Вирок № 20885109, 17.01.2012, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 1-884/11

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.01.2012м.Ужгород Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:

головуючого судді - Микуляк П.П.

при секретарі - Микович Я.Ю.

за участю прокурора – Попович І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, за національністю українця, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, який зареєстрований та проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, не одруженого, тимчасово не працюючого, раніше судимого - 06.04.2011 року вироком Ужгородського міськрайонного суду за ч.2 ст.307, ч.2 ст.309, ч.2 ст.317 КК України, у відповідності до ст.70 КК України до позбавлення волі строком на 5 років, з конфіскацією майна. 05.05.2011 року звільнений по відбуттю покарання

у вчиненні злочинів передбачених ч.1 ст.185, ч.2 ст.190 КК України

ВСТАНОВИВ:

3 червня 2011 року приблизно о 15 год. ОСОБА_1, перебуваючи біля будинку №2 по вул.Тургенєва в м.Ужгороді, де був запаркований автомобіль марки «ВАЗ-2103», д.н.з 649-76 РЕ, кузов №2103047454, що належав гр.ОСОБА_2, діючи умисно, з метою заволодіння чужим майном, таємно викрав зазначений автомобіль, чим спричинив останньому згідно висновку експерта НДЕКЦ при УМВС України в Закарпатській області №1324 від 23.05.2011 року матеріальну шкоду в розмірі 10558 грн.

Після цього, маючи реальну можливість розпоряджатись викраденим автомобілем, з метою отримання грошових коштів від ОСОБА_3 та ОСОБА_4, шляхом обману та зловживаючи довірою ОСОБА_3, повідомив останньому про те, що він являється власником вказаного автомобіля та має намір його продати. Після домовленості про купівлю у ОСОБА_1 автомобіля ОСОБА_3 по мобільному телефону викликав громадянина ОСОБА_5, який являється приватним підприємцем та надає послуги по перевезенню на спеціальному трейлері марки «МАН»(евакуатор), для транспортування автомобіля марки «ВАЗ-2103», д.н.з 649-76 РЕ, до пункту заготівлі і переробки чорних та кольорових металів з метою його подальшого продажу.

При цьому, ОСОБА_1 за безпосереднім пособництвом ОСОБА_3, ОСОБА_4Т та ОСОБА_5, які не були обізнані про те, що він не являється власником вказаного автомобіля, завантажив автомобіль марки «ВАЗ-2103», д.н.з 649-76 РЕ, на трейлер-евакуатор марки «МАН», д.н.з АТ03.75 АС, та перевіз транспортний засіб до пункту заготівлі і переробки чорних та кольорових металів ВАТ «Карпати ЛТД», що знаходиться в м.Ужгороді, по вул. Трудовій, 2 «а». Після зважування автомобіля на території ВАТ «ЛТД Карпати», за участі гр.ОСОБА_6, на спеціальних вагах, ОСОБА_1 отримав від ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 600 грн.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину визнав, розкаявся у вчиненому та показав, що після звільнення в травні 2011 року з місць позбавлення волі, він намагався офіційно працевлаштуватись та підробляв автослюсарними роботами, які виконував в майстерні по вул.Тургенєва, 2 в м.Ужгороді. 03.06.2011 року він знаходився за місцем своєї роботи, близько 15 год. до майстерні під’їхали двоє громадянин ромської народності, як йому стало відомо згодом це були ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які запитали у нього чи не має він якогось метал на продаж. Він показав їм на автомобіль марки «ВА32103», що був припаркований біля огорожі, під час розмови, він запевнив останніх про те, що даний транспортний засіб належить йому на праві власності і він має намір здати його на металобрухт. Вони домовились про те, що він отримає 1 гривню за кілограм ваги автомобіля. ОСОБА_3 по мобільному телефону викликав трейлер - автомобіль «МАН», вони разом завантажили автомобіль «ВАЗ 2103»на причіп та поїхати до пункту прийому металобрухту. Приїхавши до пункту прийому металобрухту по вул. Трудової в м. Ужгороді, вони зважування автомобіль і ОСОБА_3 дав йому 600 грн.

ОСОБА_1 зазначив, що в момент вчинення злочину він усвідомлював протиправність своїх дій, але вважав, що викрадений ним автомобіль марки «ВАЗ-2103», д.н.з 649-76 РЕ, є металобрухтом.

Крім фактичного визнання підсудним ОСОБА_1 своєї вини, його вина у вчиненні інкримінованих йому злочинів, стверджується зібраними досудовим слідством та дослідженими в судовому засіданні доказами, які повністю узгоджуються з матеріалами справи щодо місця, часу та обставин вчинених злочинів, а саме:

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_7 показав, що на даний час є приватним підприємцем і займається ремонту автомобілів. Приблизно чотири роки тому він придбав у свого знайомого ОСОБА_8 автомобіль марки «ВАЗ 2103», д.н.з. 649-76РЕ. Через деякий період у нього закінчився строк дії тимчасового доручення на керування та користування даного транспортного засобу і він припакував його поруч з автомайстернею, в якій працював по вул. Тургенєва, 2 в м.Ужгороді, в той час автомобіль знаходився в несправному стані. 03.06.2011 року приблизно о 18 год., проїжджаючи по вул. Тургенєва у власних справах він помітив відсутність його автомобіля. Про даний факт він повідомив співробітників Ужгородського МУ УМВС України в Закарпатській області та написав заяву про факт крадіжки.

Разом з працівниками міліції вони об»їздили декілька пунктів прийому металобрухту і в одному з них по вул. Трудовій 2 в м. Ужгороді, ними було виявлено належний йому автомобіль марки «ВАЗ 2103». Зі слів директора вказаного пункту прийому металобрухту йому стало відомо, що автомобіль привезли два громадянина ромської народності та якийсь ще чоловік.

Згодом було встановлено, що автомобіль привезли ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які повідомили, що автомобіль вони придбали 03.06.2011 р. у гр.ОСОБА_1 за 600 грн., як металобрухт.

Потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні показав, що на даний час у нього не має постійного місця роботи та заробітку, а тому він разом з братом ОСОБА_4 займається купівлею металобрухту у населення, з метою його подальшого здавання до офіційних пунктів прийому металобрухту. 03.06.2011 року він разом з братом ОСОБА_4, проїжджаючи по вул. Тургенєва в м Ужгороді, біля пожежної частини, вони помітили автомобіль марки «ВАЗ 2103», який був припаркований біля автомайстерні. Вони зупинились та намагались знайти власника автомобіля для його купівлі. Номерні знаки на авто були відсутні. Приблизно через 5 хвилин до них підійшов якийсь чоловік, який представився ОСОБА_1 Вони повідомили, що мають намір придбати даний автомобіль для подальшого продажу його на металобрухт, оскільки даний автомобіль був у несправному стані та мав сліди ерозії. ОСОБА_1 сказав їм, що він являється власником цього транспортного засобу і згідний продати його за ціною в розмірі 2000 грн. На дану пропозицію вони не погодились, оскільки їм не потрібен був даний автомобіль як засіб пересування, вони не мали на меті його ремонтувати, лише хотіли здати до пункту прийому металобрухту.

Під час розмови вони домовились, що відвезуть даний автомобіль до пункту прийому металобрухту та він дасть ОСОБА_1 1 гривню за кожен кілограм автомобіля. Євген погодився на пропозицію та він викликав по мобільному телефоні їхнього знайомого ОСОБА_5, у котрого є трейлер, для того щоб відвести автомобіль до пункту прийому металобрухту.

Коли приїхав ОСОБА_5, вони разом з ОСОБА_1 завантажили автомобіль марки «ВАЗ 2103»на трейлер та всі поїхали до пункту прийму металобрухту, що по вул. Трудовій в м. Ужгороді. Після зважування автомобіля, виходячи з його реальної ваги, він заплатив ОСОБА_1 600 грн. За домовленістю, ще 50 грн. він мав передати йому після того, як він принесе їм документи на автомобіль. Наступного дня він телефонував на номер телефону котрий йому дав ОСОБА_1, але ніхто не відповідав. 06.06.2011 року до них додому прийшли працівники міліції та повідомили, що автомобіль «ВАЗ 2103», який вони при дбали у ОСОБА_1, належить іншому громадянину та те, що у нього його викрали.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 показав, що він разом з братом ОСОБА_3 займається закупівлею металу у населення для подальшої його здачі до пунктів прийому металобрухту. 03.06.2011 року його братом ОСОБА_3 у гр. ОСОБА_1 був придбаний на металобрухт автомобіль марки «ВАЗ 2103», у несправному стані, який був припаркований біля автомайстерні по вул. Тургенєва в м Ужгороді. В ході розмови, ОСОБА_1 представився власником зазначеного транспортного засобу, будь-яких підозр щодо особи продавця у них з ОСОБА_3 не виникало. 06.06.2011 року до них додому прийшли працівники міліції та повідомили, що автомобіль «ВАЗ 2103», котрий вони купили у ОСОБА_1, належить іншому громадянину.

З оголошених показань свідка ОСОБА_9 слідує, що на даний момент він працює начальником Ужгородського відділення ТОВ Фірма «Карпати ЛТД», що розташована по вул.Трудовій, 2а в м.Ужгороді. Вказане підприємство займається заготівлею та переробкою чорних та кольорових металів.

03.06.2011 року приблизно о 16 год. на територію пункту прийому металобрухту приїхали два брати ромської народності ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які на трейлері марки «МАН», під керуванням ОСОБА_5, привезли автомобіль марки «ВАЗ-2103», бежевого кольору, без наявних на ньому номерних знаків, для здачі на металобрухт. Після зважування транспортного засобу, він попросив у них документи на автомобіль. ОСОБА_3 повідомив, що вказаний автомобіль вони тільки що придбали у гр.ОСОБА_1, який приїхав разом ними, і документи вони привезуть завтра. Оскільки документів у них не було він відмовився приймати автомобіль на металобрухт, у зв’язку з чим хлопці залишили транспортний засіб біля огорожі.

Згодом йому стало відомо, що вказаний автомобіль був вилучений працівниками міліції, оскільки 03.06.2011 року він викрадений у законного власника.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому злочинах також підтверджується:

- заявою потерпілого ОСОБА_7 про викрадення автомобіля марки «ВАЗ-2103»(а.с.11), свідоцтвом про реєстрацію даного транспортного засобу серії ІКС №146988 виданого на ім’я ОСОБА_8 (а.с.40), а також оголошеними показаннями свідка ОСОБА_8 (а.с.43-44), який підтвердив, що приблизно 4 роки тому він продав автомобіль марки «ВА32103», д.н.з 649-76РЕ своєму знайомому ОСОБА_7, надавши йому доручення на право керування та користування транспортним засобом;

- протоколом огляду та вилучення автомобіля марки «ВАЗ-2103»(з ілюстрацій) від 03.06.2011 року проведеного по вул. Трудовій в м. Ужгороді, біля паркану ТОВ «Карпати ЛТД» (а.с. 17-19);

- протоколами очних ставок між підозрюваним ОСОБА_1 та ОСОБА_3, а також ОСОБА_4, під час яких підозрюваний повністю підтвердив показання потерпілого ОСОБА_3 та свідка ОСОБА_4 (а.с.69-72, 73-76);

- протоколом відтворення обстановки та обставин події, під час якого ОСОБА_1 добровільно показав на місце, де саме був припаркований автомобіль марки «ВА32103»та вказав куди саме вони його привезли (а.с.77-81).

Виходячи з сукупності досліджених доказів, їх належності, допустимості, доказовості та достатності, суд приходить до переконання, що дії підсудного ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч.1 ст.185 КК України –таємне викрадення чужого майна (крадіжка), за ч.2 ст.190 КК України –заволодіння чужим майном або придбання права на майно, шляхом обману чи зловживаючи довірою (шахрайство), вчинене повторно. Його вина у вчиненні зазначених злочинів доведена повністю.

Відповідно до вимог ст. 323 КПК України, суд обґрунтовує вирок лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні.

Обставинами, що пом’якшують покарання підсудного є те, що він свою вину визнав, щиро кається у вчиненому, завдана злочином шкода відшкодована.

Обставини, що обтяжують покарання підсудного є рецидив вчинення злочину..

Обираючи до підсудного ОСОБА_1 вид та міру покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчинених злочинів, обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання, особу підсудного, як характеризуючі дані приймає до уваги його характеристику по місцю проживання (а.с.108), останній раніше притягувався до кримінальної відповідальності, ОСОБА_1 згідно висновку спеціальної медичної наркологічної експертної комісії №126 від 22.06.2011 року страждає симптомом наркотичної залежності, примусових мір лікування не потребує (а.с.100), суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання підсудного можливе за умови відбування ним покарання у вигляді позбавлення волі, на нетривалий термін, що на думку суду буде відповідати вимогам ст. 50 КК України, а саме буде сприяти виправленню засудженого, а також запобіганню вчинення нових злочинів, як засудженим так і іншими особами.

Цивільний позов по справі –не заявлено.

Судові витрати за проведення автотоварознавчої експертизи №1324 від 23.06.2011 року в розмірі 253,26 грн. (а.с.91) підлягають стягненню з підсудного.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів передбачених ч.1 ст.185, ч.2 ст.190 КК України та призначити йому покарання

-          за ч.1 ст.185 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців;

-          за ч.2 ст.190 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

У відповідності до ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно обрати до засудженого ОСОБА_1 покарання у вигляді позбавлення волі строк на 2 (два) роки.

Запобіжний захід обраний відносно ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою, до вступу вироку в законну силу, - залишити попередній.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_1 рахувати з моменту його фактичного затримання - 20 грудня 2011 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВС України у Закарпатській області витрати за проведення автотоварознавчої експертизи №1324 від 23.06.2011 року в розмірі 253,26 грн. (одержувач платежу: НДЕКЦ при УМВС України в Закарпатській області; банк одержувача: УДК в Закарпатській області; рахунок: 31256272210434; МФО 812016; ЄДРПОУ 25575144; ЕКД 25010100; призначення платежу «плата за експертизу №1324 від 23.06.2011 року»).

Речові докази по справі: автомобіль марки «ВАЗ 2103», 1975 р.в., д.н.з. НОМЕР_1, та свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу серії ІКС №146988, які знаходяться на відповідальному зберіганні у гр.ОСОБА_7 (а.с.41, 42) – вважати повернутими власнику.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Закарпатської області через Ужгородський міськрайонний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Суддя: Микуляк П.П.