Рішення № 20904020, 11.01.2012, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" січня 2012 р. Справа № 5016/4172/2011(13/292)

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль Ю.М.,

при секретарі Войтовській Н.С.,

з участю представника позивача ОСОБА_1, дов. від 15.08.2011 р.

(представник відповідача в судове засідання не зявився),

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державного підприємства “Миколаївський Морський торговельний порт”,

54002, вул. Заводська, 23, м. Миколаїв,

до Дочірнього підприємства Державної Акціонерної Компанії “Хліб України” “Миколаївський портовий елеватор”,

54002, вул. Слобідська, 122/1, м. Миколаїв,

про стягнення основного боргу та пені в загальній сумі 3464 грн. 49 коп. за договором про організацію медичного обслуговування, -

У С Т А Н О В И В:

Державним підприємством (ДП) “Миколаївський Морський торговельний порт” предявлено позов до Дочірнього підприємства Державної Акціонерної Компанії “Хліб України” “Миколаївський портовий елеватор” (надалі - ДП “Миколаївський портовий елеватор”) про стягнення з останнього грошових коштів у загальній сумі 3464 грн. 49 коп., із котрих 3097 грн. 73 коп. основний борг; 366 грн. 76 коп. пеня, а також про стягнення грошових коштів на відшкодування понесених судових витрат, з посиланням на те, що ДП “Миколаївський портовий елеватор” не виконані грошові зобовязання за укладеним між ними договором про організацію медичного обслуговування від 21.01.2008 р. № Л-13М щодо оплати вартості наданих протягом грудня 2010 року-січня 2011 року медичних послуг, унаслідок чого виникла заборгованість у спірній сумі.

Такі вимоги представник позивача підтримав повністю в судовому засіданні з підстав, викладених у позовній заяві.

Від відповідача, повідомленого належним чином про час та місце розгляду справи, про що свідчить поштове повідомлення про вручення копії ухвали суду про порушення провадження у справі, представник у судове засідання не зявився, причини його неявки суду не відомі, вимоги ухвали господарського суду від 19.12.2011 р. щодо направлення відзиву на позовну заяву та відповідних документів не виконано. За таких обставин, суд, у відповідності до ст.75 ГПК України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Вислухавши думку представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, у звязку з таким.

За укладеним сторонами договором від 21.01.2008 р. № Л-13М, дія котрого пролонгована додатковою угодою від 16.12.2009 р. № 3, та додаткових угод до нього від 01.04.2008 р., 29.04.2008 р. та 15.09.2009 р., позивачем надано у період грудень 2010 року - січень 2011 року ДП “Миколаївський портовий елеватор” медичні послуги, узгоджені сторонами в додатку № 1 до договору (ас. 20-26), з урахуванням змін внесених додатковою угодою від 02.04.2009 р. № 1 (ас. 27-28), на загальну суму 3097 грн. 73 коп., що підтверджується довідками №13/8-08 за грудень 2010 року та січень 2011 року; складеними повноважними представниками сторін актами виконаних робіт від 31.12.2010 р. № 75420471 та від 31.01.2011 р. № 02520471; рахунками від 31.12.2010 р. № 75420471 на суму 2207 грн. 07 коп. та від 31.01.2011 р. № 02520471 на суму 890 грн. 66 коп., отриманими, згідно даних журналу реєстрації відправлення рахунків за спірний період, представниками відповідача 13.01.2010 р. та 07.02.2011 р. відповідно.

Пунктом 3.1 договору сторони погодили, що замовник протягом пяти банківських днів з дня отримання рахунку здійснює оплату фактично наданих послуг. Проте, ДП “Миколаївський портовий елеватор”, порушуючи вказані умови договору, не оплатило вартість наданих послуг ДП “Миколаївський Морський торговельний порт”. Останнє звернулось до відповідача з претензію від 06.07.2011 р. за № 09/1246, але претензію відповідачем залишено без відповіді та реагування.

Цивільним законодавством передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається у процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ст.901 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.193 ГК України субєкти господарювання повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Положеннями ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України передбачено, що зобовязання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обовязковим для виконання сторонами.

Частиною 2 статті 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони.

Оскільки ДП “Миколаївський портовий елеватор” не виконані грошові зобовязання в повному обсязі за укладеним сторонами договором, то позовні вимоги в частині стягнення з відповідача вартості наданих послуг в загальній сумі 3097 грн. 73 коп. підлягають задоволенню.

Що стосується вимог про стягнення з відповідача пені за прострочення виконання грошового зобовязання, то такі вимоги суд також визнає підлягаючими задоволенню, але в іншій сумі, ніж визначено позивачем.

Цивільним законодавством передбачено, що у разі порушення стороною зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст. 611 ЦК України). Якщо за порушення зобовязання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків (ч 1 ст. 624 ЦК України).

Згідно господарського законодавства штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6. ст. 231 ГК України).

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано (ч. 6. ст. 232 ГК України).

Сторони у п. 5.1 договору узгодили, що за несвоєчасну оплату рахунків замовник сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня, за кожен день затримки від несплаченої суми рахунку.

Отже, у договорі сторони не визначили інший порядок нарахування пені, ніж передбачений ч. 6. ст. 232 ГК України.

З огляду на вищенаведене, розмір пені, розрахований згідно положень господарського законодавства, складає суму 170 грн. 57 коп. за несплату рахунку від 31.12.2010 р. № 75420471 та 68 грн. 83 коп. за несплату рахунку від 31.01.2011 р. № 02520471, а всього в сумі 239 грн. 40 коп., котра і підлягає стягненню з відповідача.

Статтею 49 ГПК України передбачено покладання судових витрат, зокрема, витрат на оплату судового збору у разі задоволення позову - на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

У судовому засіданні 11 січня 2012 року, згідно із ст. 85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст. 43, 49, 82 - 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Державного підприємства “Миколаївський Морський торговельний порт” задовольнити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства Державної Акціонерної Компанії “Хліб України” “Миколаївський портовий елеватор”, 54002, вул. Слобідська, 122/1, м. Миколаїв, ідентифікаційний код 00954969, на користь Державного підприємства “Миколаївський Морський торговельний порт”, 54002, вул. Заводська, 23, м. Миколаїв, ідентифікаційний код 33084847, грошові кошти в загальній сумі 3337 грн. 13 коп., із яких 3097 (три тисячі девяносто сім) грн. 73 коп. основний борг, 239 грн. 40 коп. пеня, а також грошові кошти на відшкодування витрат на оплату судового збору в сумі 1411 (одна тисяча чотириста одинадцять) грн. 50 коп.

У задоволені решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 10 днів з дня підписання повного тексту рішення.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення виготовлено 16.01.2012 року.

Суддя Ю.М. Коваль