Постанова № 20864125, 28.12.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 грудня 2011 року 09:00 № 2а-16093/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Клочкової Н.В., при секретарі судового засідання Пошелюзному О.В., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Бістерфельд Спеціалхемі Україна"

до Київської регіональної митниці

провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень форми "Р" № 197, № 198 від 22.09.2011 року ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

03 листопада 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю "Бістерфельд Спеціалхемі Україна" (далі-позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовною заявою до Київської регіональної митниці (далі-відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень форми "Р" № 197, № 198 від 22.09.2011 року. Позовні матеріали передані на розгляд судді 04 листопада 2011 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 листопада 2011 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-16093/11/2670.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 листопада 2011 року закінчено провадження в адміністративній справі № 2а-16093/11/2670 та призначено справу до судового розгляду.

21 листопада 2011 року в судове засідання прибув представник позивача, представник відповідача не прибув, подавши клопотання про відкладення судового розгляду. В судовому засіданні було оголошено перерву та призначено наступне судове засідання на 12 грудня 2011 року.

12 грудня 2011 року в судове засідання прибув представник позивача та представник відповідача. Представник позивача підтримав позов в повному обсязі з підстав, викладених у позові та додаткових поясненнях до позовної заяви. Представник відповідача проти позову заперечував з підстав, викладених у запереченнях. Судом було витребувано додаткові докази у сторін та оголошено перерву в судовому засіданні.

19 грудня 2011 року в судове засідання прибув представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не прибув, подавши клопотання про вирішення справи в порядку письмового провадження.

Згідно частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відтак, враховуючи неприбуття відповідача та наявне клопотання від Київської регіональної митниці про вирішення справи в порядку письмового провадження, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В:

Київською регіональною митницею у період з 20.06.2011 р. по 19.08.2011 р. була проведена планова виїзна перевірка дотримання ТОВ «Бістерфельд Спеціалхемі Україна»законодавства України з питань митної справи, за результатами якої було складено Акт №8/11/100000000/32373756 від 19.08.2011 року.

Під час даної перевірки було встановлено, що «в окремих випадках до митного оформлення ТОВ «Бістерфельд Спеціалхемі Україна»були надані недостовірні відомості про вартість транспортних витрат, що в свою чергу призвело до заниження митної вартості імпортованих товарів, зокрема, окремі документи не містять даних, що підтверджують витрати на транспортування до місця ввезення на митну територію України та після ввезення на митну територію України, та, як наслідок, до порушення ст. 267 Митного кодексу України, п. 4.3 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 190.1 ст. 190 Податкового кодексу України, та заниження податкових зобов'язань по сплаті мита на суму 5789,43 грн. та податку на додану вартість на суму 23914,32 гри.».

ТОВ «Бістерфельд Спеціалхемі Україна»не погодилося з висновками Київської регіональної митниці, викладеними в Акті перевірки від 19.08.2011 року №8/11/100000000/32373756 та в порядку, передбаченому п. п. 4.1.5, 4.1.10 Наказу Держаної митної служби України №254 від 30.03.2006 р. "Про затвердження Порядку оформлення результатів проведення митними органами на підприємствах перевірок системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України", подало до Київської регіональної митниці заперечення до Акту перевірки від 02.09.2011 року (вих. №51-КЩ) та Додаткові заперечення до Акту перевірки від 23.09.2011 року (вих. №62-КЩ).

За результатами розгляду заперечень ТОВ «Бістерфельд Спеціалхемі Україна»до Акту перевірки від 02.09.2011 року. Київською регіональною митницею були надані висновки на заперечення від 12.09.2011 року (вих. №40/7-14/11493), які фактично дублюють доводи та висновки, викладені в Акті перевірки.

На підставі зазначеного Акту перевірки, Київською регіональною митницею були винесені податкові повідомлення-рішення форми «Р» від 22.09.2011 року №197, №198, за якими «Бістерфельд Спеціалхемі Україна»було донараховано податкові зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 28159, 35 грн. (тому числі штрафні санкції - 4 245,03 грн.) та з мита на товари, що ввозяться на територію України в сумі 6 882,47 грн. (у тому числі штрафні санкції - 1 093,04 грн.).

Не погоджуючись з грошовим зобов'язанням, визначеним у податкових повідомленнях-рішеннях форми «Р»від 22.09.2011 року №197, №198, ТОВ «Бістерфельд Спеціалхемі Україна» оскаржило їх до Державної митної служби України (вх. №63-КЩ від 29.09.2011 року).

Рішенням про результати розгляду скарги від 20.10.2011 року (вих. №11.1/2-15.1/14482) Державна митна служба України відмовила ТОВ «Бістерфельд Спеціалхемі Україна»в задоволенні скарги та залишила без змін податкові повідомлення-рішення форми «Р»від 22.09.2011 року №197, №198, яке ТОВ «Бістерфельд Спеціалхемі Україна»отримало 24.10.2011 року.

ТОВ «Бістерфельд Спеціалхемі Україна»не погоджуючись з грошовим зобов'язанням, визначеним у податкових повідомленнях-рішеннях форми «Р»від 22.09.2011 року №197, №198, звернулось із позовною заявою до адміністративного суду.

Спірні правовідносин врегульовані нормами Конституції України, Митного кодексу України, Податкового кодексу України, Закону України «Про податку на додану вартість», Закону України Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 р. N 1766(далі-Порядок 1766), Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затв. наказом Державної митної служби України від 9 липня 1997 р. N 307 (надалі-Інструкція 307) тощо.

Дослідивши матеріали справи та пояснення сторін суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

ТОВ «Бістерфельд Спеціалхемі Україна», здійснюючи свою господарську діяльність, проводить закупівлю товарів у іноземних суб'єктів господарювання на підставі укладених зовнішньоекономічних договорів. Перевезення імпортованих ТОВ «Бістерфельд Спеціалхемі Україна»товарів в період з 01.08.2008 р. по 31.05.2011 р. (в період, за який проводилася перевірка) як за межами митної території України, так і по митній території України, здійснювали ТОВ «КАМАЗ-ТРАНС-СЕРВІС», ТОВ «Київський Республіканський Автоцентр», ПП «РІО-Транс», ПП «РІО-Логістик», ТОВ «УНІВЕРСАЛПРОМ ЛОГІСТИК», Rhenus Logistics s.r.o. (Словакія), ТОВ «Аеро-Експрес», ТОВ «ДСВ Україна», ТОВ «ТЕЛС Україна», СП ТзОВ «Транс-Груп», ТОВ «СОБІ», ФОП ОСОБА_1, з якими укладено відповідні договори про надання транспортно-експедиційних послуг з перевезення вантажів у міжнародному сполученні.

Вказані суб'єкти господарювання безпосередньо здійснювали транспортування вантажів ТОВ «Бістерфельд Спеціалхемі Україна», що підтверджується відповідними товаротранспортними накладними (СМR), замовленнями на транспортне обслуговування, довідками про транспортні витрати, рахунками, платіжними дорученнями, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) та розрахунками (додатками) до Актів здачі-прийняття робіт, наявними у матеріалах справи.

Судом встановлено, що вищезазначені перевізники здійснювали перевезення вантажів ТОВ «Бістерфельд Спеціалхемі Україна»від продавця до місця призначення (як за межами, так і по території України), відтак, у документах, що стосуються перевезення вантажу, було зазначено повну вартість перевезення як до митної території України, так і по митній території України.

Розрахунки з суб'єктами господарювання, що надавали транспортні (транспортно-експедиційні) послуги з перевезення вантажів автомобільним транспортом, ТОВ «Бістерфельд Спеціалхемі Україна»здійснювало на підставі виставлених до оплати рахунків з перевезення імпортованих вантажів автомобільним транспортом та наданих міжнародних транспортних накладних (СМR).

ТОВ «Бістерфельд Спеціалхемі Україна»визначало митну вартість товарів, які імпортувало до України, з урахуванням транспортних витрат до митного кордону України. При цьому, вартість транспортних витрат, яку включено до митної вартості товарів, відповідає фактично сплаченій згідно рахунків перевізників, що підтверджується довідками перевізників про транспортні витрати та Розрахунками (додатками) до Актів здачі-прийняття робіт.

Декларування ТОВ «Бістерфельд Спеціалхемі Україна»транспортних витрат до митної території України здійснювалося шляхом надіслання перевізниками (експедиторами), які в кожному окремому випадку здійснювали транспортування товару, митним брокерам довідок про вартість транспортування товарів до митної території України, які є необхідними документами для визначення митної вартості товарів і без яких неможливе митне оформлення останніх. Зазначені довідки перевізників були підписані уповноваженими особами та скріплені печатками підприємств-перевізників та містили дані товаротранспортного документу (СМR), номер транспортного засобу, дані про маршрут перевезення, розмір плати тощо.

Основні засади організації та здійснення митної справи в України регулюються Митним кодексом України.

Згідно ст. 259 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 262 Митного кодексу України митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості.

Відповідно до ч. 1 ст. 264 Митного кодексу України заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно з п. 4.3 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР для товарів, які імпортуються на митну територію України платниками податку, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України, сплати брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, пов'язаних з імпортом таких товарів, плати за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належать до таких товарів, акцизних зборів, ввізного мита, а також інших податків, зборів . обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються у ціну товарів (робіт, послуг) згідно з законами України з питань оподаткування.

Згідно п. 190.1 ст. 190 Податкового кодексу України базою оподаткування при ввезенні товарів на митну територію України є договірна (контрактна) вартість, але не менша митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті, за винятком податку на додану вартість, що включаються до ціни товарів/послуг згідно із законом.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 267 Митного кодексу України при визначені митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються подальші витрати, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Згідно з п. «б»ч. 3 ст. 267 Митного кодексу України при визначені митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті. До митної вартості не включаються нижченаведені витрати або кошти за умови втілення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, які документально підтверджено та які піддаються обчисленню, а саме: витрати на транспортування після ввезення.

Згідно з умовами контрактів позивача, що не заперечувалось відповідачем в акті перевірки, ціна на товар повинна була включати транспортні витрати відповідно до умов поставки.

22 вересня 2011 р. Київською регіональною митницею позивачеві були винесені податкові повідомлення-рішення форми «Р»від 22.09.2011 року №197, №198.

В обґрунтування прийнятого рішення відповідач послався на те, що позивачем не було надано належних доказів здійснення транспортних витрат, передбачених Порядком декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 р. N 1766(далі-Порядок 1766), та Інструкцією про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом Державної митної служби України від 9 липня 1997 р. №307.

Разом з тим, суд не погоджується з таким висновком відповідача виходячи з наступного.

Згідно з п. 8 Порядку 1766 для підтвердження транспортних витрат, які відповідно до Митного кодексу України включаються до ціни товару, декларант зобов'язаний подати договір (контракт) про перевезення, транспортні та страхові документи, а також:

або рахунок-фактуру від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;

або банківські платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;

або довідку підприємства-перевізника, що здійснило перевезення, яка містить реквізити товаротранспортного документа, відомості про маршрут перевезення, розмір плати за надання транспортно-експедиційних послуг та підписи керівника і головного бухгалтера такого підприємства;

або калькуляцію транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Так, разом з договором (контрактом) про транспортування передбачається надання або рахунків-фактур або банківських платіжних документів або довідки перевізника - як випадку позивача, або калькуляції.

Застосування в спеціальному нормативному акті мовних засобів або/або при перелічені необхідних документів для підтвердження транспортних витрат встановлює, що кожний документ може бути використаний окремо від іншого. Зазначений перелік є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню, на якому наполягає митний орган.

Відповідно до ст. 260 Митного кодексу України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень цього кодексу. Для цілей визначення митної вартості використовується інформація, підготовлена у спосіб, сумісний з принципами бухгалтерського обліку, прийнятими у відповідній країні доцільними для певного методу визначення митної вартості.

Згідно ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, і якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях та мати реквізити, визначені нормою вказаної статті.

Отже, довідки про транспортні витрати були складені перевізниками належним чином та у повній відповідності до вимог п. 8 «Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження», та є первинними документами в розумінні ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», на підставі яких має проводиться визначення вартості транспортних витрат до пункту перетину митного кордону України під час здійснення митного оформлення товарів.

Також, ТОВ «Бістерфельд Спеціалхемі Україна»та підприємствами-перевізниками, на власний розсуд та на виконання умов укладених договорів про надання транспортно-експедиційних послуг з перевезення вантажів у міжнародному сполученні, були підписані в двосторонньому порядку Розрахунки (додатки) до Актів здачі-прийняття робіт, в яких погоджено розподіл вартості транспортних послуг на складові: до місця ввезення на митну територію Україну (що повністю відповідає довідкам перевізників та задекларованим по ВМД) та після звезення на митну територію України.

Суд відзначає, що ні вищезазначені норми «Порядку», ні норми Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом Державної митної служби України від 9 липня 1997 р. №307 не містять обовязку позивача підтверджувати транспортні витрати виключно актами приймання передачі робіт. Вказано, що до контракту на перевезення додаються або рахунок-фактура… або банківські платіжні документи…. Або довідка підприємства перевізника… або калькуляція.

З акту перевірки відповідача вбачається, що позивачем було надано всі контракти та рахунки-фактури в повному обсязі.

Матеріали справи містять документи, зазначені серед переліку можливих засобів доказування у «Порядку», на підставі яких суд дійшов висновку про правомірність дій позивача та підтвердження заявленої по даних контрактах митної вартості, що є підставою для скасування оскаржуваних повідомлень-рішень.

Крім того, суд звертає увагу на наступні обставини.

Статтею 86 Митного кодексу України визначено обовязок митного органу прийняти та перевірити митну декларацію, якщо встановлено, що в ній містяться всі необхідні відомості і до неї додано всі необхідні документи. Дата і час прийняття митної декларації фіксуються посадовою особою митного органу, що її прийняла, проставленням відміток на бланку митної декларації та відповідним записом у документах митного органу.

Натомість митна вартість ввезених позивачем товарів була прийнята відповідачем, про що свідчать відбитки на вантажних митних деклараціях, які містяться в матеріалах справи. Відповідач перевірив правильність нарахування позивачем митної вартості і не виявив порушень. Документи, подані позивачем про вартість транспортування товару були визнані відповідачем такими, що відповідають постанові Кабінету Міністрів України №1766 від 20 грудня 2006 р.

Судом встановлено, що витрати на транспортування товарів до митої території України, які були оплачені ТОВ «Бістерфельд Спеціалхемі Україна»по виставлених рахунках та актах здачі-прийняття робіт (надання послуг), збігаються з задекларованими по ВМД, та є документально підтвердженими та піддаються обчисленню у відповідності до вимог ст. 267 Митного кодексу України.

Під час перевірки повноти декларування ТОВ «Бістерфельд Спеціалхемі Україна»митної вартості товарів комісією посадових осіб Київської регіональної митниці було вивчено вантажно-митні декларації з комплектом документів, поданих до митного контролю при здійсненні митного оформлення ввезених на митну територію України товарів, договори про надання транспортно-експедиційних послуг з перевезення вантажів у міжнародному сполученні, довідки про транспортні витрати перевізників (виконавців) по перевезенню вантажу до митного кордону України, замовлення на транспортне обслуговування, платіжні доручення, рахунки перевізників (виконавців) на оплату наданих послуг з перевезення вантажів, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) та Розрахунки (додатки) до Актів здачі-прийняття робіт.

Перевіривши вказані документи працівники митниці дійшли висновку про те, що ТОВ «Бістерфельд Спеціалхемі Україна»було включено до митної вартості витрати на перевезення у меншій вартості, ніж та, що була фактично сплачена перевізникам згідно вище перелічених документів.

Відповідно, посадовими особами Київської регіональної митниці не взято до уваги, що в Актах здачі - прийняття робіт, підписаних між ТОВ «Бістерфельд Спеціалхемі Україна»та перевізниками зазначено загальну вартість транспортно-експедиційних послуг з перевезення вантажу з місця відправлення до м. Києва, а вартість транспортування до митного кордону України була погоджена Сторонами в інших первинних документах (невід'ємних частинах договорів перевезення) - довідках перевізників про транспортні витрати та Розрахунках (додатках) до Актів здачі-прийняття робіт.

Крім того, відповідач, при проведені перевірки не звернув уваги та не надав належної оцінки тому факту, що довідки про транспортні витрати відповідають п. 8 "Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження", а саме: у довідках містяться реквізити товаротранспортного документу (СМR), зазначені дата видачі довідки, номер транспортного засобу, маршрут перевезення та розмір плати за надання транспортних послуг, які підписані уповноваженими особами та засвідчені печатками перевізника.

Відповідно, повний та детальний аналіз документів ТОВ «Бістерфельд Спеціалхемі Україна», вивчених під час проведення перевірки працівниками митниці, дає можливість ідентифікації та виділення витрат на транспортування після ввезення, не включених до ціни, з загального розміру витрат на транспортування.

Статтею 40 Митного кодексу України встановлено, що митному контролю підлягають усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України. Митний контроль передбачає проведення митними органами мінімуму митних процедур, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Пунктом 35 статті 1 Митного кодексу України визначено, що пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України це дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур, а митними процедурами, згідно з пунктом 19 цієї статті, є операції, пов'язані із здійсненням митного контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України, митного оформлення цих товарів і транспортних засобів, а також із справлянням передбачених законом податків і зборів.

Згідно ст. 72 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації та також необхідних для здійснення митного контролю Спеціалхемі оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню.

Відповідно до Наказу Держмитслужби України № 314 “Про затвердження Порядку митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації” від 20.04.2005р. встановлено, що працівники митної служби здійснюють вичерпний перелік дій щодо прийняття ВМД до оформлення та здійснення митного контролю.

Згідно обставин справи при здійсненні митного оформлення ВМД позивачем були виконані вимоги, передбачені Наказом Державної митної служби України № 314 від 20.04.2005.

В свою чергу, працівниками митниці здійснені необхідні процедури щодо прийняття спірних ВМД до оформлення шляхом поставлення відбитка штампа “Під митним контролем” та здійснений митний контроль, який включає в себе згідно п. 21 “перевірку правильності нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) за ВМД та застосування пільг у їх сплаті відповідно до законодавства”.

Під час здійснення митного контролю з боку посадових осіб відповідача зауважень до ВМД, поданих позивачем були відсутні. Відповідач підтвердив правильність та достовірність заповнених ВМД, тому числі і транспортних витрат, що стверджується завершальною стадією митного оформлення - проставленням відбитка печатки в графі ”. ВМД були подані для контролю правильності заповнення та повноти сплати митних зборів і податків відповідальній посадовій особі відповідача. Посадова особа відповідача - інспектор, здійснив перевірку факту та повноти і правильності сплати митних зборів і податків, про що зазначив у кожній ВМД відповідним штампом “сплачено” та особистим підписом особи, яка здійснила перевірку повноти і правильності сплати митних зборів і податків. Своїм правом на відмову у митному оформленні товару, у зв'язку з виявленими невідповідностями (якщо вони мали місце) митниця не скористалася.

Згідно статей 4, 8, 17 Закону України від 05.02.1992 №2097-XII “Про Єдиний митний тариф”, згідно яких товари та інші предмети, що ввозяться на митну територію України і вивозяться за межі цієї території, підлягають обкладенню митом, якщо інше не передбачено цим Законом. Ввізне мито нараховується на товари та інші предмети при їх ввезенні на митну територію України. Мито нараховується митним органом України відповідно до положень цього Закону і ставок Єдиного митного тарифу України, чинними на день подання митної декларації, і сплачується як у валюті України, так і в іноземній валюті, яку купує Національний банк України.

Відповідно до пункту 2.4 статті 2, підпункту б) пункту 10.1 статті 10 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР “Про податок на додану вартість” при справлянні податку на додану вартість з осіб, які імпортують товари (супутні послуги) на митну територію України для їх використання або споживання на митній території України, особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, є митний орган. При цьому, платники податку які імпортують товари (супутні послуги) на митну територію України для їх використання або споживання на митній території України, згідно з пунктом 10.3 статті 10 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР “Про податок на додану вартість” відповідають лише за дотримання правил надання інформації для розрахунку бази оподаткування (суми податку, належного до сплати) митним органам.

Згідно п.п.4.2.1. 2 п. 4.2 ст. 4 наведеного Закону якщо згідно з нормами цього пункту сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми у порядку, встановленому цим Законом. Відповідно п.п.2.3.1.п.2.3ст.3 № 2181-III органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу (далі органи стягнення), є виключно податкові органи, а також державні виконавці у межах їх компетенції.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що приймаючи наведені в акті перевірки вантажні митні декларації та пропускаючи відповідний товар на митну територію України, митний орган погодився з усіма відомостями про товар, а тому відповідно до статті 17 Закону України від 05.02.1992 №2097-XII “Про Єдиний митний тариф”, пунктів 10.1 та 10.3 статті 10 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР “Про податок на додану вартість”, підпункту 4.2.1 пункту 4.2 статті 4 Закону України від 21.12.2000 №2181-III “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” митний орган не мав правових підстав та повноважень для прийняття податкових повідомлень про нарахування податкових зобовязань.

За таких обставин, у відповідача були відсутні підстави для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Аналогічної правової позиції дотримується Вищий адміністративний суд України (далі-ВАСУ), зокрема, дана правова позиція та висновки викладені у постанові ВАСУ від 12.05.2011 р. К/9991/7189/11 (колегія суддів у складі: Васильченко Н.В., Калашнікової О.В., Леонтович К.Г., Цуркана М.І., Черпіцької Л.Т.), в ухвалі від 31.05.2011 р. К-34149/09 (колегія суддів у складі: головуючого судді Леонтович К.Г., суддів: Васильченко Н.В., Калашнікової О.В., Цуркана М.І., Черпіцької Л.Т.,), в ухвалі ВАСУ від 27.10.2010 р. К-12154/10 (головуючий суддяГончар Л.Я., судді:Бим М.Є., Гордійчук М.П., Конюшко К.В., Черпіцька Л.Т.), в ухвалі ВАСУ від 19.01.2011 р. К-26662/10 (головуючий: Сірош M.B., судді: Бим M.Є., Гордійчук М.П., Гончар Л.Я., Харченко В.В.), в ухвалі ВАСУ від 07.04.2011 К-44283/09 (головуючий: Бим М.Є., судді: Гончар Л.Я., Гордійчук М.П., Конюшко К.В., Сірош М.В.), в ухвалі ВАСУ від 25.04.2007 р. 25 квітня 2007 р (в складі: головуючого Харченка В.В., суддів-Гончар Л.Я., Васильченко Н.В.,Кравченко О.О., Матолича С.В.), в ухвалі ВАСУ від 07.04.2011 р. К-2687/09 (колегія суддів у складі:головуючого: судді-доповідача Бим М.Є.суддів: Гончар Л.Я., Гордійчук М.П., Конюшка К.В., Сіроша М.В.).

Відтак, судом встановлено, що позивачем у повному обсязі нараховано а сплачено суми ввізного мита та ПДВ з імпортованих товарів, ввезених позивачем через митний кордон України на підставі контрактів у період з 01.08.2008 р. по 31.05.2011 р., оскільки при обчисленні митної вартості товару правильно визначив ціну товару, а також транспортних витрат, які були належним чином підтвердженими.

Отже, ТОВ «Бістерфельд Спеціалхемі Україна»було задекларовано фактичні транспортні витрати у повному обсязі, а тому заниження митної вартості товарів, а отже, недоплати ввізного мита та податку на додану вартість не відбулося. У зв'язку з цим, відсутні порушення ТОВ «Бістерфельд Спеціалхемі Україна»норм митного та податкового законодавства, а тому застосування штрафних санкцій, що визначені в оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, Київською регіональною митницею не доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ «Бістерфельд Спеціалхемі Україна»підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись вимогами ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Бістерфельд Спеціалхемі Україна»задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення форми "Р" Київської регіональної митниці від 22.09.2011 р. № 197 на суму 6 882,47 грн. та податкове повідомлення форми "Р" Київської регіональної митниці від 22.09.2011 р. № 198 на суму 28159,35 грн.

3. Судові витрати в розмірі 6 грн. 80 коп. присудити на користь позивача з Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Клочкова