Ухвала суду № 20884067, 29.11.2011, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Справа № 0670/8939/11

Головуючий у 1-й інстанції: <Головуючий у 1-й інст >

Суддя-доповідач:Малахова Н.М.

УХВАЛА

іменем України

"29" листопада 2011 р. м. Житомир

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегіі:

головуючого судді Малахової Н.М.

суддів: Котік Т.С.

Мацького Є.М.,

при секретарі Лабунській Ю.В. ,

за участю представників

сторін

<Поле для текста >

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Житомирі на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "24" жовтня 2011 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промоптторг" <Текст >до Державної податкова інспекція у м.Житомирі про скасування податкового повідомлення-рішення від 03.06.2011р. №0000552304 ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 24.10.2011 року позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі від 03.06.2011 року № 0000552304.

В апеляційній скарзі Державна податкова інспекція у м. Житомирі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволені позову.

Колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у м. Житомирі було проведено позапланову виїзну документальну перевірку позивача по питанню взаємовідносин із товариством з обмеженою відповідальні „Торгсервіс" за березень 2011 р., про що складено акт № 2596/23-2/30317312 від 02.06.2011 року. Перевіркою встановлено, відсутність отримання товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків.

03.06.2011 р. Державною податковою інспекцією у м. Житомирі на підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення № 0000552304, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 145834 грн., в тому числі за основним платежем 145833 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 01 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржувалось позивачем в адміністративному порядку, проте скарги були залишені без задоволення.

Підставою для донарахування відповідачем податкових зобов'язань став висновок податкового органу про порушення позивачем п.2 ст.З Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200, п.201.1, п.201.7 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачу донараховано податок на додану вартість у сумі 145833 грн. за березень 2011 р.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновків, що укладений між товариством з обмеженою відповідальністю „Торгсервіс" та товариством з обмеженою відповідальністю „Промоптторг" договір № 43 від 20.02.2011 р. не віднесено законом до нікчемного, відповідачем не надано належних доказу на підтвердження "безтоварності" здійснених позивачем господарських операцій. Здійснення господарських операцій з контрагентом ТОВ „Торгсервіс" підтверджено належним чином оформленими видатковими і податковими накладними, договорами поставки, оренди нерухомого майна, застави та кредитним, оборотно-сальдовими відомостями по рахунку: 631, картками рахунку: 631.Відповідачем не надано доказів на спростування факту поставки товарно-матеріальних цінностей від ТОВ „Торгсервіс", тому позивачем правомірно було віднесено до податкового кредиту суми сплаченого податку на додану вартість, а отже нарахування податковим органом основного платежу і застосування штрафних санкцій по податку на додану вартість є неправомірним.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, оскільки вони ґрунтуються на приписах чинного законодавства.

Зокрема, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг (п.п. а п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України).

Пунктом 198.3. статті 198 цього кодексу передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної. Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку. Для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна (п. 198.6 ст.198 ПК України).

Згідно приписів п.200.1. ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

З матеріалів справи вбачається, що 20.02.2011 р. між ТОВ "Торгсервіс" та ТОВ "Промоптторг" було укладено договір за № 43 про поставку товарів. Згідно пунктів 3.2, 3.3, 3.4. вказаного Договору строки поставки конкретних партій товару зазначаються в накладних, навантажування товару здійснюється власними силачі продавця і покупця за домовленістю, транспортування товару здійснюється власники силами покупця і за власний рахунок. Пунктом 4.1 Договору передбачено, що ціна товару поставка якого здійснюватися згідно до цього договору, визначається в накладних, які додаються до Договору. У п.6.1. Договору зазначено, що продавець надає покупцю (чи його представникові) документи на товар, що постачається у відповідності до Договору: товарну та податкову накладну.

На виконання вказаного договору, що підтверджується податковими накладними, ТОВ "Торгсервіс" поставило ТОВ „Промоптторг" товарно-матеріальні цінності, факт отримання яких підтверджується видатковими накладними № 010322 від 01.03.2011 р. на суму 338712,01 грн., т.ч. ПДВ 56452 грн.; № 140306 від 14.03.2011 р. на суму 317826,26 грн., в т.ч. ПДВ 5297, 04 грн.; № 210307 від 21.03.2011 р. на суму 218461,73 грн., в т.ч. ПДВ 36410,29 грн.

Всі податкові накладні відповідають вимогам ст.201 ПК України і в ході проведення перевірки та в судовому засіданні даний факт відповідачем не спростовано.

Отримані товарно-матеріальні цінності були оплачені позивачем, що підтверджується платіжними дорученнями та доставлені на його адресу , що підтверджується товарно-транспортними накладними та подорожніми листами від 01.03.2011 р. № 1, від 14.03.2011 р №2, від 21.03.2011 р. № 3, які оформлені відповідно до загальних вимог щодо змісту первинних документів. а тому вважаються належними первинними документами бухгалтерського обліку.

Окрім цього, встановлено, що транспортування товарно-матеріальних цінностей від ТОВ „Торгсервіс" до ТОВ „Промоптторг" здійснювалась транспортом позивача (автомобіль НОМЕР_2), водієм якого був ОСОБА_6, який є власником і директором підприємства, та яким здійснювались навантажувально-розвантажувальні роботи даного товару.

У подальшому товарно-матеріальні цінності були використані у господарській діяльності позивача, оскільки представник ТОВ „Ректайм" ОСОБА_7 згідно договору № 21 від 01.07.2005 р. та додаткової угоди №5 від 26.04.2010 р. між ТОВ „Промоптторг" та ТОВ „Ректайм" та на підставі довіреностей : ЯПТ № 785887 від 14.03.2011 р. отримав у позивача за накладною № РТ-03 від 14.03.2011р. товар в асортименті в кількості 6438 одиниць; ЯПТ № 785875 від 01.03.2011 р. отримав у позивача за накладною № РТ-02 від 01.03.2011 р. товар в асортименті в кількості 7741 одиниць; НБЖ № 554408 від 21.03.2011 р. отримав у позивача за накладною № РТ-04 від 21.03.2011 р. товар в асортименті в кількості 4751 одиниць. Поставка товарів підтверджується податковими накладними ТОВ „Промоптторг".

Наявність у позивача виробничо-складських приміщень підтверджується укладеними договорами оренди та суборенди.

Отже, реальність господарської операції, підтверджена первинними документами є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 198, 200,205,206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Житомирі залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного судувід 24 жовтня 2011 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя <(підпис) >Н.М. Малахова

судді: <(підпис) >Т.С. Котік Є.М. Мацький <вибирається для КОПІЇ ><Довідник > Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Товариство з обмеженою відповідальністю "Промоптторг" вул.Київська, 1,м.Житомир,10014

3- відповідачу Державна податкова інспекція у м.Житомирі м-н Перемоги,2,м.Житомир,10014

<Текст >