Рішення № 20903551, 16.01.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 1/36916.01.12 За позовом Приватного акціонерного товариства «Київенерго»

до Житлово-будівельного кооперативу «Водник»

Простягнення 55606,11 грн.

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивачаОСОБА_1., довіреність № Д07/2011/04/22-17 від 22.04.2011

від відповідача ОСОБА_2., довіреність № б/н від 16.12.2011

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Київенерго»(далі позивач) подало на розгляд Господарського суду міста Києва позов до Житлово-будівельного кооперативу «Водник»(далі відповідач) про стягнення 55606,11 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконуються умови договору № 8242008 від 01.05.2011р.

Ухвалою суду від 04.11.2011р. порушено провадження у справі № 1/369 та призначено розгляд на 19.12.2011 р.

19.12.2011р. представник позивача у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі, надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі та пояснення по суті спору.

Представник відповідача у судове засідання не зявився. Вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав. Про причини своєї відсутності суд не повідомив.

Суд відклав розгляд справи на 16.01.2012, у звязку з відсутністю представника відповідача.

16.01.2012 у судовому засіданні представник позивача підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив, посилаючись на те, що позовна заява, на його адресу не надсилалась. У звязку з чим відповідач заявив клопотання про продовження строку вирішення спору.

Представник позивача проти продовження строку вирішення спору заперечив та зазначив, що позовна заява була надіслана на ту адресу відповідача, яку він особисто зазначив у договорі. Надіслані відповідачу позовні матеріали до позивача не повертались. Крім того, після отримання відповідачем процесуальних документів суду, останній мав можливість і право ознайомитись з матеріалами справи і пересвідчитись про наявність у справі документів, в підтвердження відправки позовної заяви на його адресу.

У матеріалах справи наявні докази скерування позивачем на адресу відповідача позовних матеріалів, а також докази отримання відповідачем всіх ухвал суду. Клопотання про ознайомлення з матеріалами справи станом на 16.01.2012р., відповідачем до суду не подавались.

Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача про продовження строку вирішення спору та розгляд справи за наявними в ній матеріалами, оскільки у відповідності до ст. 69 ГПК України строк вирішення спору сплинув.

Відмовляючи представнику відповідача у задоволенні клопотання про продовження строку вирішення спору та відкладення розгляду справи, суд виходив з наступного.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (розяснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Ухвали суду надсилалась за адресою, що зазначені в позовній заяві та є юридичною адресою згідно витягу з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України, станом на 15.11.2011, а саме: 04112, м.Київ, вул. Дорогожицька 14-А, кв. 51.

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року”(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. № 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році”зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, зясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році”(із змінами від 08.04.2008), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками “адресат вибув”, “адресат відсутній”і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

В матеріалах справи наявні належні докази повідомлення відповідача про дату та розгляду даної справи, а саме повідомлення про вручення поштової кореспонденції, а також докази скерування позовних матеріалів з додатками позивачем відповідачу.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки позивачем надано всі необхідні документи для вирішення спору по суті.

Згідно ст.87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем було укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.05.2001р. № 8242008.

У відповідності до п.1.1 договору позивач зобовязався виробити та поставити теплову енергію відповідачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а відповідач зобовязується отримати її та оплатити відповідно до умов, визначених у договорі.

Згідно з п.2.2.1 та 2.3.1 договору і відповідно до законодавства України позивач постачає теплову енергію у гарячій воді відповідачу для потреб: опалення та вентиляції в період опалювального сезону, гарячого водопостачання протягом року, в кількості та в обсягах згідно з Додатком №1 до договору, яку відповідач зобовязаний оплачувати щомісяця своєчасно та в повному обсязі.

Нарахування відповідачу за теплову енергію здійснюється відповідно до звернення-доручення про укладення договору та п.5.1 договору по приладам обліку за тарифами, встановленими і затвердженими розпорядженнями КМДА, а з 01.01.2011 затверджені постановами НКРЕ, які можуть змінюватись в період дії договору.

Згідно п. 5 Додатку 4 до договору Відповідач зобов'язаний щомісячно з 12 по 15 число самостійно отримувати у районному відділі теплозбуту табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період та акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки повертає у РВТ).

Сплату за вказаними документами відповідно до п.3 Додатка 4 до договору відповідач виконує не пізніше 25 числа поточного місяця.

Однак свої зобовязання за зазначеним договором відповідач не виконав належним чином, внаслідок чого за період з 01.10.2009 по 01.10.2011 виникла заборгованість за використану теплову енергію, яка на 01.10.2011 становить 45725,71 грн.

Пунктом 3.5 додатку 4Б до договору за несвоєчасне виконання його умов передбачено пеню, яка нараховується на суму боргу на початок місяця, у розмірі 0,5% за кожний день прострочення до моменту його повного погашення. Враховуючи вимоги ст. 3 Закону України від 22.11.1996 № 543/96-ВР «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань», пеня нараховується у розмірі, що не перевищує подвійної облікової ставки НБУ в межах скороченого строку позовної давності, та відповідно до розрахунку ціни позову становить 3484,05 грн.

В своїй позовній заяві позивач просив суд стягнути з відповідача 55606,11 грн. боргу, а саме: 45725,71 грн. основного боргу, 4532,30 грн. інфляційної складової боргу, 1864,05 грн. 3% річних, 3484,05 грн. - пені та судові витрати.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.

Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526, 530, 629, 712 ЦК України зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до договору; замовник зобовязується прийняти та оплатити надані послуги; одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

Укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є договором постачання енергетичними мережами.

Відповідно до п.1 ст.712 ЦК України, за договором поставки постачальник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обовязковим для виконання.

Відповідно до ч. 2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Суд дослідивши докази наявні в матеріалах справи та перевіривши документи, розрахунки надані сторонами, дійшов висновку про вірність їх нарахування та задоволення вимог позивача у повному обсязі.

Відповідно до ст. 173 ГК України, один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі викладеного, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Позивач також просить стягнути з відповідача сплачені державне мито в сумі 556,06 грн. та судово-інформаційні послуги у сумі 236,00 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, повязані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 173, 193, 362 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 625, 629, 712, 714 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 49, 81-1, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити .

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «Водник»(04112, м.Київ, вул. Дорогожицька 14-А, кв. 51, код ЄДРПОУ 23379551) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго»(01001, м.Київ, пл. І.Франка 5, код ЄДРПОУ 00131305) 45725 (сорок пять тисяч сімсот двадцять пять) грн. 71 коп. основного боргу, 4532 (чотири тисячі пятсот тридцять дві) грн. 30 коп. інфляційної складової боргу, 1864 (одну тисячу вісімсот шістдесят чотири) грн. 05 коп. 3% річних, 3484 (три тисячі чотириста вісімдесят чотири) грн. 05 коп. пені, 556 (пятсот пятдесят шість) грн. 06 коп. державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн.

Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя В.І.Мельник

(Рішення виготовлене та підписане 18.01.2012р.)