Постанова № 20864190, 16.01.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.01.12 Справа № 5015/4683/11

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого –судді - О.Л. Мирутенко

суддів - Г.М. Гнатюк

- Н.М. Кравчук

Розглянувши апеляційну скаргу ВАТ «Львівський хлібокомбінат»

на рішення господарського суду Львівської області від 31.10.2011 року.

у справі №5015/4683/11

за позовом: прокурора Франківського району м. Львова в інтересах держави в особі Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради

до: ВАТ «Львівський хлібокомбінат»

про: розірвання договору оренди нежитлових приміщень та виселення з приміщень

З участю представників :

від прокуратури - не з’явився;

від позивача –не з’явився;

від відповідача –не з’явився.

ВСТАНОВИВ :

Рішенням господарського суду Львівської області від 31.10.2011р., суддя О. Шпакович, позов прокурора Франківського району м. Львова в інтересах держави в особі Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради було задоволено частково. У задоволенні позовної вимоги про розірвання договору оренди було відмовлено. Зобов’язано ВАТ «Львівській хлібокомбінат»звільнити у 20-денний строк нежитлові приміщення І-го поверху (загальною площею 64,4 кв.м.), що знаходяться у м. Львові, вул. Городоцька, 31. Стягнуто з ВАТ «Львівській хлібокомбінат»у дохід Державного бюджету України державне мито у розмірі 85,00 грн. Стягнуто з ВАТ «Львівській хлібокомбінат»у дохід Державного бюджету України витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн.

З даним рішенням не погодився відповідач - ВАТ «Львівський хлібокомбінат»і оскаржив його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи.

У судовому засіданні оголошувалась перерва. Сторони були повідомлені належним чином про час та місце судового розгляду.

Розпорядженням в.о. голови Львівського апеляційного господарського суду від 05.01.2012р. у склад колегії було введено суддю Гнатюк Г.М. замість судді Краєвської М.В.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити повністю, а рішення господарського суду Львівської області від 31.10.2011р. у справі №5015/4683/11 скасувати, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 104 ГПК України підставами для скасування рішення місцевого господарського суду є невідповідність висновків, викладених в рішенні, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, 20 жовтня 1994 року між сторонами спору був укладений Договір оренди нежитлових приміщень № 6437, відповідно до якого передачі у строкове платне користування підлягали нежитлові приміщення загальною площею 64,4 кв.м. на вул. Городоцькій, 31, (перший поверх), м. Львів, - як спеціалізований хлібний магазин № 23.

Факт нецільового використання орендованого майна було виявлено у ході проведення Контрольно-інвентаризаційним відділом у м. Львові ревізії фінансово-господарської діяльності Управління, під час якої було проведено обстеження спірних житлових приміщень, результат якого зазначений в Акті огляду від 29.01.2010 року, складеного представниками Сторін у присутності представника КІВ у м. Львові.

19.10.2011 року за вимогою прокурора Франківського району м. Львова від 14.10.2011 року було проведено додаткове обстеження спірних приміщень, за результатами якого складено Акт № 1069, що підтверджує факт нецільового використання відповідачем спірних приміщень (здійснюється, крім іншого, торгівля товарами підакцизної групи).

Прокурор Франківського району м. Львова подав до суду позов в інтересах держави в особі Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради до ВАТ «Львівський хлібокомбінат»з вимогою розірвати договір №6437 від 20.10.1994 року, укладений сторонами стосовно найму нежитлових приміщень загальною площею 64,4 кв.м. (м. Львів, вул. Городоцька, 31, перший поверх), що належать на праві комунальної власності територіальній громаді міста Львова, і передані у строкове платне користування відповідачу із цільовим призначенням: «спеціалізований хлібний магазин №23».

Підставами для розірвання договору прокурор вказав факт використання відповідачем найманих приміщень не за цільовим призначенням: для продажу, крім хлібобулочних виробів, також алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що є несумісним із цільовим призначенням приміщення - для організації господарської діяльності спеціалізованого хлібного магазину.

Суд першої інстанції задовольнив позов частково та визнав спірний договір неукладеним. З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду погодитися не може з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦК УРСР (в редакції чинній на момент укладення договору) договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах.

В апеляційному суді представник позивача підтвердив факт досягнення згоди з орендарем по всіх істотних умовах договору та його офіційне визнання Управлінням комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради.

Факт виконання договору №6437 від 20.10.1994 року підтверджується та не заперечується сторонами договору.

Правовідносини між сторонами спору по даному договору існують на даний час, а тому до них правомірно застосовується норми чинного ЦК України.

Відповідно до ст.. 204 ЦК України (в редакції 2004р.) правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Апеляційним судом встановлено, що сторони спору не звертались до суду з вимогою про визнання договору оренди недійсним.

За таких обставин справи апеляційний суд визнає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що спірний договір є неукладеним.

Пунктом 1 спірного договору оренди сторони погодили, що орендар прийняв в користування нежитлові приміщення за адресою: м. Львів, вул.. Городоцька, 31, під літ 21-1, 21-2, 21-3, 21-4, фірмовий магазин №23. Тобто функціональним призначенням орендованого приміщення є магазин.

Отже, як видно зі змісту договору оренди, у ньому відсутні положення щодо обов’язкового використання орендованого приміщення виключно для торгівлі хлібобулочними виробами.

Апеляційним судом встановлено, що ВАТ «Львівський хлібокомбінат»було передано приміщення у м. Львів, вул. Городоцька, 31, а саме –«спец. хліб. маг. №23», та позивачем у договорі не передбачено жодних обмежень щодо асортименту товару, що має продаватись у магазині.

Тому твердження прокурора про передачу об’єкта оренди саме для організації торгівлі хлібобулочними виробами, не відповідає характеру договірних відносин між сторонами та дійсним обставинам справи.

Апеляційним судом встановлено та не заперечується позивачем і прокурором факт торгівлі орендарем в магазині хлібобулочними виробами та супутніми товарами, що не суперечить умовам договору №6437 від 20.10.1994 року.

За таких обставин справи апеляційний суд визнає безпідставним та необґрунтованим твердження прокурора про порушення орендарем умов договору оренди –використання за цільовим призначенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 783 ЦК України наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі.

Всупереч вимогам ст. 33-34 ГПК України ні прокурором, ні позивачем не було доведено суду обставин та факту користування орендарем об’єктом оренди всупереч умовам договору або призначенню речі, а тому позовні вимоги є безпідставними.

З огляду на викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення місцевого господарського суду винесене з неповним дослідженням обставин справи, з порушенням вказаних норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню.

Апеляційний суд постановляє нове рішення, яким в позові прокурора Франківського району м. Львова в інтересах держави в особі Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради відмовляє повністю за безпідставністю.

Керуючись ст.ст. 101,103,104,105 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд

Постановив:

Апеляційну скаргу ВАТ «Львівський хлібокомбінат»задовольнити повністю.

Рішення господарського суду Львівської області від 31.10.2011 року у справі №5015/4683/11 скасувати.

Постановити нове рішення, яким в позові прокурора Франківського району м. Львова в інтересах держави в особі Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради відмовити повністю.

Судові витрати покласти на позивача. Стягнути з Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради на користь ВАТ «Львівський хлібокомбінат»42,50 грн. в повернення сплаченого державного мита при поданні апеляційної скарги.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.

Матеріали справи скерувати в господарський суд Львівської області.

Головуючий-суддя О.Л. Мирутенко

Судді: Г.М. Гнатюк

Н.М. Кравчук