Постанова № 20892226, 21.12.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" грудня 2011 р. м. КиївК-31392/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

ГоловуючогоКонюшка К.В.

суддів:Бим М.Є.

Гончар Л.Я.

Гордійчук М.П.

Харченка В.В.

при секретарі: Савченку А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіафудз»на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.10.2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.09.2010 року

у справі №8/121 (2а-1065/08)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіафудз»

до Київської регіональної митниці

про скасування податкових повідомлень

В С Т А Н О В И В :

У січні 2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Сіафудз»звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київської регіональної митниці про скасування податкових повідомлень форми «Р»№ 65 від 19.11.2007 року та №83 від 14.12.2007 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про те, що класифікація товарів, тобто віднесення товарів до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД, є виключною компетенцією митних органів. У даному позивачем було надано для митного оформлення вантажні митні декларації, за результатами проведення перевірки достовірності даних порушень встановлено не було. У такому випадку митний орган в подальшому не мав правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобовязань у звязку з виявленням помилки стосовно класифікації товару.

За посиланням відповідача, позивачем було невірно класифіковано та здійснено митне оформлення товару філе замороженої риби «пангасіус»та філе замороженої риби «теляпії»за кодом УКТ ЗЕД 0304209600, що призвело до ненадходження до бюджету ввізного мита та заниження бази оподаткування податком на додану вартість. Вказані види риби відповідно до висновку Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена Академії наук України відносяться до прісноводних риб та класифікуються у товарній підкатегорії 0304201990 згідно з УКТ ЗЕД.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.10.2009 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.09.2010 року, у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись зі вказаними рішеннями судів попередніх інстанцій, Товариство з обмеженою відповідальністю «Сіафудз» оскаржило їх в касаційному порядку.

У касаційній скарзі скаржник просить скасувати вказані судові акти з мотивів порушення названим судом норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Київською регіональною митницею було проведено камеральну перевірку зовнішньоекономічної діяльності ТОВ «Сіафудз», за результатами якої було складено Акт від 19.10.2007 року № 24/7/100000000/32248136.

Перевіркою правильності класифікації товарів встановлено, що товар (філе замороженої риби «пангасіус»та філе замороженої риби «теляпії»декларувався ТОВ «Сіафудз»за кодом УКТ ЗЕД 0304209600, на який ставка ввізного мита, визначена Законом України «Про Митний тариф України»у розмірі 0 % митної вартості. За інформацією, наданою Київській регіональній митниці Інститутом зоології ім. І.І. Шмальгаузена Національної академії наук України (лист від 15.09.2009 р. № 114/406) «пангасіус або акулоподібний сом»(Pangasius hypophtalmus) «тиляпія»(латинська назва romis niloticus»роду «Тilаріа») відносяться до прісноводних риб. Також, листом від 03.08.2007 року № 29/5-11.1/4691-ЕП Центральне митне управління лабораторних досліджень та експертної роботи повідомило, що риба (Pangasius hypophtalmus) є прісноводною. Згідно з УКТ ЗЕД риба пангасіус або акулоподібний сом (Pangasius hypophtalmus) та тиляпія (представники роду Oreochromis, зокрема, Oreochromis niloticus і види роду Tilapia) класифікуються в товарній підкатегорії 0304201990. Відповідно до Закону України «Про Митний тариф України»ставка ввізного мита на товар, який класифіковано за кодом УКТ ЗЕД 0304201990 становить 5% митної вартості товару. Внаслідок чого позивачем було порушено вимоги щодо класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД в редакції товарної номенклатури Митного тарифу України, затвердженого Законом України «Про Митний тариф України»через невірне декларування коду товару занижено сплату мита на суму 439836,32 грн. та податку на додану вартість на суму 87967,26 грн.

На підставі Акта перевірки Київською регіональною митницею було прийнято податкові повідомлення форми «Р» № 65 від 19.11.2007 року про визначення суми податкового зобовязання з ввізного мита на загальну суму 461828,13 грн., в тому числі . 439836,32 грн. основного платежу та 21991,81 грн. штрафних санкцій та № 83 від 14.12.2007 року про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 2365,62 грн., у тому числі основного платежу 87967,26 грн. та штрафних санкцій 4398,36 грн.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок здійснення митного контролю при ввезенні товарів у режимі імпорту визначається Порядком здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, затвердженим Наказом Держмитслужби України від 20.04.2005 року № 314 (далі - Порядок).

Пунктом 2 вказаного Порядку визначено, що для здійснення митного контролю й митного оформлення товарів декларант подає до підрозділу митного органу, посадові особи якого здійснюють митний контроль і митне оформлення товарів із застосуванням ВМД і пропуск їх через митний кордон України (далі - ПМО), ВМД, заповнену згідно з обраним митним режимом, її електронну копію й повний комплект документів, необхідних для здійснення митного оформлення товарів.

Згідно з пунктом 17 розділу 3 «Здійснення митних процедур»вищезазначеного Порядку при здійсненні митного контролю здійснюється перевірка правильності класифікації та кодування товарів (згідно з поданими документами).

Відповідно до статті 313 Митного кодексу України митні органи класифікують товари, тобто відносять товари до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД. Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими для підприємств і громадян.

Пунктом 35 статті 1 Митного кодексу України визначено, що пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України це дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур.

Під час здійснення митного контролю з боку посадових осіб відповідача зауваження до вантажних митних декларацій були відсутні, митницею було підтверджено правильність та достовірність даних внесених до вантажних митних декларацій.

За змістом пункту 10.3 статті 10 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»платники податку, які імпортують товари (супутні послуги) на митну територію України для їх використання або споживання на митній території України, відповідають за дотримання правил надання інформації для розрахунку бази оподаткування (суми податку, належного до сплати) митним органам.

Відповідно до підпункту 4.2.1 пункту 4.2 статті 4 Закону України від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»якщо згідно з нормами цього пункту сума податкового зобовязання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобовязання та має право на оскарження цієї суми у порядку, встановленому цим Законом.

Суд касаційної інстанції зазначає про те, що за змістом статті 313 Митного кодексу України класифікація товарів, тобто віднесення товарів до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД, є виключною компетенцією митних органів.

Таким чином, якщо митні органи, приймаючи вантажні митні декларації, віднесли товар до певного коду товарної номенклатури та пропустили товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то в подальшому вони не мали правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобовязань у звязку з виявленням помилки стосовно класифікації товару, зокрема, з посиланням на результати камеральної перевірки та на положення підпункту «в»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», дія якого не поширюється на митні органи.

Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіафудз»задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.10.2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.09.2010 року в даній справі скасувати.

Прийняти нове рішення про задоволення позову.

Скасувати податкові повідомлення форми «Р» № 65 від 19.11.2007 року та №83 від 14.12.2007 року.

Постанова набирає законної сили з моменту постановлення і може бути переглянута Верховним Судом України у строк та у порядку, визначеними статтями 237 2391 КАС України.