Ухвала суду № 20875459, 24.11.2011, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2011 р. Справа № 37930/10 Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Яворського І.О.,

суддів: Дяковича В.П., Обрізка І.М.

з участю секретаря судового засідання Патлевич Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Синтезгруп» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2010 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Синтезгруп» до Державної податкової інспекції у Радехівському районі Львівської області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

У вересні місяці 2010 року позивач звернувся до суду з позовом про наступне.

Державною податковою інспекцією у Радехівському районі Львівської області проводилась планова виїзна перевірка ТзОВ «Синтезгруп» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 року по 30.06.2009 року, валютного та іншого законодавства з 01.01.2008 року по 30.06.2009 року, за результатами якого складено акт № 841/2301/34677868 від 03 грудня 2009 року. На підставі вказаного акту перевірки Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова прийнято наступні податкові повідомлення-рішення: 0000852301/0 від 17.12.2009 року, яким позивачу визначено податкове зобовязання по податку на додану вартість на загальну суму 60000 гривень; № 0000842301/0 від 17.12.2009 року, яким позивачу визначено податкове зобовязання по податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 30750 гривень. ТзОВ «Синтезгруп» оскаржило спірні податкові повідомлення-рішення в порядку апеляційного оскарження до Державної податкової інспекції у Радехівському районі Львівської області. Рішенням Державної податкової інспекції у Радехівському районі Львівської області від 22.02.2010 року № 1822/7/23-0 залишено без задоволення скаргу позивача, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення без змін. З акта перевірки вбачається, що відповідачем при перевірці повноти визначених позивачем валових витрат не враховуються витрати, понесені позивачем в грудні 2008 року по отриманих від ТзОВ «Трансінвестпостач» маркетингових послугах на суму 82000 гривень. Позивач просив скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Радехівському районі Львівської області від 17 грудня 2009 року.

У поясненні на позов Державна податкова інспекція у Радехівському районі зазначає, що доказів використання у власній господарській діяльності маркетингових послуг згідно Договору № 01/12 від 01.12.2008 року товариством не надано.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2010 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю. Суд першої інстанції вказав, зокрема, на те, що в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про наявність звязку між укладеними позивачем зовнішньоекономічними договорами та наданням спірних маркетингових послуг без подальшого їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності позивача.

Згадана постанова суду першої інстанції оскаржена в апеляційному порядку Товариством з обмеженою відповідальністю «Синтезгруп». Апелянт вказує, що суд першої інстанції не врахував, що завдяки проведеним ТзОВ «Трансінвестпостач» маркетинговим дослідженням та проведеним переговорам з іноземними контрагентами, позивачем було укладено ряд зовнішньоекономічних контрактів по реалізації рідин технічного призначення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Синтезгруп» слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову залишити без змін. При цьому колегія суддів виходить з наступних міркувань.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи. Так, 01 грудня 2008 року між позивачем як замовником та ТзОВ «Трансінвестпостач», як виконавцем, укладено договір № 01/12, згідно якого виконавець зобовязувався надати замовнику за плату маркетингові послуги за напрямками, визначеними в договорі (п.1.4 Договору), а замовник зобовязувався прийняти виконану роботу та оплатити її.

Згідно п.1.2 цього ж договору, обєктом маркетингових послуг є рідини технічного призначення. На підставі п.2.2 договору моментом надання результатів дослідження є Акт виконаних робіт.

З акту перевірки вбачається, що позивачу на протязі 2008 року ТзОВ «Трансінвестпостач» надані маркетингові послуги на суму 490000,00 гривень, в тому числі ПДВ - 81666,67 гривень. Маркетингові послуги згідно акта виконаних робіт від 30.12.2008 року за № 30/12 до валових витрат включено частково в сумі 82000,00 гривень. Перевіркою також встановлено завищення задекларованих ТзОВ «Синтезгруп» показників податку на додану вартість в сумі 40000,00 гривень, у тому числі за квітень 2009 року в сумі 40000,00 гривень у звязку з віднесенням до податкового кредиту суми ПДВ по операціях не повязаних з господарською діяльністю товариства, які не підтверджені відповідними документами. 17 грудня 2009 року ДПІ у Радехівському районі прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000852301/0, яким згідно пп. «б» п.п.4.2.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», на підставі акта перевірки, визначено суму податкового зобовязання за платежем податок на додану вартість, усього 60000,00 в тому числі 40000,00 за основним платежем та 20000,00 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями.

Згідно п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Згідно п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.8 цієї статті. Згідно п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 цього ж Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Апеляційний адміністративний суд погоджується з тим, що позивачем належними та допустимими доказами не підтверджено, що віднесення витрат вартості маркетингових послуг до складу валових витрат є їх безпосереднє використання у господарській діяльності товариства. З наявних у матеріалах справи актів виконаних робіт та звіту про проведення маркетингових досліджень не вбачається, які роботи маркетингового характеру та в якому обсязі були виконані ТзОВ «Трансінвестпостач». У вказаних документах види наданих послуг носять загальний характер і фактично відтворюють умови договору про надання маркетингових послуг стосовно зобовязань виконавця за даним договором. Важливим, на думку колегії суддів є те, що реалізація продукції згідно вказаних у справі контрактів за період, що перевірявся, не здійснювалася. Факт відсутності експортних операцій позивача також підтверджується поданими деклараціями по податку на додану вартість за січень - грудень 2009 року та січень-вересень 2010 року. У матеріалах справи дійсно відсутні докази, які б свідчили про наявність звязку між укладеними позивачем зовнішньоекономічними договорами та наданням спірних маркетингових послуг без подальшого їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності позивача.

Додані до матеріалів справи копії рішень Вищого адміністративного суду України з аналогічних питань, повністю узгоджуються з позицією суду першої інстанції по даній справі.

Тому колегія суддів прийшла до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, оскільки вважає апеляційні вимоги неаргументованими.

Рішення суду першої інстанції є законним і підстав для його скасування чи зміни немає.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Синтезгруп» залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2010 року в справі № 2а- 5833/10 без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі, відповідно до ч.3 ст. 160 КАС України з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий І.О. Яворський

Судді В.П. Дякович

І.М. Обрізко

Повний текст

виготовлено та підписано 28.11.2011 року