Постанова № 20863672, 28.11.2011, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2011 року Справа № 2а/2370/7898/2011

28.11.11

10 год. 20 хв.                                                                      м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гараня С.М.,

при секретарі –Поліщук О.О.,

за участю:

представника позивача державної податкової інспекції у місті Черкаси ОСОБА_1 - за довіреністю,

представника відповідача державного підприємства «Підприємство Черкаської виправної колонії управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Черкаській області (№62)»ОСОБА_2 –за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у місті Черкаси до державного підприємства «Підприємство Черкаської виправної колонії управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Черкаській області (№62)»про стягнення податкової заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у місті Черкаси звернулася до суду з адміністративним позовом до державного підприємства «Підприємство Черкаської виправної колонії управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Черкаській області (№62)»про стягнення податкової заборгованості у сумі 71638 грн. 60 коп.

В судовому засіданні в обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача пояснила, що державне підприємство «Підприємство Черкаської виправної колонії управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Черкаській області (№62)»стоїть на обліку в ДПІ у місті Черкаси як платник податків та має непогашену податкову заборгованість в сумі 71638 грн. 60 коп. по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів, штрафних санкцій та пені. Добровільно підприємство податковий борг не сплатило, тому позивач просить стягнути його в судовому порядку.

Відповідач проти позову не заперечував, позовні вимоги визнав в повному обсязі, однак послався на відсутність коштів у підприємства.

Заслухавши пояснення та доводи представників сторін, вивчивши та оцінивши письмові докази у справі в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Державне підприємство «Підприємство Черкаської виправної колонії управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Черкаській області (№62)»згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців зареєстроване виконавчим комітетом Черкаської міської ради 06.05.2000р., ідентифікаційний код 08681057.

Відповідач стоїть на обліку в ДПІ у місті Черкаси як платник податків з 31.12.1991 р. та має непогашену податкову заборгованість по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів в загальній сумі 71638 грн. 60 коп., що підтверджується: розрахунком суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів від 24.02.2004 р. № 8200 за четвертий квартал 2004 року на загальну суму 3287 грн. 00 коп., розрахунком суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів від 18.02.2005р. №7033 за 2005 рік в сумі 12607 грн. 00 коп., розрахунком суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів від 16.02.2006р. №8811 за 2006 рік в сумі 17267 грн. 00 коп., розрахунком суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів від 20.02.2007р. №11012 за 2007 рік в сумі 14263 грн. 00 коп., розрахунком суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів від 20.02.2008р. №14062 за 2008 рік в сумі 13621 грн. 00 коп., розрахунком суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів від 25.02.2009р. №21649 за 2009 рік в сумі 14192 грн. 00 коп., розрахунком суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів від 02.02.2010р. №6985 за 2010 рік в сумі 11089 грн. 00 коп., розрахунком суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів від 16.12.2010р. №219409 в сумі 248 грн. 00 коп.

09.12.2010 р. на підставі акта перевірки № 7450/15-31/08681057 від 09.12.2010р. за порушення граничних строків сплати узгодженого податкового зобов’язання, позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0019771503/0 від 13.12.2010 р. на суму 230 грн. 58 коп., яке отримано головним бухгалтером 13.12.2010 р., про що свідчить підпис на повідомленні про вручення поштового відправлення, та в установленому порядку не оскаржувалося.

27.12.2010 р. на підставі акта перевірки № 7891/15-31/08681057 від 27.12.2010 р. за несвоєчасне подання розрахунку суми податку з власників транспортних засобів і інших самохідних машин і механізмів за придбані засоби у 2010 році, позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0020821503/0 від 28.12.2010 р. на суму 170 грн. 00 коп., яке отримано головним бухгалтером 26.01.2011р., про що свідчить підпис на повідомленні про вручення поштового відправлення, не оскаржене відповідачем, а тому є узгодженим.

За кожний день прострочення сплати основної суми недоїмки відповідачу була нарахована пеня в розмірі 7869 грн. 80 коп.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 10 статті 14 Закону України «Про систему оподаткування»від 25 червня 1991 року № 1251-XII (далі –Закон № 1251-ХІІ) податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів віднесений до загальнодержавних податків і зборів.

Спеціальним законом, яким встановлюється податок з власників деяких наземних і водних транспортних засобів, самохідних машин і механізмів як джерело фінансування будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних шляхів загального користування та проведення природоохоронних заходів на водоймищах є Закон України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів»від 11 грудня 1991 року № 1963-XII (далі –Закон № 1963-XII).

Статтею 1 Закону № 1963-XII визначено, що платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи, а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до статті 2 цього Закону є об'єктами оподаткування.

Відповідно до статті 3 Закону № 1963-XII визначений розмір зазначеного податку, який залежить від об'єму двигуна транспортного засобу.

За змістом статті 5 Закону № 1963-XII податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується юридичними особами щоквартально рівними частинами до 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом.

Статтею 6 Закону № 1963-XII встановлено, що податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів обчислюється юридичними особами на підставі звітних даних про кількість транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів станом на 1 січня поточного року. Обчислення податку з власників наземних транспортних засобів провадиться виходячи з об'єму циліндрів або потужності двигуна кожного виду і марки транспортних засобів, а податку з власників водних транспортних засобів - виходячи з довжини транспортного засобу за ставками, зазначеними у статті 3 цього Закону. Юридичні особи на основі бухгалтерського звіту (балансу) у строки, визначені законом для річного звітного періоду, подають відповідному органу державної податкової служби за місцем реєстрації транспортних засобів розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на поточний рік за формою, затвердженою центральним податковим органом України.

Законом, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів) є Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року № 2181-III (далі – Закон № 2181-III).

Стаття 1 Закону № 2181-III визначає податкове зобов'язання як зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Відповідно до пункту 1.3 статті 1 названого Закону податковий борг (недоїмка) –це податкове зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нараховану на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону № 2181-III платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 4 грудня 1990 року № 509-XII (далі –Закон № 509-ХІІ) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.

Статтею 16 Закону № 2181-III визначено, що після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Її нарахування розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми податкового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного цим Законом; б) при нарахуванні суми податкового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні згідно з нормами цього Закону.

Згідно з підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181-III у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Суд зазначає, що відповідно до вимог пункту 6.2 статті 6 Закону № 2181 у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги, що містять підстави їх виставлення, суму податкового боргу, що належить до сплати, пені та штрафної санкції.

Керуючись пунктом 6.2 статті 6 вищевказаного Закону, відповідачу направлено першу податкову вимогу №1/262 від 05.10.2001 р. на суму 112009 грн. 83 коп. та друга податкова вимога №2/1782 від 14.11.2001р. на суму 5584 грн. 35 коп., які отримані 08.10.2001р. та 19.11.2001р.

Крім того, відповідачу направлено рішення про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу № 228/24-116 від 21.02.2002 р., яке він у встановленому порядку не оскаржив.

Судом встановлено, що у зв’язку з наявністю податкового боргу, позивачем зареєстрована податкова застава в державному реєстрі рухомого майна 10.12.2001 р. за № 324578.

Відповідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону № 2181-ІІІ платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до пункту 5.4 статті 5 Закону № 2181-ІІІ, податкове зобов’язання, не сплачене у передбачений законом термін, вважається сумою податкового боргу.

Згідно підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 цього Закону активи платника податків можуть бути примусово стягнуті в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає доведеним право позивача на стягнення боргу з відповідача у сумі 71638 грн. 60 коп. по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем –фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 159 –163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов державної податкової інспекції у місті Черкаси до державного підприємства «Підприємство Черкаської виправної колонії управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Черкаській області (№62)»про стягнення податкової заборгованості –задовольнити повністю.

Стягнути з державного підприємства «Підприємство Черкаської виправної колонії управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Черкаській області (№62)», ідентифікаційний код 08681057, на користь бюджету через державну податкову інспекцію у місті Черкаси з рахунків у банках, обслуговуючих платника, податковий борг в сумі 71638 (сімдесят одна тисяча шістсот тридцять вісім) грн. 60 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка підлягає поданню до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі. У разі застосування судом частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлений 29 листопада 2011 року.

Суддя С.М. Гарань