Рішення № 20889803, 18.01.2012, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Справа № 2/544/498/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 січня 2012 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі :

головуючий суддя Мінаєв І.М.

при секретарі - Копійко Г.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Слов'янська цивільну справу за позовом відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк в особі Донецької філії ВАТ ВТБ Банк до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк в особі Донецької філії ВАТ ВТБ Банк, треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_2 про зміну умов договору,

ВСТАНОВИВ:

До Словянського міськрайонного суду звернулось ВАТ ВТБ Банк до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 з уточненим позовом про стягнення заборгованості у сумі 366 499,95 доларів США (що еквівалентно 2822 049,62 грн. за офіційним курсом НБУ станом на 09.02.2009 р.) та судових витрат посилаючись на те, що відповідно до укладеного кредитного договору № 40В-ДФВ 19/2008 від 08.04.2008 р. позивач надав відповідачці ОСОБА_1 кредит у сумі 35 0000 доларів США із розрахунку 12,5 % річних за час фактичного користування кредитом, строком кредитування до 07.04.2028 року, а відповідачка зобовязалась повернути отриманий кредит, сплатити відсотки за користування кредитом і виконати свої зобовязання згідно з даним договором у повному обсязі. Підтвердженням отримання ОСОБА_1 кредиту в розмірі 35 0000 доларів є заява на видачу готівки № ТR.10624.1. від 08.04.2008 року.

Відповідно до п. 8.2. Кредитного договору, погашення кредиту здійснюється щомісячно. Рівними частинами в розмірі 3976,49 доларів в строк з 25 числа по останній робочий день поточного місяця, починаючи з травня 2008 року.

Згідно п.п. 8.1., 8.2 Кредитного договору сплата банку відсотків за користування кредитом здійснюється позичальником в розмірі, визначеному Додатком № 1 до кредитного договору, в строк з 25 числа по останній робочий день поточного місяця починаючи з квітня 2008 року.

В порушення умов кредитного договору ОСОБА_1 від своєчасного виконання зобовязань ухиляється.

Станом на 09 лютого 2009 року заборгованість ОСОБА_1 перед ВАТ ВТБ Банк складає 366499, 95 доларів США (що еквівалентно 2822049,62 гривень за офіційним курсом НБУ станом на 09.02.2009 року), в тому числі:

-346588,56 доларів США (що еквівалентно 2668731,91 гривень за офіційним курсом НБУ станом на 09.02.2009 року) сума кредиту, що залишилась неповернутою боржником;

-2278,96 доларів США (що еквівалентно 17547,99 гривень за офіційним курсом НБУ станом на 09.02.2009 року) сума простроченого боргу по кредиту з урахуванням індексу інфляції відповідно до п. 9.1 Кредитного договору.

-16836.40 доларів США (що еквівалентно 129640.28 гривень за офіційним курсом НБУ станом на 09.02.2009 року ) відсотки за користування кредитом за період з 21.09.2008 року по 09.02.2009 року;

-170.74 доларів США (що еквівалентно 1314.70 гривень за офіційним курсом НБУ станом на 09.02.2009 року) тридцять процентів річних від суми боргу за несвоєчасне повернення кредиту відповідно до п. 9.1 Кредитного договору;

-625.29 доларів США (що еквівалентно 4814.73 гривень за офіційним курсом НБУ станом на 09.02.2009 року) пеня за несвоєчасну сплату відсотків відповідно до п. 9.2 Кредитного договору.

Кредит було отримано відповідачкою 08.04.2008 року. В той же день, 08.04.2008 року, між позивачем, відповідачкою та відповідачами ОСОБА_2, ОСОБА_3 укладені Договори поруки № 40В2п-ДФВ19/2008 та № 40Вп-ДФВ19/2008, згідно яких ОСОБА_2 та ОСОБА_3 взяли на себе обовязок перед банком відповідати за зобовязання ОСОБА_1, які виникають із умов кредитного договору.

Однак, ОСОБА_1 свої зобовязання за кредитним договором, щодо сплати процентів, суми кредиту не виконує належним чином, в наслідок чого заборгованість відповідача збільшилась і станом на 08.04.2009 року становить 373 520. 60 доларів США (за курсом НБУ станом на 08.04.2009 року становить 2 876 109. 31 грн. та складається з суми кредиту, що залишилась неповернутою боржником в розмірі 345780,92 доларів США, суми простроченого боргу по кредиту з урахуванням індексу інфляції відповідно до п.9.1 кредитного договору становить 3008,41 доларів США, процентів за користування кредитом за період з 25 вересня 2008 року по 07.04.2009 р. складають 22990,50 доларів США, 30% річних від суми боргу за несвоєчасне повернення кредиту відповідно до п.9.1 кредитного договору в розмірі 286.79 доларів США, пені за несвоєчасну сплату процентів відповідно до п.9.2 кредитного договору складає 1292,51 доларів США, суми 3% річних від суми прострочених процентів згідно ст.625 ЦК України складає 161,56 доларів США.

Відповідно до ч.2 ст.1050 глави 71 параграфу 1 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обовязок позивальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, що належать йому за договором позики.

До відповідачів направлялись вимоги про усунення порушень та повернення банку кредитних коштів, однак вимоги банку не виконані.

Просять суд стягнути з відповідачів, солідарно, на користь банка заборгованість за кредитним договором у сумі 373520,69 доларів США, судові витрати по оплаті судового збору в сумі 1700 грн., витрат на ІТЗ 30 грн.

12.05.2009 року позивач ОСОБА_1 звернулась з позовом до відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк в особі Донецької філії ВАТ ВТБ Банк, треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_2 про зміну умов договору, обгрунтовуючи свої вимоги тим, що 08.04.2008 року між нею та відкритим акціонерним товариством ВТБ Банк в особі Донецької філії ВАТ ВТБ Банк було укладено кредитний договір № 40В-ДФВ19/2008, відповідно якого банк надав їй кредит для придбання житлового будинку в сумі 350 000,00 доларів США на строк до 07 квітня 2028 року зі сплатою процентів за користування кредитом . Однак враховуючи той факт, що одним з наслідків світової фінансової кризи на території України є обвал курсу гривні по відношенню до іноземної валюти, позивач 16.03.2009 року звернулась до банку з заявою про внесення змін до вищенаведеного кредитного договору, яким передбачити як зміну валюти виконання зобовязань по погашенню кредиту, так і встановлення валютного курсу на рівні, який діяв на момент укладення договору. Банк до теперішнього часу жодної відповіді на заяву позивача не надав.

Просила внести зміни до кредитного договору № 40В-ДФВ19/2008 від 08 квітня 2008 року, укладеного між ОСОБА_1 та відкритим акціонерним товариством ВТБ Банк, а також зобовязати відкрите акціонерне товариство ВТБ Банк здійснити перерахунок суми платежів за кредитним договором № 40В-ДФВ19/2008 від 08 квітня 2008 року, виходячи з валютного курсу 5.05 грн за один долар США по відношенню до суми кредиту в розмірі 210 000.00 грн, враховуючи відсотки за користування кредитом та усі інші платежі по кредитному договору. Іншу суму кредиту в розмірі 140.000.00 доларів США залишити сплачувати по теперішньому курсу. Крім того, просила розірвати кредитний договір № 40В-ДФВ19/2008 від 08 квітня 2008 року, укладений між ОСОБА_1 та відкритим акціонерним товариством ВТБ Банк.

У судове засідання представник позивача ОСОБА_4 зявився, прохав вимоги задовольнити, а у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у звязку з безпідставністю.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Представник відповідача ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_5 позовні вимоги відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк не визнав у повному обсязі та прохав у їх задоволенні відмовити, посилаючись на те, що договір поруки, на підставі якого позивач просить стягнути борг з ОСОБА_3 солідарно визнаний судом недійсним.

Суд заслухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги позивача за основним позовом відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк в особі Донецької філії ВАТ ВТБ Банк підлягають повному задоволенню, а у задоволенні зустрічного позову слід відмовити з наступних підстав.

Як встановлено у судовому засіданні, відповідно до укладеного договору за номером № 40В-ДФВ 19/2008 від 08.04.2008 року, відповідачка отримала кредит у розмірі 350000 доларів США, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 12,5% та строком кредитування до 07.04.2028 року.

Відповідно до п.8.2 Кредитного договору, погашення кредиту здійснюється щомісячно, рівними частинами в розмірі 3976,49 доларів США в строк до 25 числа по останній робочий день поточного місяця, починаючи з травня 2008 року. Згідно п.п.8.1,8.2 Кредитного договору сплата банку процентів за користування кредитом здійснюється відповідачкою в розмірі, визначеному додатком № 1 до кредитного договору, в строк до 25 числа по останній робочий день поточного місяця, починаючи з квітня 2008 року.

В забезпечення зобовязань за кредитним договором, 08.04.2008 року, між ВАТ ВТБ Банк, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, ОСОБА_3 укладено договори поруки № 40В2п-ДФВ19/2008 та № 40Вп-ДФВ19/2008, згідно яких ОСОБА_2 та ОСОБА_3 взяли на себе обовязок перед банком відповідати за зобовязання ОСОБА_1, які виникають із умов кредитного договору в повному обсязі цих зобовязань.

У порушення зазначених норм, відповідачка зобов'язання за вказаним договором, щодо сплати процентів, суми кредиту, належним чином не виконує, оскільки, як вбачається з розрахунку заборгованості станом на 08.04.2008 року, погашення кредиту здійснювалось з порушенням встановленого кредитним договором строку, кредит погашався не щомісячно, в наслідок чого виникла прострочена заборгованість.

Відповідно до п.9.1 Кредитного договору відповідачка зобовязалась сплачувати 30% річних від суми боргу за несвоєчасне повернення кредиту, а також сплачувати суму простроченого боргу по кредиту з урахування індексу інфляції.

Згідно п.9.2 кредитного договору, відповідачці нараховується пеня за несвоєчасну сплату процентів.

Станом на 08.04.2009 року, заборгованість відповідачки за кредитним договором складає 373520,69 доларів США.

Добровільно умови договору як відповідачка, так і поручителі, які взяли на себе обовязок виконувати зобовязання боржника, не виконують.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Відповідно до вимог ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати відсотки, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст.623 ЦК України боржник який порушив зобовязання, повинен відшкодувати кредиторові нанесені їм збитки.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання їм грошового зобовязання.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, тобто належним виконанням зобовязань з боку відповідача є повернення кредиту та сплата процентів за користування ним у строки, у розмірі та валюті, як це було визначено кредитним договором.

За офіційним курсом валют, встановленим Національним банком України на 08.04.2009 року, 100 доларів США 770 грн., тому еквівалент заборгованості за кредитним договором у сумі 373 520, 69 доларів США, станом на 08.04.2009 р. складає 2 876 109. 31 грн.

В силу ч.2 ст. 1054 та ч.2 ст.1050 ЦК України наслідками порушення Відповідачем зобовязання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами, у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення кредиту та сплати процентів, що залишилися за договором”.

Статтею 554 ч. 1 ЦК України передбачено, що в разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, в яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно рішення Словянського міськрайонного суду Донецької області від 02.06.2011р. по справі №2-73-2011, яке набрало законної сили відповідно до ухвали Апеляційного суду Донецької області від 05.08.2011р., визнано недійсним договір поруки №40Вп-ДФВ19\2008, укладений між ЗАТ ВТБ Банк та ОСОБА_1, ОСОБА_3 08.04.2008р.(а.с.241-242 т.2).

Оскільки зазначене рішення суду вступило в законну силу, ним встановлено, що ОСОБА_3 не підписував та не укладав зазначений вище договір поруки, то позовні вимоги до ОСОБА_3 як солідарного боржника задоволенню не підлягають. Факт подачі касаційної скарги на зазначене рішення суду відповідно до ст.319 ЦПК України не зупиняє та не скасовує законної сили рішення суду.

На підставі вказаних обставин суд вважає, що вимоги позивача за основним позовом про стягнення суми боргу з відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 у солідарному порядку, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Стосовно зустрічних позовних вимог ОСОБА_1, то ці вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

В зустрічному позові ОСОБА_1 посилається на те, що виконання умов кредитного договору, укладеного між нею та банком, в умовах складної економічної ситуації в країні протирічить положенням ст.6 ЦК України та ст.21 ЗУ „Про захист прав споживачів”, при цьому вона не конкретизує у чому саме полягають ці порушення.

Відповідно до ст.21 ЗУ „Про захист прав споживачів” в діях Банку щодо укладення кредитного договору з ОСОБА_1 немає ознак порушень прав споживача :

„Права споживача вважаються порушеними, якщо :

-1. при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції - умови кредитного договору з боку Банку виконано у повному обсязі, у неї був вільний вибір вибору різноманітних програм кредитування, але обрала даний вид кредитування;

-2. при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та\або висловлене ним волевиявлення ОСОБА_1 під час отримання кредиту мала вільний вибір в обранні валюти кредитування, але вибрала кредит у доларах США, а тому і повинна повернути кредит саме у доларах США згідно умов кредитного договору або за курсом НБУ в національній валюті України;

-3. при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитися, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець навязує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами відповідач міг відмовитися та укласти договір кредиту в іншій фінансовій установі;

-4. порушується принцип рівності сторін договору сторони уклали спірний договір за власним бажанням відповідача за основним позовом однією з наявних програм кредитування у відповідності до ст.6 ЦК України, що не порушує принципи свободи та рівності сторін договору;

-5. будь яким чином обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної та своєчасної інформації про відповідну продукцію таких даних ОСОБА_1 суду не надала;

-6. відповідачу не було реалізовано продукцію, яка є неякісною або небезпечною;

-7. ціну продукції визначено належним чином при ознайомленні з умовами кредитування відповідачу надавався розрахунок кредиту на весь строк його дії на обраних нею умовах, в тому числі графік погашення кредиту та інших платежів;

-8. документи, що підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не надано споживачу в договорі є підпис відповідача та вказана конкретна дата одержання нею примірника договору та додатків до нього ( графік погашення та інше). Відповідно до ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається зі згоди сторін, якщо інше не встановлено договором.

Аналіз законодавчої норми ст.652 ЦК України свідчить про те, що розірвання договору за рішенням суду може бути лише за наявності одночасно чотирьох обовязкових умов - в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; зміна обставин обумовлена причинами, які зацікавлена сторона не могла усунути після їх виникнення; виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін та позбавило б зацікавлену сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; з суті договору або звичаїв ділового обігу не свідчить, що ризик зміни обставин несе зацікавлена сторона.

При цьому ОСОБА_1 не надано суду доказів того, що виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін та позбавило б зацікавлену сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; з суті договору або звичаїв ділового обігу не свідчить, що ризик зміни обставин несе зацікавлена сторона.

Також дана норма Закону передбачає, що окрім наявності всіх чотирьох умов, передбачених п.3 ст.652 ЦК України, зміна договору допускається лише в порядку виключення ще за наявності однієї з двох умов розірвання договору протирічить суспільним інтересам чи потягне для сторін ( або однієї з них ) шкоду, що значно перевищує витрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Таким чином, економічна світова криза та падіння курсу національної валюти України не є підставами для зміни умов та розірвання кредитного договору, а встановлення курсу національної валюти є компетенцією Національного Банку України.

Відповідно ж до п.4.1 кредитного договору від 08.04.2008р. валютні ризики, які повязані зі зміною курсу долара США до гривні під час виконання зобовязань за кредитним договором несе Позичальник.

При цьому відповідачами не надано суду доказів того, що виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін та позбавило б зацікавлену сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; з суті договору або звичаїв ділового обігу не свідчить, що ризик зміни обставин несе зацікавлена сторона. Судом встановлено, що з вересня 2008 р. відповідачка ще до настання світової економічної кризи порушувала строки уплати за користування кредитом, а потім взагалі не здійснювала оплату кредиту та відсотків, інших платежів, навіть у меншому розмірі, ніж передбачено Графіком погашення заборгованості, заборгованість зросла до 373520,69 доларів США.

Відповідно до ч.2,3 ст. 10 ЦПК України, сторони, які беруть участь у справі мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч.1 ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Таким чином, оцінивши докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ВАТ ВТБ Банк підлягають частковому задоволенню, а зустрічний позов задоволенню не підлягає.

Крім того, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь позивача витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 30 грн., та з ОСОБА_2 судовій збір в сумі - 1700 грн (ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи та від сплати судового збору звільнена), на підставі п.3 ст. 88 ЦПК України, які сплачені ним при подачі позову до суду відповідно до платіжних доручень, судові витрати ОСОБА_1 слід покласти на неї.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 509, 526, 536, 623, 625, 629 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 209, 213, 214, 215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

Уточнені позовні вимоги ВАТ ВТБ Банк до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк в особі Донецької філії ВАТ ВТБ Банк, р/р 290929000103 МФО 335571, ЕДРПОУ 24453835 заборгованість за кредитом 373520,69 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 08.04.2009 року складає 2 876 109, 31 гривень.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, на користь відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк в особі Донецької філії ВАТ ВТБ Банк, р/р 290929000103 МФО 335571, ЕДРПОУ 24453835 судові витрати по оплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 30 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк в особі Донецької філії ВАТ ВТБ Банк, р/р 290929000103 МФО 335571, ЕДРПОУ 24453835 судові витрати: по сплаті судового збору в сумі 1700 грн.

У задоволенні позовних вимог ВАТ ВТБ Банк до ОСОБА_3 відмовити.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк в особі Донецької філії ВАТ ВТБ Банк про зміну умов договору та розірвання кредитного договору відмовити.

Судові витрати ОСОБА_1 покласти на ОСОБА_1

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області через Слов'янський міськрайонний суд Донецької області шляхом подачі в 10-денний термін з моменту отримання копії рішення апеляційної скарги.

Суддя

Словянського міськрайонного суду І.М. Мінаєв