштів та майна, достатнього для виконання рішення суду у справі. З урахуванням наведеного, на думку суду, подане ТОВ "Златен Край" клопотання є необґрунтованим, а надання відстрочки виконання рішення суду за наведених обставин порушуватиме матеріальні інтереси позивача у справі - Фірми "Агроексім"

Керуючись ст.ст. 44, 49, 77, 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Златен Край" (68556, Одеська область, Тарутинський район, с. Вільне, вул. Леніна, 55/3, код 33189386; валютний р/р 2600592061, BENEFICIARY BANK: OJS COMPANY “RAIFFEISEN BANK AVAL” ODESSA BRANCH, SWIFT CODE: AVAL UA UK ODE BANK CORRESPONDENT: RAIFFEISEN ZENTRALBANK OESTERREICH, VIENNA SWIFT CODE: RZBA AT WW CORR. ACC. 55022305) на користь Фірми "Агроексім" (11040, Республіка Сербія, м. Белград, Бульвар Войводе Мишича, 51/33; код 7727674; INTERMEDIARY BANK: COMMERZBANK AG FRANKFURT AM MAIN GERMANY SWIFT CODE: COBADEFF ACCOUNT WITH BANK:/400/8768913/01 AGRICULTURAL BANK AGROBANKA AD BEOGRAD SWIFT CODE: AGRLRSBG BENEFICIARY: RS 35 24500 7010000526151 “AGROEXIM” DOO BEOGRAD) 12730 (дванадцять тисяч сімсот тридцять) євро основного боргу за контрактом №02-5/04-09 від 02.04.2009р., 340 (триста сорок) євро 57 центів пені за прострочення виконання зобовязання за контрактом №02-5/04-09 від 02.04.2009р., 1481 (тисяча чотириста вісімдесят одна) грн. 61 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Повний текст рішення складено та підписано 16.01.2012р.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Д'яченко Т.Г.