Єдиний державний реєстр судових рішень
Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Харків
13 грудня 2011 р. № 2-а- 13964/11/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Лук'яненко М.О.,
при секретарі судового засідання Гайворонському В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Лозівської об'єднаної Державної податкової інспекції у Харківській області до ОСОБА_1, товариства з обмеженою відповідальністю "Профітбуд" про стягнення коштів отриманих за нікчемними договорами
В С Т А Н О В И В:
Позивач, Лозівська об'єднана Державна податкова інспекція у Харківській області звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд: стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) в дохід Державного бюджету кошти в сумі 360304,02 (триста шістдесят тисяч триста чотири гривні дві копійки) грн., які були отримані за договором поставки товару; стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Профітбуд" (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Гагаріна, буд. 5, код ЄДРПОУ 32944066) в дохід Державного бюджету кошти в сумі 360304,02 (триста шістдесят тисяч триста чотири гривні дві копійки) грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог, позивач посилався на те, що була проведена документальна планова перевірка дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства фізичною особою ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) (ФОП ОСОБА_1.), за період з 18.02.2010 року по 31.12.2010 року. На підставі якої складено акт, яким встановлено ряд порушення чинного податкового законодавства України з боку Відповідача. Позивач вважає, договір поставки ТМЦ укладений між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю "Профітбуд" (далі за текстом ТОВ "Профітбуд") на суму 360304,02 грн. таким, що не створював настання реальних юридичних наслідків, а отже у Відповідача не було правових підстав для віднесення до податкового кредиту коштів в розмірі 60050,67 грн..
В судовому засіданні позивач просив суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Відповідачі, в судове засідання своїх представників не направили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином та своєчасно, про причини своєї неявки суду не повідомили, заяви про відкладення розгляду справи чи розгляд справи за їх відсутністю не надавали.
Згідно з ст.35 КАС України відповідач є належно повідомлений про дату, час та місце судового засідання. Відповідач відзив на позов не надав, правом участі в судовому засіданні не скористався.
Суд вважає, що не явка відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи за наявними в ній матеріалами
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку:
З акту перевірки, судом вбачається, що як фізична особа - підприємець, ОСОБА_1 зареєстрована Виконавчим комітетом Лозівської міської ради Харківської області 16.02.2010 року (а. с. 16).
ФОП ОСОБА_1 перебуває на податковому обліку в Лозівській об'єднаній Державній податковій інспекції у Харківській області (далі за текстом Лозівська ОДПІ) з 18.02.2010 року за реєстраційним номером 91660.
У періоді, за який проводилась перевірка, відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 04.03.2010 року НОМЕР_2, видане Лозівської ОДПІ, ОСОБА_1 була платником податку на додану вартість.
Фахівцями Лозівської ОДПІ проводилась документальна планова перевірка дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства фізичною особою ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) за період з 18.02.2010 року по 31.12.2010 року.
На підставі перевірки органами податкової складено акт № 679/17-212/НОМЕР_1 від 19.07.2011 року, яким встановлені наступні порушення: - п. 4.1, п. 4.2 ст. 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 року за № 889-IV (із змінами та доповненнями), в результаті завищено валовий дохід по податку з доходів фізичних осіб у сумі - 2941116,00 грн.; п. 3.1 ст. 3, п. 5.1, п. 5.2, п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 року за № 889-IV (із змінами та доповненнями), в результаті завищено валові витрати по деклараціям з доходів фізичних осіб за 2010 рік у сумі - 2934866,00 грн.; п. 4.1 ст. 4, пп.7.3.1 п.7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97--ВР (із змінами та доповнення), в результаті завищено податкові зобов'язання по деклараціях з ПДВ за 2010 рік на суму ПДВ - 57861,00 грн.; пп.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" (зі змінами та доповненнями), в результаті завищено податковий кредит по деклараціях з ПДВ за 2010 рік - 564633,00 грн.; ч. 1 ст. 203, ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України № 435-IV від 16.01.2003 року (із змінами та доповненнями) в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених Відповідачем з ТОВ "Профітбуд" та товариством з обмеженою відповідальністю "Енерготехінженеринг", як наслідок є нікчемними; п.п.3.1.3 п.3.1, п.п.3.2.3 п.3.2 ст. 3, п.п.4.2.2 п.4.2 ст. 4, п.п.8.2.1 п.8.2 ст. 8,п.19.1 ст. 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 року за № 889-IV (із змінами та доповненнями);п.6 ст. 128 Господарського кодексу України; п.3.1 ст. 3 Порядку ведення обліку доходів та витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, затвердженого наказом ДПАУ 16.10.2003 року за № 490, зареєстрованого в Мінюсті 29.10.2003 року за № 988/8309.
Судом з акту перевірки, встановлено, що в період з 25.02.2010 року по 31.12.2010 року Відповідач - ОСОБА_1 займалась посередництвом в торгівлі товарами широкого асортименту на загальній системі оподаткування (а. с. 17).
В перевіряємий період контрагентом ФОП ОСОБА_1 було ТОВ "Профітбуд", з яким перша перебувала у господарських відносинах, згідно додатку № 5 "Розшифровка в розрізі контрагентів" (а. с. 102).
В ході перевірки встановлено, що фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 до Лозівської ОДПІ надана податкова декларація з ПДВ за жовтень 2010 року з додатком №5 (розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів). Згідно даних декларації податкове зобов'язання суми ПДВ по операціям з контрагентами - покупцями за жовтень 2010 року сформовано за рахунок контрагента - покупця придбано ТМЦ у ТОВ "Профітбуд" (код ЄДРПОУ 32944066)" на суму 360304,02 грн. в т.ч. ПДВ на суму 60050,67 грн. (а. с. 100-102).
Згідно наданих пояснень ФОП ОСОБА_1- громадянка ОСОБА_1 в лютому 2010 року зареєструвалась як підприємець за проханням ОСОБА_2, в подальшому оригінали документів про реєстрацію підприємницької діяльності за винагороду в сумі 3000,00 грн. передано ОСОБА_3. Також ФО-П ОСОБА_1 були відкриті рахунки в установі Індекс-Банку, якими користувався ОСОБА_3. За поясненнями ОСОБА_1 фінансово-господарська діяльність нею не здійснювалась, довіреність на здійснення діяльності нікому не надавалась, звітність, накладні, рахунки-фактури та інші документи не підписувались.
Дане підтверджується і протоколом допита ОСОБА_1, який надійшов до ОДПІ 05.05.2011 року листом Київського РВ УМВС у Харківській області.
ФО-П ОСОБА_1 для проведення перевірки документи не надані. Відсутність документів, підтверджуючих фактичне здійснення господарський операцій за договором поставки, невиконання умов договору поставки вказує на те, що дані операції фактично не відбувалися.
У ФОП ОСОБА_1 відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, транспортні засоби (згідно даних БТІ власного нерухомого, майна не має, власного рухомого майна не має, розрахунки за формою 1-ДФ не подавались - праця найманих осіб не використовувалась) - вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту та не мають реального товарного характеру.
Враховуючи, що у ФОП ОСОБА_1 відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі потужності, транспортні засоби, правочини укладені між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ "Профітбуд" не спричиняють реального настання правових наслідків та суперечать інтересам держави та суспільства.
Не здійснення реального товарного характеру по угоді між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ "Профітбуд" підтверджується і висновками акту ДПІ у м. Дніпродзержинськ щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Профітбуд" (ЄДРПОУ 32944066) № 2218/103/23-206/32944066 від 12.04.2011 року, щодо фінансово-господарської діяльності за період з 01.07.2010 р. по 31.12.2010 р. (надісланий ОДШ 18.04.2011 р. № 15233/7/23-215).
В ході перевірки не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від ТОВ "Профітбуд" підприємствам покупцям, що свідчить про те, що правочин між ТОВ "Профітбуд" та покупцями здійснений без мети настання реальних наслідків.
Документи, які підтверджують виконання даної операції в ході перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 як на час перевірки так, і під час розгляду справи до суду не надані.
Відповідач - ТОВ "Профітбуд" зареєстроване Виконавчим комітетом Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області 04.04.2006 року за реєстраційним номером12231200000002016 (а. с. 72).
ТОВ "Профітбуд" взято на податковий облік в органах державної податкової служби 02.05.2004 року за № 104 (а. с. 72).
Відповідно до акту перевірки Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинськ ТОВ "Профітбуд" (акт від 12.04.2011 року за № 2218/103/23-206/32944066) встановлено:
- неможливість реального здійснення фінансово - господарських операцій ТОВ "Профітбуд" та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України у перевіряємому періоді (відсутні трудові та матеріальні ресурси, економічно необхідних для здійснення операцій з приводу придбання та продажу товару, підприємство не знаходиться за юридичною адресою. Документи, які підтверджують господарську діяльність як до перевірки так і до суду не надано);
- порушення ч. 1 ст. 203, ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "Профітбуд" з постачальниками та покупцями;
- перевірками встановлено відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст.ст. 3, 4, 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97- ВР від 03.04.1997 року (із змінами та доповненнями);
- перевірками встановлено відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст.ст. 3, 4, 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року за № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (зі змінами та доповненнями) (а. с. 71-88).
Крім того, при перевірці контрагента ОСОБА_1, податковим органом не встановлено наявності в останнього необхідних умов для ведення господарської діяльності та настання реальних правових наслідків.
Підпунктом 7.4.1. п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (зі змінами та доповненнями) передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно п.п.7.4.5. п.7.4 ст. 7 вищевказаного Закону України не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
З огляду на акт перевірки ФОП Жури Вікторії Володимирівни, судом вбачається, що здійсненням своєї господарської діяльності платник податків податковими накладними не підтвердила, в результаті чого податковим органом було зафіксовано завищення податкового кредиту платником податків по деклараціях з ПДВ за 2010 рік на суму 564633,00 грн.
Відповідно до вимог Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 року за № 889-IV (із змінами та доповненнями) право платника податку на податковий кредит передбачено ст. 5 цього Закону, а саме: п.п.5.1.1 п.5.1 - платник податку має право на податковий кредит за наслідками звітного податкового року; п.5.2 - в разі документального підтвердження витрат, які включаються до складу податкового кредиту; п.5.3 - перелік витрат, дозволених до включення до складу податкового кредиту. Платник податку має право включити до складу податкового кредиту звітного року такі витрати, фактично понесені ним протягом такого звітного року.
В ході розгляду справи, суду не було надано доказів на підтвердження понесених витрат ФОП ОСОБА_1 при придбанні та продажі товару, в результаті чого, суд погоджується з висновками акту з приводу завищення останньою валових витрат по деклараціям з доходів фізичних осіб за 2010 рік у сумі - 2934866,00 грн.
Згідно актів перевірок Відповідачів, судом вбачається, що документи, які підтверджують факт поставки товару (сертифікати якості товару, акти приймання продукції, товарно - транспортні накладні, документи, які підтверджують прийняття, оприбуткування та відвантаження товару, довіреності на отримання ТМЦ) для перевірки не надано, що свідчить про відсутність факту передачі товарів від продавця до покупця.
Статтею 2 Закону України від 16.07.1999 р. № 996-ХІУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (із змінами та доповненнями) зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.
Згідно зі статтею 51 Цивільного кодексу України, до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
Виходячи з вимог п.2 ст. 3 цього ж Закону України бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п. 1.2 п. 1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.
Статтею 9 Закону України від 16.07.99 р. № 996-ХІУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (із змінами та доповненнями) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704, первинні документи (на паперових і машинолічильних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.
Відповідно до п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.
Статями 626, 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. При цьому договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (656 Цивільного кодексу України). За ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 658 Цивільного кодексу України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.
Моментом виконання обов'язку продавця щодо передачі товару згідно ст. 664 Цивільного кодексу України є: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Відповідно до п.2 ст.215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Згідно п.1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має здійснюватися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно ст.228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Даний правочин направлений на надання податкової вигоди ФОП ОСОБА_1, тобто по суті спрямований на незаконне заволодіння майном держави у вигляді податків, суперечить інтересам держави і суспільства, та вважається таким, що порушує публічний порядок.
Згідно п. 19 ст.2 Бюджетного кодексу України доходи бюджету - усі податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України (включаючи трансферти, дарунки, гранти).
Згідно ст.9 Бюджетного кодексу України доходи бюджету класифікуються за такими розділами: податкові надходження, неподаткові надходження, доходи від операцій з капіталом, трансферти.
Згідно ч.2 ст.9 вказаного Кодексу податковими надходженнями визнаються передбачені податковими законами України загальнодержавні і місцеві податки, збори та інші обов'язкові платежі.
Таким чином, несплачений підприємством податок на прибуток, податок на додану вартість внаслідок порушення встановленого порядку формування валових доходів, валових витрат, податкового зобов'язання та податкового кредиту, є дохідною частиною державного бюджету, власністю держави, в результаті чого Відповідачем порушено приписи ст. 228 Цивільного кодексу України.
Згідно із частиною 1 ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Нікчемний правочин є недійсним в силу закону, а тому також не створює інших наслідків, крім тих, що пов'язані із його недійсністю.
Частиною 1 ст. 208 Господарського кодексу України визначено, що у випадку якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.
Відповідно до п. 11 ст. 10 Закону України від 01.12.1990 року № 509 "Про державну податкову службу в Україні" (зі змінами та доповненнями) державна податкова інспекція, може подавати до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення в доход держави коштів, які одержані за правочинами, посилаючись на їх нікчемність.
Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області до ОСОБА_1, товариства з обмеженою відповідальністю "Профітбуд" про стягнення коштів отриманих за нікчемними договорами є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст. 7-11, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ч. ч. 1, 2 ст. 160, ст. 161, ч. 1 ст. 162, ст. 163 КАС України, суд,
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Лозівської об'єднаної Державної податкової інспекції у Харківській області до ОСОБА_1, товариства з обмеженою відповідальністю "Профітбуд" про стягнення коштів отриманих за нікчемними договорами - задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) в дохід Державного бюджету кошти в сумі 360304,02 (триста шістдесят тисяч триста чотири гривні дві копійки) грн., які були отримані за договором поставки товару.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Профітбуд" (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Гагаріна, буд. 5, код ЄДРПОУ 32944066) в дохід Державного бюджету кошти в сумі 360304,02 (триста шістдесят тисяч триста чотири гривні дві копійки) грн. <Текст ><Сума задоволення ><Текст >
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.
Суддя М.О. Лук'яненко
Повний текст постанови виготовлено 19 грудня 2011 року.
З оригіналом згідно. Оригінал знаходиться в матеріалах справи. Постанова не набрала законної сили.< Список >
Суддя М.О. Лук'яненко секретар В.С. Гайворонський <Список >
Судове рішення № 20862930, Харківський окружний адміністративний суд було прийнято 13.12.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 13964/11/2070. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: