Рішення № 20901978, 11.01.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи <Текст >

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.01.12 Справа № 15/5009/7560/11

Суддя Горохов І.С.

За позовом Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція”, 71504, Запорізька область, м. Енергодар, вул.. Промислова, 133

до відповідача Комунального підприємства “Виробничий комбінат “Тепло-водоканал”, 71504, Запорізька область, м. Енергодар, вул.. Курчатова, 1, а/с 569

про стягнення 542949,83 грн.

Суддя Горохов І.С.

представники:

від позивача: ОСОБА_1, представник довіреність №3305 від 26.10.2011р.

від відповідача: ОСОБА_2, представник за довіреність №11 від 10.01.2012

Суть спору:

До господарського суду Запорізької області надійшов позов Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” до відповідача Комунального підприємства “Виробничий комбінат “Тепло-водоканал” про стягнення 516503,19 грн.

Ухвалою господарського суду від 29.11.2011 порушено провадження у справі, її розгляд призначено на 21.12.2011. Розгляд справи відкладався.

В судовому засіданні 11.01.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позовні вимоги заявлені з наступних підстав: у звязку з неналежним виконанням відповідачем зобовязань по договорам №44Т-09 та №45Т-09 від 26.03.2009 про відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води виникла заборгованість у розмірі 419 816,91 грн. За несвоєчасне внесення платежів відповідачеві нараховані штрафні санкції: 44 708,84грн. пені, 33 152,32 грн. втрат від інфляційних процесів та 18 825,12 грн. 3% річних., та відповідно 67,69 грн. пені, втрати від інфляційних процесів в розмірі 40,00 грн., 3% річних в розмірі 32,62 грн.

Позивачем до початку вирішення спору по суті надано заяву від 15.12.2011р. про збільшення розміру позовних вимог, яка стосується зміни предмету позову в частині збільшення стягнення заборгованості за договором №44Т-09 від 26.03.2009р. на суму 23444,65 грн., та за договором №45Т-09 від 26.03.2009р. на 70,23 грн., а також пені в розмірі 45026,91 грн., втрат від інфляційних процесів в розмірі 33530,36 грн., 3% річних в розмірі 19863,79 грн. та пені в розмірі 68,45 грн., втрат від інфляційних процесів в розмірі 41,76 грн., 3% річних в сумі 37,06 грн. Заява з урахуванням вимог ст. 22 ГПК України прийнята судом до розгляду.

Також 11.01.2012р. позивачем подано до суду заяву про збільшення розміру позовних вимог в частині збільшення пені за прострочення платежів в розмірі 45310,98 грн., втрат від інфляційних процесів в розмірі 33530,37 грн., 3% річних в розмірі 20625,82 грн. за договором №44Т-09 від 26.03.2009р. та пені в сумі 68,91 грн., втрат від інфляційних процесів в розмірі 41,76 грн., 3% річних в розмірі 40,20 грн. за договором №45Т-09 від 26.03.2009р. Заява не суперечить ст. 22 ГПК України, судом приймається, розглядаються уточнені позовні вимоги.

Відповідач позов визнав. Просить розстрочити виконання рішення строком на 11 місяців з внесенням платежів рівними частками.

Позивач проти надання розстрочки виконання судового рішення заперечив, зазначив, що підприємство позивач також перебуває в скрутному матеріальному становищі, необхідні кошти на реконструкцію енергоблоків.

Розглядаються позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі: за договором №44Т-09 від 26.03.2009р. в сумі 441498,13 грн.; пені в розмірі 45310,98 грн. втрат від інфляційних процесів в розмірі 33530,37 грн.; 3% річних в розмірі 20625,82 грн. та за договором №45Т-09 від 26.03.2009р. в сумі 1833,66 грн., пені в сумі 68,91 грн., втрат від інфляційних процесів в розмірі 41,76 грн., 3% річних в розмірі 40,20 грн.

За клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксування судового процесу.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд встановив, що 26.03.2009 між Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»в особі Відокремленого підрозділу Запорізька АЕС Теплопостачальна організація (позивач у справі) та Комунальним підприємством «Виробничий комбінат «Тепло-водоканал»- Споживач (відповідач у справі) укладений договір № 44Т-09 (Договір 1) та договір № 45Т-09 (Договір 2) про відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води.

Згідно з п. 1.2 Договорів, КП «ВК «Тепло-водоканал»зобов'язалося щомісячно сплачувати спожиту теплову енергію у вигляді гарячої води, включаючи виробництво, транспортування та поставку теплової енергії.

Відповідно до п. 6.4 Договорів, по закінченню звітного місяця КП «ВК «Тепло-водоканал»зобов'язано протягом 2 робочих днів з моменту отримання підписати надані ВП ЗАЕС нарочно акти про надання послуг.

Згідно з п. 6.6 Договорів, оплата за спожиту теплову енергію, включаючи транспортування та поставку теплової енергії, здійснюється КП «ВК «Тепло-водоканал»щомісячно, до останнього числа місяця, наступного за звітним, на підставі оформлених з двох сторін актів, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок ВП ЗАЕС.

Пунктом 6.2 Договорів встановлено, що оплата спожитої теплової енергії здійснюється КП «ВК «Тепло-водоканал»за фактично спожитий обсяг теплової енергії на підставі оформлених двосторонніх актів по діючому в звітній період тарифу на теплову енергію, який визначається як сума:

- тарифу на виробництво теплової енергії, який затверджується (Національною комісією регулювання електроенергетики України), переглядається та набирає чинності в установленому діючим законодавством порядку;

- тарифу на транспортування та поставку теплової енергії, який затверджується (органами місцевого самоврядування), переглядається та набирає чинності в установленому діючим законодавством порядку.

Статтею 20 Закону України «Про теплопостачання»встановлено, що тариф на теплову енергію для споживача визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про теплопостачання», тариф на вироблену ДП НАЕК «Енергоатом»теплову енергію, затверджується НКРЕ України.

Постановою НКРЕ № 33 від 20.01.2011 р. ДП НАЕК «Енергоатом»затверджений тариф на виробництво теплової енергії, виробленої на атомних електростанціях в розмірі 33,06 грн. за 1 Гкал (без ПДВ).

Згідно з п. 3 вказаної постанови, вона набирає чинності з 01.02.2011 р.

Відповідно до п. 6.3 Договорів, ВП ЗАЕС зобов'язаний в письмовому вигляді надавати КП «ВК «Тепло-водоканал»інформацію про затвердження та/або перегляд (зміни) уповноваженим органом тарифів на виробництво, транспортування та поставку теплової енергії.

28.01.2011 р. ВП ЗАЕС листом № 75-32/2241 повідомив КП «ВК «Тепло-водоканал»про зміну тарифу на виробництво теплової енергії.

Постановою НКРЕ №257 від 22.02.2011 р. ДП НАЕК «Енергоатом»затверджений тариф на виробництво теплової енергії, виробленої на атомних електростанціях в розмірі 33,83 грн. за 1 Гкал (без ПДВ).

Згідно з п. 2 вказаної постанови, вона набирає чинності з 01.03.2011 р.

15.03.2011 р. ВП ЗАЕС листом № 75-32/6128 повідомив КП «ВК «Тепло-водоканал»про зміну тарифу на виробництво теплової енергії.

Відповідно до умов Договору 1 сторонами підписано акти про надання послуг з виробництва теплової енергії за період з лютого 2011 року по вересень 2011 року на загальну суму 6173129,25 грн.

Відповідачем частково оплачено акти на суму 5755075,77 грн. Заборгованість на день прийняття рішення у справі з урахуванням прийнятих уточнень становить 441498,13 грн.

Відповідно до умов Договору 2 сторонами підписано акти про надання послуг з виробництва теплової енергії за період з лютого 2011 року по вересень 2011 року на загальну суму 24598,11 грн.

Відповідачем частково оплачено акти на суму 19780,96 грн. Заборгованість на день прийняття рішення у справі становить 1833,66 грн.

Позивач звертався до відповідача з претензією №28-22/13669 від 08.06.2011 про сплату заборгованості.

Відповідач листом №293 від 17.06.2011 повідомив позивача про те, що заборгованість буде погашена за рахунок надходження: грошових коштів в розмірі 475261,37 грн. до 18 червня; заборгованості по пільгам і субсидіям на суму 1714317,84 грн.; за рахунок надходжень заборгованості від ТОВ «Союз - 10»в розмірі 217542,28 грн. та КП «ПКВ ЕМР»в розмірі 247640,76 грн., з яким проведено позовну роботу по утриманню заборгованості.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України та 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Відповідно до положення ст. 670 Цивільного кодексу України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої тне вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 441498,13 грн. та 1833,66 грн. за договорами №44Т-09 від 26.03.2009р. і №45Т-09 від 26.03.2009р. відповідно, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Крім того, за несвоєчасну сплату відповідачем грошових коштів позивачем нарахована:

- по Договору 1 - пеня в розмірі 45310,98 грн., 33530,37 грн. збитків від інфляції та 20625,82 грн. 3% річних;

- по Договору 2 - пеня в розмірі 68,91 грн., 41,76 грн. збитків від інфляції та 40,20 грн. 3% річних. Розрахунки здійснено окремо за кожним з актів за якими виникла заборгованість, з урахуванням облікової ставки НБУ за даними визначеними в розрахунках, які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.

Згідно із ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Частинами першою та четвертою ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобовязання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобовязання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Згідно із ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно зі ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на період, за який сплачується пеня.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 6,8 договорів, при несвоєчасній оплаті за спожиту теплову енергію, включаючи виробництво, транспортування та поставку теплової енергії, Відповідач сплачує пеню в розмірі облікової ставки НБУ, що діє в період, за який нараховується пеня, від суми, яка підлягає сплаті, за кожний день прострочення.

Судом перевірено правильність нарахування штрафних санкцій та встановлено, що стягненню підлягає за договором №44Т-09 від 26.03.2009р. пені в розмірі 45310,98 грн., 33530,37 грн. втрат від інфляційних процесів та 20625,82 грн. 3% річних., за договором №45Т-09 від 26.03.2009р. пеня в розмірі 68,91 грн. втрати від інфляційних процесів в розмірі 41,76 грн., 3% річних в розмірі 40,20 грн.

Враховуючи вище викладене, суд вважає заявлені позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Відповідачем заявлено клопотання про розстрочку виконання рішення строком на одинадцять місяців, яке обґрунтовано тяжким матеріальним становищем, а саме: грошові кошти на ведення господарської діяльності надходять лише від споживачів, які сплачують за отримані комунальні послуги нерегулярно та не в повному обсязі. Оплата здійснюється протягом всього року. Примусове виконання рішення суду на загальну суму призведе до арешту рахунків підприємства відповідача з подальшою паралізацією нормальної роботи підприємства та можливого настання негативних наслідків у вигляді: збільшення збитків підприємства; збільшення заборгован6ості перед бюджетами усіх рівнів; виникнення заборгованості по заробітній платі; збільшення заборгованості за енергоносії та як наслідок можливого подальшого банкрутства підприємства, припинення надання послуг з водопостачання та водовідведення, централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води для споживачів. Також відповідач не зможе належним чином виконувати судові рішення по справам №19/140/10 від 26.08.2010р., №24/73/10 від 04.06.2010р.; №17/5009/2261/11 за якими відповідачу надано розстрочку виконання грошових зобовязань, присуджених до стягнення на загальну суму 19 млн. грн., зобовязання за якими на теперішній час виконуються належним чином без порушень графіку погашення. Діяльність підприємства є збитковою та за 9 місяців 2011 року становлять 1556000 грн. Просить розстрочити виконання рішення суду на 11 місяців починаючи з лютого 2012 року по грудень 2012 року з щомісячними платежами в сумі 49359,08 грн.

Згідно із п. 6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Проаналізувавши обставини, на які посилається відповідач, приймаючи до уваги матеріальний стан сторін та обставини наведені відповідачем в обґрунтування необхідності надання розстрочки виконання рішення суду, а також те, що одночасне стягнення всієї суми заборгованості може призвести до неможливості виконання судового рішення у даній справі внаслідок ускладнення нормальної господарської діяльності підприємства при примусовому звернення стягнення на майно відповідача, беручи до уваги соціальну значимість підприємства для міста Енергодар, суд вважає за можливе клопотання відповідача задовольнити частково та розстрочити виконання судового рішення строком на шість місяців зі сплатою заборгованості рівними частинами починаючи з лютого 2012 року.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

Вирішив:

1. Позов Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»в особі Відокремленого підрозділу Запорізька АЕС до відповідача Комунального підприємства «Виробничий комбінат «Тепло-водоканал» задовольнити.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Виробничий комбінат «Тепло-водоканал»(71504 м. Енергодар Запорізької області, вул. Курчатова 1, код ЄДРПОУ 32400040) на користь Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»в особі Відокремленого підрозділу Запорізька атомна електрична станція (71504 м. Енергодар Запорізької області, вул. Промислова, 133, код ЄДРПОУ 19355964) суму основного боргу за договором №44Т-09 від 26.03.2009р. в розмірі 441498,13 (чотириста сорок одна тисяча чотириста девяносто вісім) грн. 13 коп., 45310,98 (сорок пять тисяч триста десять) грн. 98 коп. пені, 33530,37 (тридцять три тисячі пятсот тридцять) грн. 37 коп. втрат від інфляційних процесів, 20 625,82 (двадцять тисяч шістсот двадцять пять) грн. 82 коп. 3% річних, суму основного боргу за договором №45Т-09 від 26.03.2009р. в розмірі 1833,66 (одна тисяча вісімсот тридцять три) грн. 66 коп., пеню в розмірі 68,91 грн. (шістдесят вісім) грн. 91 коп., втрати від інфляційних процесів в розмірі 41,76 (сорок одна) грн. 76 коп., 3% річних в розмірі 40,20 грн. (сорок) грн. 20 коп. судовий збір в розмірі 10859 (десять тисяч вісімсот пятдесят дев`ять) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ.

Розстрочити виконання судового рішення строком на 6 (шість) місяців, починаючи з лютого 2012 року з перерахуванням щомісяця платежів рівними частинами по 90491,64 грн.

3. Стягнути з Комунального підприємства «Виробничий комбінат «Тепло-водоканал»(71504 м. Енергодар Запорізької області, вул. Курчатова, 1, код ЄДРПОУ 32400040) на користь Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу Запорізька атомна електрична станція (71504 м. Енергодар Запорізької області, вул. Промислова, 133, код ЄДРПОУ 19355964) судовий збір в розмірі 10859 (десять тисяч вісімсот пятдесят дев`ять) грн. 00 коп. Видати наказ.

Суддя І.С. Горохов

Рішення оформлено та підписано відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 16.01.2012р.

16.01.2012