Рішення № 20902710, 19.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/42919.12.11 За позовом: Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»

До: Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА»

Про стягнення 9277,92 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судовому засіданні брали участь представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1. дов. № 1418/18 від 25.06.11

від відповідача: не зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА»про стягнення 9277,92 грн. суми невиплаченого страхового відшкодування. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту ИБ № 1086201/05 АК від 16.06.08 р. Закритим акціонерним товариством «Стархова компанія «Український страховий альянс», правонаступником якого є Приватне акціонерне товариством «Страхова компанія «АХА Страхування», внаслідок настання страхової події дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 28.10. 80р. на вул. Кільцева дорога в м. Київ виплачено страхове відшкодування ОСОБА_2 власнику автомобіля «Chevrolet Aveo», державний номер НОМЕР_1. Винним у скоєнні вищевказаного ДТП визнано ОСОБА_3., який керував автомобілем », державний номер НОМЕР_2. Відповідальність власника транспортного засобу », державний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_3. застрахована Відкритим акціонерним товариством «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА»на підставі договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 6 від 23.04.08 р., а тому позивач вказує, що у відповідності до положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статей 993 та 1191 Цивільного кодексу України, ним отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду, а тому обовязок з відшкодування збитків покладається на відповідача.

Ухвалою суду від 01.12.11 р. було порушено провадження у справі № 37/429 та призначено її розгляд на 19.12.11 року, зобовязано учасників судового процесу надати певні документи.

Представник позивача у судовому засіданні 19.12.11 р. надав суду оригінали документів для огляду в судовому засіданні, копії яких було додано до позовної заяви, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання 19.12.11 р. не зявився, відзив на позовну заяву не надав, про причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення від 05.12.11 р., згідно з яким відповідач отримав 07.12.11 р. ухвалу суду про порушення провадження у даній справі.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ним витребуваних судом документів, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника вищезазначеного учасника судового процесу.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

28.10.08 р. по вул. Кільцева дорога в м. Київ сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Aveo», державний номер НОМЕР_1, яким керувала ОСОБА_2. та транспортного засобу rsedes», державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3.

ОСОБА_3., керуючи транспортним засобом », державний номер НОМЕР_2, перед початком та будь-якою зміною руху, не переконався, що це буде безпечно і не створить перешкод іншим учасникам дорожнього руху, не надав дорогу автомобілю, який рухався праворуч в попутному напрямку, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем Aveo», державний номер НОМЕР_1, яким керувала ОСОБА_2., чим порушив Правила дорожнього руху України, що призвело до пошкодження транспортних засобів.

Про наведене свідчить довідка, видана ДАІ по обслуговуванню Святошинського району при УДАІ ГУ МВС України в м. Києві № 10/7086 від 30.10.08 р., та постанова Святошинського районного суду м. Києва від 04.11.08 року в адміністративній справі № 3-34521/08, відповідно до якої ОСОБА_3. визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 34,00 грн.

У відповідності до частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Згідно з п. 4 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/215 від 01.04.1994 року «Про деякі питання практики вирішення спорів повязаних з відшкодуванням шкоди»відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України, преюдиціальне значення для господарського суду мають вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, щодо певних подій та ким вони вчинені або рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, щодо фактів, які встановлені судом. В інших випадках питання щодо вини конкретних осіб вирішується господарським судом самостійно за результатами дослідження всіх обставин та матеріалів справ, у тому числі матеріалів слідчих органів. Рішення господарського суду не може обґрунтовуватись тільки довідкою органу ДАІ або постановою про відмову у порушенні кримінальної справи.

Факти, які встановлені постановою Святошинського районного суду м. Києва від 04.11.08 року в адміністративній справі № 3-34521/08, у відповідності до статті 35 Господарського процесуального кодексу України, мають преюдиціальне значення.

Вищезазначеною постановою ОСОБА_3. визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу про адміністративне правопорушення України.

Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль vrolet Aveo», державний номер НОМЕР_1, яким керувала ОСОБА_2.

Відносини, повязані із страхуванням, регулюються параграфом 2 глави 35 Господарського кодексу України, главою 67 Цивільного кодексу України, Законом України від 07.03.1996 р. № 85/96-ВР «Про страхування»(надалі Закон України «Про страхування»), а відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів - також Законом України від 01.07.2004 р. № 1961 IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(надалі Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Згідно з п. 1 ст. 352 Господарського кодексу України, страхування - це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та субєктів господарювання (страховиків), повязана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом оплати страхувальниками страхових платежів.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про страхування», страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Пунктом 2 ст. 352 Господарського кодексу України встановлено, що страхування може здійснюватися на основі договору між страхувальником і страховиком (добровільне страхування) або на основі закону (обовязкове страхування).

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про страхування», страхування може бути добровільним або обов'язковим.

Страхування наземного транспорту (крім залізничного), відповідно до п. 6 ч. 4 ст. 6 Закону України «Про страхування», є видом добровільного страхування.

В частині 1 ст. 6 даного Закону зазначено, що добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

В статті 16 Закону України «Про страхування»визначено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Український страховий альянс», правонаступником якого є Приватне акціонерне товариством «Страхова компанія «АХА страхування», (страховик) та ОСОБА_2. (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту ИБ № 1086201/05 АК від 16.06.2008 р., у відповідності до умов якого страховик застрахував майнові інтереси страхувальника, повязані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом, а саме - автомобілем марки olet Aveo», державний номер НОМЕР_1.

Частиною 2 ст. 8 Закону України «Про страхування»передбачено, що страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Згідно з п. 1 ст. 354 Господарського кодексу України, за договором страхування страховик зобовязується у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній страхувальником у договорі страхування, а страхувальник зобовязується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобовязується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобовязується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно з наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна від 24.11.2003 р. № 142/5/2092 (зареєстрований в Мінюсті України 24.11.2003 р. за № 1074/8395) «Про затвердження Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів», який є обовязковим для виконання особами, до компетенції яких входить проведення автотоварознавчих експертиз та досліджень, розмір матеріального збитку визначається шляхом проведення відповідної експертизи. Методику товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів розроблено згідно із Національним стандартом № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав»і затверджено наказом Фонду держмайна України від 24.11.2003 р. № 142/5/2092 (зареєстровано в Мінюсті України 24.11.2003 р. за № 1074/8395, зі змінами та доповненнями).

Відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках, зокрема, визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом (стаття 7 Закону), і здійснюється субєктами оціночної діяльності.

На виконання вищезазначених норм чинного законодавства, позивач з метою визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки Aveo», державний номер НОМЕР_1, замовив у судового експерта-автотоварознавця, ОСОБА_4., проведення експертного автотоварознавчого дослідження з визначення матеріального збитку, завданого власнику вищезазначеного автомобіля.

31.10.08 р. було складено протокол огляду транспортного засобу Aveo», державний номер НОМЕР_1? та складено розрахунок страхового відшкодування від 19.11.08 р. за пошкодження автомобіля Aveo», державний номер НОМЕР_1, складеним автотоварознавцем ОСОБА_4., відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фондом державного майна України від 24.11.03 р. № 142/5/2092, Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою КМ України від 10.09.2003 року № 1440, згідно з яким визначено, що вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Aveo», державний номер НОМЕР_1, становить 9277,92 грн.

На підставі заяви страхувальника від 28.10.08 р. та наказу № 13692 від 15.12.08 р. Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА Страхування»було здійснено перерахунок страхового відшкодування та складено страховий акт № 12332/08/05/11 від 15.12.08 р., у відповідності до якого позивачем було визначено заявлену подію страховим випадком та встановлено, що сума страхового відшкодування, яка підлягає виплаті, становить 9277,92 грн.

Статтею 29 Закону України «Про страхування»передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Позивач повідомив суду, що він свої зобовязання перед страхувальником за договором добровільного страхування наземного транспорту ИБ № 1086201/05 АК від 16.06.2008 р. виконав належним чином, перерахувавши платіжним дорученням № 13655 від 16.12.2008 р. суму страхового відшкодування в розмірі 9277,92 грн. Товариству з обмеженою відповідальністю «СВТ Фортуна»з призначенням платежу «Оплата за авторемонтні роботи, згідно з рахунком № м-3583 від 18.11.08 р. за договором ИБ № 1086201/05 АК від 16.06.2008 р., страхувальник ОСОБА_2.».

Враховуючи те, що постановою Святошинського районного суду м. Києва від 04.11.2008 року в адміністративній справі № 3-34521/08 ОСОБА_3., який керував автомобілем », державний номер НОМЕР_2, визнано винним у дорожньо-транспортній пригоді, яка сталася в результаті його зіткнення з автомобілем марки Aveo», державний номер НОМЕР_1, він є особою, відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю Aveo», державний номер НОМЕР_1.

Відповідальність власника транспортного засобу », державний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_3., якого визнано винним у скоєнні ДТП, застрахована Відкритим акціонерним товариством «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА»на підставі договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 6 від 23.04.08 р.

З огляду на те, що Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА Страхування»на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту ИБ № 1086201/05 АК від 16.06.2008 р., внаслідок настання страхової події дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 28.10.08 р. на вул. Кільцева дорога в м. Київ, виплачено страхове відшкодування ОСОБА_2. власнику автомобіля hevrolet Aveo», державний номер НОМЕР_1, позивачем, у відповідності до положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статей 993 та 1191 Цивільного кодексу України, отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду, а саме, до страхової організації, якою здійснено обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власника транспортного засобу », державний номер НОМЕР_2, водія якого визнано винним у скоєнні ДТП, - Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА».

За таких обставин на розгляд Господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА»про стягнення суми страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 9277,92 грн., у звязку з невиконанням відповідачем грошового зобовязання.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтею 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»встановлено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

В статті 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»зазначено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором. Відповідно до п. 9 ст. 7 Закону України «Про страхування», страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відноситься до обовязкових видів страхування, що здійснюються в Україні. Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Пунктом 37.4 ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів»передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Враховуючи вищевикладене, суд відзначає, що незалежно від джерела виникнення права позов щодо відшкодування збитків подається до особи, відповідальної за завдані збитки, проте враховуючи те, що цивільна відповідальність винної особи застрахована, позов може бути заявлений також і до юридичної особи, яка застрахувала відповідальність власника транпсртного засобу », державний номер НОМЕР_2, зокрема до відповідача у даній справі - Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА»(дана правова позиція підтверджується також постановою ВГСУ від 05.12.2006 року № 54/53-06).

Статтею 1166 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала.

Згідно з частиною 2 ст. 1198 Цивільного кодексу України, шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

Згідно зі ст. 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування.

Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування в межах фактичних витрат переходить право вимоги (регресу), яке страхувальник, що одержав страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

В п. 35.1 ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»зазначено, що для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику відповідну заяву.

Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА Страхування»було направлено на адресу Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА»заяву (вих. № 3775/476 від 12.05.11 р.) на виплату страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 9277,92 грн.

Відповідач жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА»про стягнення суми страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 9277,92 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Судом було встановлено, що при подачі позовної заяви Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА Страхування»було сплачено судовий збір у розмірі 1477,50 грн., згідно з платіжним дорученням № 34293 від 17.11.11 р.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір»від 08.06.11 року № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Згідно з частиною 1 статті 13 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»від 23.12.2010 року № 2857-VI станом на 01.01.11 р. мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становила 941,00 грн.

За подання позовної заяви майнового характеру позивач повинен сплатити 2 відсотки від ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати, та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Відповідно до ціни позову у справі № 37/429 повинен був сплатити судовий збір у розмірі 1411,50 грн.

У відповідності до Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі:

1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;

2) повернення заяви або скарги;

3) відмови у відкритті провадження у справі;

4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням);

5) закриття провадження у справі.

У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

За таких обставин зайво сплачений судовий збір у розмірі 66,00 грн. підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України на підставі ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 979, 993, 1166, 1187, 1188, 1198 Цивільного кодексу України; 352, 354 Господарського кодексу України, 32, 33, 44, 49, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА»(вул. Жилянська, буд. 75, м. Київ, 01032, ідентифікаційний код 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (вул. Братська, 14, м. Київ, 04070, ідентифікаційний код 20474912) 9 277 (девять тисяч двісті сімдесят сім) грн. 92 коп. суми невиплаченого страхового відшкодування та 1 411 (одна тисяча чотириста одинадцять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. На підставі даного рішення повернути Приватному акціонерному товариству «Страхова компанія «АХА Страхування»(вул. Братська, 14, м. Київ, 04070, ідентифікаційний код 20474912) з Державного бюджету України судовий збір в сумі 66 (шістдесят шість) грн. 00 коп., що перерахований платіжним дорученням № 34293 від 17.11.11 р. (оригінал якого залишається в матеріалах справи), як зайво сплачений.

4.Після вступу рішення в законну силу видати накази.

5.Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя Гавриловська І.О.

Повне рішення

складено 23.12.2011 р.