Рішення № 20904030, 10.01.2012, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" січня 2012 р. Справа № 5016/4091/2011(3/240)

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго»

54055, м. Миколаїв, вул. Чигрина, 94

До 1-відповідача: Військової частини А-2488

54038, м. Миколаїв, вул. Леваневців, 25

До 2-відповідача: Квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаєва

54056, м. Миколаїв, пр-т Миру, 62-а

про стягнення заборгованості в сумі 3775,54 грн.

Суддя Смородінова О.Г.

ПРИСУТНІ:

Від позивача: ОСОБА_1, за довіреністю;

Від 1- відповідача: ОСОБА_2, за довіреністю;

Від 2-відповідача: ОСОБА_3, за довіреністю.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом (уточнення позовних вимог від 14.12.11 р.) стягнути в солідарному порядку з відповідачів борг за перевищення договірної величини споживання електричної енергії в сумі 645,92 грн., пеню в розмірі 2622,12 грн., 3% річних в розмірі 507,50 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі умов договору про постачання електричної енергії № 44/1458 укладеного між сторонами 03.08.2009 р., додатків до договору, договору поруки № 44/1458-п від 01.04.2011 року, додаткової угоди від 19.04.11 р. до договору поруки № 44/1458-п від 01.04.11 р., актів розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін (визначення точки продажу електричної енергії), актів про використану електричну енергію, повідомлення про перевищення договірної величини споживання електричної енергії, рахунків, вимоги № 3076/12-24 від 17.11.11 р., норм ст. 26 Закону України «Про електроенергетику», пунктів 6.14, 6.16, 6.21 Правил користування електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕ України від 31.07.96 р. № 28, ст. 526, 625 Цивільного кодексу України, та мотивовані тим, що по-перше, на даний час рахунок за перевищення договірних величин електроспоживання за вересень 2011 р. 1-відповідачем не сплачений, що створює негативне становище у енергетичній галузі та спричиняє суттєву шкоду державі; по-друге, має місце прострочення оплати за спожиту електричну енергію з 14.02.11 р. по 13.09.11 р.

14.12.11 р. через канцелярію суду від позивача надійшли уточнення позовних вимог, в яких останній просить суд вважати за правильне редакцію п. 1, п. 2, п. 3, п. 4 в резолютивній частині позовної заяви: «стягнути в солідарному порядку з відповідачів 1 та 2 на користь ПАТ «Миколаївобленерго», далі по тексту без змін.

1-Відповідач вимоги ухвали суду не виконав, відзив по суті позову не надав, в судовому засіданні проти позову усно заперечив, але розрахунки позивача не спростував.

2- Відповідач у відзиві просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в частині стягнення боргу за перевищення договірних величин в розмірі 645,92 грн. з КЕВ м. Миколаїв, та зменшити розмір неустойки (пені) до 200,00 грн. Відповідач зазначає, що не може розрахуватись за заборгованість, яка утворилась внаслідок перевищення договірних величин та штрафних санкцій за несвоєчасну сплату боргу за активну та реактивну електроенергію, оскільки відповідно до сумісної директиви від 09.12.2005 р. Департаменту фінансів Міністерства оборони України № 248/4/1837 та Головного КЕУ № 303/18/2050 та листа начальника Південного територіального КЕУ від 27.12.2005 р. на КЕВ м. Миколаїв було покладено обовязок здійснювати оплату комунальних послуг військових частин Миколаївського гарнізону, в межах бюджетних асигнувань, на підставі кошторису. Отже, кошторис КЕВ м. Миколаїв передбачає, лише виділення на оплату активної та реактивної електроенергії в межах встановлених лімітів, що споживається військовими частинами.

Таким чином, 2-відповідач вказує на те, що останній є державною установою, та не може в порушення бюджетного законодавства, брати на себе зобовязання щодо витрачання коштів державного бюджету, які не передбачені її кошторисом.

10.01.12 р. за результатами розгляду справи, суд на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

03.08.2009 р. між ВАТ ЕК «Миколаївобленерго»та Військовою частиною А -2488 був укладений договір № 44/1458, згідно з умовами якого позивач, як постачальник, продає електричну енергію споживачу (1-відповідач по справі) для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю 1835,92 кВт, а 1-відповідач військова частина А -2488, як споживач, оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Пунктом 2.1 договору № 44/1458 сторони зобовязались при виконанні умов цього договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ).

Відповідно до п. 2.2.2, п. 2.3.1 та п. 2.3.3 договору позивач зобовязався відпускати відповідачу (споживачу) електроенергію як різновид товарної продукції. Відповідач зобовязався виконувати умови цього договору; оплачувати постачальнику вартість електричної енергії, а також здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору та додатків № 10 «Порядок розрахунків».

Відповідно до вимог Закону України “Про електроенергетику“, Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ України від 31 липня 1996 р. № 28 в редакції постанови від 17.10.2005 р. № 910 між сторонами 03.08.2011 р. до договору були укладені додатки до договору.

Порядок розрахунків за спожиту електричну енергію сторони передбачили додатком № 10 до договору № 44/1458, відповідно до пунктів 1, 6, 7 якого, розрахунковим вважається період з 30 числа місяця до такого ж числа наступного місяця. У разі несвоєчасної оплати обумовлених даним додатком платежів, постачальник електричної енергії проводить споживачу нарахування за весь час прострочення: пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, що діяла в період, за який здійснюються нарахування; 3% річних з простроченої суми. При цьому сума боргу за спожиту електроенергію повинна бути сплачена споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції. Пеня, 3% річних та інфляційні нарахування сплачуються на поточний рахунок постачальника електричної енергії, який вказується в рахунках. Рахунки на оплату перевищення договірної величини споживання електроенергії та/або потужності, за перетікання реактивної електроенергії, пені, 3% річних, інфляційні нарахування виписуються постачальником електричної енергії окремо та надаються споживачу. Вказані рахунки мають бути оплачені споживачем протягом 5 операційних днів з дня отримання.

Згідно з пунктами 3, 4, 5 додатку № 1 сторони дійшли згоди, що споживач самостійно контролює власне електроспоживання, прогнозує обсяги споживання електричної енергії та самостійно їх з урахуванням авансових платежів і роздрібних тарифів, що діють у розрахунковому періоді; що споживач має право не пізніше пяти робочих днів до закінчення поточного розрахункового періоду звернутися до Постачальника із заявою щодо коригуванням договірної величини споживання електричної енергії; передбачено відповідальність споживача за перевищення договірних величин споживання електроенергії (відповідно до ч.5 ст. 26 ЗУ «Про електроенергетику»це сплата двократної різниці фактично спожитої і договірної величини електроенергії).

Матеріали справи свідчать, що на підставі додатку № 5 до договору та наданого відповідачем акту спожитої електричної енергії за вересень 2011 р., який підписаний представниками 1-відповідача було визначено, що обсяг фактично спожитої електроенергії у вересні 2011 р. складає 29596 кВт/год.

Згідно ж додатку № 1 а від 03.08.09 р. до договору, споживач повинен був спожити у вересні 2011 р. не більше 28823 кВт/год., тобто відповідачем було допущено перевищення договірного рівня споживання електричної енергії в обсягах 773 кВт/год.

Про допущення відповідачем понад договірного рівня споживання електричної енергії: у вересні 2011 року позивач 03.10.11 р. надав відповідачу повідомлення за № 04-23/2-9578 про перевищення договірної величини споживання електроенергії з рахунком за перевищення договірної величини споживання електричної енергії № 44/1458/9 на суму 645,92 грн.

Про отримання споживачем вказаного повідомлення та рахунку свідчить фіскальний чек № 4151 від 03.10.11 р.

Як вбачається з матеріалів справи, 1-відповідач даний рахунок в строки обумовлені умовами договору не оплатив, що спричинило заборгованість за перевищення договірних величин споживання електричної енергії у вересні 2011 року на загальну суму 645,92 грн.

Статтею 26 Закону України «Про електроенергетику», пунктом 6.1 Правил користування електричною енергією та умовами договору передбачено, що поставлена/отримана електрична енергія повинна оплачуватися щомісячно та в повному обсязі. У випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період споживачі сплачують електропостачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Відповідно до п. 6.14 ПКЕЕ перевищення договірної величини споживання електричної енергії визначається під час підбиття підсумків розрахункового періоду на основі підтверджених сторонами даних розрахункового періоду.

Отже, на підставі викладеного, у відповідача станом на 01.11.2011р. дійсно існує заборгованість за перевищення договірних величин у вересні 2011 р. в розмірі 645,92 коп.

Споживання активної та реактивної електричної енергії позивачем було розраховано на підставі наданих 1-відповідачем актів про використану електричну енергію. За поясненнями позивача свої зобовязання відповідач щодо здійснення розрахунків належним чином не виконував, оплату рахунків за використану електроенергію за період з 14.02.2011р. по 13.09.2011 р. провів з порушенням термінів, визначених додатком № 10 «Порядок розрахунків».

Пунктом 4.2.1 договору сторони передбачили, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3 2.3.4 цього договору, з порушенням термінів, визначених додатком № 10 «Порядок розрахунків», споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, 3% річних та індекс інфляції. Сума зазначених нарахувань вказується у окремих розрахункових документах.

Згідно п. 1 ст. 624 ЦК України якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Відповідно до положень ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 статті 551 ЦК України передбачено що вразі, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" встановлено, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтями 1 та 2 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу, та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з вимогами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, за невиконання належним чином грошових зобов'язань згідно з вимогами діючого законодавства України у встановлений строк, передбачений п. 4.2.1 договору № 44/1458 від 03.08.09 р. за розрахунком позивача, 1-відповідачу цілком обґрунтовано нараховано до стягнення за період з 14.02.2011 р. по 13.09.2011 р. пеню в сумі 2622,12 грн. та 3% річних в розмірі 507,50 грн.

Слід зазначити, що розрахунок позивача санкцій предявлений до стягнення відповідачами не був спростований.

01.04.2011 року між ВАТ ЕК “Миколаївобленерго” (кредитор), Військовою частиною А-2488 (боржник) та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Миколаєва (поручитель) було укладено договір поруки, за умовами пункту 1.1 якого поручитель поручається перед кредитором за виконання обовязку споживача “Боржника”(В/Ч А -2488) по оплаті за активну та реактивну електроенергію з ПДВ, починаючи з січня 2011 року, згідно договору про постачання електричної енергії № 44/1458 від 03.08.2009 року.

Пунктом 2.1. договору поруки учасники передбачили, що у разі порушення споживачем зобовязання, забезпеченого порукою за цим договором, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Відповідно до п. 2.2 та п. 2.3 договору поруки поручитель відповідає перед кредитором в обсязі, передбаченому п. 1.1. даного договору. За порушення терміну оплати встановлюється пеня у розмірі 0,1% від простроченої суми платежу за весь період прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період, на який сплачується пеня. Нарахування пені, з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних, припиняється через 6 місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконане.

19.04.11 р. сторони уклали додаткову угоду, якою доповнили договір поруки від 01.04.11 р. пунктом 7.8 наступного змісту: «на підставі п. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України сторони встановили, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли з 01.01.11 р.».

За положеннями п. 1.5 договору у разі невиконання боржником або поручителем своїх зобовязань, кредитор надсилає поручителю вимогу кредитора, який зобовязаний повідомити про це боржника.

На виконання вищевказаного пункту договору позивачем на адресу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаєва була направлена вимога кредитора від 17.11.2011 року № 3076/12-24.

Проте, вимога поручителем не була задоволена.

За приписами ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України зобовязання має виконуватись відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна умов договору не допускається. Договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

За приписами п. 1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Виходячи з наведених норм, звернення позивача до суду з позовом про стягнення грошового зобовязання як зі споживача так і з поручителя є правомірними.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право: зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання, суд повинен обєктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи із інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобовязань, причини неналежного виконання або невиконання зобовязання, незначності прострочення у виконанні зобовязання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення виною стороною порушення та його наслідків.

Таким чином, беручи до уваги заявлене клопотання 2-відповідача, його майновий стан та правовий статус, також враховуючи інтерес іншої сторони, суд дійшов висновку про задоволення клопотання відповідача, а саме зменшення пені до 800,00 грн.

Відповідно ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В спірних правовідносинах відповідачами дійсно порушені норми та приписи діючого законодавства, в звязку з чим позивач цілком правомірно звернувся до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги заявлені позивачем відповідно до вимог чинного законодавства, матеріалами справи підтверджені та підлягають задоволенню частково.

Керуючись ст. 44, 49, 82, 82-1, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути в солідарному порядку з Військової частини А-2488 (54038, м. Миколаїв, вул. Леваневців, 25, код ЄДРПОУ 08217638) на користь Відкритого акціонерного товариства Енергопостачальної компанії “Миколаївобленерго” в особі філії м. Миколаєва (м. Миколаїв, вул. Чигрина, 94, код ЄДРПОУ 23399393) на поточний рахунок із спеціальним режимом використання № 260303011353 в ОПЕРВ ОУ ощадному банку України, МФО 326461, код 24789699) 645,92 грн. боргу за перевищення договірної величини споживання електричної енергії.

3. Стягнути в солідарному порядку з Військової частини А-2488 (54038, м. Миколаїв, вул. Леваневців, 25, код ЄДРПОУ 08217638) на користь Відкритого акціонерного товариства Енергопостачальної компанії “Миколаївобленерго” в особі філії м. Миколаєва (м. Миколаїв, вул. Чигрина, 94, код ЄДРПОУ 23399393) на поточний рахунок № 26002392418001 у МФ КБ «Приватбанк», МФО 326610, код 24789699) - 800,00 грн. пені, 507,50 грн. 3% річних та 1411,50 грн. судового збору.

4. Стягнути в солідарному порядку з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаєва (54056, м. Миколаїв, вул. проспект Миру, 62-А, код 08029523) на користь Відкритого акціонерного товариства Енергопостачальної компанії “Миколаївобленерго” в особі філії м. Миколаєва (м. Миколаїв, вул. Чигрина, 94, код ЄДРПОУ 23399393) на поточний рахунок із спеціальним режимом використання № 260303011353 в ОПЕРВ ОУ ощадному банку України, МФО 326461, код 24789699) 645,92 грн. боргу за перевищення договірної величини споживання електричної енергії.

5. Стягнути в солідарному порядку з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаєва (54056, м. Миколаїв, вул. проспект Миру, 62-А, код 08029523) на користь Відкритого акціонерного товариства Енергопостачальної компанії “Миколаївобленерго” в особі філії м. Миколаєва (м. Миколаїв, вул. Чигрина, 94, код ЄДРПОУ 23399393) на поточний рахунок № 26002392418001 у МФ КБ «Приватбанк», МФО 326610, код 24789699) 800,00 грн. пені, 507,50 грн. 3% річних та 1411,50 грн. судового збору.

6. В іншій частині позову відмовити.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення 10 денного строку з дня його підписання.

Суддя О.Г. Смородінова

Рішення підписано 16.01.2012 року.